ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ - Художні структури в духовних кантатах Й. С. Баха

Актуальність теми дослідження, присвяченого розгляду художніх структур у духовних кантатах Йогана Себастіана Баха, визначається розробкою питань жанру як типології виразності, тобто питань, що знаходяться у становленні в сучасному мистецтвознавстві та музикознавстві. Виконання-інтерпретація бахівських духовних кантат торкається аспектів буття творів у конкретному культурному середовищі суспільства й одночасно виділяє самозначуще художньо-естетичне вираження композиторського тексту, що розуміється не як нотний запис, а як звукова реальність, усвідомлювана суб'єктом творчості й обгрунтована у виконавський інтерпретації.

Виділяємо аспекти виконання, що аналізуються у кантатах Й. С.Баха: в німецькій церковній традиції, що тяжіє до "автентичності" озвучення; у вітчизняній концертній практиці (в Україні, а також у Росії), що апелює до сукупного духовного і загальнохудожнього досвіду аудиторії.

Дана поляризація соціокультурних поворотів проблеми інтерпретації духовних кантат Баха є похідною від академічної установки на самоцінність "музичної цивілізації" - авторського композиторського тексту геніального Творця і високої художньої виконавської традиції. Відповідно, вихідними виступають культурні орієнтири Німеччини першої половини ХVIII століття, і лінія хорової культури України, що увібрала впливи німецької музики, але якій є притаманним яскраво виражений самостійний "музичний менталітет". Поєднання у конкретності високохудожньої інтерпретації кантат Й. С.Баха, дистанційованих показниками епохи автора, і виразних якостей вітчизняного хорового мистецтва, - розглядаємо в розвитку ідеї композиторської та виконавської творчості як єдності музичної акції. Композиторський текст а'priori містить альтернативні стилістичні та ідейно-образні позиції, що реалізуються у виконавській інтерпретації тою або іншою мірою.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Запропонована тема складає один з теоретично-виконавських аспектів базового напрямку плану науково-дослідницьких робіт Одеської державної музичної академії ім. А. В. Нежданової - "Музичне виконавство: історія, теорія та практика". Тема дисертації затверджена на кафедрах хорового диригування, історії музики і музичної етнографії та Вченою радою Одеської державної музичної академії ім. А. В. Нежданової.

Таким чином, тему даного дослідження складають духовні кантати Й. С. Баха в аспекті музикознавчо-виконавського анализу як художньо - самодостатні виразні твори, що є народженими релігійно-культовою традицією та складеними антиномічною єдністю якостей, які породжують множинність виконавських прочитань.

Метою даної дисертації є виділення художніх структур у духовних кантатах Й. С. Баха та їх виконавських інтерпретаціях з позицій художньої виразності їх образу в єдності ритуально-гімнічної та концертно-драматичної ліній смислового наповнення. Такий ракурс передбачає вибірковий аналіз, передусім, тих творів композитора, які репрезентують відповідний клас композицій і найчастіше зустрічаються в концертній і навчальній практиці.

Згідно з поставленою метою виділяються наступні завдання дослідження:

Розгляд духовної кантати як певної жанрової специфіки у зв'язку з сукупністю традицій християнсько-релігійної музики, висхідної з початків практики ієрусалимського канта;

Відтворення методики аналізу духовних творів Баха як єдності виконавського й інтонаційно-історичного музикознавчого підходів до твору;

Осмислення художньої специфіки виконання кантат Баха у єдності образно-драматургічних принципів, народжених концертно-театрально-драматичним і гімнічно-ритуальним співомдійством;

Аналіз духовних кантат пасіонного типу в аспекті порівняння традиційно-церковної інтерпретації з художньо-концертною;

Аналіз духовних кантат хорально-кантового типу в аспекті порівняння з авторсько-поетичними вільними і традиційно-лютеранськими інтерпретаціями;

Висновки про взаємодію драматичних і лірико-епічних принципів у виконавському прочитанні духовних кантат Й. С.Баха у реалізації єдності німецько-релігійної та світської-художньої традиції виконавської творчості.

Об'єктом дисертації виступає художній феномен метафоричності як поєднання у виконавській майстерності літургійно-ритуального та театрально-загальнохудожнього принципів на матеріалі духовних кантат Й. С. Баха.

