ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Українська естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез

Актуальність теми дослідження. Музична культура України є багатоманітною. Вона включає професійну композиторську творчість, усну народну творчість - фольклор і різноманітну за стильовими напрямками і жанрами естрадну масову музику, під якою розуміється джаз, рок - і поп-музика. У зв'язку з тенденцією об'єднання культур різних народів (глобалізація), яка спостерігається на межі ХХ-ХХІ століть, відбувається взаємопроникнення різних явищ музичного мистецтва в рамках однієї національної культури. Прикладом цього може бути взаємовплив і навіть синтез таких, здавалося б, принципово різних явищ, як джаз, рок, поп-музика і фольклор. Фольклор завжди був одним з найголовніших складників культури народу. Саме в усній народній творчості зберігались характерні риси етносу - обряди, вірування, особливості мови та інші прояви національної самобутності. Існування фольклору в XX-XXI ст. не тільки як окремої галузі музичної культури, а як складового компоненту музичних стилів та жанрів, які є найбільш поширеними серед широких верств населення, сприяє виникненню дослідницької зацікавленості в ньому, усвідомленню національної специфіки та його глибокого філософського значення.

Предметом дослідження є взаємопроникнення і синтез української естрадної музики кінця ХХ - ХХІ ст. і фольклору в його автентичному вигляді.

Об'єктом дослідження є українська естрадна музика і фольклор.

Мета дослідження - здійснити аналіз феномену естрадної музики кінця ХХ - ХХІ ст. на Україні та її взаємодії з автентичним фольклором.

Означена мета викликала необхідність вирішення наступних завдань:

    1. визначити основні поняття, які пов'язані з музичними напрямами, що складають масову естрадну музику - джаз, рок - та поп-музика, естрадна музика; 2. дослідити історію виникнення та розвитку вітчизняної естрадної музики ХХ ст. (джазу, рок - та поп-музики); 3. виявити особливості сучасної естрадної музики на України; 4. розглянути синтез і взаємопроникнення естрадної музики та фольклору, як результат поширення світового напрямку World Music та загальної тенденції глобалізації; 5. окреслити характерні риси фольклору, які мають вплив на сучасну українську естрадну музику; 6. розробити основні типологічні характеристики синтезу естрадної музики і фольклору в межах сучасної української музичної культури; 7. розкрити рушії поступу естрадної музики і фольклору, їх актуальні тенденції та перспективи подальшого розгортання; 8. зробити аналіз творів сучасних українських груп і окремих виконавців, що належать до різних стильових напрямків джазу, рок - і поп-музики з позиції їх взаємодії з фольклором.

Аналітичну базу дослідження складають композиції груп і окремих виконавців, що представляють різноманітні типи взаємозв'язків джазової музики з фольклором: група "Garbooz trio" (композиції "Marichka", "Ivana Kupala Day"); група "Брати Блюзу" (композиції "Автентичне життя", "Інтерлюдія", "15, 16, 17, 18, 19, 20"); Е. Ізмайлов (композиція "Бонжур") і Тріо Е. Ізмайлова (композиція "Біля джерела"). Зразками взаємовпливу рок-музики і фольклору є: група "Брати Гадюкіни" (композиції "Весілля", "На долині туман шейк", "Рок-н-рол до рана"); група "ВВ" (пісня "Гоп-ця"). Прикладами поєднання поп-музики з фольклором є композиції Каті Chilly ("Дихання океану"), Марії Бурмаки ("Де ти тепер"), групи "DAT" ("Косиця квітне", "Звільнилася").

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи систематизації та узагальнення досліджуваної проблеми. Методологічне підгрунтя дисертації складає принцип цілісного аналізу музичних композицій в застосуванні до української естрадної музики. У роботі використано розробки українських та зарубіжних дослідників, в яких аналізуються особливості виникнення, становлення і розвитку естрадної музики (рок-, поп-музика та джаз) і розкриття характерних рис українського автентичного фольклору.

