ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Образний склад та музична інтонація у вокальних циклах Ф. Шуберта, Р. Шумана, Р. Вагнера, Г. Малера
Актуальність теми дослідження визначена об'єктивною художньою значущістю спадщини творчості Ф. Шуберта, Р. Шумана, Р. Вагнера, Г. Малера, їх камерно-вокальних творів та художньо переконливих виконавських прочитань в усвідомленні зв'язку із напрямком символізму та іншими супроводжуючими романтизм стилістичними тенденціями. Останні були історичною реалією художнього життя країн німецької культури, отримавши адекватну оцінку в мистецтвознавстві в останні десятиріччя. Вокальна музика німецьких романтиків, виконувана мовою оригінала, складає актуальний ракурс музикознавчого дослідження, оскільки припускає диференційований розгляд символіки, інтонаційних мовних типологій, поетичних прийомів, які відповідають національному характеру вираження у слові й у музиці.
Багатство художнього смислу романтичної творчості дозволяє дослідникам відкривати все більш тонкі грані вираження романтичних текстів. У тому числі це неповторні аспекти національного або епохального виявлення романтизму у синкрезисі із реалізмом-натуралізмом та символізмом, котрі історично склалися не діахронно, а синхронно, створюючи змінність домінуючих стильових якостей у вказаній єдності на різних етапах буття мистецтва у ХІХ столітті.
Зняття табу з розробок проблем символізму в літературі та в музиці у кінці ХХ сторіччя дозволяє в належній мірі оцінити генезис романтичного образу думок, в якім спостерігається не тільки "дифузія" ознак класицизму-романтизму, як це переконливо показав П. Вульфіус відносно творчості Ф. Шуберта, але і народжуваних напрямків, що опинилися лідерами художнього світу в середині та в кінці минулого століття.
Предмет дослідження - стилістична множинність художнього контексту розвитку романтизму, а також усвідомлення у кінці століття органічної причетності Р. Вагнера до висунення символізму у самостійну якість художнього мислення. Це дозволяє переглянути стереотипи стилістичних та художньо-змістовних оцінок творів авторів-романтиків, у тому числі Ф. Шуберта, Р. Шумана, що і здійснюється в межах даного дослідження. Усвідомлення причетності Р. Вагнера до становлення символізму й очевидності символістського оточення Г. Малера сприяє виділенню у творах даних авторів аспектів, які не були предметом вивчення у вітчизняному, а за рядом позицій і в світовому музикознавстві. Зокрема це "мистецтвознавча реабілітація" вокального циклу Вагнера на вірші М. Везендонк, висока художня оцінка котрого гальмувалася естетичними стереотипами, виробленими в остороненні від концепції символістського культу "естетичної тривіальності", органічності зрощення художніх та позахудожніх компонентів у цілому художньо-естетичної декларації.
Ступінь розробленості вказаної проблеми характеризується відсутністю публікацій українською та російською мовами з питань стилістики символізму в музиці вищевказаних авторів. І одночасно вихід "Энциклопедии символизма" в московському виданні, монографічне дослідження І. Юдкіна про німецьку музику ХХ століття, статті М. Черкашиної про німецький романтизм та творчість Вагнера зокрема дозволяють виділити "опорні точки" концепції романтизм - символізм у вокальних творах вищевказаних авторів. Методологічно опорні моменти дослідження визначаються положеннями творчості вчених та музикантів України, а також зарубіжних авторів, котрі історично-закономірно охопили ідею нерозривності розвитку романтизму та символізму на протязі ХІХ сторіччя. В тому числі це творча спрямованість діяльності композитора та педагога Б. Лятошинського, дослідження Л. Сабанєєва, А. Лосєва, Д. Кемпера, Д. Гойови, М. Тараканова, І. Ляшенка, І. Котляревського, О. Маркової та ін., що акцентують взаємодію романтизму та символізму у музиці авторів з репрезентуванням "романтичної епохи", а також діалектики національного мислення в межах музичних систем.
Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами визначається тим, що дана робота виконана згідно плану науково-дослідницьких робіт Одеської державної консерваторії, виконана в річищі планів науково-методичних праць кафедри історії музики та музичної етнографії, зокрема міжкафедральної та міжвузівської теми "Українська музика в контексті культури", також науково-творчої роботи кафедри сольного співу Одеської державної консерваторії.
