Загальна характеристика роботи - Історіографія, як основа наукової інтерпретації сучасної української музичної культури
Актуальність теми. На початку ХХІ ст. перед вітчизняною музикознавчою наукою постає проблема усвідомлення провідних досягнень та сучасного стану української музичної культури як важливого історичного феномену, отже, усвідомлення з боку сучасної історіографічної думки про музику, що зосереджена у музикознавчих та музично-культурологічних дослідженнях. Тому особливий інтерес викликають такі магістральні напрямки наукових досліджень, котрі пов'язані, насамперед, з фундаментальними явищами музичного мистецтва, музичного мислення з його смислоутворюючими та культуротворчими функціями, в їх проекції на сьогоденні потреби української культури. Таким чином виникає можливість оновленого погляду на історичні якості та зумовленості музичної творчості, на сучасну українську музичну культуру у цілому як на чинник національної історії. Методологічно поглиблене історіографічне вивчення значущих рис музичного мистецтва та їх опрацьовування музикознавчою думкою - тобто, вивчення того постійного науково-творчого діалогу, що відбувається між творцями музики та їх теоретично обізнаними "співбесідниками" (музикознавцями) - як на великій часовій дистанції, так і у безпосередній близькості, у одному сучасному культурно-історичному континуумі, дозволяє визначати сутнісні сторони процесу музично-культурної розбудови України на межі ХХ - XXI століть. Таке вивчення можна вважати наріжним каменем актуального знання про музику, бо національна історія створюється саме сьогодні, і розгляд в сучасному просторі української музичної культури її необхідних константних ознак стає методично важливим суміжним завданням музикознавців. Таким чином музична історіографія здатна перетворюватись з соціально ангажованої тенденції сучасного музикознавства в самостійну галузеву дисципліну - сучасну музичну українську історіографію.
Враховуючи актуальність та проблемну завантаженість системного історіографічного розгляду певних тенденцій музичної культури як відповідних до її сучасних потреб, вивчення історіографічних сторін провідних сучасних музикознавчих та музично-культурологічних робіт дозволяє, по-перше, розвинути належним шляхом поняття музичної історіографії і виявити її необхідні складові як наукової дисципліни; по-друге, сформувати уявлення про історіографічні засади сучасної української музичної культури - як про певний епіфеномен музичної творчості, з одного боку, але - як про достатньо автономний рівень функціонування музично-культурологічної свідомості, що є свого роду "подвійним дзеркалом", водночас відображуючи й провідні тенденції музичної творчості, музично-мистецької діяльності, й результати знання про неї, з іншого боку; по-третє, представити Системні якості Сучасної української музичної історіографії (далі - СУМІ) як такої галузі знання, що здатна розвиватись на межах таких наук, як філософія та естетика, мистецтвознавство та герменевтика, психологія та соціологія, історія та логіка, тобто здатна, виявляючи перетин значної кількості окремих галузей гуманітарного знання, для яких актуальною є проблематика наукової рефлексії, утворювати певну метанауку, яку можна було б з повним правом визначати як Сучасну історіологію, Тобто науку про шляхи та способи вивчення та віддзеркалення (фіксації) сучасного культурного досвіду як неодмінної складової людської історії.
В межах культурології та музикознавства назване проблемно-тематичне прямування роботи виступає досить інноваційним, хоча ще в 1976 р. М. Друскіним був проголошений заклик до створення музичної історіографії як самостійної галузі "теорії історії", що спроможна виступати "санітаром" письмової пам'яті культури. В українському музикознавстві споріднену позицію займав І. Котляревський, якого, за нашою думкою, й треба вважати фундатором сучасної української музичної історіографії, особливо враховуючи методологічну широту останніх праць видатного українського музиколога. Завдяки поняттєвим пропозиціям І. Котляревського, особливого значення набувають такі спільні риси музично-творчого та музично-культурологічного процесів, як Пріоритетність, спеціалізація та актуалізація/узагальнення, У межах яких продовжує розвиватись та уточнюється зміст історіологічних засад музичної культури. Однак констатація притаманних (або повинних бути притаманними) музичній історіології рис ще не розкриває достатньою мірою, чим обумовлена кожна з них, як вона реалізує себе у науковому сьогоденні, які властивості та якості має, як функціонує у різних діяльнісних музично-культурологічних формах. Пошук відповіді на ці питання, що покликаний актуалізувати необхідність створення достатньо завершеної теорії СУМІ, є вирішальним чинником даного дисертаційного дослідження.
