Основний зміст роботи - Надшвидке заморожування та відтавання ембріонів корів з використанням мембраностабілізуючих речовин

Огляд літератури. Складається з 5 підрозділів, у яких наведено дані літератури стосовно заморожування ембріонів, використання кріопротекторів для їх кріозахисту, впливу різних факторів на вихід придатних ембріонів, їх життєздатність та приживлення деконсервованих ембріонів у реципієнтів.

Загальна методика та основні методи досліджень. Дослідження виконано у лабораторії біотехнології відтворення тварин Інституту біології тварин УААН, господарствах "Україна" Буського, "Правда" Бродівського районів Львівської області та ЛНВЦ "Західплемресурси".

Експерименти проводили на коровах та телицях української чорно-рябої молочної породи та голштинізованої худоби європейської селекції. Вимивання ембріонів, їх пошук, морфологічну оцінку, підготовку до заморожування, кріоконсервування та пересадку ембріонів трансферабельних стадій розвитку телицям-реципієнтам проводили відповідно до запланованих досліджень. З метою відпрацювання методичних основ для експериментів з кріоконсервування ембріонів великої рогатої худоби, було проведено дослідження на ембріонах лабораторних мишей лінії СWВА за методом М. Манка (1990). Для індукції суперовуляції корів-донорів використовували схеми гормональної обробки згідно "Інструкції з трансплантації ембріонів" (Москва, 1987). Для вивчення антиоксидантної та мембраностабілізуючої дії біологічно активних речовин і підвищення виходу доброякісних ембріонів було відібрано, за методом аналогів, 4 групи тварин: три дослідних і одна контрольна по десять голів у кожній групі. Коровам-донорам І групи на 2 та 12 день естрального циклу під час гормональної обробки вводили внутрішньом'язово препарат "Філомек". Тваринам другої групи, в ці ж дні статевого циклу, ін'єкували вітамін Е у дозі 200 мг на голову. Третій групі тварин вводили одночасно вітамін Е та "Філомек". Контрольним тваринам вводили по 2 мл фізіологічного розчину. Кров для біохімічних досліджень відбирали з яремної вени корів-донорів на третій день після повторного введення в їх організм вітаміну Е та фосфоліпідного препарату "Філомек". У крові донорів визначали активність глутатіонпероксидази за методом Моіна В. М. (1986); активність каталази за методом Королюка М. Л., Іванова Л. І. (1998); малоновий діальдегід за методом Коробейникова С. М. (1989); гідроперекисі ліпідів за методом Мирончика В. В. (1994).

Об'єктом дослідження були ембріони на стадії морули та бластоцисти до і після кріоконсервування. Для кріоконсервування були використані інтактні, морфологічно повноцінні ембріони мишей і корів, вимиті хірургічним та нехірургічним способами від суперовульованих донорів. Заморожування ембріонів проводили двома методами з метою порівняння їх ефективності.

Кріоконсервування ембріонів програмним методом у пайєтах проводили у середовищі ФСБ Дюльбекко з 1,4 М розчином гліцерину на заморожувачі ЗЕМ-3 виробництва Інституту проблем кріобіології і кріомедицини НАН України (Харків). Для заморожування ембріонів надшвидким методом використовували два середовища: еквілібраційне та вітрифікаційне. Для приготування еквілібраційного середовища використовували 9 мл розчину Дюльбекко з вмістом 20,0 % фетальної сироватки та 1 мл гліцерину, що відповідає 1,4 М розчину гліцерину. Відмиті від забруднення ембріони витримували у цьому розчині 5-10 хвилин, після чого їх переносили у вітрифікаційне середовище. У процентному об'ємі вітрифікаційного середовища знаходилось 25,0 % гліцерину, 40,0 % сахарози та 35,0 % середовища для культивування з 20,0 % фетальною сироваткою теляти. Кріоконсервування надшвидким методом проводили шляхом прямого занурення пайєт з ембріонами у рідкий азот.

У залежності від поставленого завдання, до вітрифікаційного середовища для заморожування дослідних груп ембріонів додавали мембраностабілізуючі речовини, препарат "Філомек" і холін-хлорид. Перш ніж проводити експерименти з вивчення впливу препарату "Філомек" на ембріони, нами були проведені дослідження його дії на якість деконсервованої сперми бугаїв-плідників. Виживання сперміїв після розморожування оцінювали у відсотковому відношенні числа активно рухомих гамет після відтавання до числа активно рухомих сперміїв до заморожування.

Ембріони розморожували у водяній бані при температурі 38 єС до зникнення твердого або аморфного стану. З метою підвищення морфологічної якості і здатності до подальшого розвитку деконсервованих ембріонів корів до середовища для їх культивування після розморожування додавали мембраностабілізуючий препарат "Філомек" у концентрації 0,2 %. Придатні для трансплантації ембріони поміщали у пайєти і пересаджували телицям-реципієнтам. Рівень приживлення ембріонів визначали на 60-ий день після їх пересадки ректальною діагностикою реципієнтів.

Отримані цифрові дані опрацьовували статистично на персональному комп'ютері за допомогою програми Microsoft Office Excel.

Похожие статьи




Основний зміст роботи - Надшвидке заморожування та відтавання ембріонів корів з використанням мембраностабілізуючих речовин

Предыдущая | Следующая