ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ - Мікрофлора молока та показники резистентності здорових і хворих на субклінічний мастит корів при застосуванні полтавського бішофіту

Клініко-епізоотологічні дослідження. При обстеженні з допомогою епізоотологічного, клінічного і лабораторних методів стада зі 130 корів одного господарства та 150 - іншого виявили 20 (15,4%) та 46 (30,7%) корів, хворих на субклінічний мастит, і 3 (2,3%) та 4 (2,7%) корови - на серозно-катаральний відповідно.

При втиранні РПБ коровам, хворим на субклінічний мастит, у шкіру вимені через 12, 24, 48 і 60 годин до виліковування оптимальними були 12- та 24-годинний інтервали, при яких спостерігали зникнення ознак захворювання в найкоротший термін та бактерій у пробах молока. Тварини видужували за 2,8±0,4 діб, а при застосуванні антибіотиків - через 4,6±0,3 доби (р<0,001) і не хворіли на мастити впродовж 21 доби (термін спостереження).

Розробка загальної схеми бактеріологічного дослідження проб молока для діагностики субклінічного маститу корів. У наукових публікаціях [Івашура А. І., 1972; Оксамитний М. К., 1973; Карташова В. М., 1973 та ін.] описані методи бактеріологічного дослідження молока, в тому числі й при субклінічному маститі з метою виділення окремих видів бактерій - можливих збудників, вивчення їх біологічних властивостей. Така робота є досить трудомістка. Тому, з урахуванням літературних та власних даних, ми розробили і пропонуємо спрощену схему бактеріологічного дослідження молока при субклінічному маститі, наведену в табл. 1.

Із даних табл. 1 видно, що схема передбачає одночасне застосування методик і живильних середовищ для виділення найбільш імовірних збудників субклінічного маститу, вивчення їх біологічних властивостей для ідентифікації до виду та визначення ознак вірулентності. Запропонована методика значно скорочує час постановки діагнозу захворювання.

Мікрофлора молока корів до та після застосування РПБ. Із загального числа культур бактерій, виділених із проб молока хворих на субклінічний мастит корів у досліді 1, більшу частку складали культури Staph. аureus (60,9%), Staph. epidermidis (13,0%) та E. coli (26,1%), а у досліді 2 - Str. agalactiaе (39,9%), Staph. аureus (22,1%), Str. lactis (24,7%), Staph. epidermidis (7,6%), Str. faecalis і E. сoli (3,8 та 1,9%, відповідно). Із проб молока здорових тварин досліду 2 виділяли переважно культури Str. lactis (73,3%), Staph. epidermidis (13,3%), Staph. аureus і Str. faecalis (по 6,7%). Мікробний пейзаж молока клінічно здорових та хворих на субклінічний мастит корів досліду 2 наведені на рис. 1.

Рис.1. Мікробний пейзаж молока корів досліду 2: А - хворих на субклінічний мастит, Б - клінічно здорових

Після нанесення на шкіру і втирання протягом 5-7 хвилин РПБ з інтервалом 12-24 години у хворих корів зникали ознаки субклінічного маститу, а в їх молоці - бактерії із вірулентними властивостями видів Staph. aureus та Str. аgalactiaе і залишалися, переважно, Str. lactis, Str. faecalis, Staph. epidermidis та інші, які нерідко знаходяться у молоці клінічно здорових тварин. субклінічний мастит бішофіт корова

Біологічні властивості культур стафіло - та стрептококів, виділених із молока корів наведені у табл. 2-3.

Із даних табл. 2 видно, що культури Staph. аureus, виділені із проб молока хворих на субклінічний мастит корів до застосування РПБ, продукували плазмокоагулазу і термостійку ендонуклеазу, викликали ферментатацію манніту в аеробних та анаеробних умовах, б - чи в-гемоліз еритроцитів вівці і були вірулентними для білих мишей. Культури стафілококів, ізольовані з молока клінічно здорових корів, не мали термостійкої ендонуклеази і були авірулентними для білих мишей. Із проб молока корів, які видужали від субклінічного маститу після застосування РПБ з інтервалом в 24 години, ізолювали лише культури Staph. аureus, що продукували плазмокоагулазу та розкладали манніт в аеробних умовах. Решту названих вище видів бактерій не виділяли. У міру збільшення інтервалу між нашкірним застосуванням РПБ із молока корів почали виділяти культури Staph. аureus, з ознаками патогенності, такими як ферментація манніту в аеробних та анаеробних умовах, гемоліз еритроцитів вівці тощо. Проте у цих культур, як і в ізольованих від клінічно здорових корів, не виявили термостійкої ендонуклеази та вірулентних властивостей по відношенню до білих мишей.

