ЕТАПИ БАГАТОРІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В ЛИЖНОМУ СПОРТІ - Лижний спорт

Досягнення високих результатів у лижних перегонах можливо тільки при багаторічній і круглогодичной підготовці протягом ряду років, починаючи з юнацького віку. Найсильніші лижники-гонщики (чоловіки) стають переможцями й призерами найбільших змагань (Олімпійських ігор і чемпіонатів миру) найчастіше у віці 25-27 років. Аналогічна картина спостерігається й у жінок. Це говорить про те, що даний вік є оптимальним для досягнення найвищих результатів.. Разом з тим рівною мірою успішно змагаються й досягають високих результатів спортсмени у віці з 22 до 32 років. Даний віковий період варто вважати зоною високих результатів. З огляду на ці дані, всю підготовку в лижних перегонах варто планувати з метою підведення спортсменів до найвищих результатів саме в цьому віці. Разом з тим, особливості лижних гонок, біологічні закони розвитку окремих органів і систем і організму в цілому жадають від лижників певного числа років систематичних занять фізичною культурою й спортом, щоб пройти шлях від новачка до майстра спорту, а потім до найсильнішого спортсмена. У лижних перегонах такий період займає в середньому близько 10 років. З огляду на ці дані (стаж занять і вік найвищих досягнень), можна з достатньою ймовірністю визначити час початку регулярних тренувань.

Однак це не означає, що вся підготовка повинна починатися саме в цьому віці - систематичні заняття фізичною культурою варто починати значно раніше. Цілком природно, що й на цьому тимчасовому відрізку можуть бути індивідуальні розходження. Разом з тим практика роботи з лижного спорту показує часом, що юні лижники, що занадто рано приступилися до систематичних тренувань, досягають (і відносно рано) високих результатів. Однак, як правило, раннє досягнення успіхів у лижних перегонах дуже часто приводить до того, що лижники зупиняються в спортивному росту, повністю не розкривають свої можливості або рано закінчують виступу. Не слід уважати, що це пов'язане із тривалим (з раннього віку) заняттям лижним спортом. Причини варто шукати в невірній побудові багаторічного процесу підготовки, найчастіше в надмірному завищенні обсягу навантаження, однобічній підготовці, занадто ранньої спеціалізації по лижним перегонам.

Тренери при плануванні багаторічної підготовки часто перевищують припустимі обсяги навантаження, забуваючи про різнобічну підготовку юних лижників. Таке планування часом приносить швидкий приріст результатів, але потім однолітки, що навіть пізно приступилися до занять лижними перегонами, випереджають юних лижників, що рано досягли високих (щодо віку) результатів. Термін "рання спеціалізація" не застосуємо відносно лижних гонок, варто говорити про своєчасну спеціалізацію з урахуванням вікових особливостей організму, що розвивається. Вся багаторічна підготовка лижників-гонщиків повинна бути побудована так, щоб підвести спортсмена до вищих досягнень саме в зазначений віковий період. При побудові багаторічної підготовки необхідно враховувати періоди більше швидкого природного розвитку окремих фізичних якостей, що дозволить успішно проводити фізичну підготовку в цілому.

Виходячи зі специфіки лижних гонок як виду спорту, що вимагає повної зрілості організму, а також природного розвитку фізичних і психічних можливостей організму спортсмена, весь процес багаторічної підготовки гонщика в цей час можна розділити на шість основних етапів, які охоплюють наступні вікові періоди:

Попередня підготовка (вік 9-12 років). Найважливішими завданнями на цьому етапі варто вважати: всебічний фізичний розвиток, зміцнення здоров'я, прищеплювання стійкого інтересу до занять фізичними вправами. Для рішення поставлених завдань застосовується широке коло засобів, у тому числі при заняттях на лижах приділяється увага освоєнню елементів гірськолижної техніки й окремих способів пересування на лижах. Засоби лижного спорту використовуються в плані загальної фізичної підготовки, як і інші вправи. При заняттях на цьому етапі велика увага приділяється розвитку загальної координації рухів, рівноваги й інших якостей, і в першу чергу швидкості рухів і швидкості рухових реакцій. До кінця даного вікового етапу звертається увага й на виховання скорост-але-силових якостей. Із цією метою застосовуються різні стрибки й прыжковые вправи й інші динамічні вправи. Заняття в основному проводяться ігровим методом, можливо й застосування "кругових" занять. Варто підкреслити, що всі заняття проводяться в плані загальної фізичної підготовки.