Предметом дослідження стають понад 130 духовних кантат Й. С.Баха, серед яких в аналізі спеціально широко представлені твори BWV №№: 11 "Lobet Gott in seinen Reichen" ("Хваліть Бога у Його створенні"), 21 "Ich hatte viel Bekkummernis" ("Я так багато страждав"), 41 "Jesu, nun sei gepreiset" ("Ісус, нині вславлений"), 47 "Wer sich selbst erhohet..." ("Хто підніс себе..."), 78 "Jesu, der du meine Seele" ("Ісусе, ти моя душа"), 80 "Ein' feste Burg ist unser Gott" ("Господь надійний наш оплот"), 140 "Wachet auf, ruft uns die Snimme!" ("Прокиньтеся, закликав голос!"). Названі твори подані у варіантах їх виконання відомими вітчизняними і зарубіжними диригентами.

Менш детально у дослідженні проаналізовані духовні кантати BWV№№: 1 "Wie schon leuchtet der Morgenstern", 8 "Liebster Gott, wann werd ich sterben", 10 "Meine Seel erhebt denn Herren", 12 "Weinen., Klagen, Sorgen, Zagen", 15 "Denn du wirst meine Seele...", 20 "O Ewigkeit, du Donnerwort", 22 "Jesus nahm zu sich die Zwolfe", 25 "Es ist nichts Gesundes an meinen Liebe", 26 "Ach wie fluchtig, ach wie nichtig", 36 "Schwingt freudig еuch empor", 45 "Es ist dir gesagt, Mensh, was gut ist", 51 "Jauchzet Gott in allen Landen", 61 "Nun komm, der Heiden Heiland", 68 "Also hat Gott die Welt geliebt", 69 "Lobe den Herrn, meine Seele", 70 "Wachet, betet, seid bereit allezeit", 75 "Die Elenden sollen essen", 76 "Die Himmel erzohlen die Ehre Gottes", 79 "Gott, der Herr, ist Sonn und Schild", 82 "Ich habe genug", 85 "Ich bin ein guter Hirt", 92 "Ich hab in Gottes Herz und Sinn" , 95 "Christus, der ist mein Leben", 101 "Nimm von uns, Herr, du treuer Gott", 104 "Du Hirte Israel, hore", 106 "Gottes Zeit ist die allerbeste Zeit", 119 "Preise, Jerusalem, den Herrn", 127 "Herr Jesu Christ, wahr'r Mensch und Gott", 131 "Aus der Tiefe rufe ich, Herr, zu dir", 137 "Lobe den Herren, den machtigen Konig der Ehren", 150 "Nach dir, Herr, verlanget mich", 190 "Singet dem Herren ein neues Lied ", 192 "Nun danket alle Gott", 197 "Gott ist unsre Zuversicht", 198 "Lass, Furstin, lass noch einen Strahl" та ін.

При аналізі виконання спеціальна увага спрямована на драматургію творів у композиторському тексті та виконавських інтерпретаціях названих духовних кантат. Сам вибір духовних творів для аналізу визначений їх значущістю у виконавському репертуарі зарубіжних і вітчизняних майстрів, апробованістю їх у навчальній та концертній роботі хормейстерів.

Дане дослідження вибудоване, передусім, в орієнтації на широкий досвід хормейстерської діяльності, що базується на творах Баха, з освітленням перспектив розширеного впровадження у виконавську практику духовної спадщини великого композитора. Для нас, безумовно, особливе значення має концертне звучання духовних творів Баха у нашій країні, хоча для даного дослідження істотним є також усвідомлення умов німецької традиції, органічно пов'язаної з лютеранською церквою і властивою цієї традиції стилістикою виконання кантат. Потрібно враховувати, що "вписування" названих творів Баха в навчальний і виконавський процеси здійснюється мов би у двох напрямках вітчизняної культурної практики: в театрально-концертній та церковно-культовій професійній музиці. З'єднання цих, відносно самостійних в нашій країні, ліній виконавського професіоналізму, внаслідок історичних обставин, має місце і в одеській хоровій школі.

Особливу складність становить змістовно-подвійна природа духовних кантат у світовій художній і навчальній практиці: духовні кантати як жанр, призначений для релігійного богослужебного співу, як органічна частина німецької національної релігійної культури - і духовна кантата Баха як художньо-довершений твір, що звучить у різних країнах, незалежно від їх релігійної орієнтації.

У даній роботі пропонується не проблема системно-жанрових показників духовних творів Й. С.Баха (це тема спеціального дослідження ), а виділення типологій названого жанру, що чітко поляризує драматургічні та інтонаційно-виконавські підходи.

