ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Онтологічна концепція музики: на прикладі світських і духовних жанрів
Актуальність теми пов'язана з проблемою духовності в сучасній культурі. Генетичне лоно музики розвивалось упродовж трьохсот років у руслі гуманістичної культури, яка нині перебуває у стані "перетворення". І сучасне музикознавство як наука про людину повертається до осмислення своїх духовних витоків.
Історична ситуація в культурі на межі ХХ-ХХI століть усвідомлюється як час духовних пошуків. Наукове осмислення та універсалізація категорій духовного досвіду є одними із центральних завдань гуманітарних наук на сучасному етапі їх розвитку. Онтологія як найбільш глибинна сфера духовного пізнання стала ключовою для багатьох сучасних досліджень культури (праці С. Аверінцева, А. Кураєва, В. Шкуратова, В. Маринчака, О. Філоненка, В. Левченка). Музична наука не є в цьому разі винятком. Доведенням цьому слугують праці В. Медушевського та його послідовників, які пишуть про духовні основи музичного мистецтва. Сучасна музична культурологія інтенсивно актуалізує проблеми духовного буття, намагаючись сформувати свої методологічні основи, виробити певний науковий підхід до цієї сфери когнації. У зв'язку з цим проводяться численні наукові конференції з проблем духовного синтезу мистецтва, філософії, релігії ("Музична культура християнського миру", Ростов-на-Дону, 2000р.; "Онтологія і психологія творчості", Саратов, 2001р., "Християнська культура і філософія освіти", Харківська державна академія культури, 2003р. та ін.). Окрім цього у вузах організовуються кафедри, що спеціалізуються на розробці проблеми духовного досвіду (зокрема, в Київській консерваторії - кафедра старовинної музики, яку очолює професор Н. О. Герасимова-Персидська). Спостерігається тенденція до відродження виконавського інтересу в галузі старовинної співочої традиції: наприклад, творча діяльність Д. Болгарського (м. Київ), ансамблю старовинної музики "Стрітення" (керівник І. Сахно, м. Харків). Учені різних галузей гуманітарних наук (філософи, музикознавці, богослови, культурологи) розглядають проблеми духовності (та онтології як її складової) з різних позицій наукового осмислення.
Як базовий компонент філософії онтологія формувала вчення про буття будь-якої філософської концепції - від Платона до Гайдеггера. Однак ні світська, ні релігійна філософська думка не відійшли від своїх іманентних принципів мислення, розглядаючи категорію онтології з позиції певних світоглядних інтересів. Нині виникають спроби глобалізувати значення терміна у зв'язку з універсалізацією категорій духовного досвіду. Під універсалізацією слід розуміти грунтовне значення онтології в межах філософського мислення незалежно від часового та історико-культурного контексту. Крім того, процес універсалізації є характерним для сучасного розвитку науки завдяки набутому на межі тисячоліть культурному досвіду.
Онтологія як категорія художнього пізнання отримала певну апробацію в музичній естетиці (праці Р. Інгардена, В. Фоміна, Н. Корихалової, І. Малишева, В. Бобровського та ін.), де термін трактується як спосіб існування музичного твору в системі відносин "композитор (твір) - виконавець (відтворення) - слухач (сприйняття)". Філософія музики, у свою чергу, апробує онтологію на матеріалі музики, що зумовило розширення обсягу значень терміна (статті Н. Сніткової, В. Левченка).
Отже, необхідно визначити, що онтологія ще не набула наукового статусу в музикознавстві. Дане дисертаційне дослідження пропонує методологію вивчення онтології як категорії духовного пізнання музичної культури.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Викладене вище зумовило вибір теми дослідження - "Онтологічна концепція музики: на прикладі світських та духовних жанрів". Дисертацію виконано за планом науково-дослідних робіт кафедри теорії музики Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П. Котляревського та узгоджено з комплексною темою кафедри: "Методологічні проблеми сучасного музикознавства в контексті традицій і новацій 2002-2007".
Мета і задачі дослідження. Мета роботи - культурологічне обгрунтування онтологічної концепції музики на основі семіотичного опису жанрових моделей онтологізму.
