ПОПЕРЕМЕННЫЙ ДВУХШАЖНЫЙ ХІД (МЕТОДИКА НАВЧАННЯ) - Лижний спорт

Попеременный двухшажный хід є основним способом пересування, вивченню якого в школі приділяється основна увага. Він дуже часто застосовується при пересуванні на лижах у різноманітних умовах ковзання й рельєфу місцевості й має велике прикладне значення. Найбільш ефективний цей хід на рівнині при поганих і середніх умовах ковзання, на пологих підйомах (до 2°) при будь-якому ковзанні, а також на підйомах великої крутості (до 5°) при гарних і відмінних умовах ковзання й зчеплення лиж зі снігом.

У цикл рухів попеременного двухшажного ходу входять два ковзні кроки й супровідні їхні поштовхи різнойменними ціпками. Хід виконується в такий спосіб:

    1. Початок першої фази вільного ковзання. Закінчено поштовх правою ногою, лижа відривається від снігу. Лижник переходить до одноопорного ковзання на лівій лижі, гомілка лівої ноги в момент закінчення поштовху правої й початку ковзання перебуває у вертикальному положенні. Поштовх спрямований по прямої лінії - тулуб і права нога. Права рука виносить ціпок уперед. 2-3. Ковзання на лівій лижі, права нога розслаблена й рухається назад-нагору, небагато згинаючись у колінному суглобі. Гомілка опорної ноги як і раніше вертикальна. Права рука продовжує винос ціпка, ліва розслаблена й небагато відкидається по інерції назад. Кут нахилу тулуба не міняється. 4-6. Триває одноопорне ковзання на лівій. Після відштовхування правою ногою опорна ліва злегка випрямлюється, починається рух тулуба "на зліт". Права нога злегка зігнута в колінному суглобі, розслаблена й перебуває в крайнім заднім положенні, що створює гарні умови для наступного махового виносу її вперед. Права рука виводить нижній кінець ціпка вперед, а ліва, розслаблена, перебуває в крайнім заднім положенні. 7. Вільне ковзання закінчене, початок махового виносу правої ноги вперед. Правий ціпок ставиться на сніг, а ліва починає виноситися вперед. 8. Початок поштовху майже выпрямленной правою рукою. Ціпок перебуває під кутом - це дозволяє відразу почати ефективне відштовхування. Тривають винос лівого ціпка вперед, випрямлення опорної ноги в колінному суглобі й маховий винос правої ноги вперед. 9-13. Ковзання з опорою на ціпок. У першій фазі відштовхування права рука, згинаючись у ліктьовому суглобі, підсилює поштовх, ліва енергійно виноситься вперед. Незважаючи на випрямлення опорної ноги, внаслідок сильного натиску правою рукою на ціпок тиск на опорну лижу не збільшується, а може навіть зменшуватися, що сприяє підтримці швидкості. Починається нахил тулуба вперед. 14. Момент закінчення ковзання з випрямленням ноги. Опорна нога майже повністю випрямлюється, махова наближається до неї, а лижа опускається на сніг. Створюється тверда опора: система "рука - тулуб - опорна нога". З метою попередження раннього перекату таз уперед не виводиться. Тулуб максимально нахилений уперед. Зменшується кут відштовхування правою рукою, що значно збільшує горизонтальну складову силу поштовху, триває винос уперед лівого ціпка. 15-16. Права нога порівняла з лівої, почалося відштовхування з розгинанням у тазостегновому суглобі. Зменшується кут згинання ноги в коліні - момент подседания. Права рука продовжує відштовхування (у цей час зусилля на ціпок максимальне), ліва енергійним рухом виноситься вперед. Так виводиться вперед і одночасно починається поступове завантаження махової ноги. 17-18. Триває відштовхування лівою ногою з випрямленням у колінному суглобі й завантаження махової ноги. Права рука закінчує поштовх, а ліва винесена вперед. 19. Триває поштовх лівою ногою. Права рука після закінчення поштовху, розслаблена по інерції, відкидається назад. 20. Закінчено поштовх ногою, його напрямок по лінії гомілка-стегно-тулуб викликає рух тіла вперед-назад і збереження швидкості руху у фазі одноопорного ковзання. Кінчено половину циклу. У другій його частині всі рухи рук і ніг повторюються в такій же послідовності, і закінчується весь цикл ходу.

Попеременный двухшажный хід, незважаючи на звичну (як при ходьбі без лиж) перехресну координацію, досить складний і вимагає значної кількості часу на його освоєння. Наявність фази ковзання, необхідність координувати за часом роботу рук і ніг, зміна ритму руху при подоланні підйомів створюють певні труднощі в оволодінні цим ходом. Тому вивчення попеременного двухшажного ходу починається в початковій школі після повторення й відновлення навичок у пересуванні ковзним кроком.

