Висновки - Релігійний фактор у міжнародних відносинах епохи Середньовіччя

У курсовій роботі здійснено дослідження ролі християнства як однієї з домінуючих світових релігій у міжнародних відносинах епохи Середньовіччя. При цьому було розглянуто історичні аспекти поширення і становлення християнства у Західній Європі впродовж V-XV століть, а також його соціокультурну базу.

Велику увагу приділено розгляду ролі римської католицької церкви як одного із основних акторів у міжнародних відносинах Середньовіччя, і, зокрема, інституту папства, який був і є до сьогодні носієм як духовної, так і світської влади у Церкві.

Впродовж більш ніж тисячі років католицька церква здійснювала безпосередній вплив на всі сфери життя середньовічного суспільства - починаючи від побуту і закінчуючи міжнародними відносинами. Глибока інтеграція християнства у європейське суспільство визначила вектор його майбутнього розвитку і окреслила його основні риси.

В загальному вигляді можна представити такі основні наслідки домінування католицької церкви у середньовічній Європі:

    - рецепція римського права у формі Юстиніанового "Corpus iuris civilis", що ознаменувало дванадцяте та тринадцяте століття добою законів та права. Відродження канонічного права, що включало в себе і питання тепер вже світського права (сімейне, спадкове), сприяло приведенню до відповідного стану і інших норм як церковного, так і світського порядку. Церква взяла на себе роль механізму, який мав упорядковувати законодавство для християнського світу, пристосовуючи його до нових потреб часу і не відходячи далеко від давніх звичаїв та практики. Папські декреталії (листи-послання) в добу церковної могутності перетворилися на звичайний спосіб видання нових законів для християнського світу. І, як наслідок, і сьогодні ми можемо прослідкувати вплив християнського гуманізму та моралі на право переважної більшості країн. - під впливом християнської моралі відбулися кардинальні зміни не тільки у матеріально-правових та процесуальних нормах, але і в науковому обгрунтуванні правових наук. Християнська кримінологія, що, зокрема, базувалась на принципах діяльності інквізиції, запропонувала свій підхід до основних понять злочинності та злочину. Змінилось також і ставлення до самої особи злочинця та до вибору міри покарання для нього. - забезпечуючи єдину політику щодо всіх християнських держав, церква виявилась поужним координуючим фактором, залишаючи за собою місце сеньйора по відношенню до всіх монархів. Не будучи мілітаризованою інституцією, Церква, однак, володіла та неодноразово використовувала всі військові потужності держав -- васалів, що безумовно визнавали за нею це право. - політична сила та авторитет кожного монарха в першу чергу залежали від їх лояльності до Церкви. Ряд важливих світських документів, включаючи і Велику Хартію Вольностей 1215 року, були прийняті при прямій участі Церкви, що свідчить про зв'язок між світською владою та Церквою з явною домінантою саме церковної ієрархії. - християнство стало основою для формування загальноєвропейської ментальності, яка в свою чергу забезпечила втілення ідеї європейської єдності в рамках сучасних геополітичних утворень.

Історія християнської церкви нерозривно пов'язана з історією Європи, з її соціальними, культурними, політичними рухами та реформами минулих століть і сьогодення.

Похожие статьи




Висновки - Релігійний фактор у міжнародних відносинах епохи Середньовіччя

Предыдущая | Следующая