ПОПЕРЕМЕННЫЙ ЧЕТЫРЕХШАЖНЫЙ ХІД (МЕТОДИКА НАВЧАННЯ) - Лижний спорт

Попеременный четырехшажный хід по своєму ритмі досить складний. Цикл рухів у цьому ході складається з почергових чотирьох кроків і двох попеременных поштовхів ціпками на два останніх кроки. Винос ціпків перед відштовхуванням виконується по черзі на перші два кроки в циклі ходу. При пересуванні по рівнині лижник проходить за цикл до 8-10 м при середній швидкості 4-6 м/с. Найчастіше попеременный четырехшажный хід застосовується на рівнині й пологих підйомах при поганій опорі для ціпків (при русі з рюкзаком у туристських походах), коли пересування попеременным двухшажным ходом і одночасними ходами утруднено. Часом кваліфіковані лижники застосовують цей хід для подолання затяжних підйомів, чергуючи цикли ходу з попеременным двухшажным ходом. Однак за останні роки найсильніші лижники стали рідше застосовувати цей хід під час змагань, тому що він уступає по швидкості іншим ходам.

По координації цей спосіб пересування є одним із самих складних. Однак всі основні елементи ходу (ковзання, відштовхування ціпками, лижами) уже вивчені школярами при освоєнні ковзного кроку й попеременного двухшажного ходу.

Ковзні кроки виконуються так само, як і в попеременном двухшажном, але останні два кроки в циклі ходу трохи длиннее, ніж перші; цьому допомагають відштовхування ціпками.

Цикл рухів у попеременном четырехшажном ході виконується в такий спосіб:

    1. На перший крок правою ногою ліва закінчила відштовхування, уперед виноситься ліва рука із ціпком (кільцями назад). Лижник переходить до ковзання на правій лижі. 2-3. На другий крок (лівою ногою) уперед виноситься права рука із ціпком кільцем назад, а ліва виводиться кільцем уперед. Характерним для цього ходу є швидкісне положення ціпків у цей момент. 4. У момент ковзання на лівій лижі правий ціпок виводиться кільцем уперед. 5-6. Із третім кроком циклу (правою ногою) на сніг для відштовхування ставиться лівий ціпок. 7. Початок кроку лівою ногою й закінчення поштовху лівою рукою. 8-9. З останнім кроком лівою ногою правий ціпок ставиться на сніг і праву руку виконує відштовхування. 10. Закінчено поштовх правою рукою, починаються крок правою ногою й винос лівої руки із ціпком.

Цикл рухів повторюється.

Головне завдання при навчанні школярів цьому ходу полягає в тім, щоб з'єднати всі знайомі елементи ходу в новому для них ритмі.

Основною особливістю ходу є складна координація в роботі рук і ніг, значно більше повільний (у порівнянні з попеременным двухшажным ходом) винос ціпків уперед. Кожний ціпок виноситься вперед на три ковзні кроки й виконує поштовх на один крок, помітно випереджаючи поштовх ногою. Створенню ритму ходу сприяють вправи, що підводять, наприклад: пересування кроком без ціпків, майже без ковзання з підрахунком кроків у циклі ходу (" два-три-чотири"). Потім виконується та ж вправа, але на перші два кроки руки із ціпками опущені, а на третій і четвертий кроки виконуються по черзі легені "підштовхування" ціпками. Довжина ковзання трохи збільшується. Необхідно, щоб школярі зрозуміли ритм циклу ходу й те, що відштовхування виконуються по черзі наприкінці циклу. Потім переходять до навчання цьому ходу.

На початку варто спробувати навчити школярів даному ходу, застосовуючи цілісний метод навчання. Часом це приносить бажані результати, зважаючи на те, що школярі більшу частину елементів попеременного четырехшажного ходу вже освоїли, вивчивши попеременный двухшажный хід. По суті, навчання зводиться до освоєння загальної схеми координації рухів у роботі рук і ніг. Навчання цьому ходу починається зі зразкового показу на різних швидкостях і пояснення його техніки. Потім учням пропонується самостійно виконати цей хід у цілому на навчальному колі.

Пересуваючись по навчальному колу, учні по отриманому поданню намагаються виконувати хід у цілому. На початку не слід вимагати від учнів точності рухів у всіх елементах ходу, головне тут - освоїти хоча б загальну схему координації рухів, погодженість у роботі рук і ніг. Природно, з перших спроб у школярів може відразу це й не вийти. Це не виходить, що треба їх негайно зупинити й починати пояснення й показ знову. Нехай учні пройдуть кілька кіл, не залишаючи спроб налагодити погодженість рухів. У цей час можна на ходу поправляти учнів, підказувати їм окремі моменти, давати вказівки. Часом доцільно супроводжувати рухи командами " Винос-Винос!" " Поштовх-Поштовх!" Дуже важливо, щоб ці команди були подані вчасно в сполученні з роботою ніг - на кожний крок.

