ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Роль Києво-Могилянської та Духовної академій у розвитку хорового мистецтва України (за матеріалами їх нотозбірні)

Актуальність теми дисертаційної роботи визначається потребами дослідження мистецтвознавчих і джерелознавчо-бібліографічних аспектів діяльності хору Київської академії, яка в різні історичні періоди функціо-нувала як один з основних осередків розвитку вітчизняної науки і мистецтва, зокрема музичного, центр духовної культури та просвітництва. Висвітлення історії хорового мистецтва в інституції неможливе без опрацювання сукупності нотної літератури, бо у ній віддзеркалена мистецька практика академічного хору, в середовищі якого сформувалася самобутня вокально-хорова школа. Ця школа суттєво вплинула на рівень українського і російсь-кого хорового виконавства. У ній виховані видатні майстри музичного мистецтва, які своєю творчістю репрезентували український церковний спів у світі. Особливо актуальним є дослідження визначної пам'ятки національної спадщини - нотної бібліотеки хору Київської духовної академії (далі КДА), що є певним ключем до наукового осягнення духовних надбань української музичної культури XVII - початку XX ст. Нотозбірня зберігається у Відділі бібліотечних зібрань та історичних колекцій Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі НБУВ).

Нотна бібліотека - не лише зібрання музичних документів, а й специфіч-ний об'єкт, що віддзеркалює мистецькі смаки регентів, виконавські можливо-сті хору, популярність композиторів, поширення нотної продукції різних видавництв. Вона є однією з небагатьох колекцій духовної музики, що збереглися до сьогодні, і хоча її хронологічні межі охоплюють ХІХ - початок ХХ ст., нотна бібліотека відбиває об'єктивні та суб'єктивні процеси, пов'язані з професійною діяльністю хору за трьохсотлітній період його існування. У ній представлено церковну музику різних жанрів і форм, твори видатних і мало-відомих композиторів. З огляду на це, музично-джерелознавче і бібліо-графічне дослідження нотних документів колекції дасть змогу доповнити наявні відомості з історії хорової справи в Київській академії зокрема та церковної музики в Україні загалом.

Мета дисертації - на підставі історичних свідчень і дослідження матеріалів із нотної бібліотеки Києво-Могилянської та Духовної академій висвітлити роль цих інституцій у розвитку хорового мистецтва України у XVII - на початку XX ст.

Основні завдання дослідження:

    - простежити історичну динаміку функціонування Києво-Могилянської академії як чинника культурного розвитку нації у XVII - на початку XIX ст.; - визначити роль Київської духовної академії у збереженні культурно-мистецьких цінностей та академічних традицій періоду XIX - початку XX ст.; - висвітлити культурно-просвітницьку місію хору Київської академії

У становленні й розвитку церковного хорового мистецтва України та Росії;

    - здійснити джерелознавче дослідження нотної бібліотеки хору Київської духовної академії як визначної пам'ятки духовно-музичної культури України; - проаналізувати склад та зміст нотозбірні для уточнення репертуару академічного хору; - охарактеризувати діяльність регентів хору КДА, спрямовану на збереження національної духовно-музичної спадщини; - створити електронний ресурс нотної бібліотеки хору Київської духовної академії як цілісної профільної колекції.

Об'єктом дослідження є хорове мистецтво в Київській академії як важливий аспект її культурно-просвітницької діяльності. Предмет дослідження - діяльність хору Київської академії як чинник розвитку національної музичної культури.

Методологічною базою дослідження стали основні положення робіт вчених у галузях історії України (М. Грушевський, І. Дорошенко, І. Крип'якевич, М. Максимович, М. Маркевич та ін.); історії Київської академії (В. Аскоченський, М. Булгаков, С. Голубєв, М. Петров, Ф. Титов та ін.); історії культури (П. Голубенко, Я. Ісаєвич, І. Дзюба, І. Огієнко, М. Попович); музикознавства (О. Бенч-Шокало, Н. Герасимова-Персидська, Т. Гусарчук, Л. Івченко, Л. Корній, Н. Костюк, Ю. Медведик, Т. Некрасова, Л. Пархоменко, О. Цалай-Якименко, К. Шамаєва, О. Шреєр-Ткаченко, Ю. Ясиновський та ін.).