Таблиця 2. Біологічні властивості культур стафілококів, виділених із молока корів досліду 2

Види бактерій	N	Проду-кування коагулази	Ферментація манніту	Гемо-ліз	Термостій-кість ендо-нуклеази	Вірулент-ність для білих мишей
В аеробних умовах	В анаербних умовах	Б	В	Д
До застосування препаратів
Від хворих на субклінічний мастит корів
Staph. аureus	10	+	+	+	+	-	-	+	+
Staph. аureus	9	+	+	+	+	-	-	+	-
Staph. аureus	16	+	+	+	-	+	-	+	+
Staph. epidermidis	12	-	+	-	-	-	-	-	-
Від здорових корів
Staph. аureus	2	+	+	+	+	-	-	-	-
Staph. epidermidis	4	-	+	-	-	-	-	-	-
Після застосування препаратів
2 група - РПБ з інтервалом 24 годин
Staph. аureus	1	+	+	-	-	-	-	-	-
3 група - РПБ з інтервалом 48 годин
Staph. аureus	4	+	+	+	+	-	-	-	-
Staph. аureus	2	+	+	-	-	-	-	-	-
4 група - РПБ з інтервалом 60 годин
Staph. аureus	1	+	+	+	+	-	-	-	-
Контроль
7 група - хворі тварини
Staph. аureus	5	+	+	+	-	+	-	+	+
Staph. аureus	1	+	+	+	+	-	-	+	+
Staph. epidermidis	7	-	+	-	-	-	-	-	-
9 група - клінічно здорові тварини
Staph. аureus	1	+	+	-	-	-	-	-	-
Staph. epidermidis	2	-	+	-	-	-	-	-	-

Примітка. Із молока корів груп 1, 5, 6, 8 культур стафілококів не виділено.

Таблиця 3. Біологічні властивості культур стрептококів, виділених із молока корів досліду 2

