Поняття та визначення резерву сумнівних боргів - Довгострокова дебіторська заборгованість

Дебіторська заборгованість визнається активом та передбачає отримання грошових коштів або товарів. У випадку, якщо підприємство має достатні підстави припускати, що така заборгованість не буде погашена, така заборгованість повинна бути віднесена на витрати, оскільки вона не може бути визнана активом і відображена у балансі, так як підприємство не отримає у майбутньому економічної вигоди.

Поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом, відображається у балансі за чистою реалізаційною вартістю. З метою оцінки можливих втрат внаслідок безнадійної заборгованості відповідно до принципу обачності, який означає, що активи й доходи не повинні бути завищені, а зобов'язання і витрати - занижені, П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість" передбачає нарахування у кінці звітного періоду резерву сумнівних боргів [3].

Кожне підприємство самостійно встановлює коефіцієнт сумнівності, виходячи з фактичної суми безнадійної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги за попередні звітні періоди. Коефіцієнт сумнівності зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості. При цьому резерв наявних сумнівних боргів на підставі платоспроможності дебіторів визначається окремо по кожному сумнівному боргу залежно від фінансового стану боржника і оцінки можливості погашення боргу повністю або частково.

У більшості випадків еличина резерву сумнівних боргів визначається виходячи з платоспроможності окремо взятих дебіторів або на підставі класифікації дебіторської заборгованості за періодами.

Резерв сумнівних боргів - це резерв, який створюється з метою покриття у майбутньому безнадійної дебіторської заборгованості. Він коригує дебіторську заборгованість до її чистої реалізаційної вартості, дозволяє підприємству показати, що відповідна сума не може бути стягнута з дебіторів. Тобто, в умовах ризику неплатоспроможності покупців, підприємство попереджає виникнення втрат від сумнівної дебіторської заборгованості.

Резерв сумнівних боргів нараховується тільки для сумнівної дебіторської заборгованості.

Важливим принципом є принцип нарахування та відповідності доходів і витрат. Витрати, пов'язані зі списанням безнадійної дебіторської заборгованості, виникають у процесі реалізації і повинні відповідати періоду, коли продукція, товари, роботи, послуги продаються.

Дебіторська заборгованість може стати безнадійною через тривалий час після продажу, тому збитки від анулювання сумнівного боргу слід оцінювати у поточному періоді та включати до складу витрат цього ж звітного періоду.

Непогашення дебіторської заборгованості може виникнути внаслідок недостатності майна боржника у випадку визнання його банкрутом, дії форс-мажорних обставин, смерті або позбавлення волі фізичних осіб-боржників або закінченням строку позовної давності.

Ознаки визнання заборгованості безнадійною у податковому обліку:

    - заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; - прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості; - заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності; - заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатньої кількості коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості; - заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; - прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку зниклими безвісті, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Для визначення величини резерву згідно з п. 8 П(С)БО 10 передбачено використовувати наступні методи: застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості; застосування коефіцієнта сумнівності; застосування методу питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг на умовах наступної оплати.

За методом застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості величина резерву визначається на підставі аналізу платоспроможності окремих дебіторів, тобто окремо за кожним сумнівним боргом залежно від фінансового стану боржника та оцінки ймовірності погашення боргу повністю або частково.

Це метод умовного визначення резерву сумнівних боргів, оскільки платоспроможність будь-якого дебітора можна визначити лише наближено. Він прийнятний, якщо у підприємства незначна кількість постійних контрагентів, про платоспроможність яких воно має достовірну інформацію.

За методом застосування коефіцієнта сумнівності величина резерву розраховується множенням суми залишку дебіторської заборгованості на початок періоду на коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності може розраховуватися означеними способами:

    - визначання питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході; - класифікації дебіторської заборгованості за строками непогашення; - визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років.

За методом питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на умовах наступної оплати сума резерву визначається як добуток чистого доходу звітного періоду на коефіцієнт сумнівності (Кс), який визначається за наступною формулою:

(1.1)

Де Бзн - сума дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи за n-ний місяць обраного для спостереження періоду;

ЧДп - чистий дохід від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг.

Характерною особливістю методу визначення резерву сумнівних боргів відповідно до питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації є те, що він грунтується на оборотному, а не на сальдовому принципі. Тобто під час розрахунку суми резерву, яку потрібно нарахувати за звітний період, початкове сальдо на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів" не впливає на розмір нарахувань, тоді як при визначенні резерву, виходячи з платоспроможності окремих дебіторів, резерв на кінець звітного періоду донараховується із врахуванням вхідного сальдо рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів".

На основі визначення середньої питомої ваги списаної протягом періоду дебіторської заборгованості у сумі дебіторської заборгованості на початок відповідного періоду за попередні 3-5 років до кожної групи дебіторської заборгованості застосовується певний відсоток сумнівних боргів, який базується на досвіді минулих періодів. Коефіцієнт сумнівності (Кс) відповідної групи дебіторської заборгованості визначається залежно від обраного періоду спостереження. Якщо спостереження проводиться в межах року за місяцями, коефіцієнт сумнівності визначається за наступною формулою:

(1.2)

Де Бзн - фактично списана безнадійна заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги) відповідної групи за n-ний місяць обраного для спостереження періоду;

Дзн - дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи на кінець п-ного місяця обраного для спостереження періоду;

І - кількість місяців в обраному для спостереження періоді.

Якщо аналізується інформація за попередні роки, то Кс обчислюється наступним чином:

(1.3)

Де Бзн - безнадійна дебіторська заборгованість відповідної групи в складі дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги) цієї групи на дату балансу в обраному для спостереження періоді;

Дзн - дебіторська заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги) відповідної групи на дату балансу у обраному для спостереження періоді.

Величина резерву сумнівних боргів на кінець звітного періоду визначається сумою резервів за кожною групою дебіторської заборгованості. Величина резерву сумнівних боргів на підставі класифікації поточної дебіторської заборгованості по строкам її несплати та аналізу її фактичного непогашення за попередні звітні періоди визначається як сума добутків поточної дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги відповідної групи та коефіцієнту сумнівності відповідної групи.

Коефіцієнт сумнівності, як правило, зростає зі збільшенням строків непогашення дебіторської заборгованості.

Нарахування суми резерву сумнівних боргів за звітний період відображається у звіті про фінансові результати в складі інших операційних витрат.

У випадку недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів.

Похожие статьи




Поняття та визначення резерву сумнівних боргів - Довгострокова дебіторська заборгованість

Предыдущая | Следующая