ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Формування музично-аналітичних умінь студентів (на матеріалі курсу "сольфеджіо")

Актуальність теми дослідження. Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) містить комплекс концептуальних ідей і положень про перспективи розвитку вищої школи, вдосконалення освітніх технологій, ефективні методи формування у студентів професійних знань, умінь та навичок, що відповідають сучасному рівню розвитку науки, освіти, культури. музичний аналітичний сольфеджіо

Соціокультурна політика незалежної Української держави передбачає докорінну трансформацію засад вищої гуманітарної освіти, принципові зрушення у підготовці працівників соціально-культурної сфери, зокрема, підвищення їхньої музично-професійної кваліфікації до рівня, що відповідає суспільним потребам. Саме тому важливим є не лише глибокий аналіз теоретичних і практичних мистецьких проблем, а й вироблення і творче застосування інноваційних методик, що посилюють ефективність освітнього процесу в сучасній вищій школі. Музично-теоретична підготовка виступає однією з пріоритетних у становленні майбутнього музиканта, а сформованість музично-аналітичних умінь дозволяє відкривати нові змістовні аспекти художньої образності музичних структур, семантики, тембрально-звукових характеристик тощо.

Цей педагогічний процес скеровується свідомістю музиканта і здійснюється поетапно: від чуттєво-цілісного сприймання музичної інформації шляхом аналізу, синтезу та узагальнення в єдності її суперечливих складових до удосконаленої музично-аналітичної діяльності, домінантою якої постають уміння музично-слухового аналізу. Крім того, аналіз фундаментальних досліджень з теорії музичного навчання і виховання довів, що в усій актуальності постає ідея музичності (за Б. В. Асаф'євим) як світорозуміння, цілісного світовідчуття і світосприймання, що втілюють ідеал цілісності самої особистості, її внутрішньої духовної гармонії. Очікуваний результат неможливий без внутрішнього прагнення майбутнього музиканта до змін у царині мистецтва, без його принципової переорієнтації на сучасні пріоритети музичного мистецтва. Тому актуальною вбачається проблема підготовки студентів-музикантів, особливо удосконалення їх фахової майстерності, складовою якої є музично-аналітичні уміння. Такі уміння необхідні для визначення оригінальності концепції музичного твору, осмислення розгортання складних і неоднозначних музичних явищ, розкриття системи художніх образів музичного твору.

Аналіз сучасної наукової, психолого-педагогічної, музикознавчої і методичної літератури свідчить про постійну увагу дослідників до проблем підвищення рівня музично-теоретичної підготовки фахівців. Так, проблема наукової організації навчального процесу з акцентом на формуванні системи музично-теоретичних знань, умінь та навичок у студентів-музикантів досліджується у працях Е. Б. Абдулліна, Л. Г. Арчажникової, Т. О. Бондаренко, І. М. Немикіної, О. М.Олексюк, Г. М. Падалки, О. Я. Ростовського, О. П. Рудницької, О. П.Щолокової та ін.

Дефініція "уміння" розглядається у психолого-педагогічній літературі досить широко, зазнає багатозначного трактування як: системи взаємопов'язаних дій (А. М.Алексюк, Т. К.Чекмарьова); здатності людини до певної діяльності (А. П.Акімова, В. Ф.Леонова); готовності до здійснення дій (Є. І.Бойко, Л. Т.Тюптя); способів виконання дій (Ф. М.Гоноболін); специфіки мисленнєвих дій та операцій (Н. В.Бєлова, М. С. Пашкова); творчої дії (І. М. Вікторов, В. О. Онищук).

У працях О. Г. Ковальова, Г. С. Костюка, Є. О. Мілеряна, Б. М. Теплова науково обгрунтовано психологічні засади розвитку умінь, подано їх типологічну характеристику. З погляду музично-теоретичної підготовки майбутніх фахівців проблема розвитку музично-аналітичних умінь розглядається вченими в різних аспектах методологічної переорієнтації процесу формування останніх (І. П. Гринчук); творення інтегрального комплексу умінь у контексті естетичної культури особистості музиканта (О. В. Рябініна); забезпечення продуктивності естетично-творчої діяльності студентів у процесі аналізу музичних творів (Н. Н. Прушковська); специфікації музично-образного мислення (Е. В. Добровецька); визначення принципів комплексного слухового опанування сучасної музики (М. В. Ка-расєва); реалізації художньо-творчого потенціалу особистості в умовах музично-аналітичної діяльності (О. М. Чо).

