Підготовка робочої документації аудиту та отримання аудиторських доказів - Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

Стандарт " Документування аудиту" передбачає опис процедур, що використовуються аудиторською організацією і їх результатів.

Опис процедур, що використовуються і їх результатів

Перелік аудиторських процедур

Обсяг інформації

Техніка виконання

Характер можливих порушень

1.

Перевірка наявності в обліковій політиці елементів, пов'язаних з оцінкою МШП, способом нарахування зносу МШП

2000

Переглядається наказ про облікову політику на 2000 рік. Чи Відповідає порядок оцінки списаних МШП чинним нормативам та законодавчим актам.

Відсутність даних пунктів, необгрунтоване списання на собівартість зносу МШП

2.

Перевірка правильності зберігання МШП

Частина періоду

Перевіряється чи є договір про матеріальну відповідальність з комірником; наявність на складі ваговимірювальних приладів, тари; стан картотеки складських карток

Відсутність договору про матеріальну відповідальність

3.

Перевірка оформлення облікових документів, які служать основою длявідображення в обліку операцій по придбанню і використанню МШП

Частина періоду

Послідовно переглядають всі документи за період передумовлений аудиторською перевіркою та з'ясовуэться:

    -чи є підписи керівника і головного бухгалтера -у разі тимчасової підміни перших осіб уповноваженими особами; -чи немає документів з підписами цих осіб більш раннього періоду, ніж дата їх призначення

Відсутність наказу на заміщення перших осіб

4.

Встановлення повноти документів для проведення якісної інвентаризації МШП

2000

Переглядається чи є наказ про проведення інвентаризації, чи проводилася інвентаризація в періоді, що перевіряється, наявність правильно оформлених инвентаризаційнних описів; наказ про формування инвентаризаційної комісії; перевіряється склад комісії( їх об'єктивність і незалежність)

Відсутність наказу про інвентаризацію

5.

Перевірка наявності документів по списанню розкрадання, недостач і втрат

Частина періоду

Перевіряються чи є акти на списання розкрадання і недостач, накази керівника про стягнення з винних осіб.

Необгрунтоване списання на собівартість продукції

Методи отримання аудиторських доказів

Інформація, зібрана і проаналізована аудитором в ході перевірки, служить обгрунтуванням висновку і називається аудиторськими доказами.

Для збору доказів аудитором можуть бути застосовані різні процедури. Процедурою називається певний метод збору доказів як невід'ємна частина відповідного технологічного процесу. Для того щоб відрізнити їх від процедур, властивих іншим професіям, будемо називати процедури, що застосовуються аудиторами в своїй практиці аудиторськими процедурами.

Збираючи аудиторські докази, аудитор використовує досить обмежене число методів їх отримання.

Основні методи отримання аудиторських доказів наступні:

    1. Перевірка арифметичних розрахунків (перерахунок); 2. Інвентаризація; 3. Перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій; 4. Підтвердження; 5. Усне опитування; 6. Перевірка документів; 7. Дослідження; 8. Аналітичні процедури; 9. Підготовка альтернативного балансу.

Всі вищеназвані методи відомі і описані в робочому стандарті аудиту "Аудиторські докази".

Але метод як такий не дасть ніякої інформації для висновків, якщо не знати - які саме арифметичні розрахунки необхідно перевіряти, а які - ні; в інвентаризації яких активів і яких зобов'язань потрібно взяти участь; особисто від яких третіх осіб потрібно отримати письмові підтвердження; які саме документи потрібно піддати аналізу. Мистецтво аудитора і полягає в тому, щоб чітко знати:

    А) як повинен бути правильно поставлений бухгалтерський облік і налагоджена система внутрішнього контролю; Б) які відхилення (порушення, помилки) можливі в організації обліку і контролю; В) який з перерахованих методів потрібно застосувати для виявлення кожного з можливих порушень; Г) до яких саме об'єктів контролю (документи, активи, зобов'язання, суб'єкти, юридичні особи і т. д.) потрібно застосувати той або інший метод.

Розглянемо детальніше кожний з методів збору аудиторських доказів.

1. Перевірка арифметичних розрахунків.

Перерахунок це перевірка арифметичної точності джерел документів і бухгалтерських записів і виконання незалежних підрахунків.

Підрахунки клієнта можуть бути правильними або помилковими. Підрахунки, виконані на комп'ютерах, можуть бути знову зроблені з використанням комп'ютерного забезпечення з роздруком даних відхилень від підрахунків клієнта для подальшого дослідження їх аудиторами. Але практика показує, що перерахунок в основному здійснюється вибірково.

Перерахунок використовується для перевірки реальності і оцінок тих показників фінансової звітності, які є головним чином результатом підрахунків, наприклад амортизації, страхових резервів, пенсійних зобов'язань, резервів під сумнівні борги і інш. У поєднанні з іншими процедурами перерахунок також необхідний для збору інформації про оцінки всіх фінансових показників.

2. Інвентаризація

Інвентаризація це прийом, який дозволяє отримати точну інформацію про наявність майна і зобов'язань економічного суб'єкта і орієнтовну інформацію про їх стан і вартість.

Інвентаризації підлягають майно клієнта і його фінансові зобов'язання.

Аудиторська організація зобов'язана:

- з'ясувати, як часто проводилася інвентаризація майна і фінансових зобов'язань;

Перевірити бухгалтерську документацію;

Ознайомитися з номенклатурою і обсягами товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ);

    - виявити ТМЦ, що дорого коштують; - проаналізувати систему обліку ТМЦ і систему контролю економічного суб'єкта, виявити слабкі і сильні сторони таких систем.

