Загальна характеристика роботи - Стилістика символізму в модифікації фортепіанних жанрів прелюдії та етюду в ХІХ

Ідея символізму як світобачення, сформульована А. Білим на початку ХХ століття, знайшла знов актуальний сенс в 2000-і роки в аспекті категоричного "згущування" символістських установок початку минулого століття. Забутий європоцентристським суспільством Нового часу креаціонізм середньовічної культури відроджується на тлі тотального театралізування суспільства "пост - сучасного" типу, - символізм розуміється як цінність релігійної філософії і літератури (Т. Лірі), встановлюється уявлення про цінності культури як "символічні системи" (у розвиток концепції Е. Касирера).

Нарешті, в музичній творчості одержують визнання твори авторів, що або не "помічалися" аж до 1970-х років (І. Вишнєградський), або начисто забуті від початку ХХ століття (О. Цемлинський, Ф. Шрекер). Відносно до них в 1980-1990-і роки встановилися характеристики "відродження Цемлинського", "ренесанс Шрекера", адже вони об'єктивно представляли символістську художню концепцію в своїх композиціях. Значущість символістського "образу думки" для творчості Ф. Шопена та романтиків у цілому піднята в працях З. Лісси - і ці останні складають істотне методологічне джерело даного дослідження.

Актуальність теми дослідження зумовлена сучасним усвідомленням символістського світобачення як методологічного і стилістичного аспекту художнього мислення, який утворює одну з центральних проблем сучасної дослідницької проблематики. І в числі актуальних питань цієї проблеми - тема даного дисертаційного дослідження, присвячена символістським стилістичним витокам жанрів фортепіанного етюду та прелюдії. Крім того, концепція дисертації складається в актуальному ракурсі виконавського музикознавства, оскільки вказані проблеми жанру-стилю розглядаються на творах видатних авторів, що були в одній особі композиторами і виконавцями-піаністами (Ф. Шопен, О. Скрябін, К. Дебюссі). Також саме поняття твору трактується як єдність композиції і конкретики виконавського озвучування - в традиціях робіт Б. Асаф'єва та праць польського дослідника Р. Інгардена.

Об'єктом дослідження виступає символізм в музиці.

Предмет - буття жанрів фортепіанної прелюдії та етюду в обумовленості їх взаємовпливу установками естетики символізму.

Метою роботи є апробація в стилістичних аналізах ідеї обумовленості символістським підходом жанрової типології етюду і прелюдії в ХІХ столітті - на прикладі творів Ф. Шопена, О. Скрябіна, К. Дебюссі.

Конкретними Завданнями дослідження виступають:

    1) виділення в передсимволістському мистецтві, символізмі як такому і в постсимволістській музичній творчості методологічно-стилістично сутнісних позицій, що відрізняють даний напрям і художньо-розумовий стереотип від романтизму-неоромантизму, реалізму-веризму та інших, синхронно і діахронно збудованих по відношенню до першого з напрямів - тобто розумових типологій в музиці; 2) формування на їх основі знайдених сутнісних ознак музичного інструментально-фортепіанного символізму і його проявів в жанрах "художнього" етюду та прелюдії, типологія яких історично охоплює і інші стилістичні установки; 3) формулювання відповідної методики аналізу символістсько-стилістичних показників в творах у різноманітності їх подачі у виконавських інтерпретаціях; етюд прелюдія шопен інтерпретація 4) аналіз творів Ф. Шопена та їх інтерпретацій на предмет апробації стильових передсимволістських показників в Прелюдіях і Етюдах; 5) аналіз Прелюдій, Етюдів О. Скрябіна і К. Дебюссі та їх виконавських версій в представництві класики символістського світобачення і стилю, а також особливостей взаємодії вказаної стильової сутності з романтизмом-неоромантизмом у О. Скрябіна, імпресіонізмом-неокласицизмом у К. Дебюссі;

Методологічною основою дослідження виступають позиції інтонаційного підходу школи Б. Асаф'єва, кореговані напрацюваннями польського музикознавства в особі Р. Інгардена, З. Лісси, Й. Хоміньського і ін., німецького музикознавства (Х. Бесселер, Д. Кемпер, Х. Штегер), де приділялася увага наслідуванню символізму О. Скрябіна і К. Дебюссі від романтиків-попередників, які органічно поєднували дану стилістичну позицію з передсимволістським комплексом. Відповідно, притягнуті також роботи А. Білого, О. Лосєва, З. Стерніна, Ж. Кассу і ін., які освітлюють методологію символізму в її музично-інструментальному прояві.

Матеріалом Дослідження з'явилися фортепіанні прелюдії та етюди Ф. Шопена, О. Скрябіна, К. Дебюссі.

Зв'язок дослідження з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана на кафедрі сучасної музики і музичної культурології та відповідає темі № 8 "Сучасна музика в системі міжпредметних зв'язків гуманітарних дисциплін" перспективного тематичного плану науково-дослідної роботи ОДМА на 2000-2006 рр. Тема затверджена на засіданні вченої ради академії (протокол № 3 від 21.10.2002 р.)

Наукова Новизна дисертації полягає в наступному:

Вперше у вітчизняному музикознавстві виділені стилістичні особливості перед-, пост - і власне символістські показники в інструментально-фортепіанній специфіці їх втілення;

Акцентуються методологічно-стилістичні аспекти типологій "художніх" етюду та прелюдії в їх виходах на специфіку художніх принципів символізму, які до цього моменту не були в центрі дослідницьких інтересів вітчизняного музикознавства;

Відкриттям теорії стилістичного аналізу є формулювання відповідної методики, що охоплює єдність композиції і виконавських інтерпретацій у показі стильово-відмітних позицій символізму у фортепіанній творчості - у нюансах перед-, пост - і символізму як такого;

Вперше в знайденому методологічно-методичному ракурсі в музикознавстві України розглядаються фортепіанні Прелюдії та Етюди вищеназваних авторів.

Практична Цінність дисертації визначається узгодженістю з професійною роботою піаніста, зокрема автора дисертації як виконавця і педагога; матеріали дослідження можуть бути використані в учбових курсах занять вищої і середньої музичної школи.

Апробація матеріалів дисертації здійснена у виступах на міжнародних і всеукраїнських конференціях: "Трансформація музичної освіти: культура та сучасність" (Одеса, 2000), Міжнародна науково-практична конференція "Схід-Захід: культура і цивілізація" (Одеса, 2001; 2002), Міжнародний науково-музикознавчий семінар "Схід-Захід: музичне мистецтво і культура" (Одеса, 2002; 2003), Міжнародна науково-творча конференція пам'яті Е. Гілєльса "Актуальні проблеми сучасного музичного виконавства та педагогіки" (Одеса, 2006), Міжнародна науково-творча конференція "Трансформація музичної освіти: культура та сучасність" (Одеса, 2007).

За матеріалами дослідження опубліковано 4 статті у провідних фахових виданнях України.

Структура Роботи. Дисертаційне дослідження обсягом 164 сторінки складається зі вступу, двох розділів з підрозділами, висновків, списку використаних джерел у кількості 202 найменування.

Похожие статьи




Загальна характеристика роботи - Стилістика символізму в модифікації фортепіанних жанрів прелюдії та етюду в ХІХ

Предыдущая | Следующая