Всебічна фізична підготовка (вік 12-16 років). Основними завданнями, як і на першому етапі підготовки, тут є: всебічний фізичний розвиток, подальше зміцнення здоров'я й загартовування, вивчення техніки різних видів спорту (легкої атлетики, спортивних ігор, плавання й ін.). Одночасно вивчається й удосконалюється техніка всіх видів лижного спорту - лижних гонок і гірськолижного спорту. Велика увага приділяється підготовці до здачі нормативів по фізичній підготовці. У зимовий час особлива увага приділяється навчанню й удосконалюванню техніки спусків на високій швидкості, поворотів у русі й лижних ходах. Улітку й восени включаються вправи з інших видів спорту - легкої атлетики (біг, стрибки), плавання (різними стилями), гребли (на спортивних судах і прогулянкових човнах) і різних спортивних ігор (баскетболу, ручного м'яча й футболу). Юні спортсмени виступають у змаганнях з різних видів спорту, у тому числі й по видах лижного спорту (перегони, слалом і ін.). Однак на цьому етапі не ставиться завдання досягнення високих спортивних результатів. Необхідно ретельно спланувати кількість змагань і їхні строки на весь рік для того, щоб не допустити перевантаження юних лижників соревновательной навантаженням. Велика увага на першому й другому етапах приділяється вихованню юних спортсменів. Особлива увага в навчально-виховному процесі приділяється вихованню вольових якостей (дисциплінованості, працьовитості, сміливості й т. д.).

Спеціальна підготовка в лижних перегонах (вік 16-18 років). На цьому етапі багаторічної підготовки головними завданнями є: поглиблене вивчання й удосконалювання техніки всіх способів пересування на лижах, подальше підвищення рівня ОФП, виховання вольових якостей. У рамках ОФП основна увага як і раніше приділяється розвитку швидкісно-силових якостей, а до цього додається ще й завдання розвитку динамічної сили. На міцній базі ОФП, створеної на попередніх етапах, починається спеціальна підготовка по лижним перегонам, де більша увага вже починають приділяти розвитку витривалості. У ході спеціальної підготовки на цьому етапі лижники беруть участь у змаганнях, де вдосконалюються технічні навички, вивчається тактика, виховуються вольові якості. Кількість стартів за сезон і довжина дистанцій змагань повинні строго відповідати віку лижників; не слід допускати перевищення норм, установлених правилами змагань і офіційних програм по лижному спорті (наприклад, програмами для ДЮСШ).

При плануванні навантажень необхідно уважно ставитися до визначення загальних обсягів тренувальних завдань. У цьому віці неприпустимо форсоване збільшення загального обсягу тренувального навантаження й сумарного обсягу пересування на лижах з високою інтенсивністю. На попередньому етапі підготовки й найчастіше на цьому допускаються серйозні помилки в плануванні навантажень (убік неприпустимого збільшення), що й приводить до припинення росту результатів у наступні роки. Такий напрямок (збільшення навантажень) часом залучає тренерів досить швидким тренувальним ефектом - результати юнаків ростуть, а наслідку цього позначаться тільки на наступних етапах підготовки. Іноді наслідку такої роботи проходять повз увагу тренерів ДЮСШ і інших організацій, що працюють із лижниками зазначеного віку. Після закінчення школи спортсмени йдуть у вузи, на виробництво, у ряди Російської Армії, де з ними працюють уже інші тренери, які іноді змушені відраховувати ще молодих лижників, що стали безперспективними.

