Дисертацією є рукопис., Загальна характеристика роботи - Комунікаційні аспекти сучасного розвитку музичної культури України

Робота виконана у відділі культурології та етномистецтвознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України

Науковий консультант: ЮДКІН Ігор Миколайович, доктор мистецтвознавства, член-кореспондент Академії мистецтв України, завідувач відділу культурології та етномистецтвознавства ІМФЕ імені М. Т. Рильського

Офіційні опоненти: ТЕРЕЩЕНКО Алла Костянтинівна, доктор мистецтвознавства, професор, член-кореспондент Академії мистецтв України, провідний науковий співробітник ІМФЕ імені М. Т. Рильського

КИЯНОВСЬКА Любов Олександрівна, доктор мистецтвознавства, професор, зав. кафедри історії музики Львівської державної музичної академії України імені М. В. Лисенка

САМОЙЛЕНКО Олександра Іванівна, доктор мистецтвознавства, професор, проректор з наукової роботи Одеської державної музичної академії України імені А. В. Нежданової

Загальна характеристика роботи

Інформаційна експансія і технологічні прориви ХХ сторіччя не лише змінили обличчя соціуму, але й визначили нові умови існування музики в ХХІ сторіччі. Зростання ролі інформації та обмінно-комунікаційних процесів в усіх сферах людської життєдіяльності, нові технології зв'язку та глобальні комп'ютерні мережі продовжують трансформувати як суспільну свідомість і соціальні інституції, так і способи побутування музики як виду мистецтва.

Внаслідок значних соціокультурних змін перед суспільством постало питання формування особистості, здатної жити і творити в умовах нового інформаційного та постінформаційного суспільства ХХІ століття. Це означає, що успішне входження людини в інтенсивний комунікаційний простір сучасності та її повноцінна самореалізація неможливі без освіти, науки, культури, що забезпечували б необхідний соціальний розвиток кожної особистості відповідно до норм та ідеалів нової соціокультурної системи.

Технологічні та ментально-світоглядні зміни в сучасному суспільстві призводять до оновлення механізмів відносин між людьми, що стають предметом художньої музичної рефлексії. В соціокультурних процесах сучасності значно зростає роль музичного мистецтва, яке в добу тотальної глобалізації, відкритого, незахищеного моральними засадами Інтернету, потужного наступу медійних комунікацій, нівеляції національних культур тощо має відіграти важливу роль у глибокому укоріненні в суспільній свідомості гуманістичних цінностей, високої моралі, національної самосвідомості та патріотизму, формуванні суспільної злагоди та розбудові демократичних інститутів держави.

Очевидно, що комунікація вступила в нову стадію відносин із музичною культурою, інтенсифікувалися, значно ускладнилися їх багатоманітні взаємозв'язки. Комунікація набуває значення певного каталізатора формування й динаміки змісту музичного мистецтва, системоутворюючого чинника розвитку музичної культури й суспільства в цілому. Проте, проблема комунікації в широкому, загальнокультурному розумінні та її значення для розвитку музичного мистецтва ще не стали предметом системного наукового дослідження у вітчизняній науці, яке б охопило різні рівні суспільної життєдіяльності, як-от: соціокультурний, владно-політичний, науковий, освітньо-виховний, художній. Особливо актуальним таке дослідження є для України, яка перебуває в процесі переорієнтації суспільства на нові культурні цінності, переходу від адміністративно-командних до демократичних засад суспільного устрою, пошуку шляхів адекватного осмислення і творчої інтерпретації різних аспектів національного буття.

Таким чином, Актуальність даної дисертації зумовлена необхідністю наукового осмислення сучасного розвитку музичної культури України в докорінно нових умовах, позначених зростанням ролі комунікації і відповідними серйозними змінами в суспільній свідомості на початку ХХІ ст.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до планів наукової роботи відділу культурології та етномистецтвознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського Національної академії наук України за темами "Проблема цілісності культури в перспективі українських гуманітарних традицій", що виконувалася протягом 2000-2004 років, та "Українська культурологічна думка ХІХ - ХХ століть" (2005 - 2007 рр.).

