Планування чисельності персоналу і витрат на оплату праці - Економічний механізм управління ефективністю праці в будівництві

Планування чисельності персоналу будівельно-монтажної фірми є основною ланкою управління трудовими ресурсами, передумовою підвищення ефективності будівельного виробництва.

Потреба у чисельності робітників за кваліфікаційно-професійною ознакою визначається на основі трудомісткості виробничої програми. Для цього використовують обсяги основних видів будівельно-монтажних робіт, що виконуються власними силами, роботи, які здійснюються за рахунок накладних витрат; роботи, пов'язані з обслуговуванням будівельних машин та транспорту; роботи на складах, в підсобних виробництвах. Витрати праці на ці роботи визначаються прямим розрахунком, тобто множенням фізичних обсягів окремих видів або комплексів робіт на норми витрат праці на одиницю робіт. Обсяги робіт визначаються на підставі виробничої програми, а укрупнені норми - на підставі діючих загальних, відомчих та місцевих норм, що застосовуються для складання комплексних калькуляцій. Крім витрат праці, визначених за нормами, розраховують додаткові витрати при виконанні робіт у зимовий період. Розрахунок виконується із застосуванням усереднених поправочних коефіцієнтів до норм часу та розцінок на будівельно-монтажні роботи, що виконуються у зимовий період.

Чисельність робітників-відрядників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах, визначається шляхом ділення технологічної трудомісткості будівельної програми на плановий корисний фонд робочого часу одного робітника.

Де, tп. р. - розрахункова технологічна трудомісткість будівельно-монтажних робіт;

. - середньорічний коефіцієнт виконання норм виробітку у базисному році;

ЕЧ - планова зміна чисельності за рахунок основних техніко-економічних факторів, осіб.

Чисельність робітників, зайнятих на різних роботах, що виконується за рахунок накладних витрат, на внутрішньобудівельному транспорті, роботах, пов'язаних із зберіганням будівельних матеріалів на приоб'єктних складах, визначається за спеціальними нормативами, які виражаються у процентах до чисельності робітників, зайнятих на основних будівельно-монтажних роботах.

Кількість робітників підсобного виробництва розраховується виходячи із планового обсягу їх продукції та виробничих норм на одиницю продукції. Чисельність апарату управління визначається на основі діючих типових штатів та відповідних штатних розкладів.

Отже, загальна чисельність будівельно-виробничого персоналу, буде представляти собою сумарну чисельність робітників-відрядників, робітників-погодинників, робітників підсобних виробництв та обслуговуючих господарств і чисельність апарату управління. Визначений таким чином будівельно-виробничий персонал повинен дорівнювати чисельності персоналу, який розраховується шляхом ділення обсягу будівельно-монтажних робіт, що передбачено виконати власними силами, на річний плановий виробіток на одного працівника.

Середньоспискова чисельність робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і підсобних виробництвах по кварталам визначається шляхом ділення повної трудомісткості квартальної будівельної програми на корисний фонд робочого часу одного робітника у даному кварталі, що повинно співпадати з чисельністю робітників, розрахованою діленням будівельно-монтажних робіт даного кварталу на виробіток одного робітника у тому ж кварталі.

Виходячи з планованої чисельності працюючих визначаємо частку приросту обсягу будівельно-монтажних робіт за рахунок зростання продуктивності праці. Цей показник визначається за формулою:

Де, - частка приросту будівельно-монтажних робіт в результаті підвищення продуктивності праці, %;

- плановий приріст чисельності робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах та на підсобних виробництвах, %;

- плановий приріст обсягу будівельно-монтажних робіт, %.

Розрахунок планової чисельності робітників є основою визначення потреби у робочій силі та підготовки кваліфікованих кадрів. В процесі розробки плану повинно забезпечуватися раціональне використання спеціалістів та робітників у відповідності з їх кваліфікацією та стажем роботи, а також підготовка кваліфікаційних кадрів з відривом та без відриву від виробництва за професіями, необхідними для будівельно-монтажних організацій. Для визначення потреби у кадрах складають зведений розрахунок додаткової потреби у них та джерела їх забезпечення.

Додаткова потреба у робітниках планується окремо на приріст чисельності та на заміну тих, що вибувають. Додаткова потреба у робітниках у зв'язку з ростом обсягів робіт визначається як різниця між плановою середньосписковою чисельністю на плановий рік та очікуваною чисельністю на кінець року. При цьому слід мати на увазі, що приріст обсягів будівельно-монтажних робіт по будівельно-монтажній організації повинен забезпечуватися, як правило, без збільшення чисельності працюючих, а на основі росту продуктивності праці.

