Вибір напрямків досліджень, матеріал та методики виконання роботи - Патоморфологічні зміни у свиней при кишковому клостридіозі

Дослідження проводились упродовж 2002-2005 років на базі кафедри патологічної анатомії Національного аграрного університету, патоморфологічного відділу Центральної державної лабораторії ветеринарної медицини, а також CВАТ АК "Калитянський" Броварського району Київської області.

При проведенні епізоотологічних досліджень встановлювали час виникнення захворювання, його тривалість та кількість поросят, що захворіли і загинули відносно загальної кількості тварин даної вікової групи. Такі дослідження включали аналіз звітності господарства та безпосередню роботу в його промисловій зоні. В останньому випадку збір даних проводили як шляхом опитування обслуговуючого персоналу, так і безпосереднім підрахунком хворих і клінічно здорових тварин під час проведення епізоотологічного обстеження.

У роботі було використано 641 тварину та 173 трупи поросят. Клінічний стан вивчали у 292 поросят-сисунів віком від 1 до 15 діб (з них 214 хворих на кишковий клостридіоз і 78 клінічно здорових) та у 349 поросят віком 2-4 місяці (з них 267 хворих на кишковий клостридіоз і 82 клінічно здорових). Клінічне обстеження включало загальний огляд поросят, а також термометрію та визначення частоти дихання і серцебиття (Борисевич В. Б., Борисевич Б. В., 1997).

Патолого-анатомічний розтин проводили у 76 поросят-сисунів віком від 1 до 15 діб (з них 65 загинули від кишкового клостридіозу і 11 були клінічно здоровими) та у 97 поросят віком 2 - 4 місяці (з них 83 загинули від кишкового клостридіозу і 14 були клінічно здоровими) методом часткової евісцерації (Салимов В. А., 2001).

Матеріал для гістологічних і гістохімічних досліджень відбирали від 29 трупів поросят-сисунів віком від 1 до 15 діб (з них 24 загинули від кишкового клостридіозу і 5 були клінічно здоровими) та від 33 трупів поросят віком 2-4 місяці (з них 27 загинули від кишкового клостридіозу і 6 були клінічно здоровими). Шматочки з різних ділянок селезінки, печінки, нирок, надниркової залози, легень, головного і спинного мозку, тимусу, лімфовузлів, серця, шлунку, кишечнику, підшлункової і щитоподібної залоз фіксували в 10 % водному розчині нейтрального формаліну і рідині Карнуа і через хлороформ заливали в парафін. Парафінові зрізи товщиною 7-10 мкм одержували за допомогою санного мікротому. На заморожувальному мікротомі одержували зрізи товщиною 15-20 мкм (Кононский А. И., 1976).

Для встановлення гістологічної будови органів і тканин проводили фарбування зрізів гематоксиліном Караці та еозином і за Ван-Гізон (Лили Р., 1969). Сумарні білки виявляли амідочорним 10В, загальні та кислі білки - методом Мікель-Кальве. Глікоген і глікопротеїди зафарбовували за допомогою ШЙК-реакції. Глікозаміноглікани виявляли альціановим синім при рН 1,0 та 2,5. Виявлення нуклеїнових кислот виконували за методом Ейнарсона та за В. Г. Конарєвим. Нейтральні ліпіди зафарбовували Суданом ІІІ (Пирс Э., 1962; Луппа Х., 1980). Одержані гістопрепарати вивчали під мікроскопом Біолам Р - 12 при збільшеннях 50-1500 і фотографували за допомогою фотонасадки МФН-10.

Визначення вмісту ліпідів у тканинах тонкого відділу кишечнику проводили відповідно до одержаного нами деклараційного патенту на винахід № 69960 7 GO1N33/48 від 15.09.2004 р. "Спосіб визначення кількості ліпідів у біологічних об'єктах при проведенні гістологічних і гістохімічних досліджень". Статистичну обробку одержаних даних виконували за Р. Б. Стрелковим (Стрелков Р. Б., 1966).

Результати власних досліджень

Похожие статьи




Вибір напрямків досліджень, матеріал та методики виконання роботи - Патоморфологічні зміни у свиней при кишковому клостридіозі

Предыдущая | Следующая