Метою даної роботи є здійснення аналізу комунікаційних процесів у сучасній музичній культурі України як цілісній соціокультурній системі, прагнення оцінити реальний стан функціонування комунікаційних зв'язків на різних рівнях цієї системи (від управлінсько-правових до науково-освітніх і власне творчих) та виявити нові тенденції розвитку музичної культури в сучасних умовах. Для досягнення поставленої мети передбачається вирішення наступних Завдань:

    ? систематизувати та узагальнити нові науково-теоретичні підходи до розуміння базових для нашої роботи понять комунікації та музичної культури; ? виявити основні проблемні зони перетину категорій музичної культури і комунікації в ракурсі глобальних суспільно-трансформаційних рухів ХХ сторіччя; ? визначити основні методологічні засади аналізу комунікаційних процесів у художній та музичній культурі; ? виявити сутнісні ознаки нової парадигми відносин у соціокультурній комунікаційній системі "влада - громадськість"; ? простежити та критично оцінити основні етапи розвитку комунікаційних технологій в Україні в контексті минулого й сучасності; ? дослідити особливості комунікаційних процесів у вітчизняній науково-освітній сфері з точки зору синтезування в ній теоретико-практичних механізмів комунікації; ? через посередництво аналізу етапів становлення виконавських та музично-теоретичних шкіл України в ХХ сторіччі охарактеризувати тип комунікаційних відносин та національну специфіку системи підготовки мистецьких кадрів; ? осмислити феномен музичної творчості в системі художньої комунікації; ? актуалізувати основні положення теорії комунікативних функцій музичного твору, залучаючи їх до музично-теоретичного аналізу сучасної української композиторської творчості; ? виробити підходи до музикознавчої інтерпретації нових творів, використовуючи сучасний інструментарій комунікативістики; ? висвітлити провідні тенденції в сучасній системі музичної комунікації та обгрунтувати причини активізації в ній дискурсів інтертекстуальності; ? окреслити напрямки розвитку культуротворчих процесів в Україні в комунікаційному аспекті в найближчій перспективі.

Об'єктом дослідження є процеси розвитку музичної культури України в ХХ - ХХІ ст.

Предметом дослідження є комунікаційні аспекти сучасного розвитку музичної культури України.

Методи дослідження. Основними методологічними засадами роботи є наукова об'єктивність і комплексний підхід у використанні взаємодоповнюючих методів: теоретичного (аналіз філософської, культурологічної, історичної, музикознавчої літератури), історико-типологічного (дослідження історичних форм комунікації в українській культурі та основних засад української ментальності), історико-компаративного (порівняльний аналіз регіональних особливостей виконавських та музично-теоретичних шкіл України), емпірико-аналітичного (музикознавчий аналіз української сучасної композиторської творчості). На основі системного міждисциплінарного підходу в роботі утворюється теоретико-практичний синтез філософських, культурологічних та музикознавчих ракурсів; для виконання поставлених завдань залучаються ресурси цілого спектру гуманітарних наук, зокрема, філософії, соціології, історії, етнографії, культурології, політології, мистецтвознавства, соціальної психології, правознавства тощо.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертаційному дослідженні висунуто та обгрунтовано ряд нових ідей, які виносяться на захист:

    ? вперше здійснено цілісне наукове осмислення взаємозв'язків музики та комунікації на різних рівнях соціокультурної системи "Людина - Суспільство", а також розкрито сутність нової парадигми відносин у цій системі; ? категоріальний апарат музикознавства збагачено концептосферою герменевтики та заснованої на ній теорії спілкування; ? уперше проаналізовано характер, особливості і проблемні зони сучасних комунікаційних відносин у сфері культурної політики держави, що впливає на розвиток музичного мистецтва; ? доведено унікальність вітчизняної системи підготовки музичних і музикознавчих кадрів з точки зору комунікаційного підходу; ? розкрито динаміку становлення принципів педагогічної комунікації у вітчизняних виконавських та композиторських школах; ? обгрунтовано потужний креативний потенціал науково-теоретичної школи Б. Яворського та її вплив на розвиток українського музикознавства; ? узагальнено науково-теоретичні міркування стосовно специфіки музики та музичної творчості в системі художньої комунікації; ? деякі аспекти теорії комунікативних функцій музичного твору вперше успішно застосовані до музично-теоретичного аналізу сучасної української композиторської творчості; ? обгрунтовано тенденцію активізації інтертекстуальності в сучасній музичній творчості; ? розроблено концепцію комунікативного синтаксису, виявлено його стабільні й варіативні (мобільні) параметри у музиці Л. Колодуба і М. Скорика, специфіку кларитивної та евристичної функцій музики у камерних творах Є. Станковича, О. Скрипника, В. Сильвестрова, І. Карабиця; ? до наукового обігу українського музикознавства залучено нові музично-сценічні твори І. Карабиця (повна сценічна версія опери-ораторії-балету "Київські фрески") та М. Скорика (опера "Мойсей"), що вперше розглядаються в комунікаційному аспекті.