Ковзний крок повторюється у всіх його варіантах (без ціпків, із ціпками, тримаючи їх за середину, заклавши руки за спину) на рівнині й під ухил. Важливо звернути увагу на відновлення й подальший розвиток рівноваги.

Учитель 2-3 рази показує хід на різних швидкостях, звертаючи увагу на погодженість рухів. Потім, коротко пояснивши школярам його техніку, пропонує прийняти кілька разів положення посадки на місці й почати рух попеременным двухшажным ходом. Після проходження учнями 2-3 кіл цим ходом по першому поданню варто приступитися до вивчення його техніки, у першу чергу роботи рук, тому що школярі ковзним кроком уже опанували. Учитель знову, коштуючи на місці, пояснює й показує винос і постановку ціпка, а також рух відштовхування. Потім учні імітують роботу рук на місці без ціпків і із ціпками, тримаючи їх за середину.

Вивчивши роботу рук на місці, варто перейти до вправ на лижні. Всі вправи виконуються на добре торованій лижні, під ухил, із твердою опорою для ціпків.

Сковзаючи на двох лижах, учень по черзі виносить ціпок рукою вперед, ставить її на сніг під кутом кільцем назад і, натискаючи на неї рухом тулуба й руки, закінчує відштовхування. Після виконання цього руху однією рукою виконується те ж саме інший.

Те ж саме, але вправа виконується безупинно без зупинок, винос і відштовхування ціпками відбуваються поперемінно - одна рука виносить ціпок, інша в цей час виконує відштовхування.

Вправи обов'язково виконуються при гарному ковзанні, щоб при відштовхуванні учням не було потрібно додавати більших зусиль - інакше помилки неминучі. Разом з тим в учнів при освоєнні рухів руками можуть виникати наступні помилки: винос ціпків кільцем уперед, млява постановка ціпка й слабкий натиск на неї в перший момент, відсутність "навалу" тулуба (недостатній його нахил), незакінчений поштовх ціпком, невірний напрямок відштовхування (убік - назад). Виправлення цих помилок відбувається при повторенні вправ після пояснення й правильного показу рухів учителем.

При вдосконалюванні відштовхування лижами крім вправ, перерахованих при освоєнні ковзного кроку, застосовуються вправи для освоєння махового виносу ноги з лижею, подседания на толчковой нозі й відштовхування нею.

Махові рухи ногою з лижею. Починаються спокійним відведенням однієї ноги назад і маятникообразным рухом вперед та назад. Вправа виконується 6-8 разів кожною ногою, амплітуда маху поступово підсилюється за рахунок невеликого повороту таза. Руки із ціпками вільно опущені, допомагають зберігати рівновагу.

Пересування вперед короткими ковзними кроками, акцентувати увагу на маху ногою, а не на силі відштовхування іншої. Збільшення ковзання відбувається за рахунок маху. Руки із ціпками роблять невеликі маятникообразные руху (учень тримає ціпки за середину).

Ковзання на одній лижі, звертаючи увагу на відштовхування іншої (приставний ковзний крок). При черговому кроці на ковзанні коротким швидким рухом згинають ногу в коліні, виконавши подседание з акцентом тиску на носок черевика. Відстань між ногами приблизно в полстопы. Із цього положення, підсиливши тиск долілиць, сильно відштовхуються ногою.

Те ж саме з відштовхуванням різнойменним ціпком.

Обоє вправи виконуються кілька разів з однієї ноги, потім з іншої. Надалі звертають увагу на узгодження швидкого випаду з махом різнойменною рукою. Однак тривале застосування зазначених вправ недоцільно, тому що школярі вже вивчали ковзний крок у цілому, і це може порушити вже вироблений динамічний стереотип.

При вдосконалюванні ковзного кроку в учнів можуть з'являтися наступні помилки: повільне подседание; відхилення стегна назад; слабкий мах ногою; повільний випад; тиск на лижу спрямований не долілиць, а назад; ранній відрив каблука черевика від лижі; незакінчений поштовх стопою й ін.

Надалі при вивченні попеременного двухшажного ходу основна увага звертається на освоєння загальної схеми рухів, на погодженість у роботі рук і ніг. Для цього крім вправ, застосовуваних для вивчення ковзного кроку й перерахованих вище, що підводять вправ, використовується цілісний метод навчання з виправленням помилок у циклі ходу.

