ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ - Особливості розвитку західноукраїнської камерно-вокальної музики у першій третині ХХ століття

Композитор камерний вокальний музика

Актуальність дослідження. Відтворення цілісної картини історико-культурного процесу як складової духовного життя українського народу в сучасних умовах набуває особливої актуальності. Відомо, що у недалекому минулому творча спадщина української інтелектуальної еліти оцінювалася неоднозначно. Те, що не відповідало моністичній методології, вилучалося з культурного обігу, замовчувалося, фальсифікувалося або просто знищувалося.

Чи не найбільше це позначилося на українській культурній спадщині першої третини ХХ століття. Особливо йдеться про період 20-30-их років, що мав винятково важливе значення для загальнонаціонального культурного розвитку і надалі був визначений "періодом розстріляного відродження".

Починаючи від 90-х років ХХ століття розпочався процес переоцінки поглядів щодо української музичної культури, відродження забутих імен та артефактів, пошуки творів, що вважались втраченими або ж були заборонені. Отже, перед вченими-гуманітаріями, зокрема мистецтвознавцями, культурологами, постало завдання з нових теоретико-методологічних та світоглядних засад із залученням нових матеріалів (що, нарешті, стали доступними) переглянути застарілі оцінки, заповнити "білі плями" на мапі національної культури.

Актуальність даного дослідження зумовлена як загальною тенденцією сучасного музикознавства до розширення сфери наукового пошуку, так і необхідністю розвитку окремих векторів теорії камерно-вокального жанру. Вивчення не лише відомих і репертуарних, а й малознаних чи забутих творів є важливим для цілісної історичної картини розвитку української камерно-вокальної музики та для глибшого усвідомлення індивідуально-характерних рис стилю західноукраїнських композиторів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертацію виконано згідно теми № 3 "Українська музика в контексті світової музичної культури" перспективного плану наукової дослідницької діяльності ЛНМА ім. М. В. Лисенка на 2007-2012 рр.

Мета дослідження - представити камерно-вокальний доробок західноукраїнських композиторів першої третини ХХ століття як цілісний культурно-історичний феномен, що пізнається крізь призму жанрово-стильових процесів у взаємозв'язку творчості і виконавства та в діалектичній єдності регіональної ментальної своєрідності та загальнонаціональної характерності.

Відповідно до поставленої мети у роботі вирішуються наступні Завдання:

- дослідити головні чинники розвитку камерно-вокальної музики у

Західноукраїнському регіоні;

- з'ясувати питання мотивації творчості в цій галузі, зробивши

Наголос на виконавській (зокрема концертмейстерській) діяльності композиторів та їхній співпраці зі співаками;

- класифікувати основні жанрові різновиди західноукраїнської

Камерно-вокальної музики першої третини ХХ століття;

- осмислити стилістичну еволюцію західноукраїнської камерно-

Вокальної музики, виявити і артикулювати риси новаторства у трактуванні традиційних жанрових моделей;

- простежити засадничі принципи взаємодії слова і музики,

Співвідношення вокальної та інструментальної партій;

- визначити поетично-естетичні модуси, образно-семантичні

Домінанти західноукраїнської камерно-вокальної музики;

Об'єктом Дослідження є музична культура західноукраїнського регіону першої третини ХХ століття (до 1939 року) - важливого періоду її історичного розвитку, пов'язаного зі становленням і розквітом музичного професіоналізму.

Предмет дослідження - жанрово-стильова парадигма камерно-вокальної творчості західноукраїнських композиторів вказаного періоду, зумовлена як об'єктивними чинниками (культурно-історичними, ідейно-естетичними, ментально-етнічними), так і суб'єктивними (на рівні індивідуального композиторського стилю і характеру мистецької діяльності).

Теоретичною базою дослідження стали праці з питань історії та теорії камерно-вокальної музики (Б. Асаф'єва, Т. Булат, В. Васіної-Гроссман, Н. Герасимової-Персидської, І. Дабаєвої, В. Кузик, О. Литвинової, О. Лобанової, М. Липецької, Ю. Малишева, К. Майбурової, О. Мурзіної, Л. Ніколаєвої, К. Руч'євської, Р. Сов'яка, Б. Фільц, Л. Яросевич); праці з історії різних жанрів в контексті української національної музичної культури і мистецтва (Л. Архімович, М. Гордійчука, М. Грінченка, Л. Корній, А. Терещенко, Ю. Булки, М. Загайкевич, Н. Кашкадамової, Л. Кияновської, О. Козаренка, С. Павлишин, Т. Старух, Н. Толошняк); праці з дослідження естетичних засад сучасних стильових аспектів (Д. Сараб'янова та ін.) та їх відображення в музиці (О. Козаренка, Л. Кияновської, О. Кушнірук, М. Ржевської, І. Савчука), літературі (Т. Гундорової, М. Ільницького, C. Павличко, А. Корнієнко) та інших видах мистецтва.

