Загальна характеристика роботи - Біотехнологія Т-2 токсину та обгрунтування максимально допустимого рівня його в кормах для молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі

Актуальність теми. Серед багатьох чинників навколишнього природного середовища, які забруднюють корми та продукти харчування, особливе місце займають мікотоксини, що становлять загрозу для організму тварин і людей. Це обумовлюється повсюдним поширенням грибів у природі, які за сприятливих умов (підвищення вологості й температури) уражують корми, продукти харчування, промислову сировину та продукують мікотоксини. Споживання кормів і продуктів харчування, контамінованих мікотоксинами, призводить до отруєння тварин та людей. Навіть невеликі концентрації мікотоксинів у кормах за довгострокового надходження до організму знижують імунітет тварин, впливають на метаболічні процеси, викликають дермальні та нервові патології, спричиняють канцерогенну, гонадо - та ембріотоксичну дії (Білай В. Й., Підоплічко М. М., 1970; Рухляда В. В., 1982; Труфанова В. О., 1984; Зайченко О. М., 1985; Ображей А. Ф., 1997; Котик А. М., 1999; Коцюмбас І. Я., 2001; Сахацький І. М., 2001).

До найпоширеніших належать гриби роду Fusarium, що здатні продукувати велику кількість мікотоксинів, у тому числі більш як 150 трихотеценових (Монастирський О. А., 2001). Серед трихотеценових мікотоксинів за частотою виявлення й токсичністю виділяється Т-2 токсин. Зернові корми України досить часто уражуються грибами роду Fusarium, здатними біосинтезувати Т-2 токсин. Недостатній контроль за якістю продукції через відсутність надійних, високочутливих методів визначення мікотоксинів, порушення технологій вирощування, збирання та зберігання кормів не дають змоги запобігти отруєнню тварин і сприяють виникненню мікотоксикозів. Дослідженнями останніх двох десятиліть встановлено хімічну структуру Т-2 токсину, вивчено фізико-хімічні властивості, а також окремі аспекти його токсичної дії на організм тварин. Не повністю з'ясовані умови виникнення токсикозу, не визначена чутливість різних видів тварин до цього токсину, не встановлені його максимально допустимі рівні (МДР) у кормах для різних видів тварин. Досконально не вивчено механізми накопичення в організмі та шляхи виділення Т-2 токсину.

Для вивчення зазначених питань та забезпечення проведення лабораторних досліджень біологічних субстратів біотехнологія виробництва Т-2 токсину потребує доопрацювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконувалася згідно з планом наукових робіт Інституту ветеринарної медицини УААН за темами: 051.09; 08.09.01.Д1. "Разработать и выдать Госагропрому СССР усовершенствованные методы микологической оценки кормов и повышения их санитарного качества" (реєстраційний №ДР0187.0.086198); 03.06.03/005-92 "Розробити технології виробництва та контролю нових стандартів мікотоксинів, уніфіковані методи їх виявлення в кормах і продуктах харчування, розробити нову систему санітарно-мікологічних досліджень кормів" (реєстраційний №ДР U0111476); 06.01 "Теоретично та експериментально обгрунтувати максимально допустимі рівні (МДР) особливо небезпечних мікотоксинів у кормах для тварин і розробити засоби діагностики, лікування та профілактики токсикозів" (реєстраційний №ДР0197U012762); 12.03 "Розробити систему (методи та періодичність) контролю сільськогосподарської сировини на наявність мікотоксинів з метою забезпечення заходів профілактики та сертифікації" (реєстраційний №ДР 0101U000792).

Мета роботи та завдання досліджень. Метою роботи було розроблення досконалішої біотехнології виробництва Т-2 токсину та встановлення МДР мікотоксину у кормах для молодняку великої рогатої худоби (ВРХ) на відгодівлі. Для її досягнення поставлені такі завдання:

    § вивчити поширення грибів роду Fusarium на кормах і підібрати високопродуктивний продуцент Т-2 токсину; § створити оптимальні умови для культивування гриба-продуцента з метою максимального біосинтезу Т-2 токсину; § відпрацювати ефективнішу схему біотехнології виробництва Т-2 токсину; § розробити методи екстрагування, очищення, кристалізації та ідентифікації Т-2 токсину; § дослідити чутливість телят до Т-2 токсину й особливості клініко-морфологічного прояву гострого і хронічного перебігу експериментального Т-2 токсикозу; § вивчити кумулятивні властивості Т-2 токсину в організмі телят; § теоретично та експериментально обгрунтувати максимально допустимий рівень Т-2 токсину в кормах для молодняку на відгодівлі.

Об'єкт дослідження: проблеми контамінації кормів Т-2 токсином, біотехнологія Т-2 токсину, гострий і хронічний Т-2 токсикози, МДР Т-2 токсину для молодняку ВРХ на відгодівлі.

Предмет дослідження: біотехнологія Т-2 токсину, розробка параметрів регламентування Т-2 токсину в кормах для молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі.

