Загальна характеристика роботи - Мікрофлора молока та показники резистентності здорових і хворих на субклінічний мастит корів при застосуванні полтавського бішофіту

Актуальність теми. До числа невирішених проблем сучасного тваринництва відноситься зниження рівня природної стійкості тварин, викликаного різними факторами. На цьому фоні виникає ряд захворювань, найпоширенішим із яких у молочному скотарстві є субклінічний мастит корів. Він часто залишається непоміченим, оскільки супроводжується збільшенням у молоці кількості лейкоцитів, змінами біохімічних показників і наявністю вірулентних бактерій [Івашура А. І., 1972; Карташова В. М., 1973; Оксамитний М. К., 1973; Хоменко В. І., 1985; Івченко В. М., 1995; Головко А. Н., 2001; Ушкалов В. О., 2001; Гужвінська С. О, 2001; Козловська Г. В., 2000; Зажарська Н. М., 2001; Хазіпов Р. П., 2002; Gibson C. D., 1989; Rainard Р., 1988]. Таке молоко, потрапляючи у загальний надій, може стати джерелом захворювань людей і молодняка тварин, спричинених переважно стрепто - і стафілококами.

Існує значна кількість препаратів, що діють на макроорганізм як імуномодулятори та імуностимулятори. Вимогами до таких препаратів є профілактична та лікувальна ефективність, нетоксичність, екологічна чистота, низька вартість тощо. Названим вимогам задовольняє бішофіт. Він є екологічно чистою сумішшю солей - сухим залишком вод колишнього Пермського моря, що утворився близько 270 млн. років на глибині 2500-2700 м. Звідти його добувають у вигляді розчину із загальною мінералізацією 350-450 г/л, в якій переважають солі магнію, натрію, калію, кальцію, окрім того міститься понад 30 мікроелементів (мідь, марганець, залізо тощо). Розчин бішофіту вже знайшов своє застосування в народному господарстві [Гожик П. і Лукін О., 2000], гуманній медицині [Колесникова Л. Д., 1996; Бажан К. В., 1998; Головкін В. О., 2000; Спасов А. А., 2001 та ін.], а в останні роки - в тваринництві і ветеринарній медицині, зокрема, для підвищення продуктивності тварин [Куликов В. М.,1992, 2005; Кисельов Б. Ю., 2001 та ін.] і лікування хворих при акушерко-гінекологічних та хірургічних патологіях [Бердник В. П., 2000; Аранчій С. В., 2000; Довгопол В. Ф. і Плугатирьов В. П., 2000; Киричко Б. П., 2000 та ін.].

Експериментальними дослідженнями доведено, що розчин полтавського бішофіту має позитивний вплив при ряді захворювань людей та тварин. Однак механізми його дії на бактеріальну флору, імунологічні й фізіологічні показники до цього часу залишаються вивченими недостатньо.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася згідно з науково-дослідною тематикою кафедри "Мікрофлора молока та резистентність здорових і хворих на субклінічний мастит корів при застосуванні розсолу полтавського бішофіту", державний реєстраційний номер 0105V001043.

Мета і завдання дослідження. Метою наших досліджень було вивчення мікрофлори молока та деяких показників неспецифічної резистентності організму здорових та хворих на субклінічний мастит корів при застосуванні розчину полтавського бішофіту (РПБ).

Для її досягнення перед нами стояли такі завдання:

    - з допомогою клінічних і лабораторних методів вивчити ситуацію щодо захворюваності корів на субклінічний мастит у двох господарствах Полтавської області; - сформувати групи дослідних тварин, хворих на субклінічний мастит, і застосувати їм РПБ; - виділити культури бактерій із проб молока здорових та хворих на субклінічний мастит корів до та після застосування РПБ, вивчити їх біологічні властивості й ідентифікувати; - вивчити динаміку показників неспецифічної резистентності здорових і хворих на субклінічний мастит корів до та після застосування РПБ; - вивчити рівень токсичності РПБ для білих мишей.

Об'єкт дослідження - субклінічний мастит корів.

Предмет Дослідження - мікрофлора молока та резистентність здорових і хворих на субклінічний мастит корів при застосуванні РПБ.

Методи дослідження. У процесі виконання роботи користувалися клініч-ними, бактеріологічними, гематологічними, біохімічними, імунологічними, ток-сикологічними, патологоанатомічними та гістологічними методами досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Проведені системні моніторингові клінічні та лабораторні дослідження на субклінічний мастит корів двох господарств Полтавської області та молока від клінічно здорових і хворих корів; визначений бактеріальний спектр та біологічні властивості ізольованих мікроорганізмів, що відіграють значну роль у етіології субклінічного маститу корів, до та після застосування РПБ. Вперше одержані дані щодо впливу різних доз РПБ на природні неспецифічні фактори захисту організму корів і білих мишей. Відпрацьована методика і підібрані дози для застосування РПБ із метою підвищення захисних сил організму, зокрема, при субклінічному маститі у корів. Вивчені токсикологічні параметри РПБ у підгострому досліді та його вплив на морфологію внутрішніх органів і деяких імунологічних показників білих мишей. Доведена наявність у РПБ шкірно-резорбтивної та кумулятивної дій, що необхідно враховувати при його застосуванні як фармакологічного препарату.

Практичне значення одержаних результатів. Теоретично обгрунтована та практично доведена можливість і необхідність застосування РПБ для підвищення факторів неспецифічної природної резистентності тварин. Розроблені принципи його дозування та методика застосування як лікувального препарату для тварин. Запропонований удосконалений лабораторний метод діагностики субклінічного маститу корів, що включає схему бактеріологічного дослідження проб молока при субклінічному маститі. Вона передбачає одночасне виділення імовірних збудників, вивчення їх біологічних властивостей, у тому числі й для виявлення факторів патогенності. Субклінічний мастит легко диференціюється з допомогою запропонованого методу від уражень молочних залоз неінфекційної природи (подразнення вим'я), бактеріоносійства тощо. Зроблено висновок про роль ізольованих культур в етіології маститу.

Результати досліджень, викладені у дисертаційній роботі, застосовуються при лікуванні тварин у господарствах Полтавської області. На їх основі видані "Методичні рекомендації щодо діагностики, профілактики субклінічного маститу корів та боротьби з ним", які затверджені вченою радою факультету ветеринарної медицини ПДАА та колегією Управління ветеринарної медицини Полтавської області. Одержані результати використовуються в навчальному процесі у Полтавській державній аграрній академії, Національному аграрному університеті та Сумському національному аграрному університеті.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано ввесь обсяг експериментальних досліджень, проведено їх аналіз та узагальнення одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, які викладені у дисертації, повідомлялися й обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції "Полтавський бішофіт: набуте та перспективи" (Полтава, 1998), Міжнародній науково-практичній конференції "Екологічні аспекти застосування природних розчинів та мінералів" (Полтава, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції "Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення" (Полтава, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій десятиріччю факультету ветеринарної медицини ПДАА (Полтава, 2002) та щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу ПДСГІ та ПДАА (1998-2005).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані в 8 наукових працях, із яких 6 статей (3 особистих) - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, аналізу та узагальнення отриманих результатів, висновків, практичних пропозицій, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 164 сторінках тексту комп'ютерного набору, має 48 таблиць, 25 рисунків. Список використаних літературних джерел включає 297 найменувань, з яких 51 - із далекого зарубіжжя.

Похожие статьи




Загальна характеристика роботи - Мікрофлора молока та показники резистентності здорових і хворих на субклінічний мастит корів при застосуванні полтавського бішофіту

Предыдущая | Следующая