Поглиблена спеціалізація по лижним перегонам (вік 19-21 рік). На цьому етапі триває подальше вдосконалювання техніки способів пересування на лижах, підвищення рівня фізичних якостей, зміцнення здоров'я й ін. Але найважливішим завданням у цьому віковому періоді є досягнення високого рівня спеціальної підготовки. На четвертому етапі проводяться спеціалізовані заняття із всі зростаючим тренувальним навантаженням як по обсязі, так і по інтенсивності. Тут заставляються міцні основи високої спортивної майстерності в спеціальній підготовці - у розвитку спеціальної витривалості як основної фізичної якості, необхідного лижникові-гонщикові, велике увага приділяється й подальшому вдосконалюванню швидкісно-силових якостей основних груп м'язів. Триває робота й по підвищенню рівня загальної витривалості. Разом з тим при плануванні навантаження необхідно враховувати, що тривалість даного етапу досить велика - цілих три роки. Ясно, що можливості організму лижників в 19 і 21 рік далеко не однакові. Тому, незважаючи на значне підвищення всіх видів навантажень, потрібне неухильне дотримання основних принципів багаторічної підготовки, і насамперед принципів поступовості й індивідуалізації навіть у цьому, здавалося б у близькому повній зрілості, віці.

Спортивне вдосконалювання (з віку 22 року). Основне завдання - спеціалізована підготовка по лижним перегонам із застосуванням високих тренувальних навантажень і досягнення найвищих спортивних результатів. Принцип індивідуалізації тренування реалізовувався й на всіх інших етапах багаторічної підготовки, але тут всі заняття проходять за індивідуальним планом, що особливо важливо, тому що спортсмени виконують тут винятково високі по обсязі й інтенсивності навантаження. На цьому етапі можна виділити зону найвищих досягнень ( 24-28 років), коли спортсмени, як правило, показують найбільш високі результати й домагаються успіхів на найбільших змаганнях з лижних перегонів. Вік олімпійських чемпіонів, переможців світових першостей, чемпіонатів країни в переважній більшості випадків не виходить із цих меж. Період високих спортивних результатів у лижних перегонах триває до 36-літнього віку, хоча в історії лижного спорту відомі випадки, коли спортсмени показували високі результати й пізніше, до 40-42 років.

Припинення активних занять спортом (у віці 33-36 років). Починаючи із цього віку, необхідно поступово відмовитися від офіційних змагань великого масштабу й знижувати тренувальне навантаження. Це період "виходу" з великого спорту проходить у кожного лижника індивідуально. Однак з метою підтримки високого рівня загальної працездатності й зміцнення здоров'я необхідно ще кілька років продовжувати виступу в місцевих і внутрішніх змаганнях з лижних перегонів. Потім необхідно перейти до оздоровчих, нерегулярних занять на лижах. Доцільно продовжити виступу в змаганнях ветеранів по своїй віковій групі, у змаганнях, присвячених дням здоров'я, у стартах Дня лижника, а також у різних пробігах і лижних марафонах, присвячених знаменним датам (хоча термін "марафон" чисто умовний, довжина дистанції залежить від віку й рівня фізичної підготовленості).

У цей час існує великий інтерес до занять лижами з оздоровчою спрямованістю. На старти змагань ветеранів і різних пробігів усе більше й більше виходять люди дійшлої вік, що сприяє продовженню активного довголіття й зміцненню здоров'я. Однак заняття з оздоровчою спрямованістю й участь у пробігах повинні проходити під контролем лікарів і тільки з їхнього дозволу. Тут не ставляться завдання досягнення високих результатів. Головне в цей період, особливо в літньому віці, - регулярні заняття на лижах.

