Управління фінансовими ризиками - Банківський менеджмент

Аналіз рівня фінансових ризиків у Промінвестбанку.

Під системою управління ризиками мається на увазі:

Затверджена Правлінням банку система методик і розра хунків кількісних та якісних оцінок ризиків;

Розроблені Кредитним комітетом і Комітетом з питань управління активами та пасивами і затверджені Правлінням ліміти та обмеження ризиків;

Затверджений Правлінням банку набір заходів на випа док змін зовнішнього та внутрішнього середовища.

За відсутності можливості уникнення ризику завданням керівників банку усіх рівнів, а також оперативних працівників є обмеження його впливу на діяльність банку через оперативне управління рівнем ризику.

Слід зазначити, що в Промінвестбанку створено досить ефективну систему управління фінансовими ризиками. Всі ризики в банку контрольовані, керовані й їх рівень прийнятний для банку. Саме такий висновок було зроблено інспекційною перевіркою НБУ, яка здійснювалась за період з жовтня 2000 р. до жовтня 2002 р. Так. було відмічено, що ризик ліквідності є помірним та контрольованим. Завдяки позитивній репутації банк має вільний доступ до джерел фінансування.

За наявності достатнього контролю за ринковим ризиком, на думку НБУ, контроль за ризиком відсоткової ставки потребує посилення. Такий висновок було зроблено виключно з огляду на обережність, з якою банк поставився до зміни відсоткових ставок за депозитними угодами населення при зниженні облікової ставки НБУ. Дійсно, маючи право за угодою на зниження ставок за строковими депозитами населення в односторонньому порядку, банк, враховуючи високу прибутковість своїх операцій та достатню процентну маржу, не переглядає ставки за діючими депозитними угодами з вкладниками. За висновком НБУ "така ситуація має певний негативний вплив на надходження, хоча в цілому кінцевий результат діяльності є достатнім для підтримки капіталу".

Оцінюючи кредитний ризик, НБУ зазначив, що якість кредитного портфеля банку задовільна. Практика кредитування в цілому є прийнятною. Збільшення кредитного портфеля відповідає стратегії розвитку банку, яка спрямована на зростання клієнтської бази.

Задовго до виключення з плану бухгалтерських рахунків НБУ рахунків з обліку пролонгованої заборгованості Промінвестбанк обрав підхід, за яким пролонгація термінів є негативною практикою і дозволяється у виключних випадках лише за рішенням Правління. Інспекційною перевіркою було підкреслено це як позитивний фактор оцінювання банком власного кредитного ризику. Операції з інсайдерами банку через свої незначні обсяги не становлять істотного кредитного ризику для банку.

Найбільший серед українських банків капітал Промінвест-банку -- це саме той чинник, що робить його менш уразливим до впливу фінансових ризиків порівняно з іншими банками. При цьому структура капіталу Промінвестбанку досить оптимальна - акціонерний капітал становить 24 відсотки, а іншу частину становить прибуток банку.

Банк добре технічно оснащений, має власну платіжну систему, що забезпечує швидкість, надійність і контроль платежів. І найголовніше - банк має добру та надійну репутацію.

Як показала практика, з переходом на дворівневу систему управління посилився контроль банку за діяльністю філій, підвищилась ефективність управління філіями та удосконалилась процедура моніторингу фінансових ризиків. Банк має можливість своєчасно виявляти проблеми в роботі філій і причини, що породжують труднощі, завчасно доводити до філій відповідні рекомендації щодо регулювання їх діяльності.

Управління кредитним ризиком. Оскільки більшу частину доходу банку (дві третини) генерують саме кредитні операції, кредитному ризику в банку приділяють особливу увагу.

