ЛИЖНІ МАЗІ ЯК ВОНИ Є АБО В ДОПОМОГУ НУЖДЕННОЇ - Лижний спорт

Мазі бувають різні. Поганих лижних мазей не має, хіба що сильно прострочені. Але є мазі неправильно підібрані, часто їх і називають поганими.

Але все по-порядку. По великому рахунку, головний критерій підбора мазі - це ваші лижі. І тут два варіанти: лижі дерев'яні або лижі пластикові (напівпластикові, із пластиковим покриттям). Для вибору мазі не має значення катаєтеся ви на дорогих лижах Fisher або у вас звичайні лижі Karjala. Звичайно, це справедливо тільки для аматорів лижних прогулянок. У професіоналів все трохи складніше.

Варіант перший. Ваші лижі дерев'яні. Напевно, тут доречно ліричний відступ. Часи дерев'яних лиж і кирзових черевиків безповоротно пройшли. Це, звичайно, не виходить, що на них ніхто не качається. Тим більше це не виходить, що дерев'яні лижі не мають права на існування. Прогрес - справа велике, купують зараз в основному лижі із пластиковою ковзною поверхнею. І причина цьому навіть не в тім, що усе більше людей стурбовані "іміджем", пластикові лижі дійсно мають ряд переваг. І все-таки. Якщо потрібно намазати дерев'яні лижі, всі дуже просто: берете мазь тримання й наносите її на центральну частину ковзної поврехности (під колодку). Для того, щоб зовсім було зрозуміло, поясню, що таке колодка. У дерев'яних лижах це прогин. Довжина колодки приблизно 50 див від п'яти черевика, поставленого в кріплення, уперед до носка лижі. Добре б, щоб лижі були смолені. Тоді вони не будуть убирати вологу, довше прослужать і будуть краще сковзати. Але справа ваше. Можна й не смолити.

Мазі "Висти"

З лижною маззю теж можна занадто не мудрувати. "Висти" буде цілком достатньо. Це недорога, перевірена не одним поколінням лижників, мазь. Колишні лижники знають, що раніше мазь "Висти" наносили по всій довжині, а під колодку "тепліше", чим температура повітря. Може бути це й так. Тобто не виключено, що ви "потрапите в температуру" і мазь "покотить", вірніше, "не покотить". Але взагалі-те, мазь потрібно підбирати по температурі. Наносити її потрібно тонким шаром, розтирати - розтиркой. Можна, звичайно, не розтиркой, але зручніше все-таки нею. І памятайте 1 шар добре, а 2 - краще.

Якщо мазь "Висти" ("Промінь", "МВІС") нанесена правильно, то її вистачить на кілометрів 10-15. Цим вона головним чином і відрізняється від дорогих імпортних мазей. І якщо ви біжите на лижах далеко, потрібно буде просто підмазати колодку ще раз. Та й температура повітря на той час може змінитися. І не забувайте про прописні істини - стару мазь перед нанесенням нової потрібно знімати. Звичайно це роблять шкребком. Є спеціальні змивки для мазей.

Лижі пластикові. Якщо на ненамазаних дерев'яних лижах ще можна абияк виїхати, то на пластикові навряд чи. "Віддавати" вони будуть страшенно. Отже, змащення лиж з науковим підходом до справи. Змащення бувають двох основних видів: ковзання й Тримання (зчеплення). Для класичного ходу носова й п'яткова частина лижі обробляються змащеннями ковзання, звичайно парафінами. Колодка змазується маззю, що тримає, щоб ваші лижі не котили назад також добре, як і вперед, попросту говорячи, щоб не було віддачі. На лижі для конькового ходу по всій довжині наноситься парафін.

Розтирка й шкребок "Swix"

Процес професійної підготовки лиж зажадає від вас, як мінімум, грошей і часу. Добре б ще мати навички й лижний верстат, у якому жорстко кріпиться лижа. А далі: відцикльовувать, прогрунтовати, зняти надлишки шкребком, обробити щіткою, накласти 1-2 шару чи "погодного" парафіну, знову зняти надлишки шкребком, вичистити щіткою, пополірувати, нанести мазь тримання (і не один шар), розрівняти. Так ще й витрати виробництва: запах, втім несильний, що зішкребається парафін на підлозі. Так що потрібно місце, де розгорнутися, і щоб ніхто не заважав протягом мінімум 30 хвилин.