Навчання попеременному двухшажному ходу проходить на навчальних колах і лижнях як на рівнині, так і із включенням пологих підйомів (до 3-4°). При пересуванні в такі підйоми школярі домагаються кращої погодженості в роботі рук і ніг. Для кращого контролю за технікою доцільно розподілити учнів по групах залежно від ступеня володіння пересуванням на лижах. Більше слабка група розташовується на внутрішнім колі навчальної площадки, більше підготовлені пересуваються по зовнішній лижні. На навчальному колі вчитель, як правило, не зупиняє весь клас, якщо не бачить грубих помилок у більшості учнів, а обмежується зауваженнями на адресу окремих що займаються. Можна зупинити школяра, пояснити йому причину помилки, при необхідності варто знову показати рух. Весь клас зупиняється тільки при невірному виконанні рухів цілим поруч учнів або при показі й поясненні нової вправи або руху. При вивченні техніки необхідно послідовно акцентувати увагу учнів на найважливіших елементах ходу. Не слід відразу вказувати на ряд дрібних помилок, що утрудняє їхнє виправлення, тому що увага учнів у цьому випадку буде розсіюватися.

При вивченні цього ходу в школярів найбільше часто зустрічаються наступні помилки:

Пересування на прямих ногах - короткий ковзний крок, слабкий поштовх майже прямою ногою. Виправлення цієї помилки починається з повторення посадки при ковзному кроці, вивчення більше низької посадки, ковзання на більше зігнутій нозі. Особлива увага варто звернути на подседание перед поштовхом і енергійний перекат над стопою.

Двох опорне ковзання може бути викликано двома причинами - раннім завантаженням махової ноги у зв'язку з невірно засвоєним рухом або погано розвиненим почуттям рівноваги, що приводить до швидкого опускання лижі на сніг і її завантаженню.

Для усунення цієї помилки застосовуються вправи для розвитку рівноваги й більше активного переносу маси тіла з однієї лижі на іншу. Із цією метою можна застосувати імітаційні вправи на місці й різні вправи для освоєння ковзного кроку без ціпків.

Хід, ЩоПідстрибує - вертикальні коливання, викликані невірним напрямком поштовху (більше нагору, чим уперед). Для виправлення цієї помилки необхідно більш активно виконувати перекат уперед.

Незакінчений поштовх ціпком. Причиною виникнення цієї помилки може бути невірна підготовка петлі в ціпка. Як занадто довга, так і занадто коротка петлі приводять до зміни хвата - ціпок зажимается в кулака, тому рука повністю не розпрямляється. Усунення цієї причини, як правило, приводить до виправлення помилки. Необхідно також навчити школярів більше низькому проведенню кисті при відштовхуванні й повнім випрямленні руки в ліктьовому суглобі.

При навчанні школярів часто можуть виникнути й інші, менш грубі помилки: відведення ліктя убік при постановці ціпка, винос ціпка занадто зігнутою рукою, надмірні вертикальні коливання тулуба, слабкий і незакінчений поштовх ногою, активне згинання ноги назад-нагору після закінчення поштовху, неправильне положення голови (опущен або закинута) і т. д. Опанувавши технікою й теорією попеременного двухшажного ходу й методикою навчання, учитель повинен виявити ці помилки й пояснити учням, указати шляхи їхнього усунення.

Надалі при вдосконалюванні попеременного двухшажного ходу в цілому необхідно звернути увагу учнів на виконання наступних основних вимог:

М'яке й поступове завантаження м'язів на початку вільного ковзання; неприпустима постановка лижі ударом і занадто довгий випад.

Махові рухи виконуються швидко й майже выпрямленными ногою й рукою й починаються в момент постановки протилежного ціпка на сніг; мах ногою підсилюється поворотом таза.

Енергійне виконання подседания перед відштовхуванням ногою з одночасним посиленням натиску на ціпок.

Постановка ціпка на сніг з нахилом уперед енергійним рухом, з негайним тиском долілиць; посилення відштовхування ціпком за рахунок збільшення нахилу тулуба ("навал"): тверда передача зусилля із ціпка на ковзну лижу; при закінченні відштовхування рукою рука й ціпок - одна пряма лінія.

Зазначені вимоги пояснюються учням у процесі вдосконалювання ходу, акцентується увага на їхнє виконання. Однак в окремому занятті досить указати на 2-3 окремих елементи руху, у яких учні допускають найбільш помітні помилки. Спроба відразу висунути всі вимоги не дасть бажаного результату, тому що увага школярів буде розсіюватися.

Успішне оволодіння технікою попеременного двухшажного ходу полегшить вивчення учнями й іншими способами пересування на лижах, тому що ковзний крок є основним елементом і іншими ходами (крім бесшажного).

Більша частина дітей приходить у школу, не вміючи пересуватися на лижах. У цьому випадку методика навчання ковзному кроку й попеременному двухшажному ходу буде відрізнятися від вищевикладеної. Методика навчання пересуванню на лижах таких дітей наведена в розділі "Початкове навчання пересуванню на лижах".

Похожие статьи




ПОПЕРЕМЕННЫЙ ДВУХШАЖНЫЙ ХІД (МЕТОДИКА НАВЧАННЯ) - Лижний спорт

Предыдущая | Следующая