ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Онтологічна концепція музики: на прикладі світських і духовних жанрів

Актуальність теми пов'язана з проблемою духовності в сучасній культурі. Генетичне лоно музики розвивалось упродовж трьохсот років у руслі гуманістичної культури, яка нині перебуває у стані "перетворення". І сучасне музикознавство як наука про людину повертається до осмислення своїх духовних витоків.

Історична ситуація в культурі на межі ХХ-ХХI століть усвідомлюється як час духовних пошуків. Наукове осмислення та універсалізація категорій духовного досвіду є одними із центральних завдань гуманітарних наук на сучасному етапі їх розвитку. Онтологія як найбільш глибинна сфера духовного пізнання стала ключовою для багатьох сучасних досліджень культури (праці С. Аверінцева, А. Кураєва, В. Шкуратова, В. Маринчака, О. Філоненка, В. Левченка). Музична наука не є в цьому разі винятком. Доведенням цьому слугують праці В. Медушевського та його послідовників, які пишуть про духовні основи музичного мистецтва. Сучасна музична культурологія інтенсивно актуалізує проблеми духовного буття, намагаючись сформувати свої методологічні основи, виробити певний науковий підхід до цієї сфери когнації. У зв'язку з цим проводяться численні наукові конференції з проблем духовного синтезу мистецтва, філософії, релігії ("Музична культура християнського миру", Ростов-на-Дону, 2000р.; "Онтологія і психологія творчості", Саратов, 2001р., "Християнська культура і філософія освіти", Харківська державна академія культури, 2003р. та ін.). Окрім цього у вузах організовуються кафедри, що спеціалізуються на розробці проблеми духовного досвіду (зокрема, в Київській консерваторії - кафедра старовинної музики, яку очолює професор Н. О. Герасимова-Персидська). Спостерігається тенденція до відродження виконавського інтересу в галузі старовинної співочої традиції: наприклад, творча діяльність Д. Болгарського (м. Київ), ансамблю старовинної музики "Стрітення" (керівник І. Сахно, м. Харків). Учені різних галузей гуманітарних наук (філософи, музикознавці, богослови, культурологи) розглядають проблеми духовності (та онтології як її складової) з різних позицій наукового осмислення.

Як базовий компонент філософії онтологія формувала вчення про буття будь-якої філософської концепції - від Платона до Гайдеггера. Однак ні світська, ні релігійна філософська думка не відійшли від своїх іманентних принципів мислення, розглядаючи категорію онтології з позиції певних світоглядних інтересів. Нині виникають спроби глобалізувати значення терміна у зв'язку з універсалізацією категорій духовного досвіду. Під універсалізацією слід розуміти грунтовне значення онтології в межах філософського мислення незалежно від часового та історико-культурного контексту. Крім того, процес універсалізації є характерним для сучасного розвитку науки завдяки набутому на межі тисячоліть культурному досвіду.

Онтологія як категорія художнього пізнання отримала певну апробацію в музичній естетиці (праці Р. Інгардена, В. Фоміна, Н. Корихалової, І. Малишева, В. Бобровського та ін.), де термін трактується як спосіб існування музичного твору в системі відносин "композитор (твір) - виконавець (відтворення) - слухач (сприйняття)". Філософія музики, у свою чергу, апробує онтологію на матеріалі музики, що зумовило розширення обсягу значень терміна (статті Н. Сніткової, В. Левченка).

Отже, необхідно визначити, що онтологія ще не набула наукового статусу в музикознавстві. Дане дисертаційне дослідження пропонує методологію вивчення онтології як категорії духовного пізнання музичної культури.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладене вище зумовило вибір теми дослідження - "Онтологічна концепція музики: на прикладі світських та духовних жанрів". Дисертацію виконано за планом науково-дослідних робіт кафедри теорії музики Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського та узгоджено з комплексною темою кафедри: "Методологічні проблеми сучасного музикознавства в контексті традицій і новацій 2002-2007".

Мета і задачі дослідження. Мета роботи - культурологічне обгрунтування онтологічної концепції музики на основі семіотичного опису жанрових моделей онтологізму.

Етапи духовного пізнання визначають завдання дослідження:

    - на основі термінологічного і порівняльно-типологічного підходів проаналізувати зміст поняття "онтологія" і похідних від нього термінів у трьох дискурсах (філософському, богословському і музикознавчому); - виробити методологію онтологічного аналізу музичного твору; - розкрити специфіку онтологічної моделі в жанрах церковної культури (літургії, пісноспівів стародавньої служби); - апробувати алгоритм онтологічного аналізу в жанрах світської музики Нового часу; - розкрити значення онтології як музичної універсалії.

Об'єктом дослідження є онтологічний статус музики у двох сферах її побутування: світській професійній та церковній культовій.

Предмет дослідження - онтологічне влаштування найбільш концептуальних жанрів світської (симфонія, кантата, соната, прелюдія) і церковної (літургія) культур.