Предмет дослідження визначається теоретичним та аналітично-виконавським аспектами розгляду питань взаємодії символізму та романтизму у творчості вищеназваних німецьких композиторів ХІХ ст. із спеціальним установленням на мовно-музикальні взаємодії, які по-різному вирішуються в традиціях романтизму-реалізму та символізму, а також з опорою на національну традицію риторики-поетики, що формувала художні засоби та символіку вираження в творах названих авторів.
Проблема піднесена при звертанні на матеріали праць Г. Адлера, Б. Асаф'єва та його послідовників в Україні та Росії. Також залучені матеріали німецьких авторів, у тому числі В. Дюрра, який створив монографію "Музика й мова". Матеріалами для аналізу стали вокальні цикли "Зимова путь" Ф. Шуберта, "Любов та життя жінки" Р. Шумана, цикли на тексти М. Везендонк Р. Вагнера, "Чарівний ріг хлопчика" за народними текстами Г. Малера. При розгляді твору Шуберта, досить розробленого у музикознавчих дослідженнях як вітчизняних, так і зарубіжних, висунута на перший план новизна теоретичного осмислення проблеми й багатство інтерпретаційних прочитань музики та тексту. Що стосується твору Р. Шумана, то, крім новизни концепційного ракурсу, тут є важливою розробка виконавських рекомендацій, оскільки твір не часто звучить у концертних умовах. Аналогічна проблема стає при розгляді циклів Вагнера та Малера, саме виконання котрих підготовлене було автором роботи. Відповідно, деталізованість виконавської редакції тексту стає предметом музикознавчої характеристики цих творів, достойних зайняти почесне місце у сучасному вітчизняному виконавстві.
Методи й теоретичні принципи дослідження виходять з феноменології О. Лосєва та філософії музики Б. Асаф'єва і Б. Яворського, які узагальнили досвід німецької й французької мистецтвознавчої традицій і одержали багаточисленні продовження у творах вчених України та Росії, з діяльністю яких об'єктивно зв'язана одеська музикознавча та виконавська школи. Крім методу інтонаційного історичного виконавського аналізу введені позиції герменевтичного підходу, що спирається на розробки проблем музичної риторики. Згідно сучасним тенденціям мистецтвознавства, включені у дослідження виходи на культурологічні підходи до музичної типології стилю та жанру, які трактуються у лінгвістичному ключі текстологічного бачення композиторської та виконавської творчості.
Мета та завдання дослідження - розгляд вокальних циклів Шуберта, Шумана, Вагнера, Малера в аспекті взаємодії мовної інтонації та знаковості текста, виконання з музичною значущістю, в усвідомленні органіки символістських художніх принципів для мистецтва німецьких романтиків.
Відповідно, досягнення мети дослідження пов'язане з рішенням ряду задач:
- - огляд даних мистецтвознавства та музичних наук з проблеми взаємозв'язку розвитку у ХІХ віці романтизму й символізму та специфіки літературної та музичної семантики у річищі названих художніх напрямків - з виділенням позицій, показових для музичного проявлення символізму; - аналіз названих вокальних циклів німецьких романтиків минулого століття з метою виявлення в композиторських текстах поетичної символіки словесної та музичної виразності в річищі символістської умовної множинності смислів, у співвідношенні із виконавською інтонацією, яка визначається німецькою національною мовною специфікою та актуальною для епохи виконавського виступу музично-мовною інтонацією.
Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає:
В обгрунтуванні позицій символізму в музиці як синкрезиса з романтичною творчістю в першій половині ХІХ ст. та самостійної художньої якості;
В усвідомленні символістського насичення виразності вокальної музики німецьких романтиків;
В розгляданні вперше у вітчизняному музикознавстві вокальних циклів Вагнера, а також Малера в аспекті притаманності символізму як самостійному напрямку мистецтва другої половини ХІХ ст.
У вибудові самостійної авторської концепції виконання вказаних циклів, виходячи з бачення синкрезису романтизму-символізму-натуралізму в конкретних проявах вокальної творчості романтиків, що стали об'єктом аналізу.