Наукова новизна дисертації. Постановка дослідницького завдання зумовила наукову новизну роботи: в українському музикознавстві вперше розглядається нотна бібліотека хору Київської духовної академії як культурний об'єкт, у якому відображені особливості творчої практики академічного хору й розвитку церковної музики в Україні другої половини XVII - початку XX ст. Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що у роботі вперше:

    - комплексно досліджено історію формування та функціонування нотної бібліотеки хору КДА як важливої складової національної духовно-музичної спадщини; - здійснено комплексний джерелознавчий та бібліографічний аналіз рукописів і друкованих видань з нотної бібліотеки хору; - за матеріалами нотозбірні визначено репертуар академічного хору кінця ХІХ - початку ХХ ст.; - встановлено невідомі раніше імена учасників хору (90 імен), складено зведений список хористів; - до наукового та виконавського обігу введено невідомі й маловідомі нотні документи, які дають можливість розширити уявлення про розвиток хорового мистецтва в Україні у XVII - на початку XX ст.; - створено базу даних "Нотна бібліотека хору Київської духовної академії"; - на основі документальних свідчень, що містяться в нотозбірні, акцентовано ідейно-патріотичну позицію регентів академічного хору у збереженні духовно-музичної спадщини.

Практичне значення дисертації. Результати дослідження можуть бути використані в довідкових виданнях та енциклопедіях; у викладанні спеціальних і загальних курсів з історії української музики, хорової літератури, музичного джерелознавства, історії церковного співу; при укладанні підручників і навчальних посібників із музично-історичних дисциплін. Створення електронного ресурсу полегшить користувачам бібліотеки доступ до цінних матеріалів із нотниці хору КДА. Віднайдені твори маловідомих українських і зарубіжних композиторів поповнять репертуар сучасних хорових колективів, увійдуть до богослужбової практики Української православної церкви.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми "Етно-регіональні проблеми музичної україністики в історії та сучасності", яка входить до плану науково-дослідних робіт Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника, науково-дослідної діяльності НБУВ із формування баз даних музичної україніки в рамках "Національної програми збереження бібліотечних та архівних фондів" та створення національної музичної бібліографії, а також підтеми ВФМФ НБУВ "Електронний каталог ВФМФ. Фонди нотних зібрань та колекцій" (шифр теми 2.2.07-09).

Апробація роботи. Основні положення дисертації оприлюднені у виступах на Міжнародних та Всеукраїнських наукових конференціях: "Минуле, сучасне й майбутнє українознавства" (К., 2004), "Маловідомі та забуті сторінки музичної історії України" (К., 2004), "Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ" (К., 2004), "Українська мова вчора, сьогодні, завтра в Україні і світі" (К., 2005), "До 260-річчя від дня народження Максима Березовського" (К., 2005), "Інтелектуальні інформаційні технології у бібліотечній справі" (К., 2005), "Звук і знак - середньовіччя, бароко, сучасність" (К., 2006), "Україна - Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур" (К., 2006), "Музична культура України 20-30-х років ХХ століття: тенденції і напрямки" (К., 2006), "Духовна культура України: традиції і сучасність" (К., 2007), "Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотеках" (К., 2007), "Максим Березовський. Традиції і новаторство" (Глухів, 2008), "Проблеми гармонізації традиційних і новітніх інформаційних ресурсів" (К., 2008), "Відродження національної музичної спадщини початку ХХ ст." (Веприк, 2009), щорічних наукових семінарах та звітах у Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника (2002-2006).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 статей - 5 у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Робота має вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел (339 позицій). У додатках вміщено: матеріали з нотної бібліотеки хору КДА, покажчик авторів музики, покажчик назв творів та збірників, покажчик автографів, зведений список учасників хору. Загальний обсяг дисертації становить 349 сторінок, з них основного тексту - 180 сторінок.

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Роль Києво-Могилянської та Духовної академій у розвитку хорового мистецтва України (за матеріалами їх нотозбірні)

Предыдущая | Следующая