ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ - Управління інноваційним розвитком підприємств агропромислового комплексу

У Вступі обгрунтовано актуальність дослідження, визначено мету й основні завдання, предмет, об'єкт дослідження, висвітлено наукову новизну одержаних результатів, їх теоретичну та практичну цінність й особистий внесок здобувача, дані щодо апробації результатів дослідження та публікації за темою.

У першому розділі - "Теоретико-методичні основи управління інноваційним розвитком підприємств агропромислового комплексу" - досліджено теоретичну сутність ефективності управління інноваційною діяльністю підприємств агропромислового комплексу і проблеми, що постали на шляху управління ними, розглянуто принципи, функції та методи управління як складові частини механізму управління сільськогосподарськими підприємствами, а також вплив інновацій на їх формування. Управління інноваційним розвитком спрямоване на процес оптимізації використання ресурсів підприємств для задоволення соціально-економічних потреб суспільства і підвищення ефективності їх діяльності.

Ефективність управління інноваційною діяльністю визначається за допомогою різних підходів, але основними є методика оцінки ефективності, запропонована Державним інноваційним фондом України (оцінюються показники інноваційних проектів при конкурсному їх порівнянні), та методика, запропонована структурним підрозділом ООН з проблем промислового розвитку United Nations Industrial Development Organization, яка оцінює економічну ефективність інвестицій, потрібних для впровадження і реалізації запланованих інновацій, з урахуванням зміни вартості (дисконтування) вкладень у часі.

Дослідження теоретичних основ управління інноваційною діяльністю показали, що значна частина інноваційних пропозицій в агропромисловому комплексі поки що залишається не реалізованою через низький рівень платоспроможності сільськогосподарських виробників та їх слабку інвестиційну привабливість. Шляхами вирішення цих проблем є розробка і впровадження ефективного механізму управління їх інноваційним розвитком.

Аналіз сутності економічної категорії механізм управління інноваційним розвитком сільськогосподарських підприємств вказує на наявність процесу механічного виконання визначених управлінських функцій і методів. Функції управління здійснюються за допомогою методів, які на практиці постійно вдосконалюються відповідно до вимог зовнішнього середовища, їх виконання стає механічною послідовністю визначених складових елементів. Складові елементи стають немов би інструментами управління. Набір інструментів і важелів, які входять до даного методу управління у певній послідовності, що визначається дією об'єктивних економічних законів, становлять механізм управління. Механізми управління поділяються на організаційно-правові, економічні механізми та соціально-психологічні методи й об'єднуються під загальною назвою "господарський механізм", розрізняються залежно від масштабу дії на макро-, мезо - і мікрорівні.

У другому розділі - "Аналіз управління інноваційним розвитком сільськогосподарських підприємств на меліорованих землях" - Здійснено характеристику об'єкта дослідження, вивчено стан управління інвестиційною діяльністю сільськогосподарських підприємств на осушених землях Рівненської області та рівень їх інноваційного розвитку.

Аналіз динаміки земель сільськогосподарського призначення показав, що їх частка в загальному земельному фонді України в 2000 році становила 68 %, а в 2007-му - зменшилась до 63 %, тобто із сільськогосподарського використання з різних причин було вилучено 2593 тис. га земель. Відповідно відбулося скорочення площ осушених сільськогосподарських земель на 2076 тис. га (66 %); зрошених земель, що використовуються сільськогосподарськими підприємствами, Ї на 648 тис. га (28 %).

При ефективній експлуатації меліоративних систем, своєчасному проведенні агротехнічних заходів і дотриманні сівозмін урожайність сільськогосподарських культур на меліорованих землях в 2-3 рази перевищує ті самі показники на богарних землях. Незважаючи на переваги, які дає проведення сільськогосподарських меліорацій, динаміка обсягу площ поліпшених земель має постійну тенденцію до скорочення. Ще однією важливою особливістю діяльності сільськогосподарських підприємств на меліорованих землях є подвійне підпорядкування. На макрорівні їх управління здійснюється як Міністерством аграрної політики України, так і Державним комітетом України по водному господарству, регіональний рівень представлений Головним управлінням агропромислового розвитку при обласній державній адміністрації та Обласним управлінням меліорації і водного господарства.

У ході дослідження особлива увага приділялась аналізу діяльності сільськогосподарських підприємств на меліорованих землях Рівненської області, земельний фонд сільськогосподарських угідь якої становить 935 тис. га (47 %), що свідчить про високий рівень освоєності земель, з них 52 % - площа осушуваних земель сільськогосподарського призначення.

