Основний зміст роботи - Особливості ураження кореневою губкою соснових насаджень Харківщини та заходи щодо профілактики хвороби

Результати аналізу літературних джерел свідчать, що коренева губка завдає значної шкоди насадженням сосни. Вона викликає строкату гниль і є особливо небезпечною для молодняків і середньовікових соснових насаджень, іноді уражує стиглі та перестійні деревостани (Задорожний, Глазко, 1997; Усцький, 1999). Коренева губка сосни призводить до поступового ослаблення й відмирання дерев у насадженнях, які згодом перетворюються в рідколісся (Положенцев, Золотов, Чудний, 1969; Алексеев, 1974; Василяускас 1981; Ладейщикова, Побегайло, Белый 1981; Задорожний, Мариненко, Левченко, 1998; Краснов, Мєшкова, Усцький, 2001).

Загроза ураження культур кореневою губкою істотно зростає при створенні їх на ділянках, де проведено суцільні санітарні рубки насаджень, уражених цією хворобою, та на колишніх сільськогосподарських землях (Клюшник, 1962; Негруцкий, 1976; Ониськів, 1986; Ладєйщикова, Білий, 1991; Нечаев, Мурзина, 1994). Основним заходом, що застосовується в лісах України та інших країн з метою обмеження розвитку осередків кореневої губки, є вибіркові санітарні рубки, ефективність яких є низькою (Саутин, Серяпін, Воробьев, 1971; Алексеев, 1974).

Причиною відсутності ефективних заходів щодо обмеження масового поширення хвороби й локалізації осередків усихання є недостатня вивченість природи їх виникнення та особливостей диференціації дерев за станом в ураженому насадженні (Алексеев, 1974). У зв'язку з цим актуальність виявлення об'єктивних критеріїв оцінки санітарного стану дерев у насадженнях, уражених кореневою губкою, вивчення їх грунтових особливостей, розробки заходів профілактики і боротьби з хворобою не викликає сумнівів. Перспективними для діагностики прихованого ураження дерев є електрофізіологічні методи, які дають змогу визначити фізіологічний стан дерев майже безпомилково (Каширо, 1970; Ладейщикова, Побегайло, Алексеев, Коробченко, 1974; Кайбияйнен, 1979; Коловський, 1980; Криницький 1992). Одним із ефективних заходів захисту насаджень сосни від кореневої губки вважають запобігання колонізації нею пнів, залишених після рубок догляду, через поверхню зрізу шляхом їх штучної інокуляції грибами-антагоністами (Федоров, 1984). Проте препарати, які можна було б використовувати з цією метою, в Україні наразі не виробляють.

Природо-кліматичні умови регіону досліджень. Харківська область розташована у північно-східній частині України в межах водорозділу між басейнами Дону і Дніпра. Через територію області проходить межа лісостепової та степової зон. Середня багаторічна температура січня на півночі складає -7,5°, на півдні -7,2°, а абсолютний максимум улітку сягає +39°. Середні річні суми опадів коливаються від 457 до 568 мм, тобто Харківська область характеризується середнім річним зволоженням. Значну частину лівого берега піщаної борової тераси вздовж берегів Сіверського Дінця та його приток займають соснові і сосново-дубові ліси. На сухих підвищених і рівних ділянках із глибоким рівнем залягання грунтових вод формуються сухі типи лісів. Вологіші лісорослинні умови на знижених ділянках (свіжі субори) займають, переважно, чисті соснові насадження IА та II бонітетів, зрідка мішані з дубом. Створені в цих умовах монокультури сосни на землях, що вийшли з-під сільськогосподарського користування (так звані "староорні землі"), в основному уражені кореневою губкою.

Похожие статьи




Основний зміст роботи - Особливості ураження кореневою губкою соснових насаджень Харківщини та заходи щодо профілактики хвороби

Предыдущая | Следующая