Організація аналізу та аудиту розрахунків з дебіторами, Організація та процедура аудиту довгострокових і поточних зобов'язань - Довгострокова дебіторська заборгованість

Організація та процедура аудиту довгострокових і поточних зобов'язань

Мета аудиту операцій із зобов'язаннями полягає у встановленні достовірності первинних даних щодо наявності зобов'язань перед кредиторами, реальності наявних зобов'язань, законності і доцільності проведених розрахунків, повноти і своєчасності відображення даних в первинних документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов'язань і його відповідності прийнятій на підприємстві обліковій політиці, національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, достовірності відображення стану зобов'язань у звітності господарюючого суб'єкта.

Завдання аудиту операцій з довгостроковими і поточними зобов'язаннями:

    - оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства; - встановлення наявності, правильності оформлення договорів та інших документів, що визначають права та обов'язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт (надання послуг), а також дотримання зазначених в даних документах умов; - оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку і перевірка правильності даних в звітності; - оцінка системи розрахунків з персоналом, що діє на підприємстві, та й ефективності, стану синтетичного та аналітичного обліку операцій з оплати пращ та розрахунків з персоналом підприємства за період, що перевіряється; - встановлення правильності організації обліку робочого часу і виробітку (виконаного обсягу робіт) на підприємстві; обгрунтованості нарахування заробітної плати, проведення утримань з неї; - перевірка дотримання податкового законодавства по операціях, пов'язаних із розрахунками з оплати праці, з бюджетом, за соціальним страхуванням та забезпеченням; - встановлення дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обгрунтованості управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками та підрядниками, бюджетом, персоналом підприємства, іншими кредиторами; - розробка заходів щодо реалізації результатів контролю з метою попередження відхилень від норм чинного законодавства.

Предметом аудиту операцій із зобов'язаннями є господарські процеси та операції, пов'язані з розрахунками з постачальниками та підрядниками, з персоналом, бюджетом іншими кредиторами, а також відносини, що виникають при цьому між сторонами.

Джерелами інформації для аудиту операцій з довгостроковими і поточними зобов'язаннями є наступні документи: наказ про облікову політику підприємства; первинні документи з обліку довгострокових і поточних зобов'язань; облікові регістри, що використовуються для відображення операцій з обліку довгострокових і поточних зобов'язань; акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю, звітність підприємства.

Основними джерелами інформації для здійснення аудиту операцій із довгостроковими і поточними зобов'язаннями є первинні документи з обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Для виконання умов договору аудит операцій із довгостроковими в поточними зобов'язаннями доцільно розпочинати з інвентаризації, за погодженням із замовником. Метою проведення інвентаризації довгострокових і поточних зобов'язань є встановлення правильності розрахунків з кредиторами, обгрунтованості сум кредиторської заборгованості, виявлення реальності заборгованості перед персоналом підприємства з оплати праці та за іншими операціями.

Об'єктами інвентаризації виступають дані щодо стану розрахунків по зобов'язаннях на певну дату, а також суми кредиторської заборгованості, в розрахунках за невідфактурованими поставками, розрахунках за недостачами і втратами, з персоналом підприємства, за претензіями, одержаними кредитами та позиками. Інвентаризація розрахунків з бюджетом, постачальниками і підрядниками та інших зобов'язань полягає у виявленні по відповідних документах залишків заборгованості та ретельній перевірці обгрунтованості сум, що обліковуються на цих рахунках.

В ході проведення інвентаризації кредиторської заборгованості аудитор встановлює терміни виникнення зобов'язань по рахунках кредиторів, їх реальність і осіб, винних в пропущенні строків їх погашення.

