ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Історико-культурна еволюція артикуляційного комплексу
Актуальність теми. В умовах проблемного поля духовної культури ХХ ст. втратила значимість усталена причинно-наслідкова система функціональних зв'язків внаслідок нових реалій, які зруйнували традиційну впевненість людства у детермінованості явищ. Від світу предметності, реальності, сюжетності мистецтво звернулося до суб'єктивованого внутрішнього світу людини - світу її настрою, емоцій, почуттів.
Переоцінка ціннісних орієнтацій людства на межі XIX-XX ст. обумовила пошук нових засобів художньої виразності у мистецтві, оскільки традиційних стало замало для втілення нових авторських концепцій. Кристалізація нового світогляду призвела до кардинальних змін співвідношення "центра" і "периферії" в системі художніх засобів.
Проекцією зміни світоглядного вектора, формування нової культурної парадигми в музичній композиції стали тенденції до виняткової текстологічної індивідуалізації і деталізації периферичних засобів музичної виразності, які до цього належали до сфери творчої свободи, - та до їх інтеграції в єдиному артикуляційному комплексі (далі - АК).
Саме в контексті музичної культури ХХ ст. АК набуває статусу специфічного концептуального компонента музичного тексту.
Актуальність дослідження обумовлена значною розбіжністю між зростанням ролі АК як феномена культури у творчій музичній практиці (композиторській і виконавській) - та недостатньою вивченістю цього явища в мистецтвознавстві.
Експерименти в області АК представляються одними з найбільш значних у становленні мови камерно-вокального мистецтва ХХ ст. Обраний аспект дослідження дозволяє по-новому висвітлити еволюцію вокального циклу, що обумовлена реалізацією моделей АК, закладених у тексті музичних творів.
Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі теорії музики та фортепіано ХДАК як складова частина базової теми ХДАК "Проблеми історії і теорії культури" та науково-дослідної теми кафедри теорії музики та фортепіано ХДАК "Українська та світова музична культура", узгоджена з "Тематичним планом наукових досліджень Харківської державної академії культури на період 2001-2005 рр.", затвердженим вченою радою ХДАК (протокол № 8 від 23.02.01 р.), і відповідає темі "Дослідження з проблем мистецтвознавства і фольклористики". Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради ХДАК (протокол № 9 від 30.01.04 р.).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - створення комплексної культурологічної концепції артикуляційного комплексу в камерно-вокальній музиці як художнього феномена.
Для дисертаційної концепції основними є понятійний, музично-культурологічний, історичний, комунікативно-психологічний, системно-функціональний аспекти. Культурний феномен АК досліджується на перехресті уявлень про артикуляцію як таку, з одного боку, та камерно-вокальну музику, - з іншого, і розглядається крізь призму його ролі в розвитку жанру вокального циклу у взаємозв'язках із суміжними музичними та іншими явищами.
Основні задачі дослідження:
- - виявлення семантико-культурологічної специфіки АК як репрезентанта картини світу композиторів XIX-XX ст.; - визначення змісту понятійного апарату, - зокрема понять "артикуляція", "артикуляційний комплекс", "артикуляційний контрапункт", "артикуляційний резонанс", "первинний код АК" та ін.; - історична періодизація процесу еволюції АК у камерно-вокальних циклах, загальна характеристика його основних етапів; - виявлення основних функцій АК у вокальних циклах XIX-XX ст.
Об'єкт дослідження - камерно-вокальна музика XIX-XX ст.
Предметом дослідження є артикуляційний комплекс в музиці як цілісний феномен культури, розглянутий на матеріалі вокальних циклів європейських композиторів XIX-XX ст.
Методи дослідження. Наукові положення дисертації аргументовані на рівні методології сучасної культурології і мистецтвознавства - історичного та теоретичного. Дослідження АК у камерно-вокальній музиці XIX-XX ст. здійснено на основі синтезу різних методологічних підходів:
Культурологічний підхід обумовив загальну концепцію роботи і зміст її розділів, присвячених аналізу АК у соціокультурному контексті;
Системний підхід обумовив усебічне дослідження АК як феномена культури;
Структурно-семіотичний підхід надав можливості виявити особливості взаємозв'язків знакової, семантичної і комунікативної сфер АК;
Історичний підхід є основою дослідження генезису та еволюції АК у камерно-вокальних циклах композиторів XIX-XX ст.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в створенні першої в українському мистецтвознавстві культурологічної концепції АК у камерно-вокальній музиці, в обгрунтуванні поняття "артикуляційний комплекс" як музичної універсалії. Вперше у вітчизняній музично-культурологічній науці здійснено синтетичне дослідження семантичної специфіки АК у вокальних циклах композиторів XIX-XX ст., розроблено модель АК та запропоновано спеціальну методологію аналізу сучасних камерно-вокальних творів.
