Методологічні основи управління оборотними активами банку, Оперативне управління платіжним календарем банку на мікрорівні окремих операцій - Історичний аналіз етапів розвитку банківської системи України в 1992-2002 роках

Оперативне управління платіжним календарем банку на мікрорівні окремих операцій

Основним інструментом оперативного та перспективного планування управління активами банку є врахування фактора часу в надходженні і використанні фінансових ресурсів, тобто оперативний та прогнозний платіжний календарі[1].

Оперативний платіжний календар складається казначейством банка щоденно з врахуванням надходження незапланованих платіжних документів клієнтів по розрахунковим операціям та запланованих операцій прогнозного платіжного календаря. Грошовими коштами активів оперативного платіжного календаря є (абсолютноліквідні платіжні інструменти)[1]:

Безготівкові кошти в національній валюті на коррахунках в НБУ та

Інших банках ;

Безготівкові кошти в іноземній валюті на коррахунках банках резидентів та нерезидентів ;

Готівкові кошти в касі в національній та іноземній валюті ;

Оперативний платіжний календар щоденно виконується за схемою :

А) повернення короткострокових міжбанківських кредитів та процентів

За користування ;

    Б) сплата платежів клієнтів до бюджету ; В) сплата депозитів та процентів за ними клієнтам банкам ; Г) перерахування комерційних платежів клієнтів ; Д) видача планових кредитів та планове вкладення в цінні папери ; Е) розрахунок залишків для виконання нормативу обов'язкового

Резервування коштів для операцій на міжбанківському ринку ( видача кредитів при надлишках грошів чи покупка кредитів при нестачі коштів);

Прогнозний платіжний календар - це інструмент коротко та довгострокового планування фінансової діяльності банка, як правило, складається на місяць з розбивкою на тижні. У ньому визначаються очікувані на той чи інший відрізок часу грошові надходження за всіма напрямами доходів і витрат та спроможність банка своєчасно виконувати всі свої фінансові зобов ' язання.

Інформаційним забезпеченням для складання прогнозного платіжного календаря є [1]:

    - планові матеріали стосовно розрахункових операцій клієнтів; - планові вибуття ресурсів та сплата процентів по депозитним договорам; - узгоджені у відповідності з чинним законодавством строки виплати заробітної плати з клієнтами; - узгоджені з податковою інспекцією строки внесення клієнтами податкових платежів до державного бюджету і до позабюджетних державних фондів; - планові повертання кредитних ресурсів і процентів за користування кредитом та планова видача кредитів; - прогнози та ризики неповернення кредитів та несплати процентів; - кредитно-депозитні договори з банками у частині строків одержання і сплати кредитів і процентів за користування ними; - дані бухгалтерського обліку про стан дебіторської та кредиторської заборгованості та строки погашення заборгованостей; - планові строки погашення цінних паперів ; - інші статті банківських операцій ;

Міру деталізації всієї інформації, яка включається до платіжного календаря, визначає банк, виходячи з конкретної платіжно-розрахункової ситуації, що складається. У будь - якому разі балансуючою величиною при складанні платіжних календарів виступає залишок ( сальдо) коррахунку та каси в банку, бо саме стан цих агрегатів визначає на кожний момент миттєву платоспроможність банку. При прогнозуванні управління активами враховується співвідношення активів і пасивів балансу за строками виконання.

Таблиця 3.3 Структура прогнозного платіжного календаря

Пасиви балансу (за строками виконання)

Активи балансу (за ступенем ліквідності)

Перша група. Зобов'язання, що виплачуються на першу вимогу, та короткострокові зобов'язання:

Перша група. Активи у безпосередньо ліквідній формі:

1. Вклади до запитання

1. Залишок готівки в касі банку

2. Залишки коштів на поточних і розрахункових рахунках клієнтів.

2. Залишок коштів на коррахунку

3. Залишки коштів на коррахунках інших банків.

3. залишки коштів на коррахунках в інших банках

4. Короткострокові депозити підприємств і організацій.

4. Державні цінні папери

5. Короткострокові депозити інших банків

Друга група. Зобов'язання банку середньої тривалості:

Друга група. Легколіквідні активи:

1. Середньострокові депозити підприємств

1. Депозити в інших банках строком до одного місяця

2. Вклади населення на строк

2. Кредити та інші вкладення зі строком повернення до 30 днів

3. Середньострокові позики, отримані від інших кредитних установ

3. Акції та цінні папери, що легко реалізуються на ринку

Третя група. Довгострокові зобов'язання банку:

Третя група. Важколіквідні активи:

1. Власні капітали

1. Середньо - і довгострокові кредити, надані банком

2. Облігаційні позики

2. Прострочена і ненадійна заборгованість за позиками

3. Депозити підприємств і населення на тривалі строки

3. Вкладення у будівлі, споруди та інше нерухоме майно

4. Участь у підприємствах

У спробах розв'язати дилему надійність, ліквідність - прибутковість у світовій банківській практиці визначились три основних підходи до управління активами:

Метод загального фонду коштів (об'єднання джерел), в основі якого лежить ідея об'єднати всі ресурси банку з наступним їх розміщенням відповідно до визначених пріоритетів, призначення котрих - допомогти керівництву оперативних відділів розв'язати проблему поєднання надійності, ліквідності і прибутковості [2 ];

Метод розподілу активів або конверсія коштів [3]. Головною перевагою цього методу є зменшення частки ліквідних активів та вкладень додаткових коштів у позики та інвестиції, що веде до збільшення норми прибутку, і, відповідно, до його фінансової стійкості;

Збалансований науковий підхід до розв'язання управлінських проблем регулювання фінансової стійкості банку з використанням прогресивних методів та ЕОМ для вивчення елементів у складних модулях, наприклад, лінійного програмування [4].

Управління активами в комерційному банку як складова частина управління його операціями включає[1]:

Визначення значень показників, які визначають виконання нормативів діяльності комбанків, які встановлюються регулюючими органами;

Визначення і аналіз показників ефективності процесу управління капіталом (власними засобами) банку;

Визначення і аналіз показників, які характеризують процес управління активами і зобов'язаннями банку в цілому і управління окремими видами його активних операцій з врахуванням забезпечення ліквідності вкладених в нього засобів;

Проведення розрахунків, пов'язаних з визначенням доходності різних активних операцій банку, як на етапі їх планування, так і при поточному управлінні.

Похожие статьи




Методологічні основи управління оборотними активами банку, Оперативне управління платіжним календарем банку на мікрорівні окремих операцій - Історичний аналіз етапів розвитку банківської системи України в 1992-2002 роках

Предыдущая | Следующая