Загальна характеристика роботи - Василь Витвицький: музикознавча та композиторська спадщина

Витвицький музичний композитор

На тлі загального національно-духовного піднесення українського суспільства кінця 80-х років ХХ ст. посилилося зацікавлення українською культурною спадщиною, яке вилилося у цілу низку наукових і публіцистичних праць. У дослідженнях І. Дзюби, Я. Грицака, В. Іванова, М. Загайкевич, М. Копиці, Ю. Ясіновського, С. Павлишин, Л. Кияновської, О. Козаренка, Л. Пархоменко, П. Медведика, Р. Сов'яка, В. Лапсюк та інших авторів, що стосуються української культури в Україні та діаспорі, намітилися нові підходи, вільні від ідеологічних парадигм та зосереджені навколо іманентних властивостей предмета, відкрилися нові (або забуті) імена, події, артефакти.

Одним з нововідкритих представників музичної культури української західної еміграції став Василь Витвицький - музикознавець, композитор, музичний діяч. В останні роки проведено значну роботу з видання окремих праць музикознавця та його музичних композицій (заходами науковців Львівської музичної академії ім. М. В. Лисенка Л. Кияновської, Ю. Ясіновського, Є. Дзюпини, О. Когут-Ванькович а також силами окремих дослідників - В. Пилиповича, М. Зубеляк й автора даної дисертації). 2003 року за редакцією автора цього дисертаційного дослідження видано збірку праць, яка вміщує понад 130 музикознавчих і публіцистичних статей Василя Витвицького.

Актуальність роботи полягає у спробі заповнення суттєвої прогалини в українському музикознавстві, інтегруванні музикознавчої, композиторської та публіцистичної спадщини В. Витвицького в загальноукраїнський музичний і науковий контекст. Значущість теми дисертації підкріплюється й тим, що головні ідеї праць В. Витвицького мають здатність актуалізуватися і одержати свій наступний розвиток в сучасному українському музикознавстві. Доцільність окремого розгляду творчості В. Витвицького зумовлюється малою кількістю проведених дотепер досліджень з історії українського музикознавства взагалі, та музикознавства в діаспорі - зокрема. Дисертація є спробою відповіді на питання, в чому полягає особливість, а часто й унікальність постаті Витвицького - музикознавця, композитора і музичного діяча, специфіка наукового та світоглядного підходу В. Витвицького при висвітленні явищ і процесів в українському музичному житті на Батьківщині та в еміграції.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами:

Дисертаційне дослідження погоджене з плановою науково-дослідницькою тематикою кафедри музичної україністики Львівської державної музичної академії ім. М. В. Лисенка, зокрема з темою № 5 "Історія української музики XX століття".

Об'єктом дослідження є життя та діяльність В. Витвицького в контексті історії української музики його доби - двох останніх третин ХХ ст., в Україні та на еміграції.

Предметом дослідження є багатоаспектна наукова і музична творчість В. Витвицького - музикознавча, композиторська, публіцистична тощо.

Основу й джерельну базу дослідження складають:

Видання праць і композицій Витвицького, здійснені в останні роки в Україні, а також статті, опубліковані в різних часописах Галичини міжвоєнних і воєнних літ, в часописах і окремих виданнях Німеччини, США і Канади, та неопубліковані статті й листи з архіву В. Витвицького, зокрема:

    1) маловідомі в Україні музикознавчі праці В. Витвицького, в яких автор торкається широкого кола питань історії української музичної культури та її висвітлення; історичних процесів культурного взаємообміну, в результаті якого формується своєрідне обличчя української національної культури; забутих сторінок національної музичної спадщини (твори, персоналії, факти); 2) теоретичні дослідження окремих сторін творчості композиторів (Березовський, Бортнянський, галицькі композитори ХІХ ст., Шопен, Ліст, Лисенко, Леонтович, Гайворонський, Стравінський, Шостакович та ін.); 3) статті з проблем музичної соціології; 4) музична публіцистика, що адекватно відобразила музичне життя України і діаспори впродовж двох останніх третин ХХ ст.; 5) статті з проблем етномузикології; 6) публікації з загальних проблем музикознавства та музичної критики. 7) оригінальні музичні композиції В. Витвицького; 8) публікації про В. Витвицького 9) епістолярна спадщина.