Дисертантом висунуто низку типологічних класифікацій, а також наукові гіпотези:
- про семантичну специфіку АК в музиці та його роль в процесі виявлення концептуальної ідеї музичного твору;
Про існування первинного коду АК та його роль у відображенні художньої картини світу;
Про структуру АК та його основні функції (світоглядну, семантичну, композиційну, комунікативно-психологічну, стильову);
Про характер історико-культурної динаміки артикуляційного комплексу та основні стадії його текстологічної фіксації;
Про психологічні механізми функціонування АК у процесі художньої комунікативності та його роль у формуванні стереотипів музичного сприйняття;
Про специфіку АК як категорії композиторського і виконавського стилю в музиці;
Про набуття артикуляційним комплексом статусу композиційного засобу в музиці ХХ ст.
Матеріал дослідження. Джерелознавчою базою дисертації є нотні видання камерно-вокальних циклів видатних зарубіжних та вітчизняних композиторів XIX-XX ст. (Л. ван Бетховена, Ф. Шуберта, Р. Шумана, Р. Вагнера, Ф. Листа, Ф. Пуленка, А. Шенберга, А. фон Веберна, М. Мусоргського, Д. Шостаковича, Г. Свиридова, А. Гавриліна, Е. Денісова, В. Сильвестрова та ін.) та теоретичні праці з філософії мистецтва, семіотики, загальної і музичної естетики, теорії і історії музики, психофізіології музичного виконавства.
Практичне значення Одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути застосовані в трьох основних аспектах.
Науковий аспект, що демонструє методологію аналізу камерно-вокальної музики (насамперед, сучасної) шляхом виявлення особливостей її АК, відкриває перспективи подальшого дослідження специфіки історико-стилістичних моделей АК та загалом проблеми АК як музичної універсалії.
Педагогічний аспект уможливлює використання результатів дослідження у викладанні курсів: "Історія і теорія музики", "Музична естетика", "Історія української музики", "Історія і теорія виконавського мистецтва", "Вокальне мистецтво", "Камерний ансамбль", "Фортепіано", "Концертмейстерська майстерність" тощо.
Творчий аспект полягає в використанні теоретичних положень і практичних висновків дисертації в музично-виконавській практиці, лекторській та музично-критичній діяльності, в подальших теоретичних розробках цієї проблематики.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на кафедрах теорії і історії культури та теорії музики і фортепіано ХДАК.
Основні ідеї і положення дослідження були оприлюднені на 5 конференціях: міжнародній науково-теоретичній конференції "Духовна культура в інформаційному суспільстві" (Харків, 2002); конференції молодих науковців "Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття" (Харків, 2002); науковій конференції "Діалог традицій у музичному мистецтві на межі тисячоліть" (Донецьк, 2003); конференції молодих науковців "Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття" (Харків, 2003); міжнародній науковій конференції "Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи" (Харків, 2004).
Публікації. За темою дослідження автором опубліковано чотири статті в фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура роботи. Дисертація складається із списку термінології, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків (20 сторінок). Обсяг роботи складає 214 сторінок, з них - 170 основного тексту. Список використаних джерел - 276 позицій (5 - іноземними мовами).
Похожие статьи
-
Актуальність Теми . На початку ХХІ ст. перед гуманітарною наукою постає проблема усвідомлення провідних досягнень культури минулого століття. Тому...
-
Загальна характеристика роботи - Василь Витвицький: музикознавча та композиторська спадщина
Витвицький музичний композитор На тлі загального національно-духовного піднесення українського суспільства кінця 80-х років ХХ ст. посилилося...
-
Актуальність теми дослідження зумовлена посиленням уваги сучасної музикознавчої науки до осмислення феномену української музичної культури ХХ століття....
-
Актуальність Теми . Елегія - феномен музичної культури минулого та сьогодення. Генезис жанру елегії - у синкретичному мистецтві Давньої Греції. У процесі...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Музична полістилістика у світлі теорії інтертекстуальності
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Домінуючою тенденцією культури другої половини ХХ століття стає інтеграція попереднього історичного...
-
Актуальність теми дослідження. Звернення до етапів формування національних музичних шкіл є важливим не тільки для розширення культурних горизонтів,...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Еволюція салонної музики в європейській культурі
Актуальність теми. На межі XX - XXI ст. спостерігається активне відродження салонного мистецтва. Так, наприклад, в Москві в квітні 2000 р. відбувся...
-
Останні десятиріччя ХХ - початок ХХІ століття в українській музичній науці позначені виразною тенденцією зростання інтересу дослідників до проблем...
-
Актуальність теми . У сучасній музичній науці, враховуючи усю множинність її напрямків, можна простежити дві магістральні тенденції. Метою першої є...
-
Актуальність теми дисертаційної роботи визначається потребами дослідження мистецтвознавчих і джерелознавчо-бібліографічних аспектів діяльності хору...
-
Загальна характеристика роботи - Концерт для труби з оркестром в аспекті жанрово-стильової еволюції
За період своєї багатовікової історії труба як оркестровий та сольний інструмент пройшла декілька еволюційних етапів. Маючи за плечима декілька...