Види бактерій	N	Типи гемолізу еритроцитів вівці	Розчинний гемолізин	Резистентність до нагрівання при 60?С 30 хв.	Редукція метиленового синього у молоці	Ріст при температурі, ?С	Гідроліз гіпуровокислого Na	Ріст на бульйоні з 40% жовчі	САМР-тест	Утворення NH3 при рості на пептонному середовищі	Ферментація	Вірулентність для білих мишей
Б	В	Г	10	45	Сахарози	Крохмалю	Рафінози	Лактози	Трегалози	Аргініну	Сорбіту	Манніту	Саліцину	Інуліну	Ескуліну	Гліцерину
До застосування препаратів: Хворі на субклінічний мастит
Str. agalactiaе	49	-	+	-	+	-	-	-	-	+	+	+	+	+	-	-	+	+	+	-	-	+	-	-	-	+
Str. agalactiaе	16	-	-	-	+	-	-	-	-	+	+	+	+	+	-	-	+	+	+	-	-	+	-	-	-	-
Str. lactis	39	-	-	-	-	-	+	+	-	+	+	-	+	+	-	-	+	-	+	-	+	+	-	+	-	-
Str. faecalis	8	-	-	-	-	+	+	+	+	+	+	-	+	+	-	-	+	-	+	-	+	-	-	+	-	-
Клінічно здорові
Str. lactis	22	-	-	-	-	-	+	+	-	+	+	-	+	+	-	-	+	-	+	-	+	+	-	+	-	-
Str. faecalis	2	-	-	-	-	+	+	+	+	+	+	-	+	+	-	-	+	-	+	-	+	-	-	+	-	-
Після застосування препаратів: Група 3 - РПБ з інтервалом 48 годин
Str. agalactiaе	1	-	-	-	+	-	-	-	-	+	+	+	+	+	-	-	+	+	+	-	-	+	-	-	-	+
Str. agalactiaе	2	-	-	-	+	-	-	-	-	+	+	+	+	+	-	-	+	+	+	-	-	+	-	-	-	-
Str. lactis	2	-	-	-	-	-	+	+	-	+	+	-	+	+	-	-	+	-	+	-	+	+	-	+	-	-
Група 4 - РПБ з інтервалом 60 годин
Str. agalactiaе	3	-	-	-	+	-	-	-	-	+	+	+	+	+	-	-	+	+	+	-	-	+	-	-	-	+
Str. agalactiaе	1	-	+	-	+	-	-	-	-	+	+	+	+	+	-	-	+	+	+	-	-	+	-	-	-	+
Str. agalactiaе	2	-	+	-	+	-	-	-	-	+	+	+	+	+	-	-	+	+	+	-	-	+	-	-	-	-
Str. lactis	8	-	-	-	-	-	+	+	-	+	+	-	+	+	-	-	+	-	+	-	-	+	-	+	-	-
Група 5 - санобіт з інтервалом 24 годин
Str. lactis	2	-	-	-	-	-	+	+	-	+	+	-	+	+	-	-	+	-	+	-	-	+	-	+	-	-
Група 6 - антибіотики
Str. agalactiaе	1	-	-	-	+	-	-	-	-	+	+	+	+	+	-	-	+	+	+	-	-	+	-	-	-	-
Група 7 - хворі тварини
Str. agalactiaе	7	-	+	-	+	-	-	-	-	+	+	+	+	+	-	-	+	+	+	-	-	+	-	-	-	+
Str. agalactiaе	2	-	-	-	+	-	-	-	-	+	+	+	+	+	-	-	+	+	+	-	-	+	-	-	-	+
Str. agalactiaе	2	-	-	-	+	-	-	-	-	+	+	+	+	+	-	-	+	+	+	-	-	+	-	-	-	-
Str. faecalis	2	-	-	-	-	+	+	+	+	+	+	-	+	+	-	-	+	-	+	-	+	-	-	+	-	-
Група 9 - здорові тварини
Str. lactis	3	-	-	-	-	-	+	+	-	+	+	-	+	+	-	-	+	-	+	-	+	+	-	+	-	-

Дані табл. 3 показують, що із молока хворих корів виділили 65 культур Str. аgalactiaе. Вони мали в основному подібні біологічні властивості, описані в літературі, однак 49 (75,4%) із них були вірулентними для білих мишей і продукували в-гемолізин, а 16 (24,6%) цих властивостей не мали.

Культури Str. аgalactiaе не ізолювали із проб молока клінічно здорових корів і вилікуваних від субклінічного маститу з допомогою антибіотиків та РПБ, який застосовували з інтервалами 12 та 24 години до повного одужання. При 48 та 60-годинних інтервалах результати їх ізоляції були позитивними, але вони мали варіанти щодо гемолізу еритроцитів овець на кров'яному агарі та вірулентності для білих мишей.

Культури Str. lactis у біологічному відношенні були ідентичними незалежно від часу виділення - до чи після застосування РПБ.

Показники природної резистентності організму здорових і хворих на субклінічний мастит корів до та після застосування РПБ. Результати цих досліджень наведені у табл. 4 та 5.

Таблиця 4. Динаміка показників гуморальної неспецифічної резистентності корів досліду 2, М±m