Етапи духовного пізнання визначають завдання дослідження:
- - на основі термінологічного і порівняльно-типологічного підходів проаналізувати зміст поняття "онтологія" і похідних від нього термінів у трьох дискурсах (філософському, богословському і музикознавчому); - виробити методологію онтологічного аналізу музичного твору; - розкрити специфіку онтологічної моделі в жанрах церковної культури (літургії, пісноспівів стародавньої служби); - апробувати алгоритм онтологічного аналізу в жанрах світської музики Нового часу; - розкрити значення онтології як музичної універсалії.
Об'єктом дослідження є онтологічний статус музики у двох сферах її побутування: світській професійній та церковній культовій.
Предмет дослідження - онтологічне влаштування найбільш концептуальних жанрів світської (симфонія, кантата, соната, прелюдія) і церковної (літургія) культур.
Методи дослідження. Визначені задачі потребували впровадження комплексного методу дослідження, який базується на взаємодії декількох методологічних підходів:
- - системний виявляє ієрархію онтологічної вибудови музичного твору: від елементів музичного мовлення до онтологічних параметрів (часопростір та смисл), від внутрішніх факторів комунікації до цілісності картини світу; - семіотичний розшифровує смисли і значення в музиці (через систему музичних знаків і символів); - культурологічний оцінює універсальність концепції Буття феноменів музичної культури, що допомагає використати досвід музикознавства як складової культурологічного процесу. Крім того, онтологічна концепція музики має зважати на досвід християнства як методології.
Зазначені методологічні орієнтири відкривають для музикознавства перспективу нового наукового осмислення онтології, котра докорінно змінює картину світу музичного твору. Та й власне універсалії музики ("жанр", "форма", "драматургія", "композиція") зазнають впливу інших законів - законів Віри, що функціонують у системі християнської антропології музики.
Таким чином, дисертаційне дослідження базується на взаємодії і взаємопроникненні традиційних настанов теоретичного музикознавства [праці Б. Асаф'єва, В. Бобровського, Р. Інгардена, І. Котляревського, М. Лобанової, В. Медушевського, Є. Назайкінського, Ю. Холопова, В. Холопової] та новітніх когнітивно-корелятивних надбань [дослідження Н. Герасимової - Персидської, В. Мартинова, В. Медушевського, Д. Болгарського]. Методологія онтологічної концепції музичної культури (й відповідно методика онтологічного аналізу музичного твору), запропонована в дисертації, використовує разом із функціональним, історичним, системно-структурним і семіотичним підходами методи культурологічного порівняння та християнської антропології музики (богословський дискурс).
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі розроблено комплексну теорію онтології, яка подана у двох значеннях: як категорія пізнання, як феномен культури (на прикладі світських та духовних жанрів музичної культури). Теоретично обгрунтовано та практично апробовано універсальну модель онтологічного влаштування музичного твору, яка містить семіотичний опис елементів музичної мови, зовнішні та внутрішні фактори комунікації в системі "простір - час - смисл".
На основі категоріального аналізу подано дефініції онтології й онтологізму як універсальної концепції Буття музичної культури. Набули наукового статусу нові похідні терміни та категорії онтологічного аналізу: жанрові моделі онтологізму, синергійна драматургія, духовний шлях сходження, онтодіалог, онтотрансцензус.
Культурологічне порівняння виявило онтологічну дистанцію різних жанрових моделей світської та церковної музики. Практична новизна роботи полягає у використанні нових та маловідомих взірців музичної культури (пісноспіви стародавньої служби, а також "Урочиста літургія" Л. Дичко) при апробації методології онтологічного аналізу музики. Вивчення літургії у стародавньому та сучасному вигляді виявляє глибинний зв'язок та спадкоємність традицій вітчизняної музичної культури.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження допоможуть мистецтвознавцям, культурологам по-новому усвідомити феномен музичного твору з точки зору онтологічного аналізу. Наукові результати роботи стали основою викладання спецкурсів: "Аналіз музичних творів", "Світова художня культура", "Методика аналізу музичних творів" для студентів музичних вузів та музично-педагогічних факультетів гуманітарних вузів.
Особистий внесок здобувача. Усі результати, що складають наукову новизну дисертації, отримані здобувачем самостійно. У статті "Опыт веры в концепции 7-й симфонии А. Брукнера: Homo religioso" [6], що написана у співавторстві з Шаповаловою Л. В., автором зроблено проекцію онтологічної концепції на матеріал симфонії №7 А. Брукнера (0,4 др. арк.).
