3 Методичні рекомендації щодо планування активно-пасивних операцій банку з урахуванням інформаційного аспекту - Управління комерційними банками

Як було зазначено вище, в існуючих умовах розвитку економічних відносин в Україні задача формування банківських ресурсів має першорядне значення та нерозривно пов'язана з підвищенням ефективності управління активами і пасивами банку. Разом з тим усе більш помітна інтеграція банківських систем, підсилення фінансової конкуренції, міжнародна тенденція щодо глобалізації ринку банківських послуг та розвиток інформаційних технологій зводять нанівець традиційні методи менеджменту.

При цьому варто враховувати, що інформаційні технології проникають у кожен елемент ланцюга пріоритетів комерційного банку, наповняючи їх новим змістом, впливаючи на зв'язок елементів між собою. Крім того, інформаційні технології впливають на конкурентноздатність банків, змінюючи життєвий цикл продукції, пропонованої клієнтам [8, 25]. Таким чином, інформація в сучасних умовах розвитку економічних відносин стає одним із основних факторів, від якості і своєчасності якої багато в чому залежить ефективне управління банківськими ресурсами. Це пов'язано з тим, що інформація пронизує всі системи управління, охоплює весь комплекс завдань, пов'язаних із забезпеченням і використанням ресурсів банку (рис. 3.7).

Багато в чому і прибутковість банку залежить від забезпечення вищого керівництва потрібною, своєчасною і точною інформацією.

27

Іншими словами, при побудові відповідної системи управління треба враховувати такі характеристики інформації як:

    - вірогідність - об'єктивне відображення інформацією реальних процесів, які відбуваються у внутрішньому і зовнішньому середовищі управління ресурсами комерційного банку; - актуальність - своєчасність отриманих даних щодо формування відповідної ресурсної бази банку; - цінність - здатність впливати на прийняття конкретних рішень, які можна оцінити у вигляді деякого критерію оптимальності; - надмірність - у теорії управління це наявність у системі інформації, яка не потрібна для прийняття рішень; - повнота - властивість інформації, яка показує співвідношення достовірної інформації в загальному обсязі інформації даних.

Втім поява нових інформаційних технологій починає впливати і на впровадження стратегічної політики комерційного банку. Електронні платежі та засоби розрахунку в пункті продажу - приклади використання нових технологій, які докорінно змінюють банківську індустрію та політику проведення банківської діяльності.

Проте інформаційні технології та організаційні структури, що підтримують їх, можуть стати бар'єром на шляху розвитку. Наприклад, злиття Dutch Postbank і Naturale Nederlanden, англійських Lloyds і Abbey Life, німецьких - Deutsche Bank і Deutsch Lebensversicherung призвели до виникнення проблем, пов'язаних з інформаційними технологіями [8]. Вихід з такого положення, на думку автора, - розробка ефективних способів щодо обробки існуючих даних.

Одночасно потрібно враховувати те, що інформація утворює деяке інформаційне середовище, яке впливає на прийняття відповідних рішень у сфері управління банківськими ресурсами. Тобто без достовірної і своєчасної інформації неможлива побудова адаптивної системи банку.

Таким чином, однією з задач управління банківськими ресурсами є своєчасний аналіз інформації, формування та розробка належного інформаційного забезпечення. Варто також виходити з того, що процес управління починається з аналізу можливостей та планування майбутньої діяльності [26, 28]. Іншими словами, необхідність інформаційного забезпечення визначається вже на першому етапі управління банківськими ресурсами. Разом з тим на етапі планування інформація виступає і як ланка взаємозв'язку між окремими напрямками банківської діяльності, що сприяє досягненню поставлених цілей у сфері управління ресурсним потенціалом банку.

