ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Б. М. Лятошинський і Д. Д. Шостакович: порівняльно-типологічний аналіз творчості

Актуальність дослідження.

ХХ століття увійшло в історію людства як одне з найсуперечливіших. Сьогодні з позицій нового часу відкрилась можливість переоцінки багатьох явищ мистецтва. Використання та переосмислення цілого ряду соціально-історичних, об'єктивно-фактологічних, джерелознавчих матеріалів дозволило зкоректувати, а в деяких моментах і вийти на якісно новий рівень художніх узагальнень. До таких питань належить творчість двох видатних мислителів, композиторів-симфоністів ХХ століття - Б. М.Лятошинського і Д. Д.Шостаковича.

Як самостійний об'єкт дослідження їх музична спадщина є достатньо розробленою галуззю сучасного мистецтвознавства. Але у зв'язку з відкриттям архівів композиторів, нової епістолярної та мемуарної літератури, правдивих документів щодо життя і творчості двох майстрів виникла нагальна потреба переглянути існуючі позиції, оцінки, визначення. Одним з напрямків у розв'язанні цієї складної проблеми є аналіз творчості Б. Лятошинського і Д. Шостаковича крізь призму порівняльної типології, що допомогло виявити як типологічно загальне, так і індивідуально-самобутнє на різних масштабних рівнях - від особистостей композиторів, їхніх художньо-естетичних поглядів до конкретних деталей окремих творів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано за планами науково-дослідної роботи кафедри історії української музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського і є одним з напрямків розробки теми №2 "Українська музика в контексті світової музичної культури" тематичного плану науково-дослідної діяльності Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Метою роботи Є створення нової концепційної позиції щодо оцінки творчої спадщини Б. Лятошинського і Д. Шостаковича в контексті світової музичної культури. Об'єктом дослідження є музична спадщина двох митців, а предмет визначений порівняльно-типологічним аналізом творчості композиторів на основі цілісного розгляду філософсько-естетичних, соціально-психологічних, концепційно-драматургічних, жанрово-стильових аспектів.

Відповідно такій настанові у роботі вирішуються наступні Завдання:

Узагальнити ідеї з проблеми порівняльно-типологічного методу аналізу, висловлені вченими різних галузей наук, як то філософія, літературознавство, психологія, мовознавство, культурологія, фольклористика;

Розглянути музикознавчі та літературознавчі дослідження з проблеми типології творчих індивідуальностей;

Скориставшись існуючими в музикознавстві дослідженнями з проблем типології жанрів, форм, стилів тощо розробити порівняльно-типологічну методику аналізу творчості композиторів;

Проаналізувати відомі на цей час епістолярні та мемуарні джерела стосовно життя і творчості Б. Лятошинського і Д. Шостаковича і на цій підставі зробити спробу охарактеризувати деякі найважливіші властивості творчих особистостей обох митців;

Типологізувати творчу спадщину митців відповідно до зазначених рівнів (історико-соціального, художньо-концепційного, жанрового, стильового, композиційного);

Проаналізувати конкретні музичні твори Б. Лятошинського і Д. Шостаковича на основі розробленої методики порівняльно-типологічного аналізу.

Методологічною базою Дослідження є системний підхід до порівняльно-типологічного методу аналізу і проекції його на музикознавчу науку. Робота грунтується на методі комплексного дослідження під кутом зору порівняльної типології найважливіших рівнів творчої та життєвої діяльності Б. Лятошинського і Д. Шостаковича крізь призму художньо-естетичних концепцій їх творів.

Відповідно до проблематики дисертації, можна виділити наступні групи наукових джерел, на які спирається дослідження:

Праці з філософії Г. Гегеля, І. Нарського, Ф. Ніцше, О. Шептуліна; порівняльного літературознавства М. Алексєєва, І. Дзюби, В. Жирмунського, М. Конрада, М. Пруцкова, М. Храпченка; культурології М. Кагана, К. Леві-Строса, Ю. Лотмана, Е. Маркаряна; мовознавства В. Іванова, О. Мельничука, Б. Успенського; психології В. Мерліна, І. Палєя, Б. Теплова, К. Юнга; фольклористики Є. Мелетинського, В. Проппа, Б. Путілова та ін.;

