Донатистська суперечка - Еклезіологічні погляди Августина Блаженного та їхній вплив у історії
Після хрещення Августин повернувся на батьківщину, де всупереч власної волі був висвячений у пресвітери церкви, а в 395 році його вибрали єпископом Гіппону. Впродовж 35 років був пастирем який з величезним смиренням і полум'яною любов'ю відноситься до свого стада. В цей період пресвітерства великого значення надає вивченню Писання, що допомогло йому звільнитися від залежності неоплатонізму, і в його творах з'являються чисто біблійні поняття, такі як закон, благодать, гріх, відродження оправдання, наперед визначення і інші.
Слід врахувати особливість епохи в якій проходило життя і діяльність Блаженного. Найперше, статус церкви в суспільстві у постконстянтинівську епоху значно змінився і був кардинально іншим ніж до цього. Гнана церква перших трьох століть, яка вороже сприймалася у суспільстві і багато зусиль витрачала на апологетику, в короткий термін часу зробилася імперською та вигідною для того, щоб вважати себе християнином. Імператор почав сприйматися вже не як ворог - а друг, і захисник істини, не як втілення темної сторони, - а Божий обранець, що силою меча має підтримувати порядок на благо для народу. Це призвело до того, що церква втрачала свою чітку контрастність із суспільством, вона вже не протиставлялася, а навпаки все почало підлаштовуватися під неї, саме тоді політика і почала проникати в її структуру.
На період Августинівського єпископства припадають суперечки і незгоди, які випали на долю Північноафиканської церкви на початку Vст. Саме в боротьбі із рухом донатистів, пізніше іменованих рухом "вільних церков" - Августин сформулював своє розуміння церкви, хоча в цьому багато завдячує Кіпріану та Оптату Мілевійському, який ще до нього написав поти них декілька трактатів.
Виникнення донатизму відноситься до часу гонінь при Діоклетіані, які розпочалися в 303р. Імператор видав едикт про конфіскацію усіх християнських писань під страхом смертної кари. Деякі вважали видачу книг, як ознаку відпадіння від християнства, і називали таких traditores. Тоді як інші, вільніше до цього відносилися, і дозволяли собі видавати священні книги, або ж підміняли їх єретичними. Коли Карфагенський єпископ Мензурій видав книги проти нього в пастві почався опозиційний рух. Після його смерті вибрали Цеціліана, який посвячення отримав від Фелікса Аптунгського, якого також звинувачували у видачі книг. Нумідійські єпископи з цієї причини не визнали посвячення дійсним і об'явили Целіціана недійсним єпископом, і вибрали на його місце Майорана, та незабаром його наступником став Донат, від якого і отримав назву цей рух[12; 368].
Варто також відзначити той факт, що імператор Констянтин, після того як став володарем імперії, визнав законність обрання Целіціана, а донатистів не включив до списку тих, кого нагородив грошовими подарунками. Вони оскаржили це рішенні і винесли вимогу щоб їхню справу розглядали нейтральні судді з Галлії, де не було гонінь, щоб визнати законність їхніх вимог. Собори в Римі і Арлі двічі визнавали Цеціліана дійсним єпископом, проте донатисти на цьому не заспокоїлися, і вимагали особистого імператорського втручання, а коли Констянтин прийняв рішення проти них, вони відмовилися підкоритися і цьому. Це змусило імператора видати наказ про закриття їхніх церков і вигнання єпископів, такі дії означали переслідування християн християнами, і в майбутньому стали причиною досить негативних наслідків, коли церква за допомогою світської влади силою меча намагалася примирити єретичні рухи із своїми доктринальними положеннями, за таку ідею на першому етапі і виступав Августин, який був прихильником єдності всієї вселенської церкви, ідею якої так старанно намагався оберігати ще Констянтин. Влучно відзначив Шмеман: "Донатиський розкол - ще до нашестя вандалів - зробився початком кінця великої і славної Африканської церкви, а державні переслідування, остання і велика помилка Констянтина, перетворили розкольників в мученики, і тим самим тільки підсилила цей сепаратиський рух"[23; 46].
