Теоретичні засади організації розрахунків з дебіторами, Економічна сутність дебіторської заборгованості та її види - Довгострокова дебіторська заборгованість

Економічна сутність дебіторської заборгованості та її види

Підприємство в процесі своєї господарської діяльності постійно проводить розрахунки з великим переліком різних контрагентів. Підприємство надає позики іншим підприємствам, також може виникати заборгованість за довгостроковими векселями та заборгованість орендаря за фінансовою орендою, розрахунки з покупцями та замовниками, розрахунки по авансах виданих за якими передбачено отримання грошових коштів не одразу, тому протягом періоду від моменту виникнення зобов'язання до моменту надходження платежу за ним кошти підприємства знаходяться у вигляді дебіторської заборгованості.

Основні поняття, порядок розкриття інформації про розрахунки з дебіторами та методологія обліку закріплено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. № 237 і зареєстрованим в Міністерстві Юстиції України 25 жовтня 1999 р. № 725/4018 [1]. Незалежно від форм власності всі підприємства, організації та інші юридичі особи застосовують норми означеного Положення (стандарту) бухгалтерського обліку.

Згідно до П(С)БО 10 дебіторами визначають юридичних та фізичних осіб, які внаслідок минулих подій заборгували підприємству певні суми коштів, їх еквівалентів або інших активів [1].

Дебіторська заборгованістю дорівнює сумі заборгованості дебіторів підприємству на певну дату, яка виникає під час нормального циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Згідно до П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну.

Розподіл дебіторської заборгованості на поточну та довгострокову здійснюється виходячи з очікуваного строку до погашення, який залишився з дати балансу.

Довгострокова дебіторська заборгованість представляє собою суму дебіторської заборгованості, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу.

Оцінюючи довгострокову заборгованость треба керуватися принципом обачності, який передбачає застосування у бухгалтерському обліку таких методів оцінки дебіторської заборгованості, які запобігають завищенню оцінки активів.

Теперішня вартість - це грошова вартість майбутніх доходів на теперішній час. За теперішньою вартістю відображається довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки.

Довгострокова дебіторська заборгованість оцінюється за дисконтованою вартістю майбутніх платежів, які очікуються для погашення цієї заборгованості.

Поточною заборгованістю визначається частина довгострокової дебіторської заборгованості, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу та відображається на ту саму дату в складі поточної дебіторської заборгованості.

Згідно до П(С)ПБ 10 поточна дебіторська заборгованість це сума дебіторської заборгованості, що виникає в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом дванадцяти місяців з дати балансу. У балансі підприємства поточна дебіторська заборгованість поділяється на заборгованість покупців і замовників та іншу поточну дебіторську заборгованість.

Також, виділяють наступні види дебіторської заборгованості: товарна та нетоварна (неопераційна).

Товарні операції це операції, щопов'язані з натурально-речовинною оплатою продукції, робіт та послуг. Тобто, товарна дебіторська заборгованість виникає внаслідок звичайної операційної діяльності, що передбачає продаж товарів, виконання робіт або надання послуг [2]. При цьому контрагентами звичайної операційної діяльності виступають покупці та замовники.

Покупцями є фізичні або юридичні особи, які купують товари, роботи та послуги. Замовники - це учасники договору, на підставі замовлення яких виробляється конкретна продукція, надаються послуги, виконуються роботи.

Нетоварна або неопераційна дебіторська заборгованість виникає в результаті нетоварних операцій, а саме:

    - розрахунки по авансах виданих; - розрахунки з підзвітними особами; - розрахунки по претензіях; - розрахунки по відшкодуванню заподіяного збитку; - розрахунки з іншими дебіторами.

Під нормальною дебіторською заборгованість розуміють дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість у погашенні її боржником.

Товарообмінна або бартерна операція - це господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачає розрахунок за продану продукцію, роботи, послуги в іншій, ніж грошовій формі, включаючи різні види погашення взаємозаборгованості між сторонами господарської операції без проведення грошових розрахунків.

Безнадійна дебіторська заборгованість виникає у разі коли поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість у її поверненні боржником або по який минув строк її позовної давності [3].

Під сумнівним боргом розуміють поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги, щодо якої існує непевність в її погашенні боржником [3].

При цьому чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - сума поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за винятком резерву сумнівних боргів.

Порядок визнання поточної дебіторської заборгованості активом наступний. Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги визнається активом одночасно з визнанням доходу від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг та оцінюється по первісній вартості.

У випадку відстрочки платежу за продукцію, товари, роботи, послуги з утворенням від цього різниці між справедливою вартістю дебіторської заборгованості та номінальною сумою коштів та їх еквівалентів, які підлягають одержанню за продукцію, товари, роботи, послуги, така різниця визнається дебіторською заборгованістю по нарахованим доходам (відсоткам) в період її нарахування.

Поточна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги враховується в підсумок балансу по чистій реалізаційній вартості [4]. Для того щоб визначити чисту реалізаційну вартість на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. При цьому величина резерву сумнівних боргів визначається виходячи із платоспроможності окремих дебіторів або на основі класифікації дебіторської заборгованості.

Класифікація дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги здійснюється групуванням дебіторської заборгованості по строкам її непогашення з встановленням коефіцієнта сумнівності для кожної групи.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги по активам здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів.

Дебіторська заборгованість як складова елементу фінансової звітності активу визнається та відображається у звітності в сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку.

Експортні операції підприємства обов'язково відображаються в обліку у гривнях та у валюті контракту, при цьому при відвантаженні на експорт використовується курс НБУ на дату здійснення операції. Такою датою є дата оформлення вантажної митної декларації, або дата підписання з нерезидентом акта виконаних робіт, наданих послуг.

При здійсненні експортних операцій слід враховувати норми П(С)БО 21 "Вплив змін валютних курсів". Дебетове сальдо рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" у випадку продажу за гроші при відображенні у балансі є монетарною статтею. У цьому випадку сальдо рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями" перераховується за діючим курсом НБУ на кожну дату балансу та на дату здійснення операції. При цьому утворюються курсові різниці, які включаються до складу доходів або витрат підприємства звітного періоду [2].

Поточна дебіторська заборгованість, що непов'язана з реалізацією продукції, товарів, робіт, послуг, що визнана безнадійної, списується з балансу з відображенням витрат у складі інших операційних витрат [5].

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі підприємства за дійсною вартістю. Визначення дійсної вартості довгострокової дебіторської заборгованості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

У примітках до фінансової звітності обов'язково приводиться наступна інформація:

    - перелік дебіторів і суми довгострокової дебіторської заборгованості; - перелік дебіторів і суми дебіторської заборгованості зв'язаних сторін, з виділенням внутрігрупового сальдо дебіторської заборгованості; - склад і суми статті балансу "Інша дебіторська заборгованість"; - сума поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги в розрізі її класифікації за строками непогашення.

Похожие статьи




Теоретичні засади організації розрахунків з дебіторами, Економічна сутність дебіторської заборгованості та її види - Довгострокова дебіторська заборгованість

Предыдущая | Следующая