З точки зору технології аудиторської справи інвентаризацію можна розглядати як метод отримання найбільш цінних і достовірних доказів про реальність і точність статей активу балансу, фактів здійснення господарських операцій.

Участь в інвентаризації активів клієнта або спостереження за її проведенням дозволяє зробити певні висновки у всіх трьох основних напрямах аудиторської перевірки.

Наприклад, якщо на підприємстві, що перевіряється протягом ряду років не проводилися інвентаризація активів (при складанні річної бухгалтерської звітності, при зміні матеріально-відповідальних осіб і т. д.), аудитор має право для висновку щодо відсутності у клієнта внутрішнього контролю за збереженням активів, а також про порушення встановленого порядку ведення бухгалтерського обліку і підготовки бухгалтерської звітності.

У тому випадку, коли при проведенні інвентаризації основних засобів з'ясовується, що один з цехів підприємства, що перевіряється зайнятий іншим господарюючим суб'єктом, а в складі доходів від позареалізаційної діяльності немає статті "прибутки від оренди", мова йде про "приховану оренду" і ухилиння від сплати податків. Аудитор може зробити висновок про порушення клієнтом законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій.

3. Перевірка дотримання правил обліку окремих господарських операцій.

Ця процедура нескладна, але також важлива для оцінки системи внутрішнього контролю і організації бухгалтерського обліку на підприємстві, що перевіряється. Уявна простота операції не означає, що її потрібно доручати найменше кваліфікованим членам бригади аудиторів. Навпаки, цю процедуру, як правило, аудитор який проводить перевірку бере на себе або доручає досвідченим співробітникам.

Дуже часто при укладенні договору на проведення аудиторської перевірки аудиторська фірма (аудитор) як одну з додаткових умов вказує надання бригаді аудиторів окремого приміщення з телефоном. Така умова цілком обгрунтована, оскільки на момент аудиторської перевірки в одному приміщенні на певний термін розташовуються два трудових колективи що перевіряється і перевіряючий.

Зрозуміло, окреме приміщення для роботи це дуже зручно як для співробітників підприємства, що перевіряється, так і для бригади аудиторів; при цьому не порушується психологічний клімат в колективі.

Але помилково думати, що аудиторська перевірка це робота тільки з документами і звітністю, це ще і проведення дослідів під виглядом звичайної рутинної аудиторської роботи. Наприклад, така перевірка каси включає:

Складання заяви на видачу грошей з вказівкою виробничої необхідності придбання того, на що використовуються гроші;

Узгодження і засвідчення заяви у керівника підприємства;

Оформлення видаткового касового ордера на видачу грошей бухгалтером;

Передача бухгалтером (а не підзвітною особою) видаткового касового ордера в касу;

Перевірка всіх необхідних реквізитів видаткового касового ордера касиром;

Видача грошей з каси.

Якщо всі ці, здавалося б, формальні процедури дотримуються, то аудитор має право для висновку про теричин таких помилок і спотворень_____________, що порядок ведення касових операцій на підприємстві, що перевіряється дотримується. У іншому випадку аудитор виявляє ту формальну процедуру (процедури), яка (які) пропускаються співробітниками підприємства і веде до ослаблення внутрішнього контролю.

Аналогічне спостереження потрібно провести на всіх ділянках, де первинний (оперативний) облік "стикається" з бухгалтерським, і оцінити: порядок приймання матеріальних цінностей на склад; порядок відпуку матеріальних цінностей зі складу у виробництво, на сторону; порядок обліку наявності і руху матеріальних цінностей у виробництві (цехах, дільницях, відділах та інш.); порядок обліку готової продукції; порядок зберігання матеріальних цінностей і готової продукції; порядок відвантаження готової продукції; порядок реалізації продукції та інш.

Для отримання інформації про реальність залишків на рахунках обліку грошових коштів, рахунків розрахунків, рахунків дебіторської і кредиторської заборгованості аудиторська організація повинна отримати підтвердження в письмовій формі від незалежної (третьої) сторони.

Запити на підтвердження рекомендується готувати у вигляді документа від імені керівництва економічного суб'єкта на адресу незалежної (третьої) сторони. У них повинно міститися вимогу надати необхідну інформацію безпосередньо аудиторської організації.

При необхідності аудиторська організація може самостійно встановити безпосередній контакт з незалежною (третьою) стороною, якії був направлений запит.

У разі отримання по запиту інформації, яка незбігається з обліковими даними економічного суб'єкта, аудиторська організація повинна застосувати додаткові аудиторські процедури для з'ясування причин розбіжностей.

Не можна недооцінювати цей метод при роботі з персоналом клієнта. Якщо при усному опитувані відповіді опитуваних аудитор фіксує на якому-небудь носії інформації (папері, комп'ютері, диктофоні) самостійно, то для отримання письмових підтверджень персоналу підприємства, що перевіряється видаються спеціальні анкети.

З найбільш поширених питань в анкеті можуть бути запропоновані і можливі відповіді. У цьому випадку опитуваній особі досить вибрати і відмітити відповідь, відповідну практиці підприємства, що перевіряється.

Анкета повинна містити такі обов'язкові реквізити, як прізвище, ім'я, по батькові і посада опитуваного, заповнена анкета також повинна бути перевірена головним бухгалтером підприємства і завірена його підписом.

Похожие статьи




Підготовка робочої документації аудиту та отримання аудиторських доказів - Аудит малоцінних і швидкозношуваних предметів

Предыдущая | Следующая