Планування банківської діяльності - Банківський менеджмент

Плануванню банківської діяльності, управлінню прибутковістю банку та управлінню банківськими ризиками присвячені відповідні розділи даної книги. Ми зупинимося лише на загальнотеоретичних положеннях цього питання. За допомогою планування банківської діяльності визначаються майбутні цілі та розробка шляхів їх досягнення. Менеджмент банку має сформулювати і дати відповіді на такі питання: В якому стані перебуває банк? Яким він має бути в майбутньому? Як досягти великої мети?

Основними завданнями, що необхідно вирішити у процесі розробки плану діяльності, є:

* визначення перспективи та майбутнього профілю банку;

Визначення та характеристика сегментів ринку, що їх має намір обслуговувати банк;

Визначення обсягів ресурсів, необхідних для досягнення цілей, таких, як матеріальні, фінансові та трудові ресурси;

Розробка видів послуг, фінансових продуктів і техно логій, завдяки впровадженню яких банк зможе одержати бажані результати;

Визначення цільових рівнів прибутковості банку;

Створення ефективних систем контролю за виконанням планів.

Планування потребує всеохоплюючого та інтегрованого оцінювання банківської діяльності - сильних і слабких сторін, організаційної та фінансової структури, фінансових результатів, кадрової політики та контрольних функцій банку.

Необхідно враховувати не лише внутрішні особливості банківської установи, а й зовнішні чинники. До зовнішнього середовища, на яке банк не може активно впливати і має пристосовуватися, належать:

Політико-правова сфера - норми резервування, регулю вальні процедури, податкова система, система пільг тощо;

Соціально-культурні особливості, притаманні кожній нації, регіону, які необхідно враховувати для успішної діяльності.

Зовнішнє середовище, на яке банк може вплинути, пристосуватися, змінити або обійти, складається із:

Сфери економічних відносин - вибір партнерів, клієнтів, сегментів ринку, методів ведення конкурентної боротьби, розвиток банківських послуг та інструментів, які влашто вують банк, вихід на нові ринки тощо;

Комунікаційно-інформаційного середовища - вибір сис тем і засобів зв'язку, передавання інформації, комп'ютерних систем, форм та рівнів одержання інформації.

Результатом процесу планування є створення плану як документа, що регламентує і визначає подальший розвиток банку. За змістом і формою подання плани різняться залежно від рівня планування (банк, структурний підрозділ).

Якість плану можна оцінити за такими показниками: відповідність обраній стратегії банку; об'єктивна оцінка ситуації, що склалася; узгодження з можливостями та наявними ресурсами; відповідність стилю керівництва банком; внутрішня сумісність з іншими планами; реальність; розгорнутий опис заходів та строків їх виконання; опис очікуваних результатів; наявність великого обсягу фактичного матеріалу, розрахунків, прогнозів.

Існує три основних види планування: стратегічне планування; тактичне планування; фінансове планування та розробка бюджетів.

Стратегічне планування має на меті визначення основних ідей, цілей та стратегій діяльності банку в умовах конкретного ринку. Стратегічні плани націлені на довгострокову перспективу і базуються на аналізі існуючих тенденцій розвитку економіки, фінансових ринків, а також містять елемент прогнозування та опис основних принципів прийняття рішень. У стратегічних планах відсутні подробиці, деталізація положень і точні дати виконання. Такий план розробляється на найвищому рівні керівництва банком, основні положення є обов'язковими для формулювання планових завдань на рівні структурних підрозділів.

Тактичне планування зорієнтоване на виконання певного завдання, що постає перед банком і сформульоване у стратегічному плані. Такі завдання здебільшого мають короткостроковий характер, скажімо, у межах року. У тактичному плані формулюються способи досягнення цілей та вирішення конкретних завдань у кожній функціональній сфері банківської діяльності. Тактичне планування реалізується у формі конкретного плану дій, в якому перелічені основні заходи, дати завершення певних етапів роботи, конкретні виконавці та рівень їхньої відповідальності, а також фінансові результати, що їх заплановано одержати. Впровадження нових програм і проектів, розробка нових видів послуг або фінансових інструментів, розширення мережі філій, вихід на нові ринки - усі ці завдання потребують розробки докладного тактичного плану, який визначає послідовність дій, конкретні строки та виконавців. Тактичний план може використовуватися на рівні як окремих підрозділів, відділень, так і банківської установи залежно від характеру поставленого завдання.

Фінансове планування та створення бюджетів включає розрахунок фінансових результатів діяльності на плановий період, а також необхідних для цього фінансових, матеріальних і людських ресурсів. У процесі фінансового планування встановлюються планові значення показників балансу та звіту про прибутки і збитки. По завершенні планового періоду фактичні результати порівнюються з плановими, з'ясовуються причини відхилень та резерви поліпшення діяльності.

Створення бюджету відбувається на рівні як банку в цілому, так і окремих структурних підрозділів, тому окремі плани мають бути узгоджені. Обов'язковою є перевірка виконання бюджетів у кінці звітного періоду, без якої їх створення втрачає сенс.

Планування в світову банківську діяльність прийшло в 60-ті роки XX ст. у зв'язку з посиленням конкуренції, появою комп'ютерів, виходом банків на світові міжнародні ринки, появою страхових, пенсійних, інвестиційних та інших фондів, які стали виконувати операції, що раніше були властиві лише банкам.

Будь-який вид планування передбачає: збір, оцінку та аналіз інформації; формування основної мети діяльності банку і конкретних завдань; прийняття рішення та формування програми дій; документування (оформлення планів у письмовій формі); координування та затвердження планів; контроль за їх виконанням.

Якщо по Промінвестбанку загалом досягнуто певного рівня планування і контролю, то складання індивідуальних планів співробітників банку ще є цілиною. Навіть за радянських часів працівники банку мали такі плани й їх виконання контролювалося. Сьогоднішня наша комерційна діяльність багато втрачає від того, що предметна робота з людьми не ведеться як слід. У результаті мають місце різні показники прибутковості на одну людину та рівні трудової віддачі у різних відділеннях банку. Доти, доки менеджмент не стане потребою керівників банку, будуть зриви у роботі, невиконання рішень Правління.

Індивідуальні плани повинен складати кожний співробітник за участю керівника або старшого співробітника. Обов'язковим елементом є перевірка виконання планів. Неувага до цієї ділянки роботи - чи не основна причина великої плинності кадрів. Без активної участі всіх працівників у роботі банку неможливо реалізувати стратегічні плани. Формулювання стратегії полягає в тому, щоб подолати конкуренцію.

Необхідно приділити більше уваги плануванню, виділити спеціальні підрозділи - планування маркетингу, кредитних та інших операцій, а також чітко здійснювати функцію моніторингу за виконанням планів. Ця функція покладається на аудиторські служби банків, департаменти економіки.

В умовах зниження з різних причин дохідності банківської діяльності треба вишукувати нові напрями надходження доходів, виробляти нові банківські продукти, у тому числі за допомогою якісного планування.

Похожие статьи




Планування банківської діяльності - Банківський менеджмент

Предыдущая | Следующая