-
Загальна характеристика роботи - Елементарний контрапункт в теорії строгого стилю
Інтонаційний шенкеріанський дидактика контрапункт Актуальність теми. Строгий стиль, подібно латинській мові, можна розглядати або як мертвий історичний...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Українська естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез
Актуальність теми дослідження. Музична культура України є багатоманітною. Вона включає професійну композиторську творчість, усну народну творчість -...
-
Актуальність теми. Загадковість і парадоксальність давно визнані "візитною карткою" музичного стилю Брамса. З одного боку, доступність музичної мови,...
-
Робота виконана у відділі культурології та етномистецтвознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського...
-
Національна виконавська інтонація складає об'єктивний феномен співу і музики в цілому, багато в чому зумовлений мовленнєвим досвідом та культурою...
-
Актуальність теми дослідження визначена атрибутивністю національно-ментальних показників у будь-якому виді та роді творчості. Формальні показники...
-
Загальна характеристика роботи - Комплексний підхід до формування виконавської майстерності піаніста
Сучасне виконавство постійно вдосконалюється в аспекті розвитку співтворчості з композиторською діяльністю у сфері "нової музики", яка культивує...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Музична моторність як категорія музикознавства
В кінці ХХ - на початку ХХІ століття особливо актуальними постають спроби сучасних дослідників виявити загальні принципи музичного мислення, розглянути...
-
Вощак диригентський музичний Актуальність теми. Соціокультурний розвиток суспільства великою мірою зумовлюється діяльністю особистостей, які володіють...
-
Актуальність теми. Остання третина ХХ ст. в музичній культурі України характеризується співіснуванням різних напрямків та тенденцій, іноді парадоксальним...
-
Ступінь розробленості проблеми. Сучасний етап розвитку українського й зарубіжного музикознавства характеризується посиленням уваги дослідників до...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ - Українська популярна музика: витоки та проблематика
Актуальність теми. Дослідження музичної культури певного суспільства, народу, соціального прошарку як складової загальноісторичного процесу є невід'ємною...
-
Актуальність теми . На початку ХХІ ст. перед вітчизняною музикознавчою наукою постає проблема усвідомлення провідних досягнень та сучасного стану...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Мандоліна в історико-художньому процесі
Актуальність теми. В останній чверті ХХ - на початку ХХІ ст. у концертній практиці вітчизняного академічного виконавства на народних інструментах...
-
Актуальність теми. Український народ створив неперевершений за художнім та образним багатством фольклор, а також розвинену, багатожанрову, розмаїту за...
-
Актуальність теми дослідження. Численна сучасна музична література для оркестру народних інструментів охоплює великий жанрово-стильовий репертуар....
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Кларнет у музичній культурі Європи ХVІІІ століття
ХVІІІ століття в музичній культурі Європи позначене бурхливим розвитком інструментальної музики. Гідне місце у цьому процесі займає народження та...
-
Композитор камерний вокальний музика Актуальність дослідження. Відтворення цілісної картини історико-культурного процесу як складової духовного життя...
-
Актуальність дослідження. Подільська земля привертає увагу багатством традиційної духовної і матеріальної культури. Її невід'ємною складовою є...
-
Актуальність теми. Ім'я Михайла Жука в українському мистецтві співвідноситься з такими видатними особистостями, як В. Кричевський, Г. Нарбут, М. Сосенко,...
-
Американський культуролог Альфред Кребер поставив свого часу питання про визначення стилів загальнолюдської культури. Вчений вважав, що стиль властивий...
-
У Вступі Обгрунтовуються вибір теми і постановка проблеми дисертації, доводиться їх актуальність, визначаються об'єкт і предмет, мета, завдання, наукова...
-
У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, визначено ступінь її вивченості, зазначено мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано...
-
Фрейташ бранку португальський композитор У Вступі обгрунтовано вибір, актуальність, наукову новизну, теоретичну та практичну значимість теми;...
-
У вступі обгрунтовано вибір теми, її актуальність, методологічні основи та наукову новизну, сформульовано мету, завдання, теоретичне та практичне...
-
Основний зміст дисертації - Василь Витвицький: музикознавча та композиторська спадщина
У Вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано об'єкт, предмет, мету, завдання, наукову новизну, практичне значення, окреслено...
-
Пісенна творчість Анатолія Кос-Анатольського в контексті становлення розважальної музики Галичини
Розважальна музика як специфічний історико-культурний феномен XX століття виникла в результаті поєднання численних національних, стильових, жанрових...
-
Основний зміст дисертації - Комунікаційні аспекти сучасного розвитку музичної культури України
У першому розділі дисертації "Феномен комунікації в сучасній вітчизняній та західноєвропейській науковій думці" міститься три підрозділи. У підрозділі...
-
Музика - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Український народ має славу народу дуже музичного. Українська пісня, здобула cобі визнання в цілому світі. Подорож української капели, з хоровим співом у...
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Історико-культурна еволюція артикуляційного комплексу