Перші три етапи в багаторічній системі підготовки лижника доводяться на період навчання в школі й ПТУ. Тому при відборі школярів у секції й групи ДЮСШ, при плануванні засобів, методів і навантаження повинні враховуватися вікові анатомо-фізіологічні й психологічні особливості юних лижників. Саме в цьому віці заставляється фундамент майбутніх успіхів і від правильної побудови процесів навчання й всієї підготовки багато в чому залежить рівень спортивної майстерності в дозрілих літах. Всі три етапи роботи тісно взаємозалежні, причому розподіл учнів по календарному віці трохи умовно, тому що за рівнем фізичного розвитку школярі в одній віковій групі часом значно відрізняються друг від друга. Все це вимагає особливої уваги, і насамперед у період активного полового дозрівання. При відборі, що займаються в навчальні групи шкільної секції й ДЮСШ, при організації й плануванні роботи необхідно враховувати особливості розвитку організму, а також періоди природного активного розвитку окремих фізичних якостей. На кожному етапі підготовки відповідно до вікових особливостей розвитку організму школярів ставляться й вирішуються конкретні завдання по розвитку фізичних і вихованню морально-вольових якостей, по навчанню й удосконалюванню техніки способів пересування на лижах і тактику лижних гонок.

Залучати школярів до занять на лижах найбільше доцільно в 11-12 років. Початок занять у більше пізній термін приводить до збільшення щільності підготовки, тому що виникає необхідність компенсувати пробіли (наприклад, у технічній підготовці), надолужувати час. Постійно варто пам'ятати, що мова, по суті, іде про початок занять на лижах як одному із засобів фізичного виховання школярів, а не про систематичні спеціалізовані тренування. Тут справа не тільки в термінах, а в сутності побудови підготовки лижників, у першу чергу в плані загальної фізичної підготовки.

Перспективне планування підготовки юних лижників передбачає складання програми підготовки на 4-6 років. У планах багаторічної підготовки по етапах визначаються основні цілі й час їхнього досягнення. На основі перспективного планування ставляться конкретні завдання навчання, фізичної підготовки й виховання в цілому (і вольових якостей, зокрема) на кожний річний цикл. При розробці багаторічного плану підготовки дітей, підлітків і юнаків по лижному спорті необхідно враховувати норми фізичних навантажень (з урахуванням віку), головні завдання на кожному етапі, а також строки, необхідні для досягнення високих результатів у лижних перегонах, віку що займаються (час початку активних занять фізичними вправами) і закономірності їхнього фізичного розвитку.

У тренуванні дорослих кваліфікованих лижників-гонщиків перспективний план складається на 2-4 роки з урахуванням віку, динаміки й стабільності спортивних результатів за останні роки, загальної тенденції розвитку лижного спорту в даний період, індивідуальних особливостей спортсмена. Перш, ніж приступитися до складання перспективного плану, необхідно уважно вивчити й проаналізувати всю підготовку спортсмена за останні роки (на основі даних його особистого тренувального щоденника). У цій роботі варто звернути увагу й на пропозиції й зауваження самого лижника, і на дані попереднього тренера (якщо лижник прийшов з ДЮСШ або іншої спортивної організації). Дворічне або чотирирічне планування пов'язане із циклічністю найбільших змагань - чемпіонатів миру, Олімпійських ігор, спартакиад народів Росії. У такому перспективному плані основні засоби й методи для досягнення цілей і рішення поставлених завдань повторюються щорічно, але в кожному річному циклі на більше високому якісному й кількісному рівні. Досягнення найвищої спортивної форми щороку планується з урахуванням календаря змагань.

У багаторічному плані підготовки встановлюються основні цілі й завдання, які необхідно вирішити для їхнього досягнення, плануються результати змагань і контрольних випробувань і окремих вправ, кількість занять і змагань протягом кожного року по періодах і етапам, обсяг основних засобів для розвитку фізичних якостей і для навчання й удосконалювання техніки, циклічність на різних етапах підготовки.

На основі багаторічного плану складаються загальні й індивідуальні річні й місячні плани тренування з урахуванням періодизації, прийнятої в лижному спорті. У річних планах необхідно особливо виділити роботу з ліквідації недоліків, відзначених у фізичній, технічній і вольовій підготовці лижника-гонщика в попередньому річному циклі, і звернути саму серйозну увагу на їхнє виправлення.

Похожие статьи




ЕТАПИ БАГАТОРІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ В ЛИЖНОМУ СПОРТІ - Лижний спорт

Предыдущая | Следующая