Аудитори також повинні:

    - оформити виписки, що вказують на реальне існування кредиторської заборгованості, та надіслати їх всім кредиторам підприємства за погодженням із замовником. Підприємства-кредитори протягом 10-ти днів з дня одержання цих виписок повинні підтверджувати таку заборгованість або заявити свої заперечення з цього приводу; - вимагати від постачальників надати розрахунково-платіжні документи за невідфактурованими поставками (після перевірки бухгалтерією підприємства таких поставок). Постачальниками надаються відповідні документи або робиться заява про відсутність заборгованості. Якщо надання документів неможливе, постачальники повідомляють про причини цього; - якщо в ході інвентаризації виявлено суми кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув, аудитор може запропонувати списати з балансу ці суми у встановленому порядку.

При інвентаризації розрахункових взаємовідносин з постачальниками і підрядниками слід перевірити правильність і повноту оприбуткування майна, що надійшло, випадки переплат і недоплат, помилково занесені суми за нестримане майно або отримане від інших підприємств. В ході проведення інвентаризації по розрахунках з оплати праці перевіряється реальність заборгованості по розрахункових відомостях, підсумки яких порівнюються з Головною книгою. Окрім цього повинні бути виявлені суми, що своєчасно не вимагались і підлягали перерахуванню на рахунок депонентів, а також суми і причини виникнення переплат (дебіторської заборгованості).

B ході документальної перевірки розрахункових і кредитних операцій з метою виконання умов договору аудитору слід ознайомитися з переліком юридичних і фізичних осіб, з якими підприємство, що перевіряється, веде розрахунки; вивчити динаміку кредиторської заборгованості та встановити, чи відповідають дані, отримані за розрахунками, даним бухгалтерського обліку.

Це дає змогу з'ясувати якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії та виявити всі випадки викривлень звітних даних за розрахунками.

Документальну перевірку розрахункових операцій доцільно проводити у наступній послідовності: за даними аналітичного обліку виявляють суми кредиторської заборгованості. Для цього аудитор за погодженням із замовником може запросити у кредиторів підтвердження про належні їм суми, що потім знаходить відображення у робочих документах аудитора; звіряють залишок заборгованості, яка обліковується на балансі на початок періоду перевірки з кожного виду розрахунків, із залишком в облікових регістрах і з актами взаємозвірки розрахунків з постачальниками і підрядниками; перевіряють записи з кожного виду розрахунків у регістрах, а також документах, які послужили підставою для цих записів.

Таку перевірку потрібно проводити за кожним рахунком І місяцем послідовно, тобто кожний запис аналітичного рахунку кожної суми того чи Іншого виду розрахунків потрібно звірити з документами, а також Із записами в Головній книзі з відповідними кореспондуючими рахунками; перевіряють законність проведених операцій щодо кожної суми заборгованості; перевіряють правильність отриманих від кредиторів претензій, причому аудитору слід відобразити результати перевірки в робочих документах.

B ході документальної перевірки розрахункових і кредитних операцій з метою виконання умов договору аудитору, насамперед, слід ознайомитися з переліком юридичних і фізичних осіб, з якими підприємство, що перевіряється, веде розрахунки; вивчити динаміку кредиторської заборгованості та встановити, чи відповідають дані, отримані за розрахунками, даним бухгалтерського обліку. Це дає змогу з'ясувати якість внутрішнього контролю за розрахунками з боку бухгалтерії, виявити випадки викривлень звітних даних за розрахунками.

При інвентаризації розрахункових взаємовідносин з постачальниками і підрядниками слід перевірити правильність і повноту оприбуткування майна, що надійшло, випадки переплат і недоплат, помилково занесені суми за нестримане майно або отримане від інших підприємств.

Для вирішення поставлених перед аудитором завдань перевірку рекомендується починати з розрахунків із постачальниками та підрядниками, після чого перевіряються розрахунки з бюджетом, органами соціального страхування, з оплати праці та з іншими кредиторами. Нижче наведено особливості аудиту розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Похожие статьи




Організація аналізу та аудиту розрахунків з дебіторами, Організація та процедура аудиту довгострокових і поточних зобов'язань - Довгострокова дебіторська заборгованість

Предыдущая | Следующая