Національним банком України для банку - юридичної особи встановлені такі нормативи ризику, контроль за якими здійснюється щоденно:

Максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента - не більше 25 відсотків (сукупна заборгованість за найбільшим кредитом до регулятивного капіталу банку);

Великих кредитних ризиків - не більше 8-кратного розміру регулятивного капіталу (сума всіх великих кредитів до регулятивного капіталу);

Максимального розміру кредитів, гарантій та поручи тельств, наданих одному інсайдеру - не більше 5 відсотків;

Максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам - не більше 40 відсотків.

З метою виконання цих нормативів Промінвестбанком для філій встановлюються ліміти заборгованості на контрагентів та обмеження повноважень щодо проведення кредитних операцій на кожну філію. При встановленні лімітів та обмежень Правління банку керується насамперед тим, наскільки якісно сформовано кредитний портфель тієї чи іншої філії, як ведеться робота із погашення прострочених боргів, виконання філією нормативів ліквідності та наявність вільних ресурсів, наскільки стабільна ресурсна база.

Особливістю процесу управління кредитним ризиком є чітке та неухильне виконання інструкцій, розроблених Промінвестбанком. У банку існують відпрацьовані процедури, затверджені відповідними рішеннями Правління, в яких викладено порядок і правила здійснення тих чи інших операцій. Дотримання цих правил забезпечує зниження ризиків при кредитуванні до мінімуму.

Кількісна оцінка кредитного ризику щодо конкретного позичальника здійснюється у філіях банку за допомогою використання механізму формування страхових резервів, який викладений в Положенні про порядок формування та використання резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, затвердженому постановою Правління НБУ від 06.07.2000 № 279. Конкретно в Пром-інвестбанку розроблено власну методику оцінки, викладену в Положенні про порядок кредитування в філіях Промінвест-банку. Однак аналіз кредитного портфеля банку і перевірки на місцях свідчать про численні порушення філіями встановлених Правлінням правил і нормативних вимог, зокрема лімітів сукупної заборгованості на одного позичальника.

Порушення встановлених Правлінням банку повноважень при наданні кредитів призводить до збільшення кредитного ризику та ризику ліквідності банку. Крім того, додатково виникає Юридичний ризик, Який полягає в тому, що у разі непогашення таких кредитів, якщо справа дійде до розгляду у суді, угода може бути визнана недійсною.

Окремо слід зупинитися на особливостях здійснення банком операцій з векселями (таких операцій до 10 видів: активних, пасивних, комісійних) та розглянути ризики, пов'язані з ними, які є невід'ємною складовою частиною кредитного ризику, ризику процентної ставки, операційного та юридичного ризиків.

З метою мінімізації ризиків, притаманних вексельним операціям та операціям з цінними паперами, у Промінвест-банку розроблено відповідні нормативні документи. Практично всім активним операціям з векселями (врахування, придбання векселів у портфель банку "на продаж" та "на інвестиції"", авалювання векселів) притаманний кредитний ризик. Залежно від виду операцій ризик може збільшуватись або, навпаки, зменшуватись. Наприклад, по операціях, де банк є держателем векселя, будь-який дефект форми призведе до ускладнень щодо стягнення боргу за векселем. У разі, якщо банк виступає авалістом, навпаки, дефект форми векселя призведе до недійсності зобов'язання банку щодо цього авалю, і ризик в цьому випадку є мінімальний.

Усім операціям з векселями значною мірою притаманні юридичний та операційний ризики, які полягають у можливості виникнення ненавмисної помилки в документації, що може призвести до негативних наслідків: невиконання положень угоди, подання позову до суду, відмови від виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Невідповідність векселя чинному законодавству може призвести до визнання його недійсним. Отримання боргу за таким документом значно ускладнюється. З метою запобігання цьому до прииняггя рішення щодо придбання векселя обов'язково здійснюється юридична експертиза.

Комісійним операціям з векселями більше притаманний операційний ризик. Зокрема, здійснюючи комісійні операції, працівники банку повинні чітко та вчасно виконати інструкції клієнта, оскільки у разі їх невиконання (наприклад, невчасне подання документів нотаріусу) клієнт може вимагати відшкодувати йому всю суму боргу.