Інформація також утворює канали взаємовпливу й взаємоузгодження основних цілей та задач проведення активно-пасивних операцій і способів їхнього досягнення. При цьому тут найважливішим принципом є в рамках кожної підсистеми управління (підсистеми управління активними операціями, підсистеми управління пасивними операціями) урахування особливостей управління всієї системи в цілому. Тому при розгляді питань, пов'язаних із інформаційним забезпеченням, з одного боку, треба їх структурувати, іншими словами кожна з підзадач повинна мати свою інформаційну систему. У той же час важливим аспектом є розробка спільної системи наочного уявлення процесів, пов'язаних із проведенням активних і пасивних операцій банку. Поряд із цим розгляд даного аспекту обумовлено необхідністю узгодження тих суперечливих цілей, які можуть виникнути в рамках функціонування кожної з підсистем управління банківськими ресурсами. Наприклад, при вирішенні таких важливих для банківського менеджменту задач як визначення: оптимального співвідношення обсягу проведення активних і пасивних операцій; вартості та структури залучених коштів, тощо.

Одночасно узгодження повинне бути досягнуте не простим "злиттям" цілей різних підсистем, не збігом їх, не приведенням їх до єдності. (Цілі різних підсистем різні тому, що об'єктивно розрізняються покладеними в їх основу потребами й інтересами.) Отже, правило узгодження суперечливих цілей може бути сформульоване так: розв'язання протиріччя між цілями кожної з підсистем управління банківськими ресурсами здійснюється за допомогою загальної мети, що стоїть перед банком.

Досягти такого узгодження, на думку автора, можна тільки за рахунок своєчасного й об'єктивного обміну інформацією, наочного відображення тих процесів, які типові для всієї системи управління банківськими ресурсами.

Втім, більшість існуючих підходів щодо раціоналізації інформаційного забезпечення зводяться або до врахування витрат на формування інформаційного середовища, або до формування відповідного інформаційного середовища [34, 37, 58].

Однак, виходячи з вище сказаного, на думку автора, варто зупинитися більш докладно на можливості наочного уявлення процесів, які відбуваються в сфері управління ресурсами банку з урахуванням інформаційної складової. І насамперед на уявленні етапу планування щодо залучення необхідних ресурсів та надання кредитів, який і обумовлює подальшу ефективну роботу банківської установи в сфері управління його ресурсним потенціалом.

Незважаючи на те, що серед джерел коштів комерційного банку можна виділити власний капітал, кредити Національного банку, забалансове фінансування та депозит, ми свою увагу зосередимо на депозитах, тому що депозити,

По-перше, складають базис усіх залучених банком ресурсів, забезпечують йому необхідні резерви відповідно до вимог законодавства та дають понад ці резерви основний обсяг коштів для здійснення кредитування;

По-друге, складають основу підвищення мобілізаційного потенціалу банку.

Серед основних характеристик депозитів можна назвати: термін до моменту вилучення депозитів, термін і форми залучення коштів, обсяги відсотків. Проте найбільш загальними й прийнятними параметрами з погляду системи управління є часовий фактор та обсяги залучених депозитних ресурсів. До того ж ці параметри, у кінцевому результаті, є основними для визначення величини відсотків, а їхня

Вирішення поставлених завдань можливе лише за рахунок використання інформації належного рівня та відповідних методів її обробки. Втім, запропоноване вище наочне відображення залучення депозитних ресурсів дозволяє формалізувати процес планування, за допомогою введення в розгляд узагальненої функції залучення депозитних коштів:

, (3.3)

Де - узагальнена залежність залучення депозитних коштів;

- обсяг залучення депозитних коштів у деякий момент часу.

Поряд з цим обсяг залучених зобов'язань може бути визначений у такий спосіб:

, (3.4)

Де - обсяги залучених депозитних коштів по різних напрямках: ощадні вклади населення, термінові депозити юридичних осіб, термінові депозити фізичних осіб, депозити юридичних осіб до запитання й таке інше;

- чисті заощадження населення за деякий час ;

- валові заощадження в економіці за деякий час ;

- частка чистих заощаджень, спрямованих на банківські депозити;

- частка валових заощаджень, спрямованих на банківські депозити.

Крім того, треба відмітити, що параметри та можуть мати й від'ємне значення, тоді у цьому випадку мова буде йти про відтік депозитів із банківської установи.