Об'єкт дослідження: історіографічний зміст сучасних музикознавчих та музично-культурологічних робіт, спрямованих на актуальні тенденції та запити сьогоденної української культури.
Предмет дослідження: засадничі риси сучасної української музичної історіографії як вираження її іманентних функцій, властивостей, чинників та якостей.
Мета дослідження: визначення тих структурних та якісних показників сучасної української музичної історіографії (СУМІ), які є необхідними та достатніми для забезпечення її системної цілісності.
Завдання дисертаційного дослідження:
- 1) висвітлення сучасних умов розвитку української музичної історіографії; 2) визначення науковості як фундаментальної властивості сучасного історіографічного знання; 3) виявлення проблемно-понятійної стратифікації музично-історіографічного знання у зв'язку з встановленням його музично-діяльнісних передумов; 4) розробка категорій жанру - стилю як опорного аналітичного інструменту СУМІ; 5) визначення чинників процесу формування сучасної музичної історіографії, засобів та форм її вираження; 6) аналіз науково-дослідних текстів, зокрема, монографічних, дисертаційних, текстів авторефератів та статей, доповідей як базового історіографічного матеріалу; 7) виявлення системної концепційної єдності СУМІ як зумовленої взаємодією її засадничих складових.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що:
- - вперше в українському музикознавстві розробляються підстави для створення єдиної теорії сучасної української музичної історіографії (СУМІ); - вперше визначаються засадничі риси СУМІ, здійснюється її предметно-понятійний, функціональний та ціннісно-смисловий аналіз; - вперше в межах СУМІ вивчаються тексти, проблемний зміст, поняттєві узагальнення музикознавчих та культурологічних праць останнього десятиріччя, таким чином здійснюється запропоноване І. Котляревським визначення пріоритетних засад музично-культурологічного знання; - вперше пропонується історіологічна оцінка стану сучасної української музичної культури, яка дозволяє в цій останній вбачати історичний феномен, що поєднує у сьогоденні минуле та майбутнє українського культурного буття, включаючи способи усвідомлення та відтворення цього буття. - особистий внесок дисертанта, таким чином, полягає у створенні системної концепції СУМІ на основі послідовного дослідження української музикознавчої та музично-культурологічної наукової літератури останніх десяти років, тобто на межі двадцятого - двадцять першого століть.
Методологічну базу даної роботи складають дослідження з питань культурології, філософії, естетики, психології, літературознавства та музикознавчі роботи, присвячені проблематиці музичних стилів, жанрів, форм, музичним та музикознавчим школам, композиторським персоналіям, проблемам історії та історіографічного вивчення музичного мистецтва. Провідними стають науково-джерелознавчий та узагальнююче-історіографічний підходи, що об'єднуються в річищі музикознавчого методу.
Матеріалом дослідження є музикознавчі та культурологічні праці вітчизняних авторів останнього десятиріччя, присвячені в основному питанням історії та сучасної розбудови української музичної культури - монографічні та дисертаційні дослідження, автореферати дисертацій та наукові статті, матеріали конференцій та доповідей, у цілому, понад 100 робіт.
Теоретичне значення дослідження полягає в виявленні, систематизації, категоріально-понятійному узагальненні історіографічних принципів вивчення української музичної культури як центрального предмету сучасної вітчизняної гуманітарної науки.
Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дисертації можуть бути використані в навчальних культурологічних, музично-теоретичних та історичних курсах в ВНЗ мистецтва та культури, також при створенні перспективних планів наукової діяльності ВНЗ та науково-дослідних інститутів культурологічного прямування.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснене відповідно до плану науково-дослідної роботи Одеської державної музичної академії імені А. В. Нежданової на 2007-2011 рр., а саме, в межах комплексної теми "Історія музичної культури" (тема № 3). Тема дослідження затверджена вченою радою Одеської державної музичної академії імені А. В. Нежданової (протокол № 4 від 17 листопада 2007 р.)
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри історії музики та музичної етнографії Одеської державної музичної академії імені А. В. Нежданової. Основні положення дослідження були викладені в доповідях на наступних конференціях (усього 6): Щорічний міжнародний семінар-конференція "Трансформація музичної освіти: культура і сучасність" (Одеса, 8-9 вересня 2004 р., присвячується пам'яті С. Орфеєва); міжнародна науково-творча конференція "музичні інформаційні технології: досвід і проблема розвитку" (Одеса, 21-24 жовтня 200 р.); Міжнародна науково-практична конференція "Захід - Схід: музичне мистецтво і культура" (Одеса, 9-10 2004 р.); Міжнародна науково-творча конференція "Музичні інформаційні технології: досвід та проблема розвитку" (Одеса, 10-12 листопада 2006 р.); Міжнародна науково-творча конференція "Трансформація музичної освіти і культури в Україні" (Одеса, 19-21 квітня 2007 р.); Міжнародна науково-творча конференція "Трансформація музичної освіти: культура і сучасність. Присвячується пам'яті В. Й. Малішевського і М. Л. Огренича" (Одеса, 10-12 грудня 2007 р.).