Методи дослідження:

    * мікологічні - комплекс методів, які застосовуються з метою виділення або ідентифікації грибів у досліджуваному матеріалі; * мікотоксикологічні - методи, що використовуються для визначення токсинів грибів; * клінічні - аналіз морфологічного складу крові (кількість еритроцитів, лейкоцитів, лейкограма) та біохімічні аналізи крові (гемоглобін, загальний білок); * математично-статистичний аналіз з метою обгрунтування кількісної оцінки отриманих експериментальних даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Вивчено поширення грибів роду Fusarium у кормах на території України, підібрано високотоксикогенний гриб - продуцент Т-2 токсину, експериментально встановлено оптимальні умови для його культивування з метою максимального біосинтезу Т-2 токсину й розроблено біотехнологію виробництва цього мікотоксину. Вивчено чутливість молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі до Т-2 токсину за експериментального гострого та хронічного токсикозу. Вперше одержано дані щодо кумуляції Т-2 токсину в організмі телят і визначено максимально недіючу, підпорогову і порогову дози Т-2 токсину в хронічному досліді. Вперше теоретично та експериментально обгрунтовано МДР Т-2 токсину в кормах для молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі.

Практичне значення одержаних результатів Полягає у вивченні поширення мікроміцетів на зернових субстратах України, розробці біотехнології виробництва Т-2 токсину, на основі якої розроблено нормативну документацію на виробництво Т-2 токсину (ТУУ-46.15.035-94), інструкцію з виготовлення та контролю якості й настанову щодо застосування). Налагоджено експериментальне виробництво цього мікотоксину для потреб діагностичних лабораторій різних галузей. Т-2 токсин зареєстровано та затверджено Державним департаментом ветеринарної медицини Мінагрополітики України (реєстраційне посвід-чення №1140-13-004-05 від 30.06.2005 р.).

Дані про чутливість телят різних вікових груп до Т-2 токсину, матеріали гострого й хронічного Т-2 токсикозу телят, дані щодо кумуляції Т-2 токсину в організмі тварин та експериментальне обгрунтування МДР токсину в кормах дадуть змогу практичним фахівцям своєчасно профілактувати випадки отруєння тварин і кваліфіковано використовувати корми, контаміновані Т-2 токсином.

Матеріали обгрунтування МДР Т-2 токсину в кормах для молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі використані в "Методичних вказівках по санітарно-мікологічній оцінці та поліпшенню якості кормів", затверджених Державним департаментом ветеринарної медицини Міністерства АПК України (№15-14/73 від 06.03.1998 р.).

Результати дослідів, проведених щодо вивчення розповсюдження мікроміцетів, використані в методичних вказівках "Система контролю сільськогосподарської сировини на наявність мікотоксинів", затвердженої Державним департаментом ветеринарної медицини МАП України 19.10.2005 р.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно здійснювала пошук і аналіз літературних даних, підбір необхідних біотехнологічних методів досліджень та груп тварин, виконала весь обсяг експериментальних, клінічних і лабораторних досліджень, проаналізувала й узагальнила одержані результати. Аналіз та інтерпретацію результатів, написання статей і дисертації проведено під керівництвом наукового керівника.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені в дисертації, доповідалися й одержали загальне схвалення на засіданнях вченої ради Інституту ветеринарної медицини УААН в 1995-2005 рр., а також на науково-практичних конференціях: "Неінфекційна патологія тварин" - м. Біла Цер-ква, 1995 р.; Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва" - м. Львів, 1997 р.; Міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми інфекційної патології тварин" - АР Крим, м. Новий Світ, 2001 р.; Міжнародній науково-практичній конференції "Ветеринарна медицина-2004" - м. Київ, 2004 р.; науково-практичній конференції "Сучасні аспекти розробки, маркетингу і виробництва ветеринарних препаратів" - м. Харків, 2004 р.; Міжнародній науково-практичній конференції "Ветеринарна медицина-2005" - м. Київ, 2005 р.; науково-практичній конференції, присвяченій 90-й річниці від дня народження І. М. Гладенка" - м. Харків, 2005 р.

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 17 наукових працях, у тому числі: у 4 статтях - у фахових виданнях, 4-х тезах доповідей конференцій та 2-х методичних вказівках, реєстраційному посвідченні, рацпропозиції та нормативно-технічній документації (ТУ, настанова щодо застосування та інструкція з виготовлення).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація містить такі розділи: перелік умовних скорочень, вступ, огляд літератури, матеріали та методи досліджень, результати досліджень, обговорення результатів, висновки, пропозиції виробництву, список використаних джерел, додатки. Робота викладена на 81 сторінці комп'ютерного тексту. В ній наведено 28 таблиць, подано шість рисунків і вісім додатків. До списку літератури входять 235 джерел, у тому числі 101 іноземною мовою.

Похожие статьи




Загальна характеристика роботи - Біотехнологія Т-2 токсину та обгрунтування максимально допустимого рівня його в кормах для молодняку великої рогатої худоби на відгодівлі

Предыдущая | Следующая