Загальна характеристика роботи - Київська школа виконавства на трубі: історичні та методичні аспекти

Актуальність теми. Дослідження історії і сьогодення вітчизняної музичної культури - одна з найважливіших загальних проблем сучасної гуманітарної науки. Справедливий акцент при цьому ставиться на уважному вивченні самобутніх рис національного музичного мистецтва, виконавства, творчості, освіти зі збереженням суто наукового, об'єктивного підходу, урахуванням усіх реальних передумов, тенденцій, факторів, взаємовпливів. Красномовними в окресленому контексті явищами є дедалі послідовніші спроби узагальненої характеристики локальних, регіональних, національних шкіл - вокальної, фортепіанної, скрипкової, виконавства на народних інструментах тощо.

Поряд з цим поглиблюється інтерес до вивчення теоретичних і методичних питань педагогіки і виконавства стосовно певного музичного фаху. Так, з'явились дослідження українських науковців, присвячені розробці питань теорії гри і методики викладання відповідно до специфічної природи духових інструментів взагалі і конкретно - флейти, гобоя, кларнета, фагота, валторни, тромбона. При цьому інтерес дослідників нерідко спрямовується до питань розвитку певної виконавської школи (наприклад, предметом спеціального розгляду обирається діяльність сучасної львівської школи гри на флейті). Однак труба - цей найдавніший інструмент в історії світової культури взагалі і національної української зокрема - в цьому відношенні незаслужено обійдена увагою.

На даному етапі наявні лише роботи російських та зарубіжних (із Західної Європи та США) авторів, що базуються більшою мірою на досягненнях власних музичних культур. Не вивчено і не узагальнено досвід понад сторічного існування широко відомої Київської школи виконавців на трубі, численні визначні представники якої запрошуються до кращих оркестрів не лише України, а й близького і далекого зарубіжжя. Авторитет сучасної Київської школи був підтверджений конференцією Євро-міжнародної гільдії трубачів, проведеною (з ініціативи та за участю автора дисертації) у 1998 р. в Києві вперше серед країн Східної Європи. В рамках конференції відбувся Міжнародний конкурс трубачів, на якому відзначилися і молоді київські віртуози. Поряд із незаперечними здобутками Київської школи виявились і певні проблеми її подальшого розвитку, які потребують всебічного вивчення і своєчасного вирішення.

Усе це зумовило вибір теми даного дослідження, актуального як з науково-теоретичної, так і з практичної точок зору.

Зв'язок роботи з плановими науковими дослідженнями. Тема дисертації пов'язана з напрямом планових досліджень відділу музикознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної Академії наук України, а саме - з розробкою на базі комплексного підходу проблем історії української музики, зі створенням тритомної "Української музичної енциклопедії" і підготовкою спеціальних праць з питань такого роду. Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Інституту (протокол № 10 від 16 грудня 1999 р.).

Метою дисертації є дослідження розвитку Київської школи виконавства на трубі, розглянутого в єдності історичних і методичних аспектів. У зв'язку з цим ставляться і вирішуються такі завдання:

    - стисло окреслити вузлові моменти еволюції функцій і різновидів труби від давнини до наших днів; - в послідовно-історичному плані розглянути форми побутування і функціонування труби в житті Русі-України та її духовного центру - Києва; - виявити джерела, передумови і шляхи формування професійних виконавських і педагогічних традицій Київської школи виконавства на трубі; - охарактеризувати творче обличчя і плідну роль яскравих особистостей в утвердженні авторитету Київської школи гри на трубі; - узагальнити методичні засади одного з фундаторів і лідера Київської школи трубачів В. М.Яблонського та його послідовників і сподвижників - І. М.Кобця, М. В.Бердиєва; труба київський школа яблонський - конкретизувати і доповнити методичний арсенал Київської школи на сучасному етапі її розвитку; - визначити місце Київської школи у контексті світового трубного виконавства.

Об'єктом дослідження є процес формування та розвитку Київської школи виконавства на трубі в аспектах її історії і методики.

Предмет дослідження - діяльність визначних представників Київської школи трубачів, як виконавців, так і педагогів-методистів.

Теоретична та методологічна основи дослідження засновані на принципах історизму, діалектики, багатовекторності поступального розвитку з використанням елементів комплексного і системного підходів. Історико-описовий метод, базований на об'єктивних даних, поєднується з прийомами теоретичного та порівняльного аналізу. Ряд положень і висновків грунтується на результатах самостійних експериментальних досліджень та узагальненні емпіричних спостережень із власного виконавського і педагогічного досвіду й досвіду колег.

Матеріал дослідження. В основу роботи покладено документальні дані з фондів Центрального державного історичного архіву України в м. Києві, Державного архіву м. Києва, Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України, книго - і нотозбірень Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Національного симфонічного оркестру України, Національного академічного театру опери і балету України ім. Т. Г.Шевченка, Кабінету-музею українського мистецтва Національної музичної академії України ім. П. І.Чайковського, Київського вищого музичного училища ім. Р. М. Гліера, Київської середньої спеціальної музичної школи-інтернату ім. М. В. Лисенка та ін.