Публікації. По темі дисертації опубліковані 4 статті в фахових наукових збірниках, затверджених ВАК України.
Структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг основного тексту роботи складає 199 сторінок. Список використаних джерел - 269 найменувань, 26 сторінок.
Похожие статьи
-
Актуальність теми. Ім'я Михайла Жука в українському мистецтві співвідноситься з такими видатними особистостями, як В. Кричевський, Г. Нарбут, М. Сосенко,...
-
Актуальність теми дослідження зумовлена посиленням уваги сучасної музикознавчої науки до осмислення феномену української музичної культури ХХ століття....
-
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ - Українська популярна музика: витоки та проблематика
Актуальність теми. Дослідження музичної культури певного суспільства, народу, соціального прошарку як складової загальноісторичного процесу є невід'ємною...
-
Актуальність теми дисертаційної роботи визначається потребами дослідження мистецтвознавчих і джерелознавчо-бібліографічних аспектів діяльності хору...
-
Українська діаспора значно поширилася й кількісно збільшилася після 1945. Одразу по війні друга хвиля політичної еміграції опинилася в Німеччині й...
-
Львівський осередок української етнографії: основні напрями наукової діяльності у 1939-1959 роках
Львівський осередок української етнографії: основні напрями наукової діяльності у 1939-1959 роках На основі архівних і літературних джерел висвітлено...
-
Вступ - Тенденції розвитку музичної культури Волині наприкінці XX
Актуальність дослідження обумовлена соціокультурними змінами, які характеризують розвиток України наприкінці ХХ - на початку ХХІ ст. У складному і...
-
Актуальність теми . У сучасній музичній науці, враховуючи усю множинність її напрямків, можна простежити дві магістральні тенденції. Метою першої є...
-
Вступ У Вступі обгрунтовується вибір теми дисертаційного дослідження та його актуальність, визначаються основна мета, завдання, предмет, об'єкт, методика...
-
Українська культура на початку ХХ ст. (1900-1920) - Періодизація української культури
У XIX - на початку XX ст. українська культура досягла свого розквіту. Це був період, позначений зростанням національної самосвідомості. На цій хвилі...
-
Висновки - Тенденції розвитку музичної культури Волині наприкінці XX
Аматорський фольклористика музичний Важливо підкреслити, що розвиток культури в Україні наприкінці ХХ - початку ХХІ ст. відбувається вкрай суперечливо. З...
-
Роль та значення античних держав і античної культури в історії Європи, в тому числі і України важко переоцінити. Їхні досягнення лягли в основу багатьох...
-
Під тиском революційних подій царизм змушений був скасувати укази щодо української мови. Кількість початкових шкіл в Україні зросла, Але загалом рівень...
-
Початок наступу тоталітаризму на осередки української культури - Українська культура XX століття
Отже, 20-ті роки були роками зростання, піднесення і розвитку української культури, національного відродження. Але це якраз серйозно турбувало Сталіна і...
-
Висновки - Культура давнього світу та її вплив на становлення української культури
Глибокий гуманістичний зміст української культури, її значення для творчого самоусвідомлення багатьох поколінь українського народу в національному...
-
Американський культуролог Альфред Кребер поставив свого часу питання про визначення стилів загальнолюдської культури. Вчений вважав, що стиль властивий...
-
Зарубіжна історіографія з питань захисту та збереження культурної спадщини
У статті розглянуті основні напрями наукових досліджень у сфері збереження пам'яток історії та культури зарубіжних авторів, приділена увага історіографії...
-
Українська драматургія і театр в Україні ХІХ ст - Періодизація української культури
В українській драматургії ХІХ ст. одним з перших заявив про себе І. П. Котляревський, його п'єси "Наталка Полтавка", "Москаль-чарівник" були поставлені...
-
У середині XVII ст. в українських землях народний гнів вибухнув з такою силою, що кардинально змінив не лише хід національної історії, а й суттєво...
