ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Музична полістилістика у світлі теорії інтертекстуальності
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Домінуючою тенденцією культури другої половини ХХ століття стає інтеграція попереднього історичного жанрово-стильового досвіду в музиці й пошук його нового ціннісно-значеннєвого контексту; саме тому музична культура даного періоду може бути віднесена до особливого типу культури, елементами якої стають цілі культурні традиції, міфопоетичні структури, знакові системи різних епох. Стильове ускладнення культури супроводжує вираження накопиченого нею досвіду. Воно змушує підходити до культури як до особливого роду тексту, таким чином, підсилюючи культурологічне значення останнього та, одночасно, виявляючи важливість, необхідність вивчати культуру як особливий інформаційно-комунікативний феномен, структурно-значеннєву цілісність; проблема стильового змісту культури виявляється суміжною з проблемою тексту
Проблема тексту, його специфіки та організації не є традиційною для музикознавства, це, скоріше, галузь семіотики, лінгвістики, літературознавства. Разом з тим її актуальність і для музикознавців стає все більш очевидною. Підтвердженням цього є зростаючий інтерес до даної проблеми в публікаціях вітчизняних музикознавців. Провідні дослідження в цій галузі акцентують увагу на використанні композиторами різних способів текстових взаємодій і прийомів інтертекстуальності, а, таким чином, на розвитку полістилістики.
Саме тому дана дисертація присвячена проблемі музичної полістилістики в її методологічній значущості для сучасного музикознавства. Особливі чинники актуальності названої проблеми можна знайти у двох основних напрямках: у зв'язку з типологією полістилістики, що спричиняється типологією інтертекстуальних відносин та відповідних підходів до них у музикознавстві; у зв'язку з культурологічним розширенням поняттєво-категоріального апарата музикознавства, насамперед, шляхом затвердження основ музичної текстології та обгрунтування теорії гіпертексту як форми й способу функціонування музичної свідомості.
Об'єкт дисертаційного дослідження - композиторська творчість другої половини ХХ - початку ХХІ століть як сукупність авторських стилів і вираження інтертекстуальних тенденцій сучасної культури.
Предметом дослідження постає музична полістилістика як метод композиторської творчості, що відповідає наміру автора ввести свій задум у загальний стильовий контекст музики, і як знакове вираження множинності музичної свідомості.
Метою дисертації є визначення змісту явища й поняття музичної полістилістики у світлі теорії інтертекстуальності та гіпертексту. Дана мета зумовила необхідність вирішення наступних завдань:
Виявлення актуальних аспектів полістилістики та факторів її типології;
Вивчення феномена інтертекстуальності як шляху й засобу передачі інформації, як способу побудови гіпертексту, як системи взаємодії культурних текстів;
Розгляд прийомів полістилістики як своєрідного коду, знакового вираження результатів функціонування музичної свідомості;
Характеристика гіпертексту як форми й способу функціонування музичної свідомості;
Виявлення семантичних функцій феномена полістилістики у зв'язку з еволюцією конкретної жанрової форми сонати (інструментальної сонати).
Наукова новизна та теоретична цінність дисертаційного дослідження полягають в наступному:
Вперше у вітчизняному музикознавстві досліджується феномен музичної полістилістики в контексті теорії інтертекстуальності; простежуються джерела і шляхи розвитку даного явища;
Пропонується та обгрунтовується типологія музичної полістилістики, аналізуються її авторські моделі;
Виявляються основні підходи до феномена інтертекстуальності в сучасному гуманітарному знанні, а також визначаються суміжні літературознавчі й музикознавчі позиції в галузі теорії інтертекстуальності;
Пропонується типологія інтертекстуальності з боку її текстологічних, естетичних (ціннісних) та композиційно-художніх характеристик;
Зіставляються інтертекстуальний і гіпертекстуальний "вектори" сучасної музичної культури в цілому;
Розкривається ідея гіпертекстуальності музичної свідомості на межі ХХ - XXI століть як інформаційно-комунікативної моделі сучасної композиторської творчості;
У новому аспекті представляються прийоми полістилістики (цитата, алюзія, стилізація, колаж) - і як засоби міжтекстової трансляції, і як "ключові слова", що допомагають декодувати творчий задум;
Поряд із дослідженням камерно-інструментальної творчості сучасних вітчизняних композиторів (В. Сільвестрова, Б. Тищенка, Г. Уствольської, А. Шнітке), уперше аналізується творчість представниці одеської композиторської школи Ю. Гомельської.
