ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Образний склад та музична інтонація у вокальних циклах Ф. Шуберта, Р. Шумана, Р. Вагнера, Г. Малера

Актуальність теми дослідження визначена об'єктивною художньою значущістю спадщини творчості Ф. Шуберта, Р. Шумана, Р. Вагнера, Г. Малера, їх камерно-вокальних творів та художньо переконливих виконавських прочитань в усвідомленні зв'язку із напрямком символізму та іншими супроводжуючими романтизм стилістичними тенденціями. Останні були історичною реалією художнього життя країн німецької культури, отримавши адекватну оцінку в мистецтвознавстві в останні десятиріччя. Вокальна музика німецьких романтиків, виконувана мовою оригінала, складає актуальний ракурс музикознавчого дослідження, оскільки припускає диференційований розгляд символіки, інтонаційних мовних типологій, поетичних прийомів, які відповідають національному характеру вираження у слові й у музиці.

Багатство художнього смислу романтичної творчості дозволяє дослідникам відкривати все більш тонкі грані вираження романтичних текстів. У тому числі це неповторні аспекти національного або епохального виявлення романтизму у синкрезисі із реалізмом-натуралізмом та символізмом, котрі історично склалися не діахронно, а синхронно, створюючи змінність домінуючих стильових якостей у вказаній єдності на різних етапах буття мистецтва у ХІХ столітті.

Зняття табу з розробок проблем символізму в літературі та в музиці у кінці ХХ сторіччя дозволяє в належній мірі оцінити генезис романтичного образу думок, в якім спостерігається не тільки "дифузія" ознак класицизму-романтизму, як це переконливо показав П. Вульфіус відносно творчості Ф. Шуберта, але і народжуваних напрямків, що опинилися лідерами художнього світу в середині та в кінці минулого століття.

Предмет дослідження - стилістична множинність художнього контексту розвитку романтизму, а також усвідомлення у кінці століття органічної причетності Р. Вагнера до висунення символізму у самостійну якість художнього мислення. Це дозволяє переглянути стереотипи стилістичних та художньо-змістовних оцінок творів авторів-романтиків, у тому числі Ф. Шуберта, Р. Шумана, що і здійснюється в межах даного дослідження. Усвідомлення причетності Р. Вагнера до становлення символізму й очевидності символістського оточення Г. Малера сприяє виділенню у творах даних авторів аспектів, які не були предметом вивчення у вітчизняному, а за рядом позицій і в світовому музикознавстві. Зокрема це "мистецтвознавча реабілітація" вокального циклу Вагнера на вірші М. Везендонк, висока художня оцінка котрого гальмувалася естетичними стереотипами, виробленими в остороненні від концепції символістського культу "естетичної тривіальності", органічності зрощення художніх та позахудожніх компонентів у цілому художньо-естетичної декларації.

Ступінь розробленості вказаної проблеми характеризується відсутністю публікацій українською та російською мовами з питань стилістики символізму в музиці вищевказаних авторів. І одночасно вихід "Энциклопедии символизма" в московському виданні, монографічне дослідження І. Юдкіна про німецьку музику ХХ століття, статті М. Черкашиної про німецький романтизм та творчість Вагнера зокрема дозволяють виділити "опорні точки" концепції романтизм - символізм у вокальних творах вищевказаних авторів. Методологічно опорні моменти дослідження визначаються положеннями творчості вчених та музикантів України, а також зарубіжних авторів, котрі історично-закономірно охопили ідею нерозривності розвитку романтизму та символізму на протязі ХІХ сторіччя. В тому числі це творча спрямованість діяльності композитора та педагога Б. Лятошинського, дослідження Л. Сабанєєва, А. Лосєва, Д. Кемпера, Д. Гойови, М. Тараканова, І. Ляшенка, І. Котляревського, О. Маркової та ін., що акцентують взаємодію романтизму та символізму у музиці авторів з репрезентуванням "романтичної епохи", а також діалектики національного мислення в межах музичних систем.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами визначається тим, що дана робота виконана згідно плану науково-дослідницьких робіт Одеської державної консерваторії, виконана в річищі планів науково-методичних праць кафедри історії музики та музичної етнографії, зокрема міжкафедральної та міжвузівської теми "Українська музика в контексті культури", також науково-творчої роботи кафедри сольного співу Одеської державної консерваторії.

Предмет дослідження визначається теоретичним та аналітично-виконавським аспектами розгляду питань взаємодії символізму та романтизму у творчості вищеназваних німецьких композиторів ХІХ ст. із спеціальним установленням на мовно-музикальні взаємодії, які по-різному вирішуються в традиціях романтизму-реалізму та символізму, а також з опорою на національну традицію риторики-поетики, що формувала художні засоби та символіку вираження в творах названих авторів.