Робота над дисертацією зумовила необхідність вивчення наукової літератури, яка склала теоретичну базу дослідження. Використані джерела можна умовно поділити на декілька груп. До першої належать дослідження особливостей українського фольклору - В. Гошовського, В. Головинського, М. Гордійчука, С. Грици, Ф. Колесси, К. Квітки, А. Іваницького, В. Матвієнка, В. Москаленка, О. Мурзиної, О. Богданової, М. Харлапа, Л. Ященка та ін. До другої групи - роботи, присвячені дослідженню фольклору як загальносвітового напряму музичної культури - А. Авраамова, Б. Бартока, М. Гнєсіна, В. Гусєва, А. Джонса, І. Земцовського, А. Кастальського, Г. Кочарової, Дж. Михайлова, А. Юсфіна та ін. До третьої - дослідження джазової, рок - і поп-музики, яким присвячені роботи В. Конен, А. Сохора, Д. Житомирського, Д. Колліера, С. Короткова, Ю. Панасьє, У. Сарджента, Л. Переверзєва, С. Фінкельстайна, Д. Хаймса, Р. Харрінгтона, І. Хижняка, П. Бержеро, І. Горвата, І. Васербергера, Л. Васильєвої, А. Мерліна, Ю. Малишева, А. Троїцького, Л. Мархасьова, А. Баташова, М. Добрюхи, Е. Енді, О. Козлова, В. Олендарьова, В. Романка, В. Симоненка та ін.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що в ньому вперше в музикознавстві здійснено аналіз сучасної масової естрадної музики України, а саме зразків таких її напрямів, як рок-, поп-музика та джаз. Перевага надана тим найбільш характерним творам, в яких використано автентичний фольклор (обробки народних пісень, цитування музично-фольклорного матеріалу, створення оригінальних композицій на фольклорній основі - інтонаціях, звукорядах, текстах, прийомах виконання (стосовно джазу, рок - і поп-музики), сплав національної манери виконання з інофольклорною, що застосовується в джазі, поп-музиці). Вивчення цих творів дало змогу зробити висновки про особливості сучасної естрадної музичної культури, окреслити перспективи її подальшого розвитку, значення впливу музики на естетичне виховання та художні смаки. Новизна отриманих результатів полягає у наступному:

    1. кристалізація понятійного апарата, що є необхідним для вивчення масової музичної культури - джаз, рок - та поп-музика, естрадна музика; 2. виявлено особливості сучасної української естрадної музики та означено деякі тенденції її подальшого розвитку; 3. зроблено детальний розгляд вітчизняної ансамблевої і сольної творчої практики сучасної масової естрадної музики; 4. окреслені риси фольклору, які мають вплив на сучасну українську естрадну музику; 5. визначено різновиди взаємопроникнення естрадної музики та фольклору: обробки народних пісень, цитування фольклорного матеріалу, створення оригінальних композицій на фольклорній основі, сплав національної манери виконання з інофольклорною; 6. досліджуються питання змісту і форми у джазі, рок і поп-музиці в аспекті зв'язків з фольклором, що сприяє поглибленню уявлень про ці роди музичного мистецтва на Україні; 7. аналіз сучасних українських музичних творів естрадного напряму.

Практичне значення дисертації зумовлене можливістю використання її матеріалів в естетичній, культурологічній та особливо музикознавчій галузях наук, під час вивчення музичної культури другої половини ХХ століття, історії, теорії і практики інструментального і вокального виконавства, у викладанні курсів музично-виконавських, музично-теоретичних, музично-історичних дисциплін, а також для підготування фундаментальних праць з історії джазової музики, рок-музики, масової музичної культури. Особливо корисною робота може стати для розробки різних історичних і теоретичних навчальних курсів, що відносяться до джазово-естрадної спеціалізації. Результати досліджень були покладені в основу розроблених автором спеціальних навчальних курсів "Теорія та історія імпровізації", "Аранжування", "Гармонія джазу", "Джазова композиція" для студентів відділення "Музичне мистецтво естради" КДВМУ ім. Р. М. Глієра, а також для студентів факультету музичного мистецтва навчального комплексу "НМАУ ім. П. І. Чайковського - КДВМУ ім. Р. М. Глієра" (ІІІ освітньо-кваліфікаційного рівня) КДВМУ ім. Р. М. Глієра. Матеріали дисертації слугуватимуть допоміжним засобом у підготовці відповідних тем в курсах аналізу музичних творів, історії музичних стилів, історії джазу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планами науково-дослідної роботи кафедри теорії музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Вона відповідає темі №3 "Українська музична культура: культурологічні, соціологічні, художньо-естетичні, педагогічні та виконавські аспекти" тематичного плану науково-дослідної діяльності Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського на 2000-2006 рр.

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на теоретичних семінарах та засіданнях кафедри теорії музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського. Основні ідеї та положення дисертації були викладені у доповідях на конференціях: ІІІ, IV, V та VI Всеукраїнська науково-теоретична конференція "Молоді музикознавці України" (Київ, 2001, 2002, 2003, 2004); Міжнародна науково-практична конференція "Сучасне мистецтво - нові території" (Київ, 2005).

Публікації. За темою дисертації опубліковано чотири статті у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура роботи. Робота складається із вступу, п'яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатка. Обсяг роботи складає 152 сторінки. Список використаних джерел - 138 найменувань, 11 сторінок. Додаток - 66 сторінок.

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Українська естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез

Предыдущая | Следующая