Обгрунтованість й достовірність отриманих результатів визначені метологічною опорою на мистецтвознавчі й музикознавчі праці О. Лосєва, Б. Асаф'єва, В. Медушевського, І. Ляшенка та інших визначних авторів, що отримали визнання в наукових колах України. Виконавські інтерпретації, які стали об'єктом розгляду в дисертації, апробовані творчою та учбовою практикою на кафедрі сольного співу Одеської консерваторії, у тому числі запрошенням випускників класу камерного співу з репертуаром німецьких романтиків до виступів у Австрії та Германії.
Практичне значення одержаних результатів зумовлено спрямованістю роботи на учбову та концертну практику вокалістів, які все більш широко освоюють німецьку вокальну школу як реальність конкурсних умов виступів та професійної діяльності у цілому. Теоретичні виходи роботи можуть отримати застосування у курсах історії та теорії виконавства, історії музики взагалі, що читається у музичних середніх та вищих учбових закладах.
Апробація результатів дисертації здійснена виступами на міжнародному семінарі "Трансформація музичної освіти: культура та сучасність" (Одеса 1999), на міжнародній конференції "Духовність і проблеми розвитку особистості" (Житомир 1999), на науково-практичній конференції пам'яті І. Ляшенка (Київ 2000), в публікаціях статей з питань тематики дисертації у наукових виданнях.
Загальна кількість публікацій за темою дисертації - чотири, обсяг - 2,4 д. а.
Структура дисертації - це вступ, три розділи, висновки, список використаної літератури й додатки. Загальний обсяг дисертації 204 сторінки. Список використаної літератури складається з 106 позицій, зокрема німецькомовних - 29.
Вокальний символізм музичний романтизм
Похожие статьи
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Музична полістилістика у світлі теорії інтертекстуальності
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Домінуючою тенденцією культури другої половини ХХ століття стає інтеграція попереднього історичного...
-
Національна виконавська інтонація складає об'єктивний феномен співу і музики в цілому, багато в чому зумовлений мовленнєвим досвідом та культурою...
-
Ідея символізму як світобачення, сформульована А. Білим на початку ХХ століття, знайшла знов актуальний сенс в 2000-і роки в аспекті категоричного...
-
Актуальність теми . У сучасній музичній науці, враховуючи усю множинність її напрямків, можна простежити дві магістральні тенденції. Метою першої є...
-
Актуальність теми. Сучасна композиторська практика поставила перед теоретичним музикознавством складне завдання осмислення нових явищ у формотворчому...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Історико-культурна еволюція артикуляційного комплексу
Актуальність теми. В умовах проблемного поля духовної культури ХХ ст. втратила значимість усталена причинно-наслідкова система функціональних зв'язків...
-
Загальна характеристика роботи - Василь Витвицький: музикознавча та композиторська спадщина
Витвицький музичний композитор На тлі загального національно-духовного піднесення українського суспільства кінця 80-х років ХХ ст. посилилося...
-
Актуальність теми дослідження зумовлена посиленням уваги сучасної музикознавчої науки до осмислення феномену української музичної культури ХХ століття....
-
Актуальність теми дослідження визначена атрибутивністю національно-ментальних показників у будь-якому виді та роді творчості. Формальні показники...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Музична моторність як категорія музикознавства
В кінці ХХ - на початку ХХІ століття особливо актуальними постають спроби сучасних дослідників виявити загальні принципи музичного мислення, розглянути...
-
Актуальність теми дослідження. В останні роки в українському музикознавстві намітився новий підхід до проблем національної музичної культури і різних...
-
Актуальність Теми . На початку ХХІ ст. перед гуманітарною наукою постає проблема усвідомлення провідних досягнень культури минулого століття. Тому...
-
Загальна характеристика роботи - Концерт для труби з оркестром в аспекті жанрово-стильової еволюції
За період своєї багатовікової історії труба як оркестровий та сольний інструмент пройшла декілька еволюційних етапів. Маючи за плечима декілька...
-
Загальна характеристика роботи - Комплексний підхід до формування виконавської майстерності піаніста
Сучасне виконавство постійно вдосконалюється в аспекті розвитку співтворчості з композиторською діяльністю у сфері "нової музики", яка культивує...
-
Актуальність теми дослідження. Звернення до етапів формування національних музичних шкіл є важливим не тільки для розширення культурних горизонтів,...
-
Ступінь розробленості проблеми. Сучасний етап розвитку українського й зарубіжного музикознавства характеризується посиленням уваги дослідників до...
