Основи організації управління активами і пасивами банку - Управління активами і пасивами банку

Управління активами і пасивами в банку починається зі створення спеціального комітету при Раді директорів, який називається Комітет з управління активами і пасивами (КУАП). До складу Комітету входять представники управління фінансовими операціями банку, кредитного та інвестиційного підрозділів, підрозділів економічного аналізу та прогнозування, головний бухгалтер, головний економіст, керівники великих філій. Комітет діє не на постійній основі, а збирається із визначеною періодичністю для координації процесу управління в усіх сферах діяльності банку. Така практика дозволяє створити робочий орган, повноважень якого достатньо для реалізації покладених на нього функцій: 1) визначення рівня та меж допустимого ризику; 2) визначення потреб у ліквідних коштах; 3) оцінювання величини та достатності капіталу; 4) прогнозування й аналіз коливань відсоткових ставок; 5) прийняття рішень про хеджування ризиків; 6) оцінювання змін у доходах і витратах; 7) визначення прийнятної структури та якості кредитного й інвестиційного портфелів; 8) калькулювання цін на банківські послуги; 9) додаткові питання з управління активами та пасивами. Прийняті Комітетом управлінські рішення виконуються працівниками казначейства банку та інших структурних підрозділів з відповідних напрямів діяльності. Казначейство комерційного банку -- це організаційна структура, що займається здійсненням фінансових операцій на відкритих фінансових ринках -- валютному, грошовому, фондовому, ринку капіталів, ринку деривативів. Цілями діяльності казначейства є зниження загального рівня ризиків банку, збереження ліквідності, підвищення прибутковості, розширення активно-пасивних операцій банку. Із впровадженням нових форм організації банківської діяльності в банках виокремлюються центри відповідальності, прибутку та витрат. Система трансфертного ціноутворення дозволяє оптимізувати політику банку щодо управління активами та пасивами і разом з тим виявити високорентабельні чи навпаки, збиткові банківські продукти. Впровадження системи трансфертних цін стимулює ефективну діяльність підрозділів банку. Кожен банк очолює Правління або Рада директорів, до складу якої включають фінансового директора, директора з аудиту, виконавчого директора, хоча перелік керівних посад залежно від напрямів діяльності та потреб банку може бути і ширший. Казначейство складається з трьох структурних підрозділів: фронт-офіс, мідл-офіс, та бек-офіс. Так, фронт-офіс займається проведенням операцій на відкритих фінансових ринках і забезпечує виконання основних функцій казначейства банку. Структура фронт-офісу складається з таких відділів: 1) валютних (ділингових) операцій; 2) операцій на грошовому ринку (короткострокові); 3) операцій на ринку капіталів (довгострокові); 4) операцій з деривативами; 5) емісійних операцій; 6) операцій з акціонерним капіталом; 7) власних торгових операцій; 8) управління активами та пасивами. Див. Рис. 1.1

структура та функції казначейства

Рис 1.1.Організаційна структура та функції казначейства

Комерційного банку

Відділ управління активами та пасивами проводить фінансові операції для зниження ризиків всього банку (а не лише казначейських), а його керівник підпорядковується не казначейству, а фінансовому директору. Цей структурний підрозділ банку забезпечує підтримання ліквідності, проводить операції хеджування ризиків, коригує валютні позиції банку. Мідл-офіс забезпечує дотримання законодавчих вимог та внутрішньобанківських правил і лімітів під час проведення казначейських операцій банку. Основна його функція полягає в проведенні аудиту операцій, здійснених працівниками фронт-офісу, в режимі моніторингу. Всі повідомлення, що надходять з фронт-офісу, фіксуються в комп'ютерній мережі мідл-офісу та контролюються на предмет відповідності лімітам, встановленим як за клієнтськими, так і за власними операціями банку. Також контролюється додержання особистих лімітів дилерами різних рангів. Такий метод управління, як встановлення системи внутрішніх лімітів, дозволяє керівництву банку здійснювати оперативний контроль за поточною діяльністю всіх підрозділів фронт-офісу, а також аналізувати ефективність їх діяльності, порівнюючи фактичні результати з прогнозованими та виявляючи причини відхилень. У стратегічному аспекті встановлення системи лімітів сприяє зниженню ризикованості банку, а в підсумку, і підвищенню ринкової цінності банківської установи. Після реєстрації в мідл-офісі інформація про здійснені фронт-офісом фінансові операції надходить у бек-офіс. Тут всі повідомлення, одержані у вигляді комп'ютерних сліпів (тікетів), перевіряються на наявність необхідних реквізитів та відповідного документального підтвердження. Надалі робляться бухгалтерські проведення, а в деяких банках складається навіть власний баланс казначейства. Отже, бек-офіс виконує функції бухгалтерії казначейства. У великих зарубіжних банках щоденно реєструється близько 1500 повідомлень (сліпів). Хоча бек-офіс організаційно належить до казначейства банку, але його керівник підпорядковується не казначейству, а безпосередньо головному бухгалтерові банку (в зарубіжних банках -- це посада виконавчого директора). Управління активами й пасивами та його результати повинні відповідати певним вимогам. Визначимо найважливіші принципи управління активами й пасивам:

    1. Управління активами і пасивами має базуватись на державному підході тобто, необхідно враховувати відповідність державній економічній, соціальній, екологічній, міжнародній політиці та законодавству. 2. Управління має носити науковий характер, тобто враховувати вимоги економічних законів розвитку, використовувати новітні методи економічних досліджень. 3. Управління має бути комплексним. Комплексність управління вимагає охоплення всіх ланок і сторін діяльності банку. 4. Забезпечення системного підходу, коли кожний досліджуваний об'єкт розглядається як складна динамічна система, яка включає ряд елементів певним чином пов'язаних між собою і зовнішнім оточенням. 5. Управління активами і пасивами має бути об'єктивним, конкретним і точним. Воно має будуватися на достовірній, перевіреній інформації, що реально відображає об'єктивну дійсність, а висновки мають бути обгрунтовані точними аналітичними розрахунками. 6. Управління покликане бути дійовим, активно впливати на процес діяльності банку і його результати, своєчасно виявляючи недоліки, прорахунки, упущення в роботі. 7. Управління активами і пасивами має проводитися за планом, систематично, а не час від часу. 8. Єдність стратегічного (перспективного) і тактичного (поточного) планування означає відповідність тактичних планів стратегічним цілям, з метою забезпечення безперервності відповідного процесу. 9. Управління має бути оперативним, тобто це вміння швидко і чітко проводити оцінювання ситуації, приймати управлінські рішення і втілювати їх в життя. 10. Моральне і матеріальне стимулювання творчої активності, успіхів і досягнень всього колективу та кожного його члена зокрема -- умова досягнення високих результатів діяльності банку. 11. Один з принципів управління -- демократизм. Передбачає участь у процесі управління широкого кола співробітників банку, що забезпечує більш повне виявлення передового досвіду і використання ресурсного потенціалу банку. 12. Управління має бути ефективним, тобто витрати на утримання управлінського персоналу мають давати багатократний ефект.

Таким чином, основними принципами управління активами і пасивами є науковість, комплексність, системність, об'єктивність, точність, достовірність, дійовість, єдність планів, оперативність, зацікавленість, демократизм, ефективність. Ними необхідно керуватися при управлінні активами і пасивами на будь-якому рівні.

Похожие статьи




Основи організації управління активами і пасивами банку - Управління активами і пасивами банку

Предыдущая | Следующая