Однією зі складових операційного ризику при здійсненні комісійних операцій з векселями є ризик, пов'язаний з можливістю перевищення витрат банку на проведення операції над винагородою, яку він отримає. За окремими операціями витрати важко передбачити. Наприклад, здійснення операції інкасування векселів у випадку несплати векселя платником може бути пов'язане з додатковими витратами (транспортування векселя, отримання послуг нотаріуса чи іншого банку). Дії банку в таких випадках (припинення операції, повернення документів клієнту або виконання подальших дій), можливість понесення та порядок відшкодування надлишкових витрат банку клієнтом повинні бути передбачені договором.

Мінімізація цих ризиків можлива лише за умов постійного підвищення кваліфікації фахівців, які здійснюють операції з векселями, знання та неухильного дотримання законодавчих і нормативних актів з цього питання.

До основних законодавчо-правових актів належать:

Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (запроваджений Женевською конвенцією 07.06.1930);

Закон України "Про обіг векселів в Україні"';

Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України (поста нова Правління Національного банку України від 16.12.2002 № 508) тощо.

Управління ризиком ліквідності. Посилення кредитного ризику безпосередньо впливає на рівень ризику ліквідності.

Національний банк України встановив для банків -- юридичних осіб нормативи ліквідності (миттєвої, поточної та короткострокової) та обов'язкового резервування - від 0 до 12 відсотків залишків на рахунках клієнтів залежно від термінів і валюти. Для забезпечення їх безумовного дотримання Промінвестбанк встановив філіям відповідні коефіцієнти ліквідності. Контроль за виконанням цих показників здійснюється банком систематично. У повсякденній роботі філії повинні керуватись Методичними рекомендаціями стосовно управління ліквідністю в Промінвестбанку.

Крім того, для виконання обов'язкових резервних вимог НБУ до коррахунку Промінвестбанк при розрахунку суми резерву встановив філіям жорсткіші вимоги, що зумовлено поточною ситуацією ліквідності. Справа в тому, що для виконання нормативів ліквідності банку необхідно тримати на коррахунку дещо більший запас коштів, ніж це можливо, виходячи із резервних вимог НБУ. Національний банк України досить часто змінює свої нормативні вимоги щодо рівня ліквідності.

Ефективність управління ризиком ліквідності полягає у встановленні оптимального співвідношення між запасом ліквідності та прибутковістю. Здійснюючи прогнозні розрахунки обсягів ресурсної бази, слід враховувати, що найбільший рух коштів відбувається:

У кінці чи на початку року;

Перед або після святкових чи вихідних днів;

У дні сплати податків;

Залежно від сезонної циклічності.

НБУ встановлено такі вимоги щодо рівня ліквідності:

* норматив миттєвої ліквідності (співвідношення суми коштів у касі та на коррахунках і зобов'язань, що обліко вуються на поточних рахунках) - не менше 20 відсотків;

Однією зі складових операційного ризику при здійсненні комісійних операцій з векселями є ризик, пов'язаний з можливістю перевищення витрат банку на проведення операції над винагородою, яку він отримає. За окремими операціями витрати важко передбачити. Наприклад, здійснення операції інкасування векселів у випадку несплати векселя платником може бути пов"язане з додатковими витратами (транспортування векселя, отримання послуг нотаріуса чи іншого банку). Дії банку в таких випадках (припинення операції, повернення документів клієнту або виконання подальших дій), можливість понесення та порядок відшкодування надлишкових витрат банку клієнтом повинні бути передбачені договором.

До основних законодавчо-правових актів належать:

Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (запроваджений Женевською конвенцією 07.06.1930);

Закон України "Про обіг векселів в Україні";

Національний банк України встановив для банків - юридичних осіб нормативи ліквідності (миттєвої, поточної та короткострокової) та обов'язкового резервування - від 0 до 12 відсотків залишків на рахунках клієнтів залежно від термінів і валюти. Для забезпечення їх безумовного дотримання Промінвестбанк встановив філіям відповідні коефіцієнти ліквідності. Контроль за виконанням цих показників здійснюється банком систематично. У повсякденній роботі філії повинні керуватись Методичними рекомендаціями стосовно управління ліквідністю в Промінвестбанку.