Методологічною основою даного дослідження є системно-семіологічний метод в його єдності з історико-стильовим; також у роботі розвиваються компаративний, історіографічний, жанрово-номінативний і аналітичний музикознавчий підходи.
У процесі роботи над дисертацією виникла необхідність використання наукових джерел з різних галузей знань; насамперед, це музикознавчі дослідження: література, присвячена проблемам музичного тексту (М. Арановський, Л. Акопян, О. Козаренко, О. Котляревська, В. Москаленко, І. Пясковський, О. Самойленко, С. Шип), а також онтогенезу і культурогенезу музичної творчості (Н. Горюхіна, І. Котляревський, О. Маркова, В. Медушевський, Є. Назайкінський, С. Скребков); джерела, що акцентують увагу на специфіці стилеутворення в музиці ХХ сторіччя (Н. Герасимова-Персидська, Г. Григор'єва, О. Зинькевич, М. Лобанова, Л. Кияновська, І. Коханик, В. Медушевський, М. Міхайлов, С. Савенко, Б. Сюта); ключові дослідження творчості В. Сільвестрова, Б. Тищенка, А. Шнітке, Г. Уствольської, (А. Андрєєв, В. Бобровський, О. Гладкова, Г. Гнатенко, О. Івашкін, Б. Кац, С. Павлішин, В. Сиров, В. Холопова, Є. Чигарьова, Д. Шульгін,), література, присвячена фундаментальним проблемам музичного аналізу (В. Бобровський, В. Задерацький, Л. Мазель, О. Ручь'євська, В. Цукерман, В. Холопова, Ю. Холопов)
Одночасно для дослідження поняттєвої сутності полістилістики в музиці використовуються логіко-методологічна база лінгвістики й літературознавства, представлена працями Р. Барта, М. Бахтіна, Г. Гадамера, Б. Гаспарова, Ж. Дерріда, Ю. Кристєвої, Ю. Лотмана, В. Руднєва, Б. Успенського, У. Еко, роботи з питань комп'ютерних технологій (Дж. Конклін, Дж. Ландау, Д. Лендлєр, Т. Нельсон, В. Овчинніков, В. Першиков, М. Суботін, В. Епштейн).
Аналітичним матеріалом дисертаційного дослідження є твори Ю. Гомельської, В. Сільвестрова, Б. Тищенка, А. Шнітке, Г. Уствольської. Критерії вибору матеріалу зумовлені, по-перше, наявністю широких спадкоємних зв'язків у творчості вищезгаданих композиторів (продовження традицій композиторської школи, значний вплив на творчість еталонної для ХХ століття постаті Д. Шостаковича, теоретичні роботи та висловлення композиторів стосовно сформованої сучасної стильової ситуації тощо), по-друге, вимогою розкрити значення методу полістилістики для композиторів кінця ХХ початку - ХХІ століть, по-третє, бажанням виявити відмінності стильових концепцій досліджуваної жанрової форми (інструментальної сонати).
Практична цінність дисертаційного дослідження. Результати даного дослідження можуть бути використані в навчальних курсах історії вітчизняної музики та музичної культурології, в курсі аналізу музичних творів, в процесі теоретичної та практично-виконавської інтерпретації музичних творів в класах по спеціальності, а також в окремих розділах навчальних курсів філософії мистецтва, теорії творчого процесу, історії світової й вітчизняної культури ХХ століття. Дисертація містить новий дослідний матеріал з творчості композиторів Ю. Гомельської й Г. Уствольської, котрий може бути використаний у виконавській практиці (при виконанні творів даних композиторів) та виступати посібником у вивченні сучасної композиторської поетики.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація виконана відповідно плану науково-дослідної роботи кафедри історії музики та музичної етнографії ОДМА імені А. В. Нежданової. Дисертація також відповідає перспективному тематичному плану науково-дослідної діяльності ОДМА імені А. В. Нежданової на 2000 - 2006 роки - темі № 13 ("Музична семіологія"). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради ОДМА імені А. В. Нежданової (протокол № 2 від 25.09.2002).