Історико-культурологічні дослідження М. Бердяєва, Дж. Боффа, К. Гаджиєва, К. Мамардашвілі, Дж. Оруелла, О. Пахльовської, О. Субтельного та ін.;

Праці з проблем типології творчих індивідуальностей - Б. Асаф'єва, І. Барсової, М. Блінової, М. Вільмонта, В. Жирмунського, Т. Лєвої, Т. Манна, Т. Гусарчук, О. Таранченко та ін.;

Музично-теоретичні та музично-історичні праці з питань типології музичних форм, стилів, жанрів тощо - труди М. Арановського, Б. Асаф'єва, В. Бобровського, Н. Герасимової-Персидської, Н. Горюхіної, М. Друскіна, О. Зінькевич, Л. Корній, І. Котляревського, Л. Мазеля, В. Медушевського, М. Михайлова, В. Москаленка та ін.;

Дослідження, присвячені різним аспектам творчості Б. Лятошинського та Д. Шостаковича - Б. Асаф'єва, М. Арановського, І. Белзи, А. Богданової, Н. Запорожець, М. Копиці, Л. Мазеля, Г. Орлова, М. Сабініної, В. Самохвалова, М. Черкашиної, С. Хентової та ін.;

Джерелознавчі праці Д. Глікмана, М. Копиці, І. Царевич, С. Хентової та ін.

Епістолярна спадщина Б. Лятошинського і Д. Шостаковича.

Наукова новизна Роботи полягає у тому, що

Введена у науковий обіг теоретична модель порівняльно-типологічного аналізу творчості композиторів;

Простежено взаємозв'язок соціально-політичного чинника з життям і творчістю композиторів в ракурсі проблеми "митець і влада";.

Враховуючи індивідуальні якості кожного з композиторів, проаналізовані позиції обох митців по відношенню до таких загально-людських проблем як добро і зло, життя, смерть, безсмертя, митець і епоха, національне і інонаціональне тощо;

Вперше проводиться безпосередня порівняльна характеристика як музичної спадщини Б. Лятошинського і Д. Шостаковича загалом, так і практично всіх відомих творів;

Крім цього, до аналізу був залучений і невідомий твір українського майстра (обробка єврейської народної пісні "Genzelex").

Аналітичну базу дослідження Складає практично вся музична спадщина Б. Лятошинського і Д. Шостаковича, проаналізована з точки зору виявлення типологічно подібних аспектів порівняння і розкриття найбільш самобутніх, глибоко своєрідних рис творчості кожного з митців. В центрі уваги знаходиться жанр симфонії як один з провідних в їх творчому доробку.

Практична цінність роботи Визначається тим, що її матеріали та результати можна використовувати у вузівських курсах історії світової та вітчизняної культури, історії української та світової музики, аналізу музичних творів, музичної психології. Основні положення дисертації апробовані в процесі викладання курсів історії світової музичної культури (розділ ХХ століття), сучасної музики, історії української музики у Донецькій державній музичній академії ім. С. С. Прокоф'єва та у гуманітарному інституті Донецького Національного університету.

Апробація Результатів дисертації відбулась у звітах на засіданні кафедри історії української музики Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського, у виступах з доповідями на Міжнародній науковій конференції "Музичний світ Бориса Лятошинського" (Київ, 1995), Всеукраїнських конференціях: "Личность и культура времени" (Донецьк, 1992), "Формування громадянської самосвідомості молоді" (Донецьк, 1995), "Проблема формирования нравственной культуры" (Донецьк, 1995), "Прокоф'єв і сучасність" (Донецьк, 1996), "Музичне і театральне мистецтво України в дослідженнях молодих мистецтвознавців" (Харків, 2002), на конференціях, присвячених 100-річчю від дня народження Б. Лятошинського (Львів, 1995), та 90-річному ювілею Д. Шостаковича "Д. Д.Шостакович і Україна" (Київ, 1996).

Публікації. За темою дослідження опубліковано ряд статей і тез, зокрема у фахових виданнях.

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Б. М. Лятошинський і Д. Д. Шостакович: порівняльно-типологічний аналіз творчості

Предыдущая | Следующая