У кінці чи на початку року;

Перед або після святкових чи вихідних днів;

У дні сплати податків;

Залежно від сезонної циклічності.

НБУ встановлено такі вимоги щодо рівня ліквідності:

* норматив миттєвої ліквідності (співвідношення суми коштів у касі та на коррахунках і зобов'язань, що обліко вуються на поточних рахунках) - не менше 20 відсотків; * норматив поточної ліквідності (співвідношення високо-лікві дних активів та активів строком погашення до 31 дня до зобов'язань 3 відповідними строками виконання) - не менше 40 відсотків;

У зв'язку з цим особливо важливим є виконання вимог Правління банку щодо подальшої концентрації грошових потоків клієнтів та їх партнерів у системі банку. Це не тільки концентрація стабільних ресурсів у банку, а й додатковий Ме^анізм управління кредитним ризиком і ризиком ліквідності, який полягає в забезпеченні прозорості для банку бізнесу позичальника і встановленні контролю за його грошовими надходженнями.

Управління валютним ризиком. Окремо слід зупинитися на аналізі управління валютним ризиком. Цей ризик виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют відносно національної валюти при проведенні зовнішньоторгових, кредитних та валютообмінних операцій. Він притаманний усім балансовим і позабалансовим операціям з іноземною валютою і спричиняє невпевненість банку в очікуваному фінансовому результаті. Для банку валютний ризик виникає у разі відкритої валютної позиції.

Валютна позиція банку - це співвідношення вимог і зобов'язань банку в кожній іноземній валюті та банківському металі. За їх рівності позиція вважається закритою, за нерів-ості - відкритою. Відкрита валютна позиція є короткою, якщо обсяг зобов'язань за проданою валютою перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою перевищує обсяг зобов'язань. Коротка відкрита валютна позиція при розрахунку зазначається зі знаком мінус, довга зі знаком плюс. Розраховуючи загальну відкриту валютну позицію, до розрахунку приймають суми відкритої довгої та короткої валютних позицій без урахування знаків.

Якщо проводиться переоцінка відкритих валютних позицій (коротких та довгих) відповідно до поточного курсу іноземних валют, банк отримує позитивний результат у разі збільшення курсу іноземних валют або негативний результат у разі зниження їх курсу.

Управління валютним ризиком у Промінвестбанку полягає в утриманні відкритої валютної позиції в межах встановлених Національним банком України нормативів і лімітів та виконання рішень Правління щодо дотримання встановлених лімітів і нормативів філіями банку.

НБУ встановлено такі нормативи ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції, які контролюються за середньозваженою величиною за місяць:

Норматив ризику загальної відкритої валютної позиції, що розраховується як співвідношення суми абсолютних величин відкритих позицій (коротких і довгих) і регулятивного капіталу банку, повинен бути не більше 35 відсотків регулятивного капіталу;

Норматив ризику загальної довгої валютної позиції, що розраховується як співвідношення суми всіх відкритих довгих валютних позицій і регулятивного капіталу, не повинен перевищувати ЗО відсотків;

Норматив ризику загальної короткої відкритої валютної позиції, який розраховується як співвідношення суми всіх відкритих коротких валютних позицій банку і суми регулятивного капіталу, не повинен бути більше 5 відсотків.

З метою виконання банком нормативів і лімітів відкритої (короткої/довгої) валютної позиції Правлінням Промінвестбанку введені внутрішні обмеження шляхом встановлення щоденних лімітів відкритих валютних позицій для філій на окремі види валют, а саме доларів США та євро, питома вага яких у структурі загальної відкритої валютної позиції становить понад 98 відсотків.