Крім того, аналіз результатів вивчення досліджуваної проблеми формування музично-аналітичних умінь і практичного досвіду викладання курсу "Сольфеджіо" в системі вищої гуманітарної освіти засвідчив, що за усієї різноманітності аспектів вона все ще потребує: глибокого наукового обгрунтування психолого-педагогічних засад музично-аналітичної діяль-ності студентів у процесі опанування курсу "Сольфеджіо"; розроблення системи творчих завдань поліфункціонального характеру; розкриття змістової характеристики аналітичних умінь інтегрального типу; практичної апробації організаційно-методичної системи для формування музично-ана-літичних умінь студентів вищого рівня музичної освіти. Це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження "Формування музично-аналітичних умінь студентів (на матеріалі курсу "Сольфеджіо")".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконана в контексті загальної концепції Київського національного університету культури і мистецтв з удосконалення фахової підготовки спеціалістів у галузі музичного мистецтва і є складовою комплексного дослідження проблеми професійної підготовки працівників культури і мистецтв в умовах демократизації системи вищої освіти в Україні.

Тема дисертації затверджена Головною вченою радою Київського національного університету культури і мистецтв (протокол № 4 від 13.06.2000 р.) і Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 7 від 26.10.2000 р.).

Мета дослідження Полягає у розробленні та експериментальній перевірці ефективності педагогічних умов та методики формування музично-аналітичних умінь студентів у процесі опанування ними курсу "Сольфеджіо".

Завданнями дослідження є:

    -аналіз наукових джерел з питань формування музично-аналітичних умінь студентів з урахуванням сучасних освітніх концепцій психолого-педагогічної науки; -теоретичне обгрунтування змістовної характеристики музично-аналітичних умінь у структурі музичної діяльності студентів; -визначення критеріїв і рівнів сформованості музично-аналітичних умінь студентів при опануванні ними навчального курсу "Сольфеджіо"; -експериментальна перевірка ефективності розроблених педагогічних умов та методики формування музично-аналітичних умінь студентів (на матеріалі курсу "Сольфеджіо").

Об'єкт дослідження - музично-теоретична підготовка студентів в системі вищої гуманітарної освіти.

Предмет дослідження - процес формування музично-аналітичних умінь студентів при засвоєнні навчального курсу "Сольфеджіо".

Для розв'язання поставлених завдань було використано такі Методи Дослідження: теоретичні (вивчення й аналіз наукової літератури з проблеми дослідження - опрацьовано 260 джерел, критичний аналіз досвіду роботи в системі вищої освіти, систематизація теоретичних і експериментальних даних, їх узагальнення); емпіричні (опитування писемне та усне, інтерв'ю, спостереження, різні за типологією бесіди); педагогічний експеримент (констатуючий і формуючий); методи статистичної обробки кількісних показників дослідження.

Організація дослідження

Дослідно-експериментальна робота здійснювалась: у Київському національному університеті культури і мистецтв, у Миколаївській філії Київського національного університету культури і мистецтв, в Інституті мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. Всього дослідженням було охоплено 282 особи, з них: викладачів вищих навчальних закладів культурологічно-мистецького профілю - 42; студентів заочної форми навчання - керівників художньо-творчих колективів - 82; студентів музичних спеціалізацій денної форми навчання - 158.

Дослідження здійснювалось у три етапи протягом 1996-2000 рр.

На першому етапі (1996-1998 рр.) обгрунтовувались теоретичні засади досліджуваної проблеми, формувалась концепція дослідження, вивчався стан музично-теоретичної підготовки студентів у системі вищої гуманітарної освіти, розроблялись експериментальна програма та методика формування музично-аналітичних умінь студентів у процесі вивчення навчального курсу "Сольфеджіо".

На другому етапі (1998-1999 рр.) здійснювалась апробація розробленої методики формування музично-аналітичних умінь студентів на матеріалі курсу "Сольфеджіо" та дієвості визначених дослідженням педагогічних умов реалізації запропонованої методики.

На третьому етапі (1999-2000 рр.) провадилась експериментальна перевірка ефективності розробленої та апробованої методики формування музично-аналітичних умінь студентів у процесі вивчення навчального курсу "Сольфеджіо" та узагальнювались результати експериментальних даних.