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, теоретичні та методологічні положення дисертації пройшли апробацію на конференціях: 1. Всеукраїнська наукова конференція "Музичне мистецтво очима молодих мистецтвознавців" (Харків, 2001 р., СНТТ); 2. Науково-практична конференція Кримського державного гуманітарного інституту "IV тиждень науки" (Ялта, 9-10 квітня, 2002 р.); 3. Всеукраїнська науково-практична конференція "Музичне і театральне мистецтво України в дослідженнях молодих мистецтвознавців" (Харків, 19-20 березня, 2002 р.); 4. Міжнародна науково-практична конференція "Аура слова в музичному творі" (Київ, 5-8 листопада, 2002 р.); 5. Всеукраїнська науково-практична конференція "Діалог традицій у музичному мистецтві на межі тисячоліть" (Донецьк, 15-16 квітня, 2003 р.).
Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри теорії музики Харківського державного інституту мистецтв ім. І. П.Котляревського та кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах Кримського державного гуманітарного інституту.
Публікації. За результатами дисертації опубліковано 7 наукових праць, серед них 6 статей - у фахових наукових виданнях.
Структура й обсяг дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації - 199 сторінок, із них основного тексту - 182 сторінки та список використаних джерел, що налічує 197 позицій.
Похожие статьи
-
Актуальність Теми . На початку ХХІ ст. перед гуманітарною наукою постає проблема усвідомлення провідних досягнень культури минулого століття. Тому...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Еволюція салонної музики в європейській культурі
Актуальність теми. На межі XX - XXI ст. спостерігається активне відродження салонного мистецтва. Так, наприклад, в Москві в квітні 2000 р. відбувся...
-
Актуальність теми . У сучасній музичній науці, враховуючи усю множинність її напрямків, можна простежити дві магістральні тенденції. Метою першої є...
-
Актуальність Теми . Елегія - феномен музичної культури минулого та сьогодення. Генезис жанру елегії - у синкретичному мистецтві Давньої Греції. У процесі...
-
Останні десятиріччя ХХ - початок ХХІ століття в українській музичній науці позначені виразною тенденцією зростання інтересу дослідників до проблем...
-
Актуальність теми. Остання третина ХХ ст. в музичній культурі України характеризується співіснуванням різних напрямків та тенденцій, іноді парадоксальним...
-
Актуальність теми дисертаційної роботи визначається потребами дослідження мистецтвознавчих і джерелознавчо-бібліографічних аспектів діяльності хору...
-
Ступінь розробленості проблеми. Сучасний етап розвитку українського й зарубіжного музикознавства характеризується посиленням уваги дослідників до...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Історико-культурна еволюція артикуляційного комплексу
Актуальність теми. В умовах проблемного поля духовної культури ХХ ст. втратила значимість усталена причинно-наслідкова система функціональних зв'язків...
-
Актуальність теми. Загадковість і парадоксальність давно визнані "візитною карткою" музичного стилю Брамса. З одного боку, доступність музичної мови,...
-
Загальна характеристика роботи - Концерт для труби з оркестром в аспекті жанрово-стильової еволюції
За період своєї багатовікової історії труба як оркестровий та сольний інструмент пройшла декілька еволюційних етапів. Маючи за плечима декілька...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Музична моторність як категорія музикознавства
В кінці ХХ - на початку ХХІ століття особливо актуальними постають спроби сучасних дослідників виявити загальні принципи музичного мислення, розглянути...
-
Актуальність теми . На початку ХХІ ст. перед вітчизняною музикознавчою наукою постає проблема усвідомлення провідних досягнень та сучасного стану...
-
Робота виконана у відділі культурології та етномистецтвознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Музична полістилістика у світлі теорії інтертекстуальності
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Домінуючою тенденцією культури другої половини ХХ століття стає інтеграція попереднього історичного...
-
Актуальність теми дослідження зумовлена посиленням уваги сучасної музикознавчої науки до осмислення феномену української музичної культури ХХ століття....
-
Актуальність теми дослідження. Звернення до етапів формування національних музичних шкіл є важливим не тільки для розширення культурних горизонтів,...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Українська естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез
Актуальність теми дослідження. Музична культура України є багатоманітною. Вона включає професійну композиторську творчість, усну народну творчість -...