Метою дисертації є поновне відтворення і прочитання музикознавчої і композиторської спадщини В. Витвицького, яке полягає в її систематизації і структуризації за тематикою, а також за хронологією висвітлених фактів, персоналій та явищ і, таким чином, у виясненні ролі, місця та значення багатогранного творчого доробку В. Витвицького у музикознавстві та композиторській творчості України двох останніх третин ХХ ст. Реалізація заданої мети вимагала виконання таких завдань:

    - проаналізувати рівень опрацювання теми в музикознавстві на даний час, виявити перспективи її дальшого дослідження; - з'ясувати суспільно-культурні передумови музикознавчої і композиторської діяльності митця і науковця; - виявити та вивчити максимально повну джерельну базу: праці В. Витвицького - музикознавця, критика, публіциста, композитора, свідчення про його наукову і композиторську діяльність, а також як диригента, педагога, організатора музичного життя; - проаналізувати структуру музикознавчої спадщини В. Витвицького; - конкретизувати значення його внеску в українське музикознавство на Батьківщині та в діаспорі; - показати, як Витвицький розкриває значення української музичної спадщини у контексті світової музики; - з'ясувати основні методи наукового дослідження, застосовувані В. Витвицьким; - проаналізувати характерні стильові ознаки музики Витвицького-композитора; - виявити деякі конкретні наслідки впливу статей музикознавця і публіциста.

Методологія дослідження сформована багатоаспектністю об'єкта та предмета дослідження - цим зумовлений її комплексний характер, який включає елементи традиційно-музикознавчого, історико-генетичного та міждисциплінарного підходу. Використано, зокрема, такі методи:

    - джерелознавчий; - порівняльного аналізу - статистичного аналізу (частково); - історичний; - системний; - традиційно-музикознавчий (при аналізі музичних творів В. Витвицького-композитора).

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

    - уточнено і створено науковий життєпис Василя Витвицького; - розкрито зміст та здійснено характеристику наукового доробку та композиторської творчості Витвицького; - введено в науковий обіг основну частину його музикознавчого, композиторського та епістолярного доробку; - доведено, що постать В. Витвицького займає особливе (а часто унікальне) місце в українській музичній культурі ХХ ст. як історика музики, музичного публіциста, композитора, просвітителя, культуролога, що особливо проявилося у 30-40 роки ХХ ст., а також у роки еміграції.

Практична цінність даного дослідження полягає у тому, що, по-перше, матеріали дисертації можуть бути використані в курсах історії музики; по-друге, нововведені імена, факти та явища можуть стати предметом наступних досліджень; по-третє, аналіз музичних творів В. Витвицького інших композиторів, здійснений Витвицьким, також може стати важливим матеріалом наступних музикознавчих досліджень.

Апробацією матеріалу дисертації є виступи на наукових конференціях: "Життєвий і творчий шлях В. Витвицького" (Засідання осередку НТШ у Коломиї, 1998, березень), "Спогади В. Витвицького як джерело дальших наукових досліджень" (Наукова конференція НТШ в пошану В. Витвицького, Нью-Йорк, 2001), "Василь Витвицький на тлі галицького музикознавства" (Ювілейна конференція до 100-річчя Вищого музичного інституту ім. Лисенка, Львів 2003), "Станіслав Людкевич у публікаціях В. Витвицького" (ХV наукова сесія НТШ, Львів 2004, 18 березня), "Василь Витвицький і музичне життя Перемишля" (Наукова конференція, Івано-Франківськ, 2004, 24 квітня), обговорення тексту дисертації на засіданнях кафедри музичної україністики ЛДМА ім. М. Лисенка. Творчою апробацією матеріалів є виконання (за участю дисертанта) Сюїти для скрипки, віолончелі й фортепіано, вихід друком в Україні Першого струнного квартету з написаним дисертантом переднім словом, виконання цього твору (в тому числі й за участю автора дисертації).

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків. Обсяг основного тексту праці - 204 сторінки. У кінці подано список використаної літератури, у який входить бібліографія публікацій про В. Витвицького, та Додатки (епістолярна спадщина).

Похожие статьи




Загальна характеристика роботи - Василь Витвицький: музикознавча та композиторська спадщина

Предыдущая | Следующая