Вчення донатистів зводиться до їх уявлення про церкву та погляду на відносини між церквою та державою. Ідеї Кіпріана, іменем якого навіть найменували свій рух, і Новатіана також мали на них вплив разом з іншими сепаратиськими рухами древньої церкви. Вони вважали істинними лише тих єпископів, які мають дар Духа. Подібно до Кіпріана, повязували Дух і служіння, єпископ був для них носієм Духа. Можна вважати дійсним лише такого єпископа, який своїми дарами і бездоганною поведінкою доказує, що є носієм Духа. Таке розуміння призводить до цього, що ніхто не зможе дати для іншого того, що не має сам. Тому, якщо священник сам не буде святим і чистим, не зможе освячувати інших через таїнства. Хрещення і ординація, які звершувалися священником, що був традитором чи відзначався неморальними вчинками, вважалися не дієвими. Хеглонд пише: "Донатисти були прихильниками поглядів названих "theologia regenitorym", - тобто, дія таїнств залежить від святості служителя"[20; 110].
Така їхня позиція пояснюється їхнім розумінням церкви, яка вважалася спільнотою святих. А оскільки існуюча церква включає в себе лицемірів і грішників, це являється сигналом про те, що від таких потрібно відділитися. Донатисти вимагали перехрещення від тих, хто навертається до їхньої общини. Свою церкву вважали єдиною істинною на противагу імперській, яка користуючись мечем, насильно навертала противників у своє лоно. Зважаючи на це, що велика частина тогочасних північноафриканських служителів перейшла на бік цього руху( мали 400 своїх єпископів і намагалися в кожному місті поставити свою єпархію на противагу офіційній), реакція Августина була просто логічною, який був не лише прихильником і проповідником любові та єдинства у вселенській церкві, а й ототожнював себе із Північною Африкою, тому і став одним із найактивніших у боротьбі з цим рухом.
Важливо також відзначити, що донатистський рух можна, і навіть потрібно вважати, в деякій мірі, як рух протесту проти обрядовості і традиційності, яка почала проникати в церкву разом із потоком нерозкаяних людей після легалізації церкви, а ще більше після указу Феодосія. Це створило різкий контраст між благоговійним станом в часи переслідування, коли кожен міг в любий момент бути випробуваний на справжність і стійкість своєї віри, та престижним відвідуванням церкви, яку захищає сам імператор. Саме для цієї епохи характерне "номінальне християнство", як відзначив Шмеман: "Цей період наповнений богословськими суперечками, міста переповнювалися величними храмами, в них торжественно і велично проводили богослужіння. Але чи можна говорити про переміну моралі?"[23; 58]. Після едикту Феодосія церква стала вже не союзом вірних, а союзом змушених вірити. Вона далеко не відповідала євангельському зразку і служителі почали виконувати свої функції дбаючи більше про форму і обрядовість, характерну для язичницького культу, аніж про духовний зміст і благочестиву поведінку. Тому багато їхніх поглядів можуть розглядатися, як намагання не допустити в церкві беззмістовної обрядовості, в якій виконання видимих речей(таїнств) буде позбавлено внутрішньої суті(справжньої духовності, яка походить від Бога).
Така не зовсім приємна реальність створила в ідеях Августина розділення в самому собі, який прекрасно бачив перед собою Біблійний ідеал церкви і несумісний з ним стан речей після її одержавлення. Це змусило його шукати пояснення, і він намагався знайти модель церкви яка змогла б найкраще відповісти реальності.
Похожие статьи
-
Незважаючи на те, що реформація виникла як опозиційний рух до католицизму, ідеї Августина вплинули на її провідників нічим не менше. Лютер, Кальвін,...
-
Ціль даного розділу показати, як погляди Августина зуміли вплинути на хід історії і, втілившись в середньовічний католицизм, зберегти свою актуальність...
-
Висновки - Еклезіологічні погляди Августина Блаженного та їхній вплив у історії
Отже, розглядаючи погляди і розуміння Августином церкви, не можна уявити їх відірваними від наділеного природою талантом, харизматичними якостями,...
