Узагальнення та відображення результатів аудиту - Організація та методика аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками у ПАТ "Житомирський маслозавод"

Завершальним етапом аудиту є складання аудиторського висновку, тобто аудитор оформляє результати своєї перевірки у вигляді висновку і звіту. Аудиторський висновок - це офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора, аудиторської фірми, який складається у встановленому порядку і містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності [13,34]. Згідно законодавства, аудитор повинен проаналізувати й оцінити висновки, одержані на основі аудиторських доказів для формування свого висновку про перевірену фінансову інформацію.

Висновок аудитора призначений для широкого кола користувачів, його оприлюднення є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт клієнта як у цілому, так і в усіх частинах відповідає чинному законодавству України, правилам ведення бухгалтерського обліку і є достовірним.

Чинні Міжнародні стандартами аудиту надають рекомендації щодо форми і змісту аудиторського висновку [11;567]. Встановлені також вимоги щодо обов'язкової кількості елементів аудиторського висновку, основними з яких є:

    1. Заголовок. 2. Адресат. 3. Вступний параграф. 4. Відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти. 5. Відповідальність аудитора. 6. Аудиторська думка. 7. Інші питання. 8. Інші обов'язки стосовно надання висновку. 9. Підпис аудитора. 10. Дата аудиторського висновку. 11. Адреса аудитора.

Аудиторський висновок складається у довільній формі. Заголовок аудиторського висновку містить запис про те, що аудиторську перевірку здійснює незалежний аудитор (аудитори), та назву фірми або аудитора, який проводив аудит. Це є свідченням того, що під час аудиту не було жодних причин, які могли б призвести до порушення принципу незалежності перевірки. Незалежність міркувань аудитора - обов'язкова вимога об'єктивності аудиторського дослідження. Якщо цю умову порушено, аудитор не має права робити висновок про перевірену звітність, зібрана інформація не є достатньою і доказовою.

В аудиторському висновку має бути чітко визначено, кому він адресується, та споживач інформації, яка наведена в аудиторському висновку. В аудиторському висновку треба зазначити, що відповідальність за складання звітності покладається на керівництво підприємства, яке перевіряється, а також вказати на відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який має бути обгрунтований за результатами проведеної перевірки.

В аудиторському висновку треба показати масштаб та розкрити зміст проведеної роботи. Аудиторський висновок має містити зауваження про те, що перевірку було сплановано, підготовлено з достатньою впевненістю у тому, що звітність не містить у собі суттєвих помилок.

Під час аудиторської перевірки аудитор повинен оцінювати викривлення та невідповідності в облікових системах підприємства, їх суттєвість, визначити чи можуть вони настільки змінити звітність, що це впливатиме на економічні рішення її користувачів.

Аудиторський висновок повинен містити також відомості щодо методології обліку, яка використовувалася керівництвом під час підготовки звітності та подання фінансових звітів у цілому та масштабу перевірки.

Згідно Міжнародного стандарту аудита 700 [11;534] аудитор може надавати підприємству-клієнту безумовно-позитивний, умовно-позитивний, негативний аудиторський висновок або відмову від надання висновку про фінансову звітність.

Безумовно-позитивний надається у випадках коли на думку аудитора виконано наступні умови:

    1. Отримано всю необхідну інформацію і пояснення, необхідні для цілей аудиту. 2. Надана інформація достатня для відображення реального стану справ у клієнта. 3. Є адекватні і достовірні дані з усіх питань. 4. Фінансова звітність підготовлена відповідно до прийнятої на підприємстві системи бухгалтерського обліку, яка відповідає вимогам чинного законодавства. 5. Фінансова звітність складена на основі дійсних облікових даних і не містить протиріч. 6. Фінансова звітність складена належним чином за формою, затвердженою у встановленому порядку.

Коли фінансова звітність підприємства-клієнта не відповідає вимогам, за яких можливе надання безумовно-позитивного висновку, це є підставою для відмови від надання безумовно-позитивного аудиторського висновку і подальший вибір його виду визначається фундаментальністю невпевненості чи незгоди, тобто перекрученням дійсного фінансового стану підприємства-клієнта.

Наявність фундаментальної незгоди може призвести до представлення клієнту негативного аудиторського висновку.

Наявність фундаментальної невпевненості може стати підставою для відмови від надання аудиторського висновку.

Наявність не фундаментальних невпевненостей і незгод передбачає складання умовно-позитивного аудиторського висновку.

Аудиторський висновок про достовірність фінансової звітності ПАТ "Житомирський маслозавод" за період з 20.12.2014 по 15.04.2015, складений аудиторською фірмою ТОВ "БДО", у відповідності до Міжнародних стандартів аудиту, складається з обов'язкових розділів та за рахунок обмежень, притаманних перевірці носить безумовно-позитивний характер (додаток Ц).

Отже, при аудиті ПАТ "Житомирський маслозавод" аудитори отримали достатнi та прийнятнi аудиторськi докази для висловлення думки та зауважили, що фiнансова звiтнiсть вiдображає фiнансовий стан Товариства та сформована у вiдповiдностi до концептуальної основи спецiального призначення, що базується на Мiжнародних стандартах фiнансової звiтностi.

Похожие статьи




Узагальнення та відображення результатів аудиту - Організація та методика аудиту розрахунків з постачальниками і підрядниками у ПАТ "Житомирський маслозавод"

Предыдущая | Следующая