Перегляд лімітів здійснюється Правлінням залежно від ситуації на ринку та обсягу регулятивного капіталу банку.

Структура (у відсотковому відношенні) відкритої валютної позиції банку за видами валют затверджується рішенням Правління Промінвестбанку.

Контроль за дотриманням вимог Правління філіями банку здійснюється щоденно.

Управління ризиком зміни відсоткової ставки. Ризик зміни відсоткової ставки або, іншими словами, процентний ризик знижується шляхом встановлення Правлінням банку максимальних ставок за залученими коштами та мінімальних ставок за наданими кредитами. Крім того, у типових депозитно-кредитних угодах, що укладає банк з клієнтами на залучення коштів та кредитування, в обов'язковому порядку наявний пункт щодо права банку у разі зміни ситуації на ринку, зміни облікової ставки НБУ переглядати відсоткові ставки. Виконання цієї вимоги робить практично всі депозитно-кредитні операції не чутливими до зміни відсоткової ставки.

Ризик зміни відсоткових ставок притаманний також операціям із цінними паперами. Цей ризик зумовлений несприятливою для інвестора зміною процентних ставок. Зменшення його починається на стадії прийняття філією рішення щодо придбання облігацій у портфель банку. Необхідно уважно вивчати інформацію про випуск облігацій, оскільки часто емітент залишає за собою право змінювати процентну ставку залежно від стану фондового ринку.

Управління ринковим ризиком. Здійснюючи операції з цінними паперами, філіям банку слід також виважено підходити до операцій з придбання цінних паперів у портфель на продаж, оскільки таким операціям притаманний ринковий ризик. Наприклад, придбавши цінні папери з метою подальшого перепродажу, філія у разі зміни ситуації на ринку і зниження ціни на придбані цінні папери може понести збитки під час їх продажу.

Крім того, ринковий ризик у цілому по банку полягає у можливому негативному відхиленні рівня дохідності інвестицій від запланованого внаслідок несвоєчасного/невмілого управління структурою портфеля вкладень в умовах зміни ринкової ситуації. Працівник банку (філії), який здійснює операції з цінними паперами, повинен завжди приймати рішення щодо їх купівлі/продажу, так би мовити, щоб "побити ринок", тобто купувати цінні папери на нижніх точках поточних коливань курсової вартості, а продавати завжди на верхніх точках.

Зниження ринкового ризику досягається насамперед за рахунок досвідченості та кваліфікованості працівників, які виконують ці операції. Згідно з чинним законодавством працівники банку, які виконують операції з цінними паперами, повинні проходити спеціалізовані курси та отримати сертифікат Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Для управління ринковим ризиком НБУ введено нормативи інвестування, що контролюються за середньозваженою величиною за місяць:

* інвестування в цінні папери окремо за кожною уста новою - не більше 15 відсотків; * загальної суми інвестування - не більше 60 відсотків. Враховуючи нерозвиненість ринку цінних паперів, щоб не наражатись на додатковий ризик, Промінвестбанк здійснює відповідні операції досить обережно та виважено.

Трохи уваги слід приділити питанню отримання цінних паперів у заставу як забезпечення повернення кредитів банку. У разі непогашення кредитної заборгованості позичальником і подальшої реалізації застави, яка в даному випадку є цінними паперами, банк наражається на ринковий ризик. Продавати в умовах нашого українського "нерозвинутого", "неліквідного", "непрозорого" фондового ринку дуже важко. Тому важливо не переоцінити такі цінні папери.

Методика розрахунку заставної вартості цінних паперів наведена в "Положенні про кредитування Промінвестбанку". Якщо цінні папери беруться в заставу як основне забезпечення, то їх заставна ціна, згідно з вимогами Національного банку України, повинна розраховуватись тільки за методикою "Положення про порядок розрахунку резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними паперами" (постанова НБУ від 30.12.1999 № 629).

