Плавання дітей 6-7 років, Організація і проведення занять на мілководді (молодша й середня групи) - Етапи навчання плаванню

Вік 6-7 років вважається найсприятливішим для початку освоєння програми плавання для дітей. Діти вже здатні уважно слухати, що говорить їм викладач, прагнуть правильно виконати його вказівки.

До того ж в плаванні є таке поняття, як "відчуття води" - здатність прогнозувати, як той або інший рух відобразитися на поведінці тіла, зануреного в рідину. Цей навик виникає якраз до 6-7 року життя. Тому молодший шкільний вік якнайкраще підходить для того, щоб почати навчання плаванню під керівництвом тренера.

Головне - не робити помилки, типової для батьків, що давно мріють про плавання для дітей. Не потрібно прагнути виховати із дитини видатного плавця (якщо звичайно, тренери переконливо не довели зворотнє).

Надмірно інтенсивні тренування можуть викликати у дитини огиду до води. Тоді як оптимальна програма плавання для дітей (заняття 2-3 рази на тиждень з великою кількістю ігрових моментів) принесе дитині не тільки користь, але і задоволення.

Плавання басейн малюк навчальний

Організація і проведення занять на мілководді (молодша й середня групи)

Молодша група

У молодшій групі навчання плаванню починається з ознайомлення дитини із водою і її властивостями: щільністю, в'язкістю, прозорістю. Тривалість ознайомчого періоду визначається можливістю дитини безстрашно і впевнено з допомогою дорослого або сама пересуватися по дну, здійснювати найпростіші дії, грати.

До кінця навчального року діти молодшої групи у воді повинні вміти: дістати з дна іграшку, занурюючись в воду з відкритими очима; зробити видих в воду (5-6 раз); сковзати на грудях (2-3 рази); виконувати вправу "поплавець" (2 рази); з допомогою дорослого лежати на спині (2 рази).

Досвід показує, що усім дітям молодшого дошкільного віку доступний набір таких складних вправ.

Заняття в молодшій починаються зі звичайного вмивання і обливання з ковша. Потім переходимо до короткочасного занурення обличчя у воду і піднирювання під різні предмети - обруч, коло тощо. (вправи "Надінь капелюх", "Виріс гриб ").

Середня група

На заняттях у середній групі діти навчаються триматися лежати на поверхні води (спливати, лежати, сковзати) хоча протягом нетривалого часу, навчаються самостійно довільно виконувати вдих-видих в воду кілька разів.

Склад ігрових вправ у середній групі визначається виходячи з таких посилок:

    1) Не слід починати навчання рухам ніг чи рук до того часу, поки в дитини не вдається ідеального ковзання. 2) Не рекомендується виконувати дану вправу у опори, оскільки, працюючи ногами, не зможе відчути просування вперед. 3) не рекомендується використовувати підтримуючі предмети, оскільки при цьому порушується горизонтальне становище тіла, що, своєю чергою, веде до появи грубих помилок у роботі ніг. Основне завдання організації занять із плавання у середній групі - навчання дитини вмінню вільно лежати на грудях та на спині. І тому необхідно навчити дітей занурюватися, пірнати і відкривати у питній воді очі, не протираючи їх після цього руками.

Уміння відкривати очі допомагає зберегти потрібний напрямок руху й полегшує орієнтування під водою. Коли дитина може затримувати подих, можна навчити її діставати із глибини різні предмети (іграшки, шайби, черепашки). Конче важливо звернути увагу дитини те що, під дією сили, яка викидає, він спливає на поверхню.

Діти також мають засвоїти, що не зможуть пірнати, якщо їх легені заповнені повітрям. Щоб переконати їх у тому, пропонується присісти під воду після глибокого вдиху і після енергійного видиху.

Лежання на грудях

Для отримання поняття про плавучість тіла і дію піднімальної сили пропонується використовувати вправу "Поплавець": "стоячи зробити вдих, присісти глибше, обхопити руками ноги трохи нижче колін, опустити обличчя до колінах і згрупуватися".

Проте вимога згрупування на початковому етапі виявляється нереальною тому, що дитина інстинктивно розводить руки і ноги для утримання рівноваги, тому ця вправа рекомендується більш підготовленим дітям.

Як же дитині дати зрозуміти, що вода її тримає? Потрібно використати для цього вправу "Крокодил": "лежати, спираючись на руки, тримаючи голову над водою і витягнувши ноги, спробувати лежачи відштовхнутися руками від дна і відвести відразу обидві руки до стегон, розслабитися і трохи полежати у цьому стані".

Існує інший варіант виконання цієї вправи. Дитині зручніше вивести руки вперед, а не до стегон, тому що вона відразу зможе знайти опору, якщо захоче встати. Під час виконання вправи необхідно домогтися правильного дихання - чергування короткого вдиху і повільного видиху. Навчаючи дитину лежати на великий глибині, ми використовуємо наступний прийом: зачепившись руками за сходи, лягти у положення "стріла", стиснути кисті рук й у такому положенні трохи полежати.

Лежання на спині

Після оволодіння лежанням на грудях ми переходимо до навчання лежання на спині на мілководді. І тому дитина, сидячи на дні і трохи спираючись ліктями, намагається лягти горілиць, потім розслабитися й полежати, не закидаючи голову і не притискаючи підборіддя до грудей (носик і животик вгору).