Групи Тварин	Бактерицидна активність сироватки крові, %	Комплементарна Активність сироватки крові, С'Н50	Лізоцимна Активність сироватки крові, %
До застосування препаратів	Через 7 діб	До застосування препаратів	Через 7 діб	До застосування препаратів	Через 7 діб
1	52,28±1,21	65,67±1,31***	0,92±0,08	1,78±0,08***	23,57±0,87	29,04±0,37**
2	51,59±1,12	66,74±0,89***	1,07±0,07	1,72±0,05***	23,06±0,64	28,66±0,37**
3	52,94±0,91	58,39±1,26	1,11±0,11	1,43±0,07	23,29±0,80	25,33±0,79
4	51,21±1,06	55,77±1,64	0,99±0,10	1,18±0,08	22,85±0,82	23,24±0,61
5	52,88±1,06	65,28±1,48***	0,98±0,06	1,75±0,08***	22,89±0,92	29,35±0,93**
6	51,94±1,18	53,34±1,61	0,95±0,10	0,95±0,09	23,89±0,92	22,94±1,04
7	50,74±0,81	51,11±1,39	0,98±0,09	0,95±0,09	23,78±0,78	23.80 ±0,62
8	55,56±0,89	67,48±1,09***	1,21±0,03	1,75±0,05***	24,74±0,79	28,98±1,01**
9	55,48±0,79	55,31±1,08	1,22±0,09	1,25±0,05	25,23±0,77	24,94±0,89

Примітка. *** - р<0,001;** - р<0,01.

Як видно із даних табл. 4 та 5, у хворих на субклінічний мастит корів, порівняно з контролем, до застосування РПБ спостерігали нижчі (р>0,05) рівні показників бактерицидної активності сироватки крові (БАСК), комплементарної активності сироватки крові (КАСК), лізоцимної активності сироватки крові (ЛАСК) та опсоно-фагоцитарної реакції.

На 7 добу після застосування РПБ з інтервалами 12 та 24 години і санобіту показники БАСК, КАСК, ЛАСК та опсоно-фагоцитарної реакції у корів стали достовірно вищими, порівняно з контролем. Так, у корів, які одужали від субклінічного маститу, рівень БАСК був підвищеним до 65,28±1,48-66,74±0,89%, а у здорових тварин - до 67,48±1,09% (контроль 55,31±1,08 %, р<0,001); КАСК - до 1,72±0,05-1,78±0,08 С'Н50 І 1,75±0,05 С'Н50 (контроль 1,25±0,05 С'Н50, р<0,001); ЛАСК - до 28,66±0,37-29,35±0,93% і 28,98±1,01% відповідно (контроль 24,94±0,89 %, р<0,01).

Таблиця 5. Динаміка показників опсоно-фагоцитарної реакції корів досліду 2, М±m

Групи тварин	Фагоцитарна активність нейтрофілів, %	Фагоцитарне число, од.	Фагоцитарний індекс, од.
До застосування препаратів	Через 7 діб	До застосування препаратів	Через 7 діб	До застосування препаратів	Через 7 діб
1	46,00±1,06	58,67±1,06***	6,59±0,31	9,27±0,60**	3,02±0,12	5,42±0,27***
2	45,70±0,87	57,90±1,30***	6,39±0,27	9,07±0,37***	2,91±0,13	5,25±0,29***
3	45,83±0,71	49,83±0,53	6,62±0,25	7,35±0,48	3,03±0,07	3,67±0,30
4	45,50±0,89	46,00±1,06	6,79±0,39	7,02±0,23	3,09±0,17	3,23±0,10
5	46,67±1,48	58,50±1,95***	6,17±0,48	9,38±0,64***	2,86±0,18	5,50±0,45***
6	46,50±1,42	47,17±1,06	6,28±0,40	6,31±0,39	2,92±0.20	2,98±0,22
7	46,17±1,06	46,00±0,89	6,59±0,33	6,52±0,23	3,05±0,23	3,00±0,14
8	49,50±1,19	60,40±1,06***	7,08±0,52	9,17±0,41***	3,46±0,16	5,55±0,30***
9	49,17±1,24	49,50±0,89	7,02±0,56	7,11±0,54	3,44±0,26	3,51±0,19

Примітка. *** - р<0,001;** - р<0,01.

У тварин цих же груп були підвищеними ФА до 57,90±1,30-58,67±1,06% та 60,40±1,06% відповідно (контроль 49,50±0,89 %, р<0,001), ФЧ - до 9,07±0,37 -9,27±0,60 од. та 9,17±0,41 од. (контроль 7,11±0,54 од., р< 0,01-0,001) і ФІ - до 5,25±0,29-5,50±0,45 од. та 5,55±0,30 од. відповідно (контроль 3,51±0,19 од., р<0,001).

