ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ - Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, профілактика та лікування)

За темою дисертаційної роботи протягом 1997-2005 років було проведено 7 дослідів на коровах чорно-рябої породи, 3-5-ї лактацій, продуктивністю 3000-5000 кг молока у 8 господарствах Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей. Клінічно було досліджено 6502 корови.

Перший дослід Полягав у проведенні диспансеризації з метою виявлення пододерматитів. Визначали поширеність пододерматитів у великої рогатої худоби та інтенсивність росту і стирання копитцевого рогу в корів залежно від пори року. Дослідження проводили протягом 1997-2000 рр. у ТзОВ ім. Б. Хмельницького та ПАФ "Маяк" Кам'янко-Бузького району Львівської області відповідно на 2040 та 1529 коровах; 1997-1999 рр. - у ПАФ "Злагода" Кам'янко-Бузького району Львівської області на 684; 1998-2000 рр. - у СВК "Бистриця" Тисменицького району Івано-Франківської області на 711 та у ПАФ "Лан" Кам'янко-Бузького району Львівської області - на 568; у 2001 році у ПАП "Озерна" Зборівського району Тернопільської області на 593 коровах.

У Другому досліді вивчення впливу умов утримання на стан копитець та частоту виникнення пододерматиті здійснювали у зимово-стійловий період 2000-2001 рр. у ПАФ "Злагода" Кам'янко-Бузького району Львівської області та у 2002-2003 рр. - у ТзОВ "Прометей" Зборівського району Тернопільської області. У кожному господарстві було сформовано дві групи корів (контрольна і дослідна) по 5 голів у кожній. Корів контрольної групи утримували на дерев'яній підлозі, а дослідної - на залізобетонній щілинній у чотирьохрядних типових приміщеннях. Гній прибирали скребковим транспортером. Раціони були збалансовані згідно з нормами. Дослідження копитцевого рогу проводили двома методами: біохімічним (визначення вмісту вологи, золи, жиру, білка, кератозів та SH-груп) та біофізичним (визначення щільності, твердості, опору до стирання, інтенсивності росту та стирання). Матеріалом для досліджень слугував копитцевий ріг.

Третій дослід полягав у вивченні впливу годівлі на виникнення і перебіг асептичного пододерматиту при дефіциті в раціоні тварин поживних та мінеральних речовин. Дослідження проводили у 2001 році у ПАФ "Лан" Кам'янко-Бузького району Львівської області. Для цього було сформовано дві групи корів чорно-рябої породи (контрольна та дослідна) по 5 голів у кожній продуктивністю 3000 - 4000 кг молока. Коровам дослідної групи згодовували корми раціону, дефіцитні за поживними та мінеральними речовинами, а тварини контрольної утримувались на раціоні, збалансованому згідно з рекомендованими нормами. Визначали величини кутів пальцевих суглобів у корів у нормі та при остеодистрофії; багатофакторний мас-об'ємний аналіз кісткової тканини, який полягав у визначенні щільності нативної сирої, сухої знежиреної кістки, щільності органічного матриксу і мінеральних речовин та індексу мінералізації; біохімічні дослідження крові щодо вмісту загального білка, глюкози, кетонових тіл, лужної фосфатази, вітамінів А і Е та кальцію, фосфору, міді, цинку і кобальту; біохімічні дослідження копитцевого рогу, які включали встановлення вмісту кальцію, фосфору, сірки, міді, цинку, кобальту, а також вологи, золи, жиру, білка, кератозів та SH-груп; біофізичні дослідження щодо визначення щільності копитцевого рогу, твердості, опору до стирання, інтенсивності росту та стирання. Матеріалом для досліджень слугувала кров, кісткова тканина та копитцевий ріг.