Практичне значення одержаних результатів. Науково-теоретичні ідеї та концептуальні положення першого та другого розділів дослідження використані автором при розробці навчального спецкурсу "Сучасні комунікаційні технології в культурі України", який включено до магістерських навчальних програм Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського з 2004 року. На основі лекційного матеріалу цього курсу підготовлено і видано навчальний посібник, рекомендований Міністерством культури і туризму України для використання у вищих навчальних закладах ІІІ - IV рівнів акредитації. Матеріали дисертації можуть також бути використані у лекційних і спеціальних курсах вищих навчальних закладів з широкого кола культурологічно-мистецтвознавчих дисциплін: теорія та історія української культури, історія сучасної музики, історія виконавських стилів, основи музичної педагогіки, методика викладання мистецьких дисциплін тощо. Основні концептуальні положення даної роботи можуть складати певний інтерес для творчої інтелігенції, керівників державних органів влади, установ, підприємств і закладів культури і мистецтва, залучених до розробки концепції державної культурної політики України, а також документації з проблем інтеграції України у загальноєвропейський культурний та культурно-освітній простір.

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри історії української музики Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського та відділу культурології та етномистецтвознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. Основні положення дисертації були оприлюднені в наукових доповідях на конференціях:

    ? Ювілейна наукова конференція "85 років Київській консерваторії" (м. Київ, грудень 1999 року). Доповідь: Композиторська школа НМАУ імені П. І. Чайковського на сучасному етапі. ? Науково-теоретична конференція "Українська та світова музична культура: сучасний погляд" (м. Київ, 29 вересня 2003 року). Доповідь: Новий погляд на процеси в сучасній музичній творчості зламу сторіч. ? ІІ культурологічні читання пам'яті Володимира Подкопаєва (м. Київ, 21 листопада 2003 року). Доповідь: Комунікаційні аспекти культурної політики незалежної України. ? Науково-теоретична конференція "Новаторські тенденції в українській музиці" (м. Київ, березень 2004 року). Доповідь: Українська музична творчість 80-90-х років: до проблеми художньої комунікації. ? Науково-практична конференція "Маловідомі та забуті сторінки музичної історії України" (м. Київ, 27-28 вересня 2004 року). Доповідь: Ігор Белза: комунікаційні характеристики особистості і творчості. ? Міжнародна науково-творча конференція "Музичні інформаційні технології. Досвід та проблеми розвитку" (м. Одеса, 21-24 жовтня 2004 р.). Доповідь: Комунікативні аспекти сучасної культурної політики України. ? Міжнародна науково-практична конференція "Феномен школи в музично-виконавському мистецтві" (м. Київ, 22-23 березня 2005 р.). Доповідь: Про деякі особливості аналізу знакових систем у композиторській творчості. ? Науково-практична конференція "Творча постать Левка Миколайовича Колодуба в контексті української музики на межі століть" (м. Київ, 8 червня 2005 року). Доповідь: Камерна творчість Л. Колодуба в контексті сучасних художніх комунікаційних процесів. ? Науково-теоретична конференція "Музика третього тисячоліття: перспективи та тенденції" (м. Київ, 26-27 вересня 2005 р.). Доповідь: Інтерпретація сучасного світу в концепціях українських композиторів. ? Наукова конференція "Концепції культури в історії української гуманітарної думки ХІХ - ХХ ст." (м. Київ, 11-12 квітня 2006 р.). Доповідь: Композиторська школа як феномен мистецької комунікації. ? Науково-практична конференція "Музична культура України 20-30-х років ХХ століття: тенденції і напрямки" (м. Київ, 2-3 жовтня 2006 року). Доповідь: Музично-виконавські школи України: етапи становлення (перша третина ХХ ст.). ? Міжнародна науково-практична конференція "Д. Шостакович та ХХІ століття" (м. Київ, 13-14 грудня 2006 року). Доповідь: Д. Шостакович як "полюс стильового тяжіння" для сучасної української композиторської творчості. ? Науково-теоретична конференція "Культурологічні проблеми української музики", присвячена 80-річчю від дня народження академіка І. Ф. Ляшенка (м. Київ, 26 березня 2007 року). Доповідь: Комунікація в науково-освітньому просторі України: дискурс креативності. ? Міжнародна наукова конференція "Музика в просторі сучасності: друга половина ХХ - початок ХХІ ст." (м. Київ, 12-13 квітня 2007 року). Доповідь: Творчість сучасних українських композиторів у вимірах художньої комунікації.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, додатків (у тому числі 2 схематичних та 1 нотний, що включає 26 прикладів). Обсяг основної частини становить 385 стор. Робота містить список використаних джерел кількістю 502 позиції (з них 42 - іноземними мовами, 25 - електронні ресурси).

Похожие статьи




Дисертацією є рукопис., Загальна характеристика роботи - Комунікаційні аспекти сучасного розвитку музичної культури України

Предыдущая | Следующая