У 2008 році в розвиток агропромислової сфери області було залучено 221,7 млн. грн. інвестицій в основний капітал, що майже в 2 рази більше (185 %) ніж у відповідному періоді 2005 року; обсяг залучення іноземних інвестицій збільшився на 45 млн. дол. США.

За 2001-2007 роки обсяг коштів, що надходять до Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства на здійснення виробничої діяльності збільшився на 10080 тис. грн., з них кошти сільськогосподарських підприємств, що були направлені на експлуатаційні витрати, становили 4 % у 2001 та 1 % у 2007 роках, решта припадає на держбюджет. Це підтверджує те, що, незважаючи на загальний приріст обсягу інвестицій в агропромисловий комплекс Рівненської області, підприємства, що ведуть господарську діяльність на меліорованих землях, не мають достатнього обсягу інвестиційних вкладень, а отже проводять меліоративні заходи за залишковим принципом.

Потребує значного оновлення застаріла матеріально-технічна база сільськогосподарських підприємств, що має стійку тенденцію до скорочення як по країні в цілому, так і в Рівненській області (рис. 1). Вартість основних засобів сільськогосподарських підприємств за досліджуваний період зменшилася по Україні на 46 %, в Рівненській області - на 55 %. Ступінь зносу основних засобів сільськогосподарських підприємств Рівненської області досяг 56 %.

динаміка наявності основних засобів сільського господарства рівненської області у 2000-2007 рр., млн. грн

Рис. 1. Динаміка наявності основних засобів сільського господарства Рівненської області у 2000-2007 рр., млн. грн.

Сільськогосподарський інвестиційний агрокомплекс

Одним з основних завдань ефективного управління інноваційним розвитком повинно стати поліпшення меліоративного стану сільськогосподарських угідь, збереження та підвищення їх родючості. Як показав аналіз даних про меліоративний стан осушуваних сільськогосподарських угідь Рівненської області у 2008 році, 232 тис. га (72 %) потребують поліпшення. На якісний стан осушуваних сільськогосподарських угідь впливає неврегульована глибина рівня грунтових (43 %) та терміни відведення поверхневих вод (40 %).

Поліпшення стану меліорованих земель здійснюється за допомогою виконання агротехнічних заходів, реконструкції осушувальних систем і ремонту колекторно-дренажної мережі. Обсяг виконання агротехнічних заходів на осушуваних землях Рівненської області за період з 2005 по 2008 роки зменшився на 31 %, обсяг робіт з реконструкції осушувальних систем зменшився на 3 %, капітальний ремонт колекторно-дренажної мережі не проводився.

Здійснення ефективного регулювання водно-повітряного режиму грунтів потребує використання ряду технологічних комплексів машин і механізмів. Кількість механізмів у складі технологічних комплексів Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства скоротилася на 58 %. Подальший розвиток агропромислового комплексу потребує спрямування на впровадження інноваційної моделі функціонування, яка б сприяла реалізації потенціалу підприємств при виробництві сільськогосподарської продукції, оновлення техніки та технології ведення сільського господарства на меліорованих землях.

Діяльність сільськогосподарських підприємств на меліорованих землях тісно пов'язана з впровадженням концепції сталого розвитку, раціональним використанням земельних і водних ресурсів, підвищенням родючості грунтів і охороною навколишнього природного середовища. Удосконалення механізму управління інноваційним розвитком сільськогосподарських підприємств на меліорованих землях повинно розглядатися, в першу чергу, з точки зору реалізації цієї концепції.

У третьому розділі - "Шляхи підвищення ефективності управління інноваційним розвитком підприємств агропромислового комплексу" - запропоновано напрямки удосконалення управління інноваційним розвитком сільськогосподарських підприємств на меліорованих землях, розроблено їх модель для різних рівнів управління.