Четвертий дослід проведений з метою виявлення особливостей розвитку асептичного пододерматиту залежно від перебігу захворювання. Дослідження проводили у 2001-2002 рр. у ТзОВ "Прометей" Зборівського району Тернопільської області у зимово-весняний період. Для цього було сформовано три групи тварин - контрольну та дві дослідні, відповідно з гострим і хронічним перебігом захворювання (5-4-5 голів). З метою встановлення перебігу захворювання проводили гістологічні дослідження основи шкіри копитець та копитцевого рогу. Для отримання чіткої мікроморфологічної картини та змін у процесі патологічної перебудови тканини фарбували гематоксилін-еозином, пікрофуксином за Ван-Гізоном, толуїдиновим синім, аніліновим синім за методом Малорі; проводили ПАС-реакцію та реакцію Рітера-Олесона з метиленовим синім; дослідження крові для визначення кількості еритроцитів, лейкоцитів та виведення лейкограми; визначення вмісту гемоглобіну, вмісту загального білка, білкових фракцій, вітамінів А і Е, а також кальцію, фосфору, міді, цинку та кобальту; імунобіологічні дослідження крові для визначення фагоцитарної, бактерицидної, лізоцимної активності, кількості Т - і В-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів, величини імунорегуляторного індексу та IgG і IgM; біохімічні дослідження основи шкіри копитець на вміст гістаміну та амінокислот; біохімічні дослідження копитцевого рогу, які включали визначення вмісту амінокислот, вологи, золи, жиру, білка, кератозів, SH-груп, а також кальцію, фосфору, сірки, міді, цинку та кобальту; біофізичні дослідження копитцевого рогу з метою визначення щільності, твердості, опору до стирання, інтенсивності росту та стирання. Матеріалом слугувала кров, основа шкіри копитець та копитцевий ріг.

За результатами експериментальних досліджень було проведено П'ятий дослід, який включав розробку заходів профілактики виникнення асептичного пододерматиту у корів. Для проведення досліджень у ПАП "Озерна" Зборівського району Тернопільської області у 2003 р. було сформовано дві групи корів (контрольну і дослідну) по 6 у кожній, підібраних за принципом аналогів щодо породи, віку та продуктивності. Профілактику виконували протягом 2 міс. (лютий - березень). Коровам контрольної групи з профілактичною метою проводили корегувальну розчистку та застосовували копитцеві ванни з 10%-ним розчином міді сульфату двічі на тиждень з тижневим інтервалом. Тварин утримували на солом'яній підстилці. Коровам дослідної групи, крім корегувальної розчистки та моціону, використовували підстилку соломи зі сфагновим мохом у співвідношенні 3:1, здійснювали ультрафіолетове опромінення лампою ПРК-2 у дозі - 250 мер/год/м2, тривалістю - 25 хв двічі на тиждень, а один раз у тиждень - внутрішньом'язово вводили по 5 мл тривіту (А - 10 тис. ОД, D3 - 15 тис. ОД та Е - 20 мг). На ділянку вінчика і волярну поверхню п'ястя та пальмарну - плесни двічі на тиждень наносили 5%-ний водний розчин йоду і на вінчик один раз у тиждень 20%-ний розчин натрію сульфату у поєднанні з 20%-ним розчином диметилсульфоксиду. Дослідження проводили до початку профілактики на 30 і 60 доби. Поряд з клінічними дослідженнями визначали цитологічні зміни епідермісу копитець; біохімічні показники крові на вміст цистину, метіоніну, вітамінів А і Е, кальцію, фосфору, міді, цинку, кобальту і копитцевого рогу - на вміст вологи, кальцію, фосфору, сірки, міді, цинку, а також біофізичні показники (ріст та стирання). Проведено виробничу перевірку методу у 2004 р. у ТзОВ ім. Б. Хмельницького на 186 коровах.

Шостий дослід полягав у розробці методу лікування великої рогатої худоби з гострим перебігом асептичного пододерматиту. Для цього у 2002 р. у ПАФ "Лан" Кам'янко-Бузького району Львівської області було сформовано дві групи тварин (контрольну та дослідну) по 4 корови у кожній. Тварин обох груп утримували на солом'яній підстилці. Коровам контрольної групи на ділянку копитець застосовували водний душ (температура 15 ОС, тривалість 10 хв тричі на добу), а дослідної - на ділянку вінчика аплікували фармазолін-димексидний розчин (0,1%-ний розчин фармазоліну у поєднанні з 10%-ним водним розчином димексиду) двічі на добу тривалістю 25-30 хв. До початку та на другу і четверту доби були проведені клінічні, гематологічні, гістологічні та гістохімічні дослідження основи шкіри для визначення вмісту гістаміну; гістологічні дослідження основи шкіри копитець. У 2003-2004 ррр. у ПАФ "Лан" та ПАФ "Злагода" проведено виробничу перевірку на 38 коровах, хворих на гострий асептичний пододерматит.