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення та ідеї роботи були апробовані в циклі лекцій з музичної культурології, обговорювалися на засіданнях кафедри історії музики та музичної етнографії, були представлені на наступних наукових конференціях і семінарах (усього 10): Міжнародна науково-практична конференція "Культура та цивілізація: Схід і Захід" (Одеса, 2003 р.); Міжнародна науково-музична конференція "Схід-Захід: музичне мистецтво і культура" (Одеса, 2003 р.); IV науково-практична конференція українського товариства аналізу музики "Стиль та позастильове у композиторській та музично-виконавській творчості" (Київ, 2003 р.); VI Всеукраїнська науково-теоретична конференція "Молоді музикознавці України" (Київ, 2004 р.); Міжнародна науково-музична конференція "Захід-Схід: музичне мистецтво і культура" (Одеса, 2004 р.); Міжнародна науково-творча конференція "Музичні інформаційні технології: досвід та проблема розвитку" (Одеса, 2004 р.); V науково-практична конференція українського товариства аналізу музики "Феномен художньої цілісності в композиторській та музично-теоретичній творчості" (Київ, 2004 р.); Міжнародна конференція-семинар "Культура та цивілізація: Схід і Захід" (Одеса, 2005 р.); VI науково-практична конференція українського товариства аналізу музики "Динаміка музичного смислоутворення" (Київ, 2005 р.); Міжнародна науково-творча конференція "Трансформація музичної освіти і культури в Україні" (Одеса, 2005 р.).
Провідні положення та висновки дисертації були відбиті в 6 публікаціях; з них 4 у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертаційного дослідження: робота складається із вступу, двох глав (першої - методологічної, що включає п'ять підрозділів, другої - аналітичної, що включає чотири підрозділу), висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дисертації - 230 сторінок, з них 170 основного тексту; перелік літератури включає 333 найменування.
Похожие статьи
-
Актуальність Теми . На початку ХХІ ст. перед гуманітарною наукою постає проблема усвідомлення провідних досягнень культури минулого століття. Тому...
-
Робота виконана у відділі культурології та етномистецтвознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського...
-
Національна виконавська інтонація складає об'єктивний феномен співу і музики в цілому, багато в чому зумовлений мовленнєвим досвідом та культурою...
-
Актуальність теми дослідження. Звернення до етапів формування національних музичних шкіл є важливим не тільки для розширення культурних горизонтів,...
-
Актуальність теми . На початку ХХІ ст. перед вітчизняною музикознавчою наукою постає проблема усвідомлення провідних досягнень та сучасного стану...
-
Актуальність теми дослідження зумовлена посиленням уваги сучасної музикознавчої науки до осмислення феномену української музичної культури ХХ століття....
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Українська естрадна музика і фольклор: взаємопроникнення і синтез
Актуальність теми дослідження. Музична культура України є багатоманітною. Вона включає професійну композиторську творчість, усну народну творчість -...
-
Загальна характеристика роботи - Василь Витвицький: музикознавча та композиторська спадщина
Витвицький музичний композитор На тлі загального національно-духовного піднесення українського суспільства кінця 80-х років ХХ ст. посилилося...
-
Актуальність теми дослідження визначена атрибутивністю національно-ментальних показників у будь-якому виді та роді творчості. Формальні показники...
-
Ступінь розробленості проблеми. Сучасний етап розвитку українського й зарубіжного музикознавства характеризується посиленням уваги дослідників до...
-
Композитор камерний вокальний музика Актуальність дослідження. Відтворення цілісної картини історико-культурного процесу як складової духовного життя...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Кларнет у музичній культурі Європи ХVІІІ століття
ХVІІІ століття в музичній культурі Європи позначене бурхливим розвитком інструментальної музики. Гідне місце у цьому процесі займає народження та...
-
Актуальність теми дисертаційної роботи визначається потребами дослідження мистецтвознавчих і джерелознавчо-бібліографічних аспектів діяльності хору...
-
Останні десятиріччя ХХ - початок ХХІ століття в українській музичній науці позначені виразною тенденцією зростання інтересу дослідників до проблем...
-
Актуальність теми. Ім'я Михайла Жука в українському мистецтві співвідноситься з такими видатними особистостями, як В. Кричевський, Г. Нарбут, М. Сосенко,...
-
Загальна характеристика роботи - Елементарний контрапункт в теорії строгого стилю
Інтонаційний шенкеріанський дидактика контрапункт Актуальність теми. Строгий стиль, подібно латинській мові, можна розглядати або як мертвий історичний...