-
Національна виконавська інтонація складає об'єктивний феномен співу і музики в цілому, багато в чому зумовлений мовленнєвим досвідом та культурою...
-
Композитор камерний вокальний музика Актуальність дослідження. Відтворення цілісної картини історико-культурного процесу як складової духовного життя...
-
Загальна характеристика роботи - Василь Витвицький: музикознавча та композиторська спадщина
Витвицький музичний композитор На тлі загального національно-духовного піднесення українського суспільства кінця 80-х років ХХ ст. посилилося...
-
Загальна характеристика роботи - Елементарний контрапункт в теорії строгого стилю
Інтонаційний шенкеріанський дидактика контрапункт Актуальність теми. Строгий стиль, подібно латинській мові, можна розглядати або як мертвий історичний...
-
Актуальність теми дослідження визначена атрибутивністю національно-ментальних показників у будь-якому виді та роді творчості. Формальні показники...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ - Українська популярна музика: витоки та проблематика
Актуальність теми. Дослідження музичної культури певного суспільства, народу, соціального прошарку як складової загальноісторичного процесу є невід'ємною...
-
Актуальність теми дослідження. Численна сучасна музична література для оркестру народних інструментів охоплює великий жанрово-стильовий репертуар....
-
Загальна характеристика роботи - Комплексний підхід до формування виконавської майстерності піаніста
Сучасне виконавство постійно вдосконалюється в аспекті розвитку співтворчості з композиторською діяльністю у сфері "нової музики", яка культивує...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Мандоліна в історико-художньому процесі
Актуальність теми. В останній чверті ХХ - на початку ХХІ ст. у концертній практиці вітчизняного академічного виконавства на народних інструментах...
-
Актуальність теми. Український народ створив неперевершений за художнім та образним багатством фольклор, а також розвинену, багатожанрову, розмаїту за...
-
Вощак диригентський музичний Актуальність теми. Соціокультурний розвиток суспільства великою мірою зумовлюється діяльністю особистостей, які володіють...
-
Актуальність дослідження. Подільська земля привертає увагу багатством традиційної духовної і матеріальної культури. Її невід'ємною складовою є...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Кларнет у музичній культурі Європи ХVІІІ століття
ХVІІІ століття в музичній культурі Європи позначене бурхливим розвитком інструментальної музики. Гідне місце у цьому процесі займає народження та...
-
Пісенна творчість Анатолія Кос-Анатольського в контексті становлення розважальної музики Галичини
Розважальна музика як специфічний історико-культурний феномен XX століття виникла в результаті поєднання численних національних, стильових, жанрових...
-
Актуальність теми. Ім'я Михайла Жука в українському мистецтві співвідноситься з такими видатними особистостями, як В. Кричевський, Г. Нарбут, М. Сосенко,...
-
Американський культуролог Альфред Кребер поставив свого часу питання про визначення стилів загальнолюдської культури. Вчений вважав, що стиль властивий...
-
У Вступі Обгрунтовуються вибір теми і постановка проблеми дисертації, доводиться їх актуальність, визначаються об'єкт і предмет, мета, завдання, наукова...
-
У Вступі обгрунтовується вибір теми і постановка проблеми дисертації, доводиться їх актуальність, визначаються об'єкт і предмет, мета, завдання, наукова...
-
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ - Музична моторність як категорія музикознавства
У Вступі обгрунтовуються актуальність обраної теми, її наукова новизна, визначаються об'єкт, предмет, мета, завдання, методологічні засади, розкривається...
-
Розглядається сутність, основні риси, особливості постановки та місце в культурі сучасних арт-проектів на прикладі fashion-шоу. Виявлено основні...
-
Висновки - Тенденції розвитку музичної культури Волині наприкінці XX
Аматорський фольклористика музичний Важливо підкреслити, що розвиток культури в Україні наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. відбувається вкрай суперечливо. З...
-
Жанр рембрандт дюкенуа рубенс Загальна характеристика Землі Південних Нідерландів (нині Бельгія ) стали значним культурним і мистецьким осередком ще в...
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Онтологічна концепція музики: на прикладі світських і духовних жанрів