Сьомий дослід полягав у розробці схеми лікування корів з хронічним перебігом асептичного пододерматиту. Дослідження проводилися у 2003 р. у ТзОВ "Прометей" Зборівського району Тернопільської області. Для цього було сформовано дві групи корів (контрольну і дослідну) по 5 у кожній, яких утримували на солом'яній підстилці. Тваринам контрольної групи забезпечували активний моціон та на копитця наносили парафін у вигляді аплікації двічі на тиждень. У дослідній групі один раз на тиждень внутрішньом'язово вводили по 5 мл тривіту та проводили активний моціон. Цим коровам на ділянку вінчика двічі на тиждень наносили 5%-ний йод-димексидний розчин та через кожні три доби застосовували аплікації 20%-ого водного розчину диметилсульфоксиду з лідазою. Поряд з клінічними дослідженнями до лікування, на 7, 14 та 21-у доби проводили дослідження крові (визначали кількість лейкоцитів, вміст міді, цинку, вітаміну А) і копитцевого рогу, які включали визначення вмісту вологи, кератозів, SH-груп, сірки, міді та цинку; гістологічні дослідження основи шкіри копитець. Кров та копитцевий ріг відбирали до початку та на 7, 14 і 21-у доби лікування, а основу шкіри - до початку та на 14-у добу у дослідній групі і на 21-у у контрольній. Виробничу перевірку проведено у 2004-2005 рр. У ПАФ "Маяк" та ТзОВ ім. Б. Хмельницького на 89 коровах з хронічним асептичним пододерматитом.

Клінічні дослідження тварин включали вимірювання температури тіла, частоти пульсу, дихання, а також встановлення наявності та типу кульгавості. Стан кінцівок оцінювали оглядом, пальпацією та вимірюванням кутів суглобів суглобовим кутоміром; стан кістяка - оглядом, пальпацією, а також проводили трепанобіопсію кісткової тканини в ділянці зовнішнього горба клубової кістки з наступним проведенням багатофакторного мас-об'ємного аналізу отриманих трепанобіоптатів за В. Б. Борисевичем (2000 р.).

Гістологічні та гістохімічні дослідження основи шкіри пальців і копитцевого рогу. Для гістологічного та гістохімічного дослідження відразу після забою тварин гострим скальпелем висікали зразки тканин площею біля 1 см2 І товщиною 3 - 5 мм. Отриманий матеріал негайно занурювали у фіксуючу рідину - 10% розчин забуференого формаліну, кальцій-формол при 40С (у холодильнику), рідину Карнуа. Заморожені та парафінові зрізи виготовляли відповідно до загальноприйнятих методик з наступним фарбуванням гематоксилін-еозином, пікрофуксином за Ван Гізоном, толуїдиновим синім, аніліновим синім за методом Малорі та метиленовим синім; використовували ПАС-реакцію. Гістохімічні методи включали виявлення білків, протеогліканів, глікопротеїнів та ферментів (Лилли Р., 1969; Авцын А. П. и др., 1971; Киссели Д., 1972; Берман А. Е., 1987; Odland G. E., 1991).