Одним із видів діяльності з цінними паперами, які здійснюються Промінвестбанком, є торгівля цінними паперами (купівля-продаж цінних паперів за дорученням клієнтів - комісійна діяльність; купівля-продаж цінних паперів за рахунок коштів банку - комерційна діяльність). Такі операції банк проводить на підставі ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а філії банку - на підставі копії такої ліцензії, яка видається Комісією "поіменно" на конкретну філію, що відповідає встановленим Комісією вимогам.

Банк у цій діяльності, крім ринкового ризику, додатково наражається на юридичний ризик, який полягає у ризику недотримання ліцензійних умов провадження діяльності, а саме: філія, яка не має копії ліцензії, з метою задоволення потреб клієнта (отримання доходу для банку) може вирішити здійснити за його дорученням купівлю або продаж цінних паперів. Така операція веде до застосування Комісією штрафних санкцій до банку за порушення Ліцензійних умов провадження професійної діяльності, навіть, можливо, до анулювання ліцензії банку на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів, що автоматично тягне за собою припинення банком здійснення інших видів професійної діяльності з цінними паперами (ведення реєстру власників іменних цінних паперів та депозитарної діяльності зберігача цінних паперів).

Для уникнення цього ризику філія банку, яка не має копії ліцензії Комісії, перед проведенням операції з цінними паперами повинна переконатися, що ця операція не належить до професійної діяльності з цінними паперами і її проведення не потребує наявності ліцензії.

У разі проведення операцій з цінними паперами юридичний ризик може виникнути вже на стадії укладання угоди і призвести до негативних наслідків: невиконання положень угоди, подання позову до суду. З метою запобігання ризику при здійснені операцій філіям необхідно укладати угоди, умови яких найбільше відповідають інтересам банку (тобто якщо банк продає цінні папери, то бажано укладати угоди з "передоплатою", а у випадку купівлі - з "передпоставкою").

Контроль банку та упереджування ризиків, заходи Правління банку з недопущення збільшення ризиків у діяльності філій. Заключною стадією процесу управління фінансовими ризиками є організація контролю за роботою філій з мінімізації ризиків.

Керівники філій зобов'язані щоденно бути поінформовані своїми працівниками не тільки про фактичний стан кредитного портфеля, рівня коррахунку, залишків у касі та власних ресурсів, а й мати прогноз щодо перспектив надходжень і видатків філії. Особливо це питання актуальне у тому контексті, що всі ризики взаємопов'язані. Перспективи погашення кредитів - це перспективи надходження грошових коштів на коррахунок, перспектива надання нових кредитів - це додатковий потенційний обсяг надходжень за відсотками і т. д.

Таким чином, ефективність управління фінансовими ризиками в цілому по банку повністю залежить від правильної та чіткої організації діяльності кожної філії.

У Промінвестбанку відповідно до вимог чинного законодавства створено Головний кредитний комітет, Комітет з питань управління активами і пасивами та Тарифний комітет. Головною метою функціонування цих комітетів є забезпечення додаткових заходів для управління ризиками та їх мінімізації.

Правління банку, постійно діючі відповідні комітети та структурні підрозділи банку забезпечують не тільки методологічну підтримку роботи філій з питань мінімізації фінансових ризиків, як уже вказувалося, а й постійно консультують, роз'яснюють, перевіряють, накладають стягнення і здійснюють інші управлінські заходи.

Дуже важливим є постійний аналіз і контроль діяльності кожної філії. На базі високотехнічних засобів збору та опрацювання інформації в банку створено систему контролю, яка дає можливість щоденно інформувати Правління про наявний обсяг високоліквідних активів, вільний залишок кредитних ресурсів, обсяг кредитного портфеля та всі основні показники банківської діяльності. Вимоги Правління банку щодо обмеження фінансових ризиків повинні виконуватись філіями неухильно.

Управління фінансовими ризиками - Банківський менеджмент

Похожие статьи