Тоді сутність урахування інформаційного аспекту у даному випадку полягає в прогнозуванні, насамперед, знаку зміни параметрів та. Коли це зробити дуже складно, відповідно ці обсяги депозитів повинні бути відображені перерваною лінією. Деякою мірою така невизначеність обумовлює й виникнення "вузьких місць" на загальному наочному відображенні щодо планування залучення депозитів. Втім, для розв'язання цього питання варто розглядати не окремо інформацію по кожному із видів депозиту, а згрупувати її в деяку структуру, подібно до тієї, що наведена у роботі [58]:

, (3.5)

Де у першому рядку позиційно закріплені відомості щодо важливості окремих напрямків залучення депозитних ресурсів (вони можуть бути пов'язані, наприклад, з ймовірністю залучення коштів), а по кожному із стовпців наведена інформація відповідно до конкретного напрямку залучення депозитних ресурсів. Тобто, нами введено у розгляд двомірну структуру (а точніше інформаційну структуру) підпорядкованого розташування елементів інформації стосовно окремих напрямків залучення депозитних ресурсів.

В якості такої інформації можуть виступати обсяги можливого залучення, термін залучення, строк залучення, тощо. Як приклад у структурі 3.5 наведено 4 напрямки залучення депозитів, які характеризуються у наступному:

    1) можливість залучення коштів у розмірі 20 000 грн. строком на 2 роки від заводу А має ймовірність 0,9; 2) можливість залучення коштів у розмірі 2 000 грн. строком на півроку від заводу Б має ймовірність 1; 3) можливість залучення коштів у розмірі 2 000 грн. строком на півроку від заводу А має ймовірність 0.8; 4) можливість залучення коштів у розмірі 40 000 грн. строком на один рік від заводу Д має ймовірність 0,7.

Відповідно до існуючих методів обробки такої інформації [25, 37, 39, 58, 86] визначається прогнозне значення певних напрямків та будується наочне відображення процесу планування щодо залучення депозитів. Крім того, інформаційна структура, яка задана формулою 3.5, деякою мірою пов'язана з узагальненою функцією залежності залучення депозитних коштів.

Проте запропоноване уявлення інформаційної структури більш доцільне, бо воно не обмежується лише визначенням важливості інформації, а несе в собі й деяку розширену базу знань. Втім, таке структурування забезпечує використання й різних аналітичних процедур, що в кінцевому результаті робить процес планування більш ефективним.

Зазначимо, що аналогічним чином можна уявити й узагальнену функцію проведення активних операцій банку, її інформаційну структуру й графічну інтерпретацію (для простоти будемо розглядати сукупність кредитних операцій, які в даний момент часу є основним видом активних операцій для більшості комерційних банків України):

, (3.7)

Де - узагальнена функція проведення кредитних операцій;

- обсяг кредитної операції в деякий момент часу.

Таким чином, сутність планування проведення активно-пасивних операцій банку щодо управління його ресурсним потенціалом з урахуванням інформаційного аспекту полягає: в побудові інформаційної структури етапів планування депозитних та кредитних операцій комерційного банку; в наочному відображенні процесу планування за допомогою різних типів відрізків, які ототожнюються з різними рівнями використання інформації для такого планування та її достовірності; у виявленні "вузьких місць" депозитних надходжень та прийнятті мір до їх запобігання з урахуванням стратегічного підходу щодо управління ресурсним потенціалом; у виявленні інтервалів часу, коли обсяги проведення активно-пасивних операцій перевищують деякий установлений поріг. У якості такого порогу обираються нормативи проведення активних і пасивних операцій, встановлені в законодавчому порядку.

Такий підхід до вирішення задачі планування проведення активно-пасивних операцій комерційного банку також може бути покладений в основу управління ресурсним потенціалом банку, що, у кінцевому рахунку, дозволить підвищити ефективність використання банківських коштів.

Похожие статьи




3 Методичні рекомендації щодо планування активно-пасивних операцій банку з урахуванням інформаційного аспекту - Управління комерційними банками

Предыдущая | Следующая