-
Український театр у ХХ ст - Періодизація української культури
В 20 ст. в Україні утворюється новий театр, який під кінець двадцятих років вже має значні досягнення. Найбільша и найтрагічніша постать в історії...
-
Київська Русь завжди славилася талановитими музикантами, співаками, танцюристами, бродячими акторами, без яких не обходилося жодне свято, а при дворі...
-
Вступ - Культура давнього світу та її вплив на становлення української культури
Розв'язуючи проблеми, пов'язані з кожною із національних культур, неможливо обійти увагою питання про її походження. Жоден фактор, що визначає нації...
-
Розглянуто найбільші фестивалі української культури в Польщі початку ХХІ ст., їх формати, складові та напрями, а також проаналізовано участь у них...
-
Відродження української культури в 20-х роках ХХ століття - Українська культура XX століття
Відмітною ознакою того часу стало відкриття українських шкіл. Протягом 1917--1918 навчального року в Україні відкрилося 30 українських гімназій,...
-
В. Хвойко та відкриття Трипільскої культури - Періодизація української культури
У ІV-II тис. до н. е. досягли значного розвитку хліборобські племена Правобережної України та Молдови. Культура цих стародавніх хліборобів відома нам під...
-
1888 р. Франко деякий час працював у часописі "Правда". Зв'язки з наддніпрянцями спричинили третій арешт (1889 р.). 1890 р. за підтримкою М. Драгоманова...
-
За Ризьким миром (березень 1921 року), між радянськими республиками і Польщею Західна Волинь, Полісся, Холмщина і Підляшшя увійшли до складу польської...
-
Культура Галицько-Волинської держави - Основні етапи розвитку та здобутки української культури
Після смерті Ярослава Україна поділилася на князівства, над Бугом виникло Волинське князівство з столицею у Володимирі, а над Дністром - Галицьке...
-
Музична фольклористика і фольклор - Тенденції розвитку музичної культури Волині наприкінці XX
Зазначається, що перші записи пісенного фольклору Волині припадають на початок XIX століття. У передових колах діячів української, російської і польської...
-
Проблеми розвитку культури в незалежній Україні - Періодизація української культури
Розпад Радянського Союзу і блоку країн прорадянської орієнтації, крах комуністичної системи ознаменували початок нової історичної доби в геополітичних,...
-
Соціальні умови розвитку української національної культури та образотворчого мистецтва в СРСР
Вступ Постановка проблеми. Для сучасного розвитку й розбудови незалежної вільної Української держави велике значення має процес українського...
-
Ретроспектива української культури другої половини ХХ століття
Постановка проблеми. Наші часи у зв'язку з останніми революційними та військовими подіями, реформами й кардинальними змінами в країні, позначені...
-
Проведено історіографічний та джерелознавчий аналіз трансформації процесів становлення й розвитку культурно-мистецьких та художньо-літературних об'єднань...
-
Індивідуалізм української ментальності: проблема ідентичності і культурна традиція
Індивідуалізм української ментальності: проблема ідентичності і культурна традиція Індивідуалізм є однією із головних настанов етнічної ментальності...
-
Дослідження парубоцьких та дівочих громад як соціального інституту контексті української історіографії (друга половина XIX - перша третина XX ст.)...
-
Співпраця Національної історичної бібліотеки України із закладами науки, освіти та культури
СПІВПРАЦЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІСТОРИЧНОЇ БІБЛІОТЕКИ УКРАЇНИ ІЗ ЗАКЛАДАМИ НАУКИ, ОСВІТИ ТА КУЛЬТУРИ Алла Скорохватова , генеральний директор Національної...
-
Зв'язок української та російської мови - Історія становлення та розвитку української мови
Українська мова походження прабатьківщина слов'яни А сучасна російська літературна мова продовжує ніколи не переривану традицію літературної мови...
-
Культура Московської держави - Періодизація української культури
У означений період у Північно-Східній Русі, що до початку феодальної роздробленості входила до складу Київської держави ( Русі), відбулися три важливі й...
-
Укр. Образотворче мистецтво у 14-17 ст - Періодизація української культури
Зміни, які відбувалися у мистецькому житті українських земель упродовж другої половини XVI -- першої половини XVII ст., трансформувавши характер...
-
Українська ментальність - Періодизація української культури
Дослідники ментальності українського народу (М. Шлямкевич, В. Дорошенко, С. Білокінь) вважають, що духовний світ українства вирізняється...
Загальна характеристика роботи - Історіографія, як основа наукової інтерпретації сучасної української музичної культури