Усі названі показники були достовірно вищими (р<0,01-0,001), порівняно з контрольними, у корів тих же груп, як і на 7 добу, також на 14 та 21 добу після початку застосування РПБ та санобіту.

У периферійній крові корів, які одужали від субклінічного маститу після застосування РПБ з інтервалами 12 і 24 години чи санобіту, на 7 добу відмічали достовірне збільшення рівнів еритроцитів до 6,55±0,20-7,48±0,27 Т/л, а у клінічно здорових - до 7,04±0,21 Т/л (контроль 5,74±0,26 Т/л, р<0,05-0,001), гемоглобіну до 117,70±2,16-120,80±5,50 г/л та 121,50±3,79 г/л, відповідно, (контроль 97,50±0,89 г/л, р<0,01-0,001), а в пробах сироваток крові - альбумінів до 35,55±0,82-36,13±0,85% та 36,26±0,20% (контроль 31,72±1,56%, р<0,05-0,01), - глобулінів до 35,01±0,77-36,12±0,74% та 36,18±0,74% (контроль 28,15±1,42%, р<0,01) і магнію до 3,86±0,25 ммоль/л та 2,49±0,25 ммоль/л (контроль 1,60±0,12 ммоль/л, р<0,05).

Таким чином, достовірне підвищення рівнів імунологічних і фізіологічних показників спостерігали як у клінічно здорових, так і в хворих на субклінічний мастит корів, після застосування РПБ з інтервалами 12 та 24 години і санобіту.

Результати вивчення токсичності РПБ на білих мишах. У трьох дослідах на 80 білих мишах визначили дозу, яка оптимально діяла на їх клінічний стан, фізіологічні та імунологічні показники. На них випробували однократну, двох-, чотирьох - та десятикратну дози. В якості однократної дози взяли таку кількість РПБ, яка вміщала добову норму магнію білих мишей. Результати досліджень показали, що однократною є доза 130-200 мг сухого залишку препарату на 1 кг живої маси тіла тварини. З урахуванням живої маси (20-30 г), кожна із них одержала магнію від 25,7 до 38,5 мг/кг, або в середньому 30,8 мг/кг.

Після застосування РПБ на шкіру або всередину в одно - чи двохкратній дозах у білих мишей спостерігали задовільний клінічний стан та достовірне підвищення рівнів еритроцитів, гемоглобіну та показників опсоно-фагоцитарної реакції нейтрофілів на 7 добу, що зберігалося протягом 28 діб. Так, на 28 добу реєстрували збільшення в крові кількості еритроцитів до 7,79±0,46-9,14±0,49 Т/л (контроль 5,90±0,14 Т/л, р<0,01-0,001), гемоглобіну до 144,00±1,00-149,00±3,30 г/л (контроль 110,50±2,70 г/л, р<0,001), ФА до 74,80±1,29-80,00±1,77% (контроль 63,33±1,68%, р<0,001); ФІ до 7,33±0,19-8,15±0,34 од. (контроль 5,50±0,21 од., р<0,05-0,001; ФЧ до 5,92±0,21-6,09±0,19 од. (контроль 3,48±0,23 од., р<0,01-0,001). На гістологічній картині у селезінці виявили збільшеними в розмірах фолікули до 44,3±3,0 од. (контроль 33,0±2,68 од., р<0,01) та їх росткові зони до 25,6±0,25 од. (контроль 8,8±2,16 од., р<0,001), а в червоному кістковому мозку зросла кількість гемоцитобластів та мегакаріоцитів до 7,67±0,42 (контроль 3,67±0,42, р<0,01), що свідчить про стимуляцію гемопоезу. Гістологічна будова тканин серця, шлунку, печінки та нирок тварин була такою ж, як і в контролі.

РПБ в одно - та двохкратній дозах не викликав отруєння та алергізації білих мишей, легко всмоктувався через шкіру і мав кумулятивну дію. У чотирьох - та десятикратних дозах у них з'являлись ознаки отруєння (зниження апетиту, ерозійний гастрит, білкова дистрофія ниркових канальців тощо) та загибель (LD50 Та LD100 Відповідно).

Похожие статьи