Методика аудиту розрахунків з покупцями та замовниками - Довгострокова дебіторська заборгованість

На підприємстві, що досліджується, під час перевірки розрахунків з покупцями та замовниками встановлюють наступне:

Чи укладені договори поставки продукції;

Чи правильно нараховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем продукцію.

Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків покупців за прийняту ними продукцію. З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків при розрахунках з іногородніми покупцями (організації-кредитори висилають організаціям-дебіторам). Підприємство-дебітор повертає картку протягом 10 днів з дня одержання. З покупцями з цього самого міста складається акт взаємозвірки.

Безпосередня перевірка слід починати зі складання тесту внутрішнього контролю розрахунків з покупцями та замовниками (Додаток Д). Тест заповнюється аудитором за участю адміністрації замовника аудиту.

Реальність аудиту розрахунків з покупцями та замовниками може бути забезпечена тільки в результаті ретельної перевірки, тобто інвентаризації, всіх їх видів. Тому аудитору доцільно починати перевірку стану розрахунків з аналізу матеріалів інвентаризації розрахунків. Інвентаризація розрахунків полягає у виявленні фактичних залишків сум на рахунках. В акті результатів інвентаризації розрахунків слід вказати назви проінвентаризованих рахунків, записати суми непогодженої і простроченої дебіторської заборгованості та безнадійних боргів. За названими видами заборгованості до акту інвентаризації розрахунків має додаватися довідка із зазначенням суми заборгованості, за що та нарахована, з якого часу і на підставі яких документів.

Таким чином, аналіз матеріалів інвентаризації розрахунків з покупцями та замовниками дає можливість аудитору зосередити увагу на більш ретельній перевірці розрахунків, за якими встановлено різні розходження.

Аудит розрахункових операцій слід починати з аналізу правильності оплати за відвантажені матеріальні цінності, а також повноти списання відвантажених цінностей.

Під час перевірки необхідно встановити чи правильно відображені за статтями балансу відповідні залишки заборгованості. Для цього порівнюють залишки за кожним видом розрахунків на одну і ту саму дату за даними аналітичного обліку із залишками за синтетичним рахунком 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", Головною книгою і балансом. За наявності розходжень слід перевірити реальність і документальну обгрунтованість заборгованості за кожним покупцем чи замовником. Такі розходження - наслідок занедбаності обліку розрахункових операцій або результат зловживань.

Кожна сума дебіторської заборгованості на окремих рахунках розглядається з погляду виникнення боргу, причини і давності створення заборгованості, реальності її одержання.

Під час перевірки розрахунків із покупцями та замовниками встановлюють, чи укладені договори поставки продукції, чи правильно вираховуються суми, належні підприємству за прийняту покупцем чи замовником продукцію. Перевіряють повноту і своєчасність розрахунків покупців та замовників за прийняту ними продукцію. З цією метою проводять інвентаризацію розрахунків, висилають копії картки аналітичного обліку розрахунків (контокорентні виписки) при розрахунках з іногородніми покупцями (організації-кредитори висилають організаціям-дебіторам).

Правильність відображення в обліку зобов'язань перевіряють у такій послідовності: з'ясовують наявність відповідних господарських договорів; визначають правильність формування статей балансу, де відображуються розрахунки з покупцями та замовниками.

У процесі перевірки облікових регістрів аудитор має встановити відповідність залишку на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками", відображеного в Головній книзі, залишкам аналітичного обліку. Спосіб проведення документальної перевірки записів у Журналі № 3 залежить від кількості операцій. У разі великої кількості розрахунків застосовують вибірковий спосіб перевірки.

Підсумки звірки залишків по розрахункам з покупцями та замовниками бажано відображати у таблиці наступної форми (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 - Підсумки звірки залишків дебіторської заборгованості (розрахунки з покупцями та замовниками)

№ субрахунку

За даними аналітичного обліку, грн.

За даними синтетичного обліку, грн.

За даними Головної книги, грн.

Відхилення

361

16544

16544

16544

-

362

-

-

-

-

Усього по рахунку

16544

16544

16544

-

Аудитор має встановити достовірність рахунків-фактур постачальників і повноту оприбуткування матеріальних запасів (звіряють рахунки з доданими до них прибутковими документами, даними складського та бухгалтерського обліку).

Для виявлення зловживань застосовують зовнішні зустрічні перевірки; правильність кореспонденції рахунків, зазначеної в рахунках-фактурах, та відповідність суми рахунку в графі відповідних дебетових рахункків. Це потрібно з'ясувати з метою виявлення зловживань, за наявності яких одержані запаси привласнюються за рахунок фальсифікації записів на рахунках бухгалтерського обліку; законність списання недостач, втрат від псування запасів з вини постачальників та правильність віднесення цих сум на відповідні рахунки; достовірність розрахунків за невідфактурованими або неоплаченими поставками.