Наукова новизна дослідження Полягає в тому, що дисертантом:

    -теоретично обгрунтовано методологічні засади проблеми формування музично-аналітичних умінь у студентів вищих закладів освіти мистецького профілю; -охарактеризована специфіка й розкрито зміст музично-аналітичних умінь у структурі музичної діяльності студентів; -уточнено поняття "музично-аналітичні уміння"; -визначено критерії та рівні сформованості музично-аналітичних умінь студентів у процесі опанування навчального курсу "Сольфеджіо" (високий, середній, низький); -апробована й експериментально перевірена дієвість педагогічних умов та ефективність методики формування музично-аналітичних умінь студентів як основи їх музично-теоретичної та фахової підготовки до художньо-мистецької творчості; -розроблено і впроваджено у практику музично-теоретичної підготовки студентів систему завдань-вправ і творчих завдань, що забезпечують інтенсивність поетапного формування інтегральних за складом, творчих за характером і поліфункціональних за призначенням музично-аналітичних умінь студентів при вивченні курсу "Сольфеджіо".

Подальшого розвитку набули форми і методи індивідуалізації музично-теоретичної підготовки студентів як основи реалізації особистісно зорієнтованого підходу у формуванні музично-аналітичних умінь студентів при опануванні ними навчального курсу "Сольфеджіо".

Практичне значення дослідження Полягає в тому, що в ньому сформульовано основні положення, висновки і рекомендації, апробовані під час здійснення педагогічного експерименту та впровадження методики формування музично-аналітичних умінь студентів у практику музично-теоретичних занять з курсу "Сольфеджіо" у Миколаївській філії Київського національного університету культури і мистецтв (довідка про впровадження № 66/20-164 від 14.02.2001 р.), в Інституті мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету (довідка про впровадження № 57 від 24.01.2001 р.) та в Київському національному університеті культури і мистецтв (довідка про впровадження № 1382 від 17.10.2001 р.).

Запропонована методика формування музично-аналітичних умінь може бути використана у навчальному процесі закладів мистецького профілю, в системі підвищення кваліфікації працівників культури і мистецтв та середньої музично-професійної освіти.

Матеріали та висновки дисертаційного дослідження дозволяють вирішувати питання наукової організації мистецької освіти, вдосконалення змісту навчального курсу "Сольфеджіо", продуктивності організації самостійної діяльності студентів, підготовки інноваційних навчальних програм, науково-методичних матеріалів для системи музично-теоретичної освіти.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження повідомлялись та обговорювались на: п'ятій Міжнародній науково-практичній конференції "Духовність і проблеми розвитку особистості" (Житомир, 1999 р.); третій Всеукраїнській науково-практичній конференції "Україна на порозі третього тисячоліття: духовність і художньо-естетична культура" (Київ, 1999 р.); Всеукраїнській науковій конференції "Музична освіта в Україні на межі тисячоліть: стан, проблеми, перспективи" (Ніжин, 1999 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Культурна політика в Україні у контексті світових трансформаційних процесів" (Київ, 2000 р.); VII Всеукраїнській науково-практичній конференції "Духовне зростання нації в сучасних умовах становлення української державності" (Донецьк, 2000 р.); науково-практичних конференціях у Київському національному університеті культури і мистецтв: "Культурно-просвітницька діяльність в сучасних умовах" (1994 р.), "Проблеми збереження музичної культури в сучасних умовах" (1998 р.), "Головні тенденції сучасного мистецького виконавства і методики розвитку творчої особистості" (1999 р.), "Музичне мистецтво України: теорія, практика, перспективи розвитку" (2000-2001 рр.).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації відображені у 8 одноосібних публікаціях, з них: 4 статті - у фахових виданнях, 2 статті - у наукових збірниках, 1 стаття за матеріалами науково-практичної конференції, 1 тези наукової конференції.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (260 найменувань, з них 4 іноземною мовою), 4 додатків. Основний обсяг дисертації викладений на 158 сторінках. Список використаних джерел - 22 сторінки, таблиці - 7 сторінок, додатки - 8 сторінок.

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ - Формування музично-аналітичних умінь студентів (на матеріалі курсу "сольфеджіо")

Предыдущая | Следующая