Додаткову потребу у робітниках на заміну вибуваючих по закінченню робіт та строків договору, з виходом на пенсію, призовом в Армію та з інших причин, передбачених законом, планується окремо по кожному виду вибуття. При визначенні чисельності працюючих у зв'язку зі заміною звільнених за власним бажанням враховують скорочення плинності кадрів та звільнення за порушення трудової дисципліни. Загальна додаткова потреба у робітниках визначається шляхом додавання додаткової потреби, пов'язаної з приростом обсягів будівельно-монтажних робіт, підсобного виробництва, надання послуг обслуговуючими господарствами.

Для обгрунтування витрат на оплату праці персоналу насамперед необхідно розглянути склад і структуру затрат на основну, додаткову заробітну плату та інших заохочувальних і компенсаційних витрат.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Витрати на оплату праці складаються з:

Фонду основної заробітної плати;

Фонду додаткової заробітної плати;

Інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці. Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Під час складання статистичної звітності з праці показуються грошові суми, нараховані до виплати відповідності з платіжними документами, за якими з працівниками були проведені розрахунки по заробітній платі.

До складу витрат на оплату праці відносяться всі витрати підприємства на оплату праці незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Суми коштів, нараховані за щорічні та додаткові відпустки, включаються у фонд оплати праці звітного місяця тільки в сумі, що припадає на дні відпустки у звітному місяці. Суми, що припадають в наступному місяці, включаються у фонд оплати праці наступного місяця.

При натуральній формі оплати праці та наданні соціальних пільг зазначені виплати у звіт з праці включаються в сумі, обрахованій виходячи із середньої ціни реалізації за звітний період.

Якщо продукція надана безкоштовно, то розмір заробітної плати у цьому випадку дорівнює повній вартості цієї продукції, якщо вона надана за зниженими цінами - то різниці між вартістю проданої за зниженими цінами продукції та її повною вартістю.

Дані про фонд оплати праці за відповідний період минулого року при складанні звітів з праці показуються згідно із методологією, яка прийнята у звітному періоді поточного року.

До фонду основної заробітної плати включаються:

1. Заробітна плата, нарахована за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці за відрядними розцінками, тарифними ставками робітників та посадовими окладами, незалежно від форм і систем оплати праці, прийнятих на підприємстві. 2. Суми процентних а?о комісійних нарахувань у залежності від обсягу доходів, отриманих від реалізації продукції, у випадках, коли вони є основною заробітною платою.

До фонду додаткової заробітної плати входять:

- кваліфікованим робітникам, зайнятим на особливо відповідальних роботах, за високу кваліфікаційну майстерність; - за класність водіям автомобілів, трактористам-машиністам, робітникам провідних професій та іншим категоріям працівників тих галузей народного господарства, в яких введено такі надбавки та доплати за звання майстра і класифікації кваліфікації; - бригадирам із числа робітників, не звільненим від основної роботи, за керівництво бригадами; - персональні надбавки; - керівникам, спеціалістам, службовцям за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливих завдань на строк їх виконання; - за знання іноземної мови; - за суміщення професій, розширення зон обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт; - доплати до середнього заробітку у випадках, предбачених законодавством; - за роботу у важких, шкідливих, особливо шкідливих умовах; за роботу в багатозмінному та безперервному режимі виробництва, у нічний час; - інші надбавки та доплати, передбачені законодавством.

- виконання і перевиконання виробничих завдань; - виконання акордних завдань у встановлений строк; - підвищення продуктивності праці, виробітку; - поліпшення кінцевих результатів господарської діяльності бригади, дільниці, цеху; - економію сировини, матеріалів, інструмента та інших матеріальних цінностей; - зменшення простоїв устаткування та за інші якісні показники в роботі підприємства, а також окремі премії, нараховані робітникам із преміального фонду майстра тощо.

Оплата працівникам, які не перебувають у штаті підприємства, за виконання разових робіт.

Зазначені суми у статистичний звітності з праці відображаються у фонді оплати праці працівників позаспискового складу і не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати штатних працівників спискового складу підприємства.

5. Оплата за працю у вихідні дні, у понадурочний час за розцінками, встановленими законодавчими актами. 6. Суми відшкодування втраченого заробітку внаслідок тимчасової втрати працездатності