Методологічним грунтом дослідження виступає діалектико-культурологічна естетика та музикознавство у традиціях Г. В.Ф. Гегеля - О. Потебні - М. Алпатова - Б. Асаф'єва, які трактують художню специфіку образу як поетико-метафоричне сполучення змістів. Фундаментальні положення гегелівської естетики, що розвиваються у вітчизняному культурологічному мистецтвознавстві в працях О. Потебні, О. Канарського мають принципову паралель до робіт "гегельянця" Б. Асаф'єва та його видатних послідовників в Україні та Росії. У тому числі це роботи М. Друскіна, Я. Друскіна, Б. Яворського, І. Ляшенка, С. Скребкова, М. Тараканова, В. Холопової, Є. Назайкинського, В. Медушевського, Н. Корихалової, М. Лобанової, Л. Кириліної, І. Котляревського, О. Зінькевич, М. Черкашиної, Н. Горюхіної, В. Москаленко, О. Маркової, О. Захарової, В. Носиної та ін. Положення та висновки названих авторів склали сутність методології виведення даного дисертаційного дослідження.

Відповідно методами дослідження стають музично-історичний і виконавський аналіз духовних творів великого Й. С. Баха в ракурсі історико-інтонаційного підходу Б. Асаф'єва та його прихильників бачення природи музичного мистецтва. Певний методологічний вплив на вироблення методики аналізу склали праці зарубіжних авторів, у тому числі М. Вьольфліна, Г. Адлера, А. Швейцера, Д. Кемпера, В. Ноймана та інших авторитетів музикології.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступних позиціях:

1) вперше розглядаються духовні кантати Йогана Себастіана Баха, що не отримали повною мірою адекватного опису у вітчизняній музикознавчій, виконавській та навчальній літературі; 2) нову якість складає методика аналізу даних творів, що не розглядалися у російськомовній і німецькій спеціальній літературі в руслі історико-інтонаційного виконавського підходу; 3) вперше поворотом у дослідженні бахівських кантат виступає загострення уваги на метафоричній множинності духовно-гімнічного та концертно-драматичного в композиторському тексті, на концепціонному слуханні твору у взаємодії епіко-ліричної та драматичної основ, що є грунтовою позицією щодо виконавського рішення конкретного твору; 4) вперше використано кваліфікаційний підхід до розгляду духовних творів великого композитора згідно художньо-духовного потенціалу їх змістовності; 5) вперше, таким чином, запропоновано дихотомічний розподіл названих творів на хорально-кантові та пасіонні типи за художніми принципами їх вираження.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів визначається їх спрямованістю на розширення концертного та навчального репертуару диригентів, хормейстерів, вокалістів, можливістю використання матеріалів дослідження в курсах історії музики, диригентського виконавства, хорознавства, а також у спеціальному хоровому класі вищих і середніх спеціальних навчальних закладів.

Введення нових елементів у методику виконавського та музикознавчого аналізу дає можливість більш поглибленого опанування того значного та об'ємного пласта творчості великого композитора, яким є його численні духовні кантати. Запропонована методика аналізу може бути використана для творів Й. С.Баха та інших композиторів, а також скласти основу будь-якого виконавсько-концертного аналізу.

Особистий внесок здобувача полягає у розгляді метафорично-художніх властивостей духовних кантат Й. С.Баха щодо їх виконання в опорі на єдність гімноспіву та світського мислення сучасної йому епохи, а також у створенні дихотомічної класифікації названого типу кантат за особливістю типів їх виразності.

Апробація матеріалів та результатів дисертаційного дослідження здійснена на всеукраїнських та міжнародних семінарах і конференціях, а також у творчій діяльності автора роботи (нині художнього керівника і диригента Заслуженої хорової капели України, лауреата міжнародного конкурсу) :

)

За матеріалами дисертації опубліковано дев'ять статей, загальним обсягом понад 6 друк. арк., в тому числі 3 публікації у провідних фахових виданнях.

Структура дисертації загальним обсягом у 210 сторінок складається з вступу, трьох розділів з підрозділами, висновків, списку використаних джерел кількістю 149 найменувань та двох додатків: нотного (69 прикладів) і документального ( рецензія, статті, афіша).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ - Художні структури в духовних кантатах Й. С. Баха

Похожие статьи