Основними напрямками удосконалення інноваційного розвитку сільськогосподарських підприємств на меліорованих землях повинна стати їх реорганізація шляхом побудови структур управління інноваційного типу; поглиблення змісту інновацій в діяльності підприємств за допомогою впровадження інноваційної моделі розвитку; диверсифікація управління сільськогосподарськими підприємствами на меліорованих землях від Міністерства аграрної політики України до Державного комітету України по водному господарству на макрорівні та від Головного управління агропромислового розвитку до Обласного управління меліорації і водного господарства на рівні окремого регіону; побудова моделі управління сільськогосподарськими підприємствами на меліорованих землях на принципах синергетичної теорії розвитку; забезпечення умов для ефективної інтеграції сільськогосподарських підприємств, можливість створення кластерів на рівні окремих територіально-цілісних одиниць з поступовим їх збільшенням до розміру агрокомплексів, що будуть об'єднувати декілька кластеризованих формувань; визначення джерел фінансування при здійсненні інноваційної діяльності підприємств; оцінка та формування ефективного механізму управління інноваційним розвитком сільськогосподарських підприємств на меліорованих землях.

Модель управління сільськогосподарськими підприємствами на меліорованих землях побудована на основі принципів теорії синергетики, таких як ентропія факторів зовнішнього і внутрішнього середовища, можливість їх самоорганізації, моменти зміни діючих факторів - точки біфуркацій та результати, до яких призводять ці зміни - атрактори.

Сільськогосподарські підприємства, що ведуть діяльність на меліорованих землях, знаходяться у критичному стані, тобто біфуркаційні зміни, які відбулися в зовнішньому і внутрішньому середовищі, обумовили його притягнення до атрактору кризи. Існуючі неефективні механізми управління під дією біфуркаційних змін перестали слідувати по заданій раніше траєкторії.

Модель впровадження механізму управління інноваційним розвитком сільськогосподарських підприємств на меліорованих землях на основі концептуальної синергетичної теорії дозволяє визначити шляхи та послідовність введення біфуркаційних точок, точок роздвоєння і вибрати необхідні інструменти, щоб змінити їх економічний стан в запланованому напрямку. Для санації сільськогосподарських підприємств, що ведуть діяльність на меліорованих землях, необхідно організувати ряд біфуркаційних точок на всіх рівнях управління.

Процес формування механізму управління інноваційним розвитком підприємств агропромислового комплексу можна розглянути у вигляді математичної моделі:

, (1)

Де ГМ - оцінка ступеня впровадження складових господарського механізму управління інноваційним розвитком агропромислового комплексу на всіх рівнях управління; FІ, FУ, FТ - функції формування механізмів управління відповідно на інституціональному, управлінському та технічному рівнях; ОПМІ, ОПМУ, ОПМТ - організаційно-правові механізми управління на відповідних рівнях; ЕМІ, ЕМУ, ЕМТ - економічні механізми управління на відповідних рівнях; СПМІ, СПМУ, СПМТ - соціально-психологічні методи управління на відповідних рівнях.

При прийнятті максимально можливої оцінки впровадження господарського механізму ГМ = 0,7..... 1, а всі складові елементи, що входять до нього, можна ввести у формулу за результатами експертних оцінок в розмірі від 0 до 1, тоді коефіцієнт ефективності використання господарського механізму управління дорівнює:

1. (2)

Для обгрунтування й оцінки значущості кожного із складових елементів механізму на всіх рівнях управління в умовах, коли даних щодо структуризації предметної області та інформації про неї недостатньо, була використана методика експертних оцінок, теорії нечітких множин і Fuzzy-технології.

При моделюванні механізму управління з метою його оцінки на математичній основі, позначаються всі його складові частини у вигляді нечітких інтегралів.

Кожний нечіткий інтеграл є результатом порівняння, з одного боку, науково обгрунтованого знання (еталону) у вигляді розподілу його на задані множини з нечіткою мірою дії, а з другого боку, - експертні оцінки фактичного стану цих множин.

Господарський механізм управління інноваційним розвитком сільськогосподарських підприємств на меліорованих землях характеризується множиною діючих факторів К. Ця множина складається з діючих інструментів на різних рівнях управління.

, (3)

Де SІ - множина діючих факторів (інструментів) господарського механізму управління на інституціональному рівні; SУ - те саме на управлінському рівні; SТ - те саме на технічному рівні.

Узагальнена оцінка ефективності використання господарського механізму управління може бути обчислена за допомогою нечіткого інтегралу:

, (4)

Де G(S) - питома вага кожного з діючих факторів S У формуванні господарського механізму управління інноваційним розвитком сільськогосподарських підприємств на меліорованих землях;

H(S) - суб'єктивна міра, експертна оцінка сучасного стану кожного з діючих факторів S У підмножині К; ° - позначка, яка вказує, що при розрахунку інтегралу враховується як експертна H(S), так і питома вага фактора g(S).