Це в ідеалі. У житті все буває набагато простіше. І якщо ви не лижник-фанатик, те можна голову занадто не морочити. Отже, лижі можна пропарафінити, а можна й не парафинити. Тоді вони будуть сковзати не дуже добре, а просто добре. Якщо все-таки "просто добре" - це для вас мало, давайте будемо парафинити. Парафін вибирається так: по температурі, по-перше, по фірмах, по-друге, по-змісту, по-третє. По температурі, зрозуміло - дивитеся на термометр. Бувають і універсальні парафини на великий температурний діапазон. З фірмами теж не дуже складно. У цілому, для парафіну справедливо висловлювання "чим дорожче, тим краще". Хочете купити найкраще - це "Briko", "Swix". Не погані парафини "Toko", "Ski Go", "Rex". Це відомі швейцарські, норвезькі й фінські

"Промінь", "МВІС" теж підійдуть. А от зі змістом поскладніше. Парафіни бувають просто парафини, низькофторні парафини й високофторні. Ціни на них відрізняються так сильно, що помилково ви не купите высокофторний парафін. Потрібний він головним чином для весни.

Мазі підбираються по тим же трьом критеріям, що й парафіни: температура, фірми, склад. Мазі, також як і парафіни, бувають універсальними по температурі. Що це значить? Це значить, що ви можете заощадити й купити один тюбик замість, скажемо, трьох. Ще це значить, що краще купити один на всі випадки життя, чим не купувати взагалі. Тобто "універсальна" мазь все-таки тримати буде, звичайно, не так, як би хотілося, але вона буде намагатися вас удержати щосили. Що стосується фірм, те дуже непогані "Swix" і "Rex". "Ski Go" теж гарна, але розрахована на білі й чисті сніги Альп. У нас із лижними трасами усе попроще й навесні погрязнее. Мазі "Висти" і "Промінь" підійдуть і для пластикових лиж. Про їхні недоліки ми вже говорили. Нарешті про склад мазей. Мазь може містити фтор або не містити його. Більшість мазей фтор не містять і називаються простими. Фторсодержащие мазі - це, у цілому, теплі мазі. Розраховано вони для весни, коли актуальної стає проблема "подлипа". До того ж фтористі мазі менше збирають бруду з лижні й тримають у теплу погоду краще, ніж прості. Звичайно для аматорів вистачає трьох-чотирьох баночок мазей, що перекривають температурний діапазон від +3° до -20°C. Мазі можуть бути різних фірм, це не страшно. Рідкі мазі тримання ще називають "клістерами". Клістер може знадобитися для плюсових температур і для обмерзлої лижні.

Тепер кілька нюансів:

Якщо під шар мазі покласти грунт, то мазь буде триматися довше. Коли лижі підібрані не зовсім правильно, і вони для вас занадто "м'які", мазь буде стиратися швидше, ніж могла б. Чим отут допомогти? Кардинальне рішення проблеми - поміняти лижі. Але можна рятувати положення й грунтом.

Чим менше діапазон температури мазі, тим вона универсальнее щодо вологості й структури снігу. На деяких мазях зазначено два прийнятних періоди температур. Це означає, що перший діапазон розрахований для нового снігу, що свежевыпали. Другий - для старого.

Загальне правило таке: "чим старіше сніг, тим тепліше потрібно вибирати мазь". "Тепліше" у розумних межах, інакше мазь просто змерзне й буде котити замість того, щоб тримати.

Для поліпшення тримання можна подовжити зону змащення колодки вперед до носка лижні.

Можна нескінченно довго говорити про лижні мазі й про підготовку лиж до пробігу. Але чи треба це? Чого тільки не буває в арсеналі лижників: фтор - гелі, пасти, емульсії, фібертекси, фіберлені, прискорювачі, зрештою, хіба це потрібно? Напевно, не обов'язково. Імовірно, це необхідно професіоналам, які бояться програти на пятикілометровій дистанції частки секунд тільки через те, що неправильно підібраний парафін. Взагалі - то, навіть якщо спуститися на звичайний аматорський рівень, у мазь можна потрапити, а можна не потрапити. Не попадати у всіх відносинах дуже неприємно. І коли це відбулося, потрібно не вередувати, а перемазати мазь прямо на лижні. Це займе декілька хвилин, а вдячні собі будете весь час, що залишився кататись.

Похожие статьи




ЛИЖНІ МАЗІ ЯК ВОНИ Є АБО В ДОПОМОГУ НУЖДЕННОЇ - Лижний спорт

Предыдущая | Следующая