-
Розуміння церкви, в якій здійснюються таїнства, були для Августина земною видимою демонстрацією небесної духовної реальності. В цьому розділі будуть...
-
Вступ - Еклезіологічні погляди Августина Блаженного та їхній вплив у історії
Один російський історик порівняв визначних особистостей із гірськими пагорбами, які приваблюють до себе висотою, направленістю в небо і широтою...
-
Розуміння таїнств - Еклезіологічні погляди Августина Блаженного та їхній вплив у історії
Щоб зрозуміти погляд Августина Блаженного на церковну ієрархію і дієвість таїнств потрібно відштовхуватися від його загальних богословських поглядів....
-
Суперечка з Пелагієм - Еклезіологічні погляди Августина Блаженного та їхній вплив у історії
З моменту свого навернення Августин Блаженний протидіяв і захищав церкву від різних лжевчень, якщо в останній рік свого перебування в Італії це були...
-
Невдовзі Августин переїздить в Рим, а згодом у Мілан, де мав змогу слухати проповіді блискучого християнського проповідника Амвросія Медіоланського, він...
-
Хтось сказав: "Перш ніж зрозуміти богословські погляди особистості - зрозумійте її життя". Ці слова відкривають один із найважливіших принципів у...
-
Даний розділ розгляне суто еклезіологічні погляди Августина, з урахуванням того, що розуміння і сприйняття церкви Августином формувалося за досить...
-
Біблійні історії - Історія написання та склад релігії. Основні біблійні історії
Створення світу Ми з тобою звикли до того, що поруч завжди люди, що ми не єдині на цій планеті. Та й взагалі, що світ наш існує! Але, як стверджує...
-
Біблія на українських землях - Історія написання та склад релігії. Основні біблійні історії
А коли ж саме прийшла Біблія на українську землю? Було це ще до Київської Русі. Відомо, що слов'янський просвітитель Кирило бачив у Криму в одного русина...
-
Бажання знати зміст і значення тієї або іншої події в особистому або громадському житті завжди було властиве людині. Людство, що не було просвітлене...
-
АНАЛІЗ " ДИСПУТУ ПРО З'ЯСУВАННЯ ДІЄВОСТІ ІНДУЛЬГЕНЦІЙ" - Диспут про з'ясування дієвості індульгенцій
Різні теологи, вчені неоднозначно висловлюються щодо "Диспуту про з'ясування дієвості індульгенцій" Мартіна Лютера. У періодичному виданні...
-
Важливим естетичним, моральним, етичним стимулом стало Святе Письмо й у розвитку літератури наступних періодів. У літературі XIX-XX ст. розвивається...
-
Створювалися Біблійні книги на трьох континентах: в Азії, Африці та Європі. І на трьох мовах: давньоєврейській, арамейській, грецькій. Де тільки не...
-
На відміну від думки, що побутувала щодо найкращої перекладацької стратегії (підходу) в роботі з тлумачення тексту іншою мовою, яка полягала в передачі...
-
Містика (від гр. слова таїнство) - Це віра в надприродне, божественне, зверхчутливе, віра в можливість безпосередньо спілкування Людини з "надприродними...
-
Релігійні витоки християнства - Виникнення християнства
Християнство -- найпоширеніша світова релігія, що налічує у своїх лавах понад 2 млрд. людей (мінімальні дані -- 1,4--1,5 млрд.). Воно сформувалося на...
-
Види магії - Магічні вірування та релігія
Відомі різні види первісної магії: промислова, землеробська, військова, лікувальна, любовна, шкодоносна та ін. Вони полягали в заклинанні мисливських...
-
Види магії - Первісні релігійні вірування
Відомі різні види первісної магії: промислова, землеробська, військова, лікувальна, любовна, шкодоносна та ін. Вони полягали в заклинанні мисливських...
-
Чаклунство анімізм магія надприродний Відомі різні види первісної магії: промислова, землеробська, військова, лікувальна, любовна, шкодоносна та ін. Вони...
-
Висновки - Релігійний фактор у міжнародних відносинах епохи Середньовіччя
У курсовій роботі здійснено дослідження ролі християнства як однієї з домінуючих світових релігій у міжнародних відносинах епохи Середньовіччя. При цьому...