У цьому ході винос ціпків трохи вповільнений, а учні часом припускаються помилки, що порушує всю координацію рухів, - відразу на один крок виносять ціпок уперед і втримують неї в статичному положенні; аналогічний рух виконується й іншою рукою. Виправити зазначений недолік і домогтися погодженості дозволяє наступний методичний прийом. Учитель пропонує школярам виносити ціпки маятникообразным рухом з більшою, ніж необхідно, амплітудою: уперед до горизонтального положення й навіть ледве нагору.

Потім ціпок спускається долілиць і ставиться на сніг. Такий рух віднімає більше часу, і учні вчасно виконують довгі ковзні кроки. Однак варто пам'ятати, що це тільки тимчасовий методичний прийом. З освоєнням координації амплітуда рухів ціпками зменшується до нормальної, а швидкість їхнього виносу залишається повільної (нормальної, як потрібно по координації рухів).

Надалі навчання йде по шляху усунення помилок у циклі ходу і його вдосконалювання в різних умовах. Після того як учні освоять прямолінійний маятникообразный винос ціпків, треба їх навчити іншого варіанта: винос ціпків колоподібним рухом, кільце ціпка описує при виносі дугу, а кисть руки йде ледве всередину, у напрямку протилежного плеча. Такий спосіб виносу ціпків може придатися в туристському поході при пересуванні з вантажем по дуже глибокому снігу або низькорослому чагарнику. Тут не потрібне високе піднімання руки при виносі, що довелося б зробити в прямолінійному способі, пересуваючись по глибокому снігу.

Незважаючи на всі старання, часом у класі залишаються трохи школярів, які так і не змогли освоїти координацію в роботі рук і ніг цілісним методом навчання. У такому випадку доцільно застосувати роздільний метод навчання. Учитель спочатку сам показує виконання рухів по поділах на кожний крок, одночасно підраховуючи ритм: "раз", "два", " три-і", " чотири-і". Потім учні пробують самі це зробити по команді вчителя.

Доцільно поперед шеренги що навчаються поставити школяра, що добре володіє ходом. У цьому випадку навчання йде успешнее, тому що учні відразу копіюють кожний його рух, а вчитель подає команди й поправляє учнів. Спочатку рухи виконуються із зупинками після кожного кроку й виносу руки (учні перевіряють прийняте положення), потім разом, але в уповільненому темпі, а наприкінці навчання швидкість збільшується й поступово доходить до нормальної. Учитель все це час підказує наступні рухи й виправляє помилки.

Руху по поділах виконуються в такий спосіб: на рахунок "раз" - крок правої в положенні одноопорного ковзання (закінчений поштовх лівою ногою й правою рукою) і винос уперед лівого ціпка; на рахунок "два" - кроки лівою ногою й винос уперед правого ціпка; на рахунок "три" - кроки правою ногою й постановка лівого ціпка на сніг; на проміжний рахунок "і" - поштовх лівим ціпком, що трохи випереджає поштовх ногою; на рахунок "чотири" - знову кроки лівою ногою, на сніг ставиться правий ціпок, положення ковзання на лівій лижі; на проміжний рахунок "і" - поштовх правим ціпком.

Коли учні опановують повною координацією рухів у змінному четырехшажном ході, можна приступитися до його вдосконалювання на навчальній лижні з різноманітним рельєфом. При вдосконалюванні ходу в цілому звертається увага на посилення поштовхів руками й ногами й подовження ковзних кроків (все це підвищує швидкість пересування).

При вивченні попеременного четырехшажного ходу в учнів можуть з'являтися наступні помилки: відсутність погодженості в рухах рук з ковзними кроками, пересування на прямих або недостатньо зігнутих ногах, що підстрибує хід, загальна скутість рухів, непрямолінійний винос ціпків, короткі "" кроки, щопідбігають, напружений винос ціпків.

Усунення зазначених помилок відбувається на навчальному колі. Учитель зупиняє учнів, що робить помилки, пояснює й показує правильні рухи. Іноді доцільно знову повернутися до розчленованого методу й до рухів під рахунок або навіть повторити ковзний крок з короткими відштовхуваннями ціпками на третій-четвертий крок у циклі ходу.

Похожие статьи




ПОПЕРЕМЕННЫЙ ЧЕТЫРЕХШАЖНЫЙ ХІД (МЕТОДИКА НАВЧАННЯ) - Лижний спорт

Предыдущая | Следующая