Проблема піднесена при звертанні на матеріали праць Г. Адлера, Б. Асаф'єва та його послідовників в Україні та Росії. Також залучені матеріали німецьких авторів, у тому числі В. Дюрра, який створив монографію "Музика й мова". Матеріалами для аналізу стали вокальні цикли "Зимова путь" Ф. Шуберта, "Любов та життя жінки" Р. Шумана, цикли на тексти М. Везендонк Р. Вагнера, "Чарівний ріг хлопчика" за народними текстами Г. Малера. При розгляді твору Шуберта, досить розробленого у музикознавчих дослідженнях як вітчизняних, так і зарубіжних, висунута на перший план новизна теоретичного осмислення проблеми й багатство інтерпретаційних прочитань музики та тексту. Що стосується твору Р. Шумана, то, крім новизни концепційного ракурсу, тут є важливою розробка виконавських рекомендацій, оскільки твір не часто звучить у концертних умовах. Аналогічна проблема стає при розгляді циклів Вагнера та Малера, саме виконання котрих підготовлене було автором роботи. Відповідно, деталізованість виконавської редакції тексту стає предметом музикознавчої характеристики цих творів, достойних зайняти почесне місце у сучасному вітчизняному виконавстві.

Методи й теоретичні принципи дослідження виходять з феноменології О. Лосєва та філософії музики Б. Асаф'єва і Б. Яворського, які узагальнили досвід німецької й французької мистецтвознавчої традицій і одержали багаточисленні продовження у творах вчених України та Росії, з діяльністю яких об'єктивно зв'язана одеська музикознавча та виконавська школи. Крім методу інтонаційного історичного виконавського аналізу введені позиції герменевтичного підходу, що спирається на розробки проблем музичної риторики. Згідно сучасним тенденціям мистецтвознавства, включені у дослідження виходи на культурологічні підходи до музичної типології стилю та жанру, які трактуються у лінгвістичному ключі текстологічного бачення композиторської та виконавської творчості.

Мета та завдання дослідження - розгляд вокальних циклів Шуберта, Шумана, Вагнера, Малера в аспекті взаємодії мовної інтонації та знаковості текста, виконання з музичною значущістю, в усвідомленні органіки символістських художніх принципів для мистецтва німецьких романтиків.

Відповідно, досягнення мети дослідження пов'язане з рішенням ряду задач:

    - огляд даних мистецтвознавства та музичних наук з проблеми взаємозв'язку розвитку у ХІХ віці романтизму й символізму та специфіки літературної та музичної семантики у річищі названих художніх напрямків - з виділенням позицій, показових для музичного проявлення символізму; - аналіз названих вокальних циклів німецьких романтиків минулого століття з метою виявлення в композиторських текстах поетичної символіки словесної та музичної виразності в річищі символістської умовної множинності смислів, у співвідношенні із виконавською інтонацією, яка визначається німецькою національною мовною специфікою та актуальною для епохи виконавського виступу музично-мовною інтонацією.

Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає:

В обгрунтуванні позицій символізму в музиці як синкрезиса з романтичною творчістю в першій половині ХІХ ст. та самостійної художньої якості;

В усвідомленні символістського насичення виразності вокальної музики німецьких романтиків;

В розгляданні вперше у вітчизняному музикознавстві вокальних циклів Вагнера, а також Малера в аспекті притаманності символізму як самостійному напрямку мистецтва другої половини ХІХ ст.

У вибудові самостійної авторської концепції виконання вказаних циклів, виходячи з бачення синкрезису романтизму-символізму-натуралізму в конкретних проявах вокальної творчості романтиків, що стали об'єктом аналізу.

Обгрунтованість й достовірність отриманих результатів визначені метологічною опорою на мистецтвознавчі й музикознавчі праці О. Лосєва, Б. Асаф'єва, В. Медушевського, І. Ляшенка та інших визначних авторів, що отримали визнання в наукових колах України. Виконавські інтерпретації, які стали об'єктом розгляду в дисертації, апробовані творчою та учбовою практикою на кафедрі сольного співу Одеської консерваторії, у тому числі запрошенням випускників класу камерного співу з репертуаром німецьких романтиків до виступів у Австрії та Германії.

Практичне значення одержаних результатів зумовлено спрямованістю роботи на учбову та концертну практику вокалістів, які все більш широко освоюють німецьку вокальну школу як реальність конкурсних умов виступів та професійної діяльності у цілому. Теоретичні виходи роботи можуть отримати застосування у курсах історії та теорії виконавства, історії музики взагалі, що читається у музичних середніх та вищих учбових закладах.

Апробація результатів дисертації здійснена виступами на міжнародному семінарі "Трансформація музичної освіти: культура та сучасність" (Одеса 1999), на міжнародній конференції "Духовність і проблеми розвитку особистості" (Житомир 1999), на науково-практичній конференції пам'яті І. Ляшенка (Київ 2000), в публікаціях статей з питань тематики дисертації у наукових виданнях.

Загальна кількість публікацій за темою дисертації - чотири, обсяг - 2,4 д. а.

Структура дисертації - це вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури й додатки. Загальний обсяг дисертації 204 сторінки. Список використаної літератури складається з 106 позицій, зокрема німецькомовних - 29.

Вокальний символізм музичний романтизм

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Образний склад та музична інтонація у вокальних циклах Ф. Шуберта, Р. Шумана, Р. Вагнера, Г. Малера

Предыдущая | Следующая