-
Вощак диригентський музичний Актуальність теми. Соціокультурний розвиток суспільства великою мірою зумовлюється діяльністю особистостей, які володіють...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Мандоліна в історико-художньому процесі
Актуальність теми. В останній чверті ХХ - на початку ХХІ ст. у концертній практиці вітчизняного академічного виконавства на народних інструментах...
-
Актуальність теми . У сучасній музичній науці, враховуючи усю множинність її напрямків, можна простежити дві магістральні тенденції. Метою першої є...
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ - Українська популярна музика: витоки та проблематика
Актуальність теми. Дослідження музичної культури певного суспільства, народу, соціального прошарку як складової загальноісторичного процесу є невід'ємною...
-
Актуальність теми. Загадковість і парадоксальність давно визнані "візитною карткою" музичного стилю Брамса. З одного боку, доступність музичної мови,...
-
Актуальність дослідження. Подільська земля привертає увагу багатством традиційної духовної і матеріальної культури. Її невід'ємною складовою є...
-
У вступі обгрунтовано актуальність обраної теми, визначено ступінь її вивченості, зазначено мету і завдання, об'єкт і предмет дослідження, сформульовано...
-
У Вступі обгрунтовується вибір теми і постановка проблеми дисертації, доводиться їх актуальність, визначаються об'єкт і предмет, мета, завдання, наукова...
-
У Вступі характеризуються актуальність, об'єкт та предмет, мета і завдання дисертації, розкриваються її наукова новизна і практична значущість. У Розділі...
-
Жанр рембрандт дюкенуа рубенс Загальна характеристика Землі Південних Нідерландів (нині Бельгія ) стали значним культурним і мистецьким осередком ще в...
-
Американський культуролог Альфред Кребер поставив свого часу питання про визначення стилів загальнолюдської культури. Вчений вважав, що стиль властивий...
-
У Вступі Обгрунтовуються вибір теми і постановка проблеми дисертації, доводиться їх актуальність, визначаються об'єкт і предмет, мета, завдання, наукова...
-
Пісенна творчість Анатолія Кос-Анатольського в контексті становлення розважальної музики Галичини
Розважальна музика як специфічний історико-культурний феномен XX століття виникла в результаті поєднання численних національних, стильових, жанрових...
-
Основний зміст дисертації - Комунікаційні аспекти сучасного розвитку музичної культури України
У першому розділі дисертації "Феномен комунікації в сучасній вітчизняній та західноєвропейській науковій думці" міститься три підрозділи. У підрозділі...
-
Джазове мистецтво і сучасна українська музична культура
Постановка проблеми. У світовій художній культурі джазове мистецтво протягом XX сторіччя викликало величезну кількість суперечок і дискусій. Для кращого...
-
С точки зрения эстетики русская средневековая музыка коренится в характерном для средневековой культуры понимании искусства как явленной в художественной...
-
Музична культура в Україні у ХХ ст - Періодизація української культури
У XX столітті до теми українського фольклору зверталися багато професійних та аматорських колективів України, також створювалися ансамблі в емігрантських...
-
Економіка античності: загальна характеристика епохи
Античність -- особливий період в історії народів Середземномор'я. Він починається приблизно у VIII ст. до н. е. з формуванням грецьких міст-держав...
-
Загальна характеристика Мистецтво Голландії логічно виросло на мистецтві Нідерландів 15-16 століть, коли вони разом з Фландрією були єдиною державою. З...
-
Основний зміст роботи - Елементарний контрапункт в теорії строгого стилю
У Вступі обгрунтовується актуальність вибраної теми, формулюються мета і завдання дослідження, визначаються її об'єкт і предмет, методи дослідження,...
-
У Вступі Обгрунтовано вибір, актуальність теми дисертації, її мету та завдання, окреслено джерельну базу, матеріал дослідження, висвітлено методологічні...
-
Фрейташ бранку португальський композитор У Вступі обгрунтовано вибір, актуальність, наукову новизну, теоретичну та практичну значимість теми;...
-
Музика - Культура і побут населення України XIX-XX століть
Український народ має славу народу дуже музичного. Українська пісня, здобула cобі визнання в цілому світі. Подорож української капели, з хоровим співом у...
-
Теорії репрезентації і сприйняття Навіть короткий огляд поняття "репрезентація" дає зрозуміти, що поле його використання надзвичайно широке. Це право,...
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Музична полістилістика у світлі теорії інтертекстуальності