Морфологічні, біохімічні та імунологічні дослідження крові. Для виявлення прихованих змін у тканинах, органах і системах організму в лабораторних умовах визначали загальні клінічні показники крові - кількість еритроцитів і лейкоцитів шляхом підрахунку у лічильній камері з сіткою Горяєва (Левченко В. І. та співав., 1995). Лейкограму виводили підрахунком клітин білої крові у мазках, пофарбованих за Романовським-Гімзою, абсолютну кількість лімфоцитів у периферичній крові - розрахунковим методом. Вміст гемоглобіну визначали гемоглобін-ціанідним методом, загального білка - рефрактометрично, білкових фракцій - нефелометричним методом (Кондрахин И. П. и др., 1985), кальцію, міді та цинку - методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії (Львов Б. М., 1966), цистину та метіоніну - методом рідинної іонообмінної хроматографії на аналізаторі амінокислот марки "ААА-339М" фірми "Мікротехна - Прага", фосфор з ванадат-молібденовим реактивом (за Пулсом, у модифікації Коромисло ва В. Ф. та Кудрявцевої Л. А.), кобальту - за методом Гусєвої у модифікації Титової, кетонових тіл - йодометричним методом, глюкози - за кольоровою реакцією з орто-толуїдиновим реактивом, вітамінів А та Е - методом мікроколонкової нормально-фазної високоефективної рідинної хроматографії з УФ-детекцією на апараті "Міліхром-4" (Скурихин В. Н., Шабаев С. В., 1996), активність лужної фосфатази - за методом Боданські (Кондрахин И. П. и др., 1985). Фагоцитарну активність лейкоцитів визначали за В. Ю. Чумаченком (1992), бактерицидну активність сироватки крові - фотонефелометричним методом за Мюнсеном і Греффенсоном у модіфікації О. В.Смірнової, Т. А.Кузьміної, лізоцимну - нефелометричним методом (Маслянко Р. П. і співав., 2001). Кількість Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій (Т-хелпери, Т-супресори) визначали за методом M. Gondow et al. у модифікації Д. К. Новікова і В. И.Новикової; Т - та В-лімфоцитів - за розеткоутворенням з еритроцитами барана, а вміст імуноглобулінів класу IgG та IgM - шляхом імуноелектрофорезу за методом дискретного осадження (метод Афонсо) (Маслянко Р. П. і співавт., 2001).

Біохімічні дослідження основи шкіри копитець. Вміст гістаміну у зразках копитцевої дерми, які отримували після забою корів, визначали флюориметричним методом (Сидельников Ю. Н., Сиворакша Г. А., 1996); концентрацію амінокислот - методом рідинної іонообмінної хроматографії на аналізаторі амінокислот марки "ААА-339М" фірми "Мікротехна - Прага".

Біохімічні та біофізичні дослідження копитцевого рогу. Вміст вологи визначали стабільним висушуванням зразка до постійної маси; кількість золи - шляхом озолення у муфельній печі при температурі 500-600ОС; уміст жиру - на апараті Соксклета, білка - на апараті Кьєльдаля (Лебедев П. Т., Усович А. Т., 1976). Кератози визначали за методом Корфілда у модифікації І. А.Макара; SH-групи - за методом В. В. Калініна та А. А. Мглінєц з використанням реактиву Елмана, вміст сірки - з реактивом Бенедикта-Деніса (Макар И. А., 1977). Визначення концентрації кальцію, міді, цинку та кобальту проводили на атомно-абсорбційному спектрофотометрі "С-115 ПК" (Львов Б. М., 1966); фосфору - фотоколори-метричним методом за А. Т.Усовичем (Лебедев П. Т., Усович А. Т., 1976). Амінокислотний склад копитцевого рогу визначали методом рідинної іонообмінної хроматографії на аналізаторі амінокислот марки "ААА-339М" фірми "Мікротехна - Прага", щільність - гідростатичним зважуванням, твердість - за методом Бринеля, ріст і стирання - за допомогою насічок, нанесених на зачіпну частину стінки копитець, опір до стирання - спеціальним приладом УкрНІІКП (Панасик В. В., 1991).

Біометричну обробку отриманих даних здійснювали з використанням програм електронних таблиць Exсel (російська версія 7,0 для Windows 2000). Вираховували три ступені вірогідності - * р 0,05, ** р 0,01, *** р0,001.

Похожие статьи




ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ - Асептичні пододерматити у великої рогатої худоби (етіологія, патогенез, профілактика та лікування)

Предыдущая | Следующая