Методи дослідження. Визначені задачі потребували впровадження комплексного методу дослідження, який базується на взаємодії декількох методологічних підходів:

    - системний виявляє ієрархію онтологічної вибудови музичного твору: від елементів музичного мовлення до онтологічних параметрів (часопростір та смисл), від внутрішніх факторів комунікації до цілісності картини світу; - семіотичний розшифровує смисли і значення в музиці (через систему музичних знаків і символів); - культурологічний оцінює універсальність концепції Буття феноменів музичної культури, що допомагає використати досвід музикознавства як складової культурологічного процесу. Крім того, онтологічна концепція музики має зважати на досвід християнства як методології.

Зазначені методологічні орієнтири відкривають для музикознавства перспективу нового наукового осмислення онтології, котра докорінно змінює картину світу музичного твору. Та й власне універсалії музики ("жанр", "форма", "драматургія", "композиція") зазнають впливу інших законів - законів Віри, що функціонують у системі християнської антропології музики.

Таким чином, дисертаційне дослідження базується на взаємодії і взаємопроникненні традиційних настанов теоретичного музикознавства [праці Б. Асаф'єва, В. Бобровського, Р. Інгардена, І. Котляревського, М. Лобанової, В. Медушевського, Є. Назайкінського, Ю. Холопова, В. Холопової] та новітніх когнітивно-корелятивних надбань [дослідження Н. Герасимової - Персидської, В. Мартинова, В. Медушевського, Д. Болгарського]. Методологія онтологічної концепції музичної культури (й відповідно методика онтологічного аналізу музичного твору), запропонована в дисертації, використовує разом із функціональним, історичним, системно-структурним і семіотичним підходами методи культурологічного порівняння та християнської антропології музики (богословський дискурс).

Наукова новизна одержаних результатів. У роботі розроблено комплексну теорію онтології, яка подана у двох значеннях: як категорія пізнання, як феномен культури (на прикладі світських та духовних жанрів музичної культури). Теоретично обгрунтовано та практично апробовано універсальну модель онтологічного влаштування музичного твору, яка містить семіотичний опис елементів музичної мови, зовнішні та внутрішні фактори комунікації в системі "простір - час - смисл".

На основі категоріального аналізу подано дефініції онтології й онтологізму як універсальної концепції Буття музичної культури. Набули наукового статусу нові похідні терміни та категорії онтологічного аналізу: жанрові моделі онтологізму, синергійна драматургія, духовний шлях сходження, онтодіалог, онтотрансцензус.

Культурологічне порівняння виявило онтологічну дистанцію різних жанрових моделей світської та церковної музики. Практична новизна роботи полягає у використанні нових та маловідомих взірців музичної культури (пісноспіви стародавньої служби, а також "Урочиста літургія" Л. Дичко) при апробації методології онтологічного аналізу музики. Вивчення літургії у стародавньому та сучасному вигляді виявляє глибинний зв'язок та спадкоємність традицій вітчизняної музичної культури.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження допоможуть мистецтвознавцям, культурологам по-новому усвідомити феномен музичного твору з точки зору онтологічного аналізу. Наукові результати роботи стали основою викладання спецкурсів: "Аналіз музичних творів", "Світова художня культура", "Методика аналізу музичних творів" для студентів музичних вузів та музично-педагогічних факультетів гуманітарних вузів.

Особистий внесок здобувача. Усі результати, що складають наукову новизну дисертації, отримані здобувачем самостійно. У статті "Опыт веры в концепции 7-й симфонии А. Брукнера: Homo religioso" [6], що написана у співавторстві з Шаповаловою Л. В., автором зроблено проекцію онтологічної концепції на матеріал симфонії №7 А. Брукнера (0,4 др. арк.).

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, теоретичні та методологічні положення дисертації пройшли апробацію на конференціях: 1. Всеукраїнська наукова конференція "Музичне мистецтво очима молодих мистецтвознавців" (Харків, 2001 р., СНТТ); 2. Науково-практична конференція Кримського державного гуманітарного інституту "IV тиждень науки" (Ялта, 9-10 квітня, 2002 р.); 3. Всеукраїнська науково-практична конференція "Музичне і театральне мистецтво України в дослідженнях молодих мистецтвознавців" (Харків, 19-20 березня, 2002 р.); 4. Міжнародна науково-практична конференція "Аура слова в музичному творі" (Київ, 5-8 листопада, 2002 р.); 5. Всеукраїнська науково-практична конференція "Діалог традицій у музичному мистецтві на межі тисячоліть" (Донецьк, 15-16 квітня, 2003 р.).

Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри теорії музики Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П.Котляревського та кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах Кримського державного гуманітарного інституту.

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 7 наукових праць, серед них 6 статей - у фахових наукових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації - 199 сторінок, із них основного тексту - 182 сторінки та список використаних джерел, що налічує 197 позицій.

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Онтологічна концепція музики: на прикладі світських і духовних жанрів

Предыдущая | Следующая