Врахувавши, що

Тоді (5)

Для знаходження нечіткої міри gЛ розраховуємо значення л, яке встановлює модальність інформаційних одиниць, представлених в таблиці 1. Модальність характеризує спосіб дії або відношення до дії, тобто визначає ступінь правдоподібності певного судження (експертної оцінки), яка надана на основі аналізу результатів експертного опитування фахівців і науковців агропромислового комплексу та водного господарства.

Таблиця 1

Вага та оцінка складових елементів господарського механізму управління

Рівень

Організаційно-правові механізми управління

Економічні механізми управління

Соціально-психологічні методи управління

Інституціо-нальний SІ

Правове регулювання g(S1)=0,9; h(S1)=0,6

Економічна політика g(S2)=0,8; h(S2)=0,7

Соціальна політика g(S3)=0,7; h(S3)=0,6

Управлінський SУ

Організаційне регулювання g(S4)=0,8; h(S4)=0,5

Фінансове регулювання g(S5)=0,8; h(S5)=0,4

Корпоративна культура g(S6)=0,6;

h(S6)=0,4

Технічний SТ

Організація управління g(S7)=0,7; h(S7)=0,5

Господарський розрахунок g(S8)=0,6; h(S8)=0,4

Організаційна культура g(S9)=0,6 h(S9)=0,3

Значення л визначається на засадах того, що ступінь важливості всієї множини К дорівнює одиниці. Звідси:

. (6)

Переносимо л в праву частину рівняння:

. (7)

На основі розрахунку одержимо.

Модальність інформаційних одиниць Л, згідно з розрахунками за допомогою комп'ютерної програми "Maple 8" дорівнює 0, тобто є мірою імовірності.

Нечіткий інтеграл E визначається наступним чином:

;

. (8)

Це значення визначає міру правдоподібності експертної оцінки дії господарського механізму управління та складає 80%. На основі розрахунку визначено існуючий стан дії господарського механізму управління підприємствами на меліорованих землях шляхом зведення результатів експертної оцінки складових механізму управління на кожному рівні з урахуванням міри її правдоподібності:

. (9)

Дія існуючого господарського механізму управління підприємств, що ведуть діяльність на меліорованих землях оцінюється як недостатньо ефективна, тому що здійснюється лише на 39% від теоретично потрібного. Тобто необхідне удосконалення та впровадження нового дієвого механізму управління з наданням особливого значення саме інноваційному розвитку.

Сільськогосподарські підприємства, що ведуть діяльність на осушуваних землях Рівненської області мають значні потенційні можливості, реалізація яких дозволить значно зміцнити економічний стан і підвищити продуктивність сільськогосподарських угідь.

Потенціал сільськогосподарських підприємств неможливо реалізувати без залучення інвестицій. Проблема їх отримання пов'язана, перш за все, з джерелами інвестування, проблемами їх визначення та підвищенням інвестиційної привабливості аграрного сектору Рівненської області.

Для забезпечення належного рівня експлуатації осушуваних систем, що розташовані на сільськогосподарських угіддях, нами запропоновано формування спеціального фонду накопичення за рахунок відрахувань з державного та місцевого бюджетів, а також коштів сільськогосподарських підприємств.

Метою створення спеціального фонду накопичення є акумулювання коштів з різних інвестиційних джерел, які будуть направлені на утримання в належному стані саме внутрішньогосподарської меліоративної мережі. Міжгосподарська меліоративна мережа обслуговується Рівненським обласним управлінням меліорації і водного господарства за державні кошти, тоді як внутрішньогосподарська мережа внаслідок нестачі коштів і спеціальної меліоративної техніки у власників сільськогосподарських угідь залишається без обслуговування.

Пропонується створення об'єднань виробників сільськогосподарської продукції на меліорованих землях в межах області або кількох районів та створення на основі таких об'єднань акціонерних товариств. Великі за обсягом, і тому економічно стійкі об'єднання венчурних сільськогосподарських підприємств, зможуть проводити більш ефективну політику по залученню як вітчизняних, так і іноземних інвесторів, а також впроваджувати інноваційні технології і методи підвищення урожайності, якості й екологічності сільськогосподарської продукції, одержаної з осушених земель Рівненської області.

Похожие статьи




ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ - Управління інноваційним розвитком підприємств агропромислового комплексу

Предыдущая | Следующая