На початковому етапі необхідно допомогти дитині позбутися зайвої напруги: інструктор, стоячи ззаду, м'якими руками впевнено підтримує голову дитину і, підбираючи потрібне слово, домагається мети. Коли дитина навчиться лежати на мілководді без допомоги дорослого, можна переходити до виконання цієї вправи на великий глибині (до пояса - по груди). Цю вправу можна виконувати різними способами: стоячи, руки опущені вниз, зробити вдих, затримати дихання і спокійно лягти горілиць. Підборіддя слід опустити і притиснути до грудей, а живіт підтягти до води. Бажано, щоб, падаючи у воду, діти бачили поруч викладача. Інший спосіб: присісти, опустивши плечі в воду, покласти голову так, "щоб жодна крапелька не потрапила ", потім легко відштовхнутися і намагатися лягти, піднімаючи живіт. Дитині буде простіше утримати груди і живіт на поверхні води, якщо згори покласти який-небудь плаский предмет. На початковому етапі необхідно підтримувати дитину під потилицю чи підборіддя, голова повинна вільно лежати на воді.

Не слід страхувати дітей під спину (або під живіт при плаванні на грудях), оскільки, прибираючи згодом руку, інструктор відразу позбавляє дитину будь-якої опори, і вона відразу ж припиняє виконувати вправу.

Вставання з положення лежачи

Конче важливо навчити дітей вставати з положення лежачи на спині. Можна використати такий прийом: діти витягують руки вздовж тіла, і енергійно натискають ними на воду вниз; ноги підтягують до тулуба (дитина сідає). Тіло приймає вертикальне положення; після цього ноги витягуються і стають на дно. Або замість виконання такої кількості рухів, здебільшого малозрозумілих для дитини, можна просто повернутися набік і стати на дно.

Ковзання

Щоб дитина відчула просування у воді, пропонується використовувати традиційні вправи з буксируванням (тримаючись за руки, за обруч, сачок тощо.), і навіть прожирювання в обручі, які стоять вертикально.

Вправа "Привіт!" виконується так: стрибаючи в обруч, дитина відповідає викладачеві рукостисканням, який, своєю чергою, надає тілу дитини прискорення. Далі ковзання виконується самостійно. Спочатку діти відразу стають на дно, і це природно. Необхідно домагатися тривалого ковзання до зупинки.

Стрибки

Для виконання ковзання є технічно правильний сильний поштовх. Тому значну увагу слід приділити стрибкам, які дають заняттю емоційне забарвлення, допомагаючи дитині подолати невпевненість, виховати рішучість і сміливість.

Формування цього досвіду залежить від об'єктивних можливостей басейну. Можна стрибати і зі східців, але зручніше і безпечніше стрибати з прикріпленої до драбини знімної тумби зі сходами, висота якої відповідає рівню води. Під час навчання стрибкам мають дотримуватися основні дидактичні принципи, тому що ці вправи можуть викликати відчуття страху, яке поставить під загрозу весь процес навчання. Не можна примушувати дитину до стрибка, в жодному разі не можна штовхати дитину, коли вона боїться. Щоб уникнути травматизму викладач під час стрибків має бути на тумбочці та стежити, щоб місце, куди стрибатиме дитина, було вільне.

Починати краще з елементарних стрибків ногами вниз. Є стрибки, які діти виконують із задоволенням: в обруч різного діаметра, що лежить на поверхні води "У криницю - з криниці" (стрибок із зануренням в воду і винирюванням з обруча під водою); через натягнуту горизонтальну мотузку; з дошками, надувними подушками тощо.

Після освоєння цих стрибків переходять до освоєння стрибків головою вперед (стрибок поверховий). Спочатку діти "гепаються" об воду, розводячи руками і ноги убік.

Необхідно навчити дитину добре відштовхуватися, стрибати якнайдалі, і потім лежати якомога довше (до зупинки). Боязким дітям можна запропонувати стрибок на надувний матрац, з дошкою в руках - це дає впевненість, а отже, дитина швидше опанує цим навиком. Дальність польоту помітно поліпшиться, якщо стрибати в вертикально стоячий обруч, що тримає інструктор. Відстань між тумбочкою і обручем поступово збільшується для кожної дитини індивідуально ("Як стріла", "Стрибок тигра в палаюче кільце"). Дітям більш підготовленим пропонується виконати акробатичні вправи.

Загальні зауваження

Відпрацьовувати і контролювати ковзання можна тільки тоді, коли дитина, стрибаючи головою вперед, виконує хороший поштовх. Діти однаково добре повинні вміти ковзати на грудях та на спині. У процесі навчання необхідно видозмінювати і ускладнювати завдання.

Отже, основним завданням навчання плавання на мілководді є створення педагогічних умов, що сприяють виникненню в дитини впевненості у собі й відчуття, що вода його любить і тримає. А придбані на мілководді навички та вміння згодом вдосконалюються у глибокій воді.

Похожие статьи




Плавання дітей 6-7 років, Організація і проведення занять на мілководді (молодша й середня групи) - Етапи навчання плаванню

Предыдущая | Следующая