-
Таїнствo Хрещення і йoгo сутність - Таїнство Хрещення
Першим таїнством, без якого жодна людина не може стати членом Церкви Христової, є таїнство Хрещення. За словами Христа Спасителя, воно служить для людей...
-
Священство до вавилонського полону - Священство як інститут божий
Яким було священство у Старому Завіті? Хто його встановив і навіщо? З Біблії випливає, що за часів Мойсея Господь Бог вирішив встановити окремий...
-
КАНОНІЧНІ ТЛУМАЧЕННЯ ПОХОДЖЕННЯ РЕЛІГІЇ Богослови майже усіх релігійних конфесій запевняють своїх віруючих, що їх релігія є віровчення, яке дано людям...
-
Біблія - першоджерело мистецтва - Вплив християнства на мистецтво
У Біблії є багато сюжетів, які стали популярними в світовій літературі, образотворчому мистецтві. Пригадаємо знамениті твори діячів Відродження: Рафаеля,...
-
Розвиток літератури. Літописання - Вплив християнства на мистецтво
Коли християнство стало державною релігією Київської Русі, виникла потреба ознайомити віруючі з Біблією, житіями святих, проповідями, а також з історією...
-
Вплив стану серця на життя людини - Серце - єднальне начало людини
Стан людського серця активно впливає на все життя людини. Він може впливати на людські слова: "Бо чим серце наповнене, те говорять уста. Добра людина з...
-
1 Прийняття імені при вступі дo християнськoгo суспільства Перед тим, як рoзпoчати істoричне дoслідження чинoпoслідувань таїнства Хрещення, неoбхіднo...
-
Взаємовідносини РПЦ і Ватикану за часів Іоанна Павла II - Російська Православна Церква в ХХ ст
З кончиною Папи Івана Павла II (2.04.2005) закінчився найдовший понтифікат в історії минулого століття. Покійний тато був першим слов'янином на чолі...
-
Таїнство Миропомазання у складі чину Хрещення Розглядаючи історичний розвиток таїнства хрещення, не можна обминути увагою ще одне таїнство, яке тісно...
-
П'ятдисятництво - Соціально-політичні орієнтації в ранньому та пізньому протестантизмі
Близька до баптизму за характером віровчення протестантська течія в християнстві. Це порівняно молода, однак досить активно діюча релігійна секта в...
-
Розвиток християнства на Русі - Протиборство християнства і язичництва на Русі
Предки наші в дохристиянську добу стикалися з багатьма різними релігіями, які помітно вплинули на їх власну віру. Це були християнство, іслам, юдаїзм...
-
Вавилонський полон і переселення, Обов'язки старозавітного священства - Священство як інститут божий
Обов'язки старозавітного священства В юдаїзмі священство передається у спадок в сімейній лінії Аарона. Це євреї з роду Левія. Але після Вавилонського...
-
Канонізація (причислення до лику святих) відбувається на підставі церковних подвигів та заслуг. Світські заслуги перед народом і державою вшановуються у...
-
Біографія Петра Могили - "Катехизис" митрополита Петра Могили
Петро Могила - Митрополит Київський і Галицький, екзарх Константинопольський. Народився Петро 21 грудня 1596 в сім'ї молдавського господаря Симеона, який...
-
Напрями християнства - Християнство: від витоків до наших днів
У ході формування християнство розпалося на три основні гілки: католицизм, православ'я, протестантизм. У кожній з цих гілок почалося формування власної,...
-
Форми шанування богів у Древній Греції - Грецька міфологія та релігія
Культ і обрядовість у греків зберігалися, ймовірно, у виді традицій від епохи героїв Гомера до значно більш пізніх періодів грецької історії, аж до...
-
Школа Йогачара - Філософія буддизму. Філософія Хінаяна та Махаяна
Другу школу махаяни (школу Йогачара) заснували два брати - Васубандху і Асанга. Вони жили в IV столітті на північно-заході Індії. Асанга з самого початку...
Донатистська суперечка - Еклезіологічні погляди Августина Блаженного та їхній вплив у історії