Перевірку правильності відображення на статтях балансу відповідних залишків заборгованості здійснюють за даними аналітичного обліку до рахунків шляхом порівняння залишків за кожним видом розрахунків на початок періоду, що перевіряється, із залишками за відповідними статтями балансу. При аудиті розрахунків з постачальниками треба встановити наявність договорів поставки матеріально-технічних засобів, перевірити доцільність їх придбання, дотримання встановлених договором розрахунків. Особливу увагу слід звернути на своєчасність поставок, відповідність кількості та якості поставленої продукції вимогам договору, на використання підприємством своїх прав у разі порушення умов договору, правильність та обгрунтованість цін (Додаток В).

У разі перевірки повноти і правильності відвантаження, дотримання діючих цін і тарифів завданням аудитора є встановлення: наявності, достовірності та правильності оформлення договорів (контрактів); достовірності та законності розрахунків з покупцями та замовниками; дотримання строків позовної давності.

При перевірці правильності оформлення договорів (контрактів) аудитор повинен з'ясувати наявність обов'язкових реквізитів: місце підписання контракту, найменування постачальника та одержувача, суму договору відповідно до специфіки, ціну, умови поставки, умови платежу, документи, які підтверджують поставки, кількість і якість товару, форс-мажорні обставини, арбітраж. Особливу увагу аудитору слід приділити наявності специфікації як додатку № 1 до контракту та документа, який підтверджує відповідність якості умовам контракту.

Аудитор при перевірці розрахунків з покупцями та замовниками має встановити правильність кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку, що дає змогу виявити не тільки помилки у відображенні в обліку розрахункових операцій, а й розкрити факти навмисного викривлення облікових даних з метою приховування допущених зловживань [8].

Аудитор перевіряє порядок ведення аналітичного обліку та повноту відображення в ньому операцій. З цією метою він розглядає кожну позицію, наявність виправдних документів щодо надходження та оприбуткування матеріальних цінностей на складі. Перевірці підлягають господарські операції, відображені в Журналі і Реєстрі операцій за розрахунками з покупцями та замовниками.

Аудитор має встановити своєчасність і повноту оплати кожного рахунка-фактури, правомірність віднесення на рахунки розрахунків матеріальних цінностей, повноту відвантаження матеріальних цінностей, своєчасність акцепту платіжних вимог, правильність оприбуткування, оцінки та відображення в регістрах обліку невідфактурованих поставок, достовірність сум, відображених у бухгалтерських регістрах.

Аудитор повинен виявити у бухгалтерському балансі суми, щодо яких минув строк позовної давності, докладно проаналізувати й порівняти факти або з'ясувати випадки, коли за рахунок нестягнутої кредиторської заборгованості отримана дебіторська заборгованість привласнювалася.

Аудит розрахунків з покупцями і замовниками передбачає перевірку:

    - правильності створення резерву сумнівних боргів; - законності списання підприємством дебіторської заборгованості; - правильності встановлення ступеня відповідальності осіб, з вини яких виникли ці збитки; - відображення в обліку операцій щодо списання заборгованості.

Аудитор повинен встановити, чи проводилась інвентаризація розрахунків з усіма дебіторами та кредиторами, а в разі потреби провести зустрічну звірку розрахунків з ними, яка має бути оформлена проміжним актом.

Особливо ретельно перевіряють спірні борги. Спірними вважаються борги підприємств, якщо справа про їх стягнення передана до суду (за фізичними особами) та господарського суду (за юридичними особами).

У практиці господарської діяльності підприємства трапляються випадки, коли до суду або господарського суду передаються необгрунтовані позови для примусового стягнення дебіторської заборгованості з тим, щоб відмову суду використати для списання нереальної заборгованості на збитки. Аудитору слід мати на увазі, що будь-яка безнадійна дебіторська заборгованість, щодо якої є рішення суду або господарського суду про відмову за позовом, є нереальною, та з'ясувати мотиви відмови у позові (пропущено строк позовної давності, необгрунтованість позову, неправильне оформлення документів тощо).

За наявності дебіторської заборгованості, строк позовної давності якої минув, встановлюють правильність списання цих сум за рішенням керівництва підприємства на відповідний рахунок та законність такої операції.

Випадки списання дебіторської заборгованості:

Визнання її безнадійною;

Затвердження судом виконавчих документів (засвідчення фінансової неспроможності відповідача або коли є рішення правоохоронних органів на заяву позивача про припинення кримінальної справи щодо пошуків підприємства-боржника).

Аудитор повинен пам'ятати, що списання заборгованості на фінансові результати не є її повним анулюванням. Заборгованість має обліковуватися на балансі протягом встановленого законодавством України строку з моменту її списання з тим, щоб можна було вжити заходи щодо її стягнення у разі виявлення боржника або зміни його майнового становища.

Похожие статьи




Методика аудиту розрахунків з покупцями та замовниками - Довгострокова дебіторська заборгованість

Предыдущая | Следующая