-
Останні десятиріччя ХХ - початок ХХІ століття в українській музичній науці позначені виразною тенденцією зростання інтересу дослідників до проблем...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Еволюція салонної музики в європейській культурі
Актуальність теми. На межі XX - XXI ст. спостерігається активне відродження салонного мистецтва. Так, наприклад, в Москві в квітні 2000 р. відбувся...
-
Актуальність теми пов'язана з проблемою духовності в сучасній культурі. Генетичне лоно музики розвивалось упродовж трьохсот років у руслі гуманістичної...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Жанрово-стильовий пошук в оперній творчості Жюля Массне
Актуальність теми. "Білою плямою" нашої музично-історичної науки залишається неповне, а багато в чому й упереджене висвітлення музичної культури Франції...
-
Загальна характеристика роботи - Київська школа виконавства на трубі: історичні та методичні аспекти
Актуальність теми . Дослідження історії і сьогодення вітчизняної музичної культури - одна з найважливіших загальних проблем сучасної гуманітарної науки....
-
Актуальність теми дисертаційної роботи визначається потребами дослідження мистецтвознавчих і джерелознавчо-бібліографічних аспектів діяльності хору...
-
Актуальність дослідження. ХХ століття увійшло в історію людства як одне з найсуперечливіших. Сьогодні з позицій нового часу відкрилась можливість...
-
Робота виконана у відділі культурології та етномистецтвознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Українська естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез
Актуальність теми дослідження. Музична культура України є багатоманітною. Вона включає професійну композиторську творчість, усну народну творчість -...
-
Сучасне становище музичної культури перманентно потребує нових критеріїв оцінки художніх явищ. Порушення й рішення проблем музичних систем,...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Кларнет у музичній культурі Європи ХVІІІ століття
ХVІІІ століття в музичній культурі Європи позначене бурхливим розвитком інструментальної музики. Гідне місце у цьому процесі займає народження та...
-
Вощак диригентський музичний Актуальність теми. Соціокультурний розвиток суспільства великою мірою зумовлюється діяльністю особистостей, які володіють...
-
Актуальність теми. Український народ створив неперевершений за художнім та образним багатством фольклор, а також розвинену, багатожанрову, розмаїту за...
-
Актуальність Теми . Елегія - феномен музичної культури минулого та сьогодення. Генезис жанру елегії - у синкретичному мистецтві Давньої Греції. У процесі...
-
Актуальність теми. Остання третина ХХ ст. в музичній культурі України характеризується співіснуванням різних напрямків та тенденцій, іноді парадоксальним...
-
Актуальність теми. Ім'я Михайла Жука в українському мистецтві співвідноситься з такими видатними особистостями, як В. Кричевський, Г. Нарбут, М. Сосенко,...
-
Актуальність теми. Сучасне бандурне мистецтво, джерелами якого є кобзарство і давні форми домашнього та придворного музикування, за відносно короткий час...
-
Загальна характеристика роботи - Елементарний контрапункт в теорії строгого стилю
Інтонаційний шенкеріанський дидактика контрапункт Актуальність теми. Строгий стиль, подібно латинській мові, можна розглядати або як мертвий історичний...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ - Камерний ансамбль: теоретико-культурологічні аспекти
Актуальність теми. Проблема ансамблю є невід'ємною частиною загальної проблеми культури як гармонійного балансу різноманітних духовних і матеріальних...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ - Українська популярна музика: витоки та проблематика
Актуальність теми. Дослідження музичної культури певного суспільства, народу, соціального прошарку як складової загальноісторичного процесу є невід'ємною...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ - Художні структури в духовних кантатах Й. С. Баха
Актуальність теми дослідження, присвяченого розгляду художніх структур у духовних кантатах Йогана Себастіана Баха, визначається розробкою питань жанру як...
-
Актуальність теми. Загадковість і парадоксальність давно визнані "візитною карткою" музичного стилю Брамса. З одного боку, доступність музичної мови,...
-
Актуальність теми . На початку ХХІ ст. перед вітчизняною музикознавчою наукою постає проблема усвідомлення провідних досягнень та сучасного стану...
-
Актуальність теми. Іманентність сучасного етапу розвитку науки, характерною рисою якого є гуманізація, визначається екзистенціально-антропоцентричним...
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Образний склад та музична інтонація у вокальних циклах Ф. Шуберта, Р. Шумана, Р. Вагнера, Г. Малера