ВИСНОВКИ - Розвиток внутрішнього аудиту в Україні: організація і методика

У дисертації теоретично узагальнено та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що полягає в обгрунтуванні теоретичних, організаційно-методичних питань здійснення внутрішнього аудиту з метою сприяння підвищенню ефективності використання ресурсів суб'єкта господарювання.

    1. Дослідження сутності внутрішнього аудиту виявило ототожнення понять "внутрішній аудит" та "внутрішній контроль", неоднозначність та неповноту їх визначення. На основі здійсненого аналізу систем внутрішнього аудиту та внутрішнього контролю надано наступні трактування. Під внутрішнім аудитом слід розуміти систему оцінки, аналізу та контролю діяльності підприємства в цілому та його окремих підрозділів, яка діє в середовищі управління відповідно до завдань власників для забезпечення ефективності використання вкладених ресурсів за рахунок додаткового контролю. Внутрішній аудит призначений для здійснення перевірок незалежним органом (службою внутрішнього аудиту), створеним на підприємстві з метою забезпечення його ефективного функціонування шляхом оцінки, аналізу та контролю діяльності підприємства та управлінського персоналу і дотримання встановленого режиму та політики ведення бухгалтерського обліку в результаті перевірки достовірності підготовленої фінансової звітності. Під внутрішнім контролем слід розуміти систему діяльності окремих працівників підприємства, спрямовану на забезпечення збереженості його активів. 2. Внутрішній аудит на підприємствах запроваджується з метою захисту корпоративних прав, які втілюються у власності підприємства, що обумовлює необхідність формування дієвого механізму їх захисту. При цьому функціями внутрішнього аудиту виступають: контрольна, консультаційна, інформаційна, захисна та аналітична. Завдання внутрішнього аудиту полягають в перевірці фінансової звітності структурних підрозділів, сприянні оптимізації витрат і мінімізації втрат господарських засобів, аналізі показників господарської діяльності підприємства та оцінці його фінансового стану, повноти та якості виконання посадовими особами покладених на них обов'язків, наданні інформації власникам щодо ефективності роботи підприємства в цілому та окремих його підрозділів. Уточнення функцій і завдань внутрішнього аудиту дозволило удосконалити організацію та методику проведення внутрішнього аудиту. 3. З метою визначення особливостей здійснення внутрішнього аудиту необхідно виділити суб'єктів та об'єкти внутрішнього аудиту, а також місце служби внутрішнього аудиту в структурі суб'єкта господарювання. У ході вивчення процесу організації внутрішнього аудиту виявлено його складові.

Суб'єктами організації, які забезпечують створення і функціонування внутрішнього аудиту, є власники, управлінський персонал, зовнішні відносно підприємства користувачі інформації. Невід'ємним елементом системи внутрішнього аудиту є суб'єкти його здійснення - окремі особи або служба внутрішнього аудиту. Об'єктами внутрішнього аудиту є результати діяльності підприємства, його структурних підрозділів, посадових осіб, які відображені у показниках звітності дочірніх підприємств, яка підлягає перевірці, а також інші об'єкти на розсуд власника суб'єкта господарювання відповідно до поставлених перед аудитором завдань. Окреслення кола суб'єктів та об'єктів внутрішнього аудиту забезпечує оптимальність заходів його організаційно-методичного забезпечення.

    4. Дослідження особливостей діяльності внутрішнього аудиту стало основою для визначення основних етапів процесу його організації, що дозволяє узгодити роботу працівників служби внутрішнього аудиту та їх взаємодію з іншими службами підприємства. До етапів організації служби внутрішнього аудиту віднесено: визначення мети створення та завдань служби внутрішнього аудиту, визначення основних функцій служби внутрішнього аудиту, формування особового складу служби внутрішнього аудиту, визначення організаційного статусу служби внутрішнього аудиту та умов взаємовідносин служби внутрішнього аудиту за підрозділами підприємства, розробка внутрішніх нормативних документів для регулювання процесу внутрішнього аудиту. Доведено, що найбільш ефективним провадженням внутрішнього аудиту є створення окремої служби в межах суб'єкта господарювання, що забезпечує конфіденційність інформації та вищу якість дій внутрішніх аудиторів. 5. Здійснення внутрішнього аудиту в Україні не регулюється нормативними актами. Для практики вітчизняного внутрішнього аудиту необхідно сформувати власну нормативно-правову базу з внутрішнього аудиту, враховуючи історичний досвід контролю в Україні, а також специфіку ведення бізнесу. Розроблене Положення про внутрішній аудит на вітчизняних підприємствах формує національну базу з регулювання внутрішнього аудиту та враховує традиції внутрішнього аудиту зарубіжних країн. Розділи запропонованого Положення охоплюють вирішення питань організації та здійснення внутрішнього аудиту, що є основою контролю його якості, а також встановлення відповідальності внутрішніх аудиторів. Відсутність регулювання внутрішнього аудиту на українських підприємствах обумовила розробку національної моделі організації та регулювання внутрішнього аудиту, яка передбачає визначення взаємозв'язків, а також форми контролю служби внутрішнього аудиту та його користувачів як на мікро-, так і на макрорівні, забезпечує ефективну роботу служби внутрішнього аудиту, сприяє підвищенню якості здійснення внутрішнього аудиту на підприємствах та покращанню його результативних показників. 6. Вивчення досвіду організації та здійснення внутрішнього аудиту на вітчизняних підприємствах показало відсутність єдиного підходу до побудови методичного забезпечення виконання завдань, поставлених перед внутрішніми аудиторами. У зв'язку з цим, окреслено склад методів і методичних прийомів, які можуть застосовуватися у процесі реалізації внутрішнього аудиту, процедурні особливості їх використання відповідно до напрямів внутрішнього аудиту для забезпечення оперативності та достовірності його результатів. Окреслена сукупність методів та розроблені методики здійснення внутрішнього аудиту забезпечують достовірність та обгрунтованість результатів аудиту, можливість його використання для обгрунтування рішень керівництва. 7. Дослідження проблем визначення професійно-кваліфікаційних складових внутрішнього аудиту показало недостатність розробок з формування спеціалістів з внутрішнього аудиту, не зосередження уваги щодо вмінь та навиків внутрішнього аудитора як спеціаліста. В ході дослідження професійно-кваліфікаційних складових внутрішнього аудиту визначено необхідність підтримання високої кваліфікації внутрішніх аудиторів, що забезпечується наявністю необхідних знань, вмінь та навичок з проведення перевірок. Розроблена Програма підвищення кваліфікації внутрішніх аудиторів, основною метою якої є навчання аудиторів для підтримки належного рівня знань для здійснення внутрішнього аудиту, забезпечує встановлення відповідальності внутрішніх аудиторів за показники ефективності діяльності підприємства. Представлені пропозиції є основою для оцінки ефективності роботи служби внутрішнього аудиту, для здійснення якої виділено ряд показників.

Похожие статьи




ВИСНОВКИ - Розвиток внутрішнього аудиту в Україні: організація і методика

Предыдущая | Следующая