Широко використано різнопланову вітчизняну і зарубіжну літературу. Це - праці історично-оглядового, науково-теоретичного, методично-педагогічного профілів, розробки окремих питань, мемуари, що стосуються діяльності визначних педагогів і виконавців-трубачів тощо. Деякі матеріали та цінна інформація у формі усних спогадів отримані від колег-музикантів, педагогів київських музично-навчальних закладів та артистів симфонічних оркестрів.

Стислий огляд літератури та архівних джерел, використаних у дисертації, здійснюється за хронологічним принципом. Цей загальний масив джерел поділяється за авторською класифікацією на певні тематичні "блоки", а саме: історія музичного життя України, Росії і зарубіжжя; історія духової музики; роль труби в симфонічному оркестрі; характеристика труби як музичного інструмента, зокрема, вживаного в практиці народного музикування в Україні; історія вітчизняних музичних закладів з їх відділеннями духових інструментів; методико-педагогічні питання виконавства на всіх духових інструментах і зокрема на трубі; питання психології духового виконавства; характеристика виконавських шкіл різних спеціальностей; довідково-бібліографічні видання; новітні вітчизняні та зарубіжні методичні розробки та історично-теоретичні дослідження.

Серед останніх дисертантом виділяються докторська дисертація В. М.Апатського, збірники Київської консерваторії "Виконавство на духових інструментах", куди увійшли статті професорів В. Антонова, В. Апатського, Є. Носирєва та ін., статті у збірниках спогадів про Ленінградську та Московську консерваторії, а також фундаментальні праці з історії виконавства на духових інструментах професора Московської консерваторії Ю. Усова, а також кандидата мистецтвознавства В. О.Богданова, праця Т. Докшицера "Шлях до творчості", що узагальнює багатий досвід визначного трубача-віртуоза, методичні розробки Дж. Стемпа (США) та Пьєра Тібо (Франція), підготовлена до видання грунтовна праця відомого музиканта і вченого, д-ра Е. Х. Тарра (Швейцарія) - "Схід зустрічається із Заходом."

Наукова новизна. Дисертація є першим спеціальним дослідженням становлення і розвитку Київської школи виконавства на трубі від її витоків до наших днів з комплексним розглядом джерел і факторів формування даної школи, її виконавських і педагогічних особливостей.

    - Вперше представлено достатньо повний історично послідовний ряд яскравих представників Київської школи, від її попередників і засновників до визначних музикантів сьогодення. При цьому, застосовуючи метод біографічної реконструкції, автором встановлено імена і долі деяких несправедливо забутих київських трубачів-виконавців і педагогів (починаючи з середини ХІХ ст.), уточнено дані щодо життя й діяльності декого з них (зокрема, А. Бальбоні, С. Поліщука, М. Шехтмана, М. Карашевського). - Вперше в науковій літературі найбільш повно висвітлено і підкреслено роль професора В. М.Яблонського як одного з фундаторів і багаторічного лідера Київської школи, Систематизовано принципи Його оригінальної методики, а також розглянуто внесок його учнів і послідовників - насамперед І. М.Кобця та М. В.Бердиєва - в утвердженні і розширенні традицій даної школи. Визначено її характерні художні та методичні засади, доповнені власними рекомендаціями стосовно основних елементів виконавської техніки. - На основі порівняльного аналізу сучасного стану розвитку вітчизняного і зарубіжного виконавства та педагогіки в даній галузі музичного мистецтва зроблено висновки про певні здобутки і проблеми Київської школи виконавства на трубі, запропоновано деякі конструктивні рекомендації.

Дисертацію обговорено на засіданні відділу музикознавства ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАНУ 30 січня 2001 р.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали і висновки дослідження можуть бути використані для учбових курсів "Історія виконавства", "Інструментознавство" в середніх і вищих навчальних закладах мистецтва і культури України, а конкретні рекомендації - в спеціальних курсах теорії і методики гри на трубі. Деякі теоретичні положення роботи, можуть бути врахованими при визначенні подальшого напряму розвитку вітчизняного мистецтва гри на трубі.

Апробація Результатів дисертації. Матеріали і результати дисертаційного дослідження висвітлено у доповідях та виступах автора на Міжнародній конференції "История, теория и практика исполнительства на духовых и ударных инструментах", Ростов-на-Дону (Росія,1997); на міжнародних конференціях Євро-Міжнародної гільдії трубачів, м. Бад-Закінген (Німеччина, 1996, 1999, 2000); на міжнародних конференціях Міжнародної гільдії трубачів (ITG) у м. Гетеборг (Швеція,1997); Нью Йорк ( США, 2000); а також на 5-му Міжнародному фестивалі (Бад-Закінген, 2000).

Здобувач є автором циклу з шести 20-хвилинних музично-освітніх передач "Труба" на Українському радіо (1995), а також видавцем "Всеукраїнського брас-бюлетеня"(засновано в 1995).

Структура праці. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

Похожие статьи




Загальна характеристика роботи - Київська школа виконавства на трубі: історичні та методичні аспекти

Предыдущая | Следующая