Відповідно до поставлених завдань, у дисертації було використано як загальнонаукові, так і спеціальні мистецтвознавчі Методи: системно-комплексний для відтворення цілісної картини розвитку українського камерно-вокального мистецтва; історико-культурологічний для висвітлення музичного життя Західної України окресленого періоду та розвитку вокальних жанрів; джерелознавчий та аналітичний для обробки архівних матеріалів, вивчення наукової, нотної літератури, мемуаристики; компаративний - для визначення найважливіших індивідуально-стильових і регіональних рис камерно-вокального доробку західноукраїнських авторів; формально-структурний для аналізу музичних текстів.

Наукова новизна дослідження. У роботі вперше:

- комплексно, в широкому культурологічному контексті досліджено

Істотну складову української національної культури - камерно-вокальну музику композиторів західного регіону першої третини ХХ ст.;

- актуалізовано і введено до наукового обігу маловідомий

Документальний та музичний матеріал;

- проаналізовано камерно-вокальну творчість видатних і менш

Відомих галицьких авторів;

- здійснено спробу виявити чинники, що сприяли розвиткові

Камерно-вокальної музики у західноукраїнському регіоні;

- доведено, що написання більшості творів для голосу і фортепіано

Інспіровано виконавською (зокрема концертмейстерською) діяльністю західноукраїнських композиторів;

- розширено діапазон жанрів камерно-вокальної лірики; до розгляду

Залучено вокальні мініатюри, створені на основі народних пісень, що у доробку композиторів Західної України окресленого періоду виходять за межі жанру "обробки".

Матеріалами дослідження Стали вокально-фортепіанні дуети, а також деякі твори для вокального соло та розширеного складу супроводу.

Джерельну базу склали опубліковані та рукописні тексти, а також звукозаписи музичних творів для голосу з фортепіано західноукраїнських композиторів, створені у першій третині ХХ століття (від початку століття до 1939 року) з бібліотечних, архівних і приватних фондів.

Практичне значення Дослідження полягає у можливості застосування її результатів у курсах історії української музики, культурології, історії вокального мистецтва у навчальних музичних закладах різного рівня акредитації, у педагогічній та концертно-виконавській діяльності. Інформація, яку містить дисертація, може бути використана при написанні методичних праць, навчальних посібників, а також у подальших наукових дослідженнях.

Апробація Дослідження. Окремі теоретичні та методичні положення дисертації озвучені на засіданнях кафедри історії музики ЛНМА ім. М. В. Лисенка, а також на Всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях: "Мистецтво молодих - 2002", ЛДМА ім. М. Лисенка (Львів, 2002); Всеукраїнська наукова конференція "Василь Барвінський в контексті європейської музичної культури", ТДПУ ім. В. Гнатюка (Тернопіль, 2003); Науково-практична конференція, присвячена 150-річчю ЛДМА ім. М. В. Лисенка та 30-річчю кафедри концертмейстерства, ЛДМА ім. М. В. Лисенка (Львів, 2003); "Мистецтво молодих - 2003", ЛДМА ім. М. В. Лисенка (Львів, 2003); Всеукраїнська науково-теоретична конференція "Українська художня культура: історія і сучасність", ІМФЕ ім. М. Рильського (Київ, 2003); Наукова конференція, присвячена 125-літтю від дня народження С. Людкевича, Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові (Львів, 2004); "Музикознавчі студії - 2004", ЛДМА ім. М. В. Лисенка (Львів, 2004); Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена 100-річчю Житомирського музичного училища ім. В. Косенка "В. С. Косенко і культурно-мистецькі традиції Волині-Житомирщини", ЖДМУ ім. В. Косенка (Житомир, 2005); "Музикознавчі студії - 2005", ЛДМА ім. М. В. Лисенка (Львів, 2005); Міжнародна конференція "Людина і музика", ЛДМА ім. М. В. Лисенка (Львів, 2005); Всеукраїнська науково-практична конференція "Духовна культура як домінанта українського життєтворення", ДАКККіМ (Київ, 2005); Міжнародна науково-практична конференція "Україна - Світ: від культурної своєрідності до спорідненості культур", ДАКККіМ (Київ, 2006); Засідання Молодіжної секції Музикознавчої комісії НТШ, ЛДМА ім. М. В. Лисенка (Львів, 2007); Засідання Молодіжної секції Музикознавчої комісії НТШ, ЛНМА ім. М. В. Лисенка (Львів, 2008) та опубліковані у десяти статях, з них п'ять у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, а також у збірках наукових праць, матеріалах Всеукраїнських та міжнародних конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури, який включає 389 позицій (з них 18 - іноземними мовами), нотографії і додатків, що містять нотні приклади та біографічні довідки про маловідомих композиторів і поетів. Загальний обсяг дисертації - 301 сторінка. Обсяг основного тексту - 180 сторінок.

Похожие статьи




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ - Особливості розвитку західноукраїнської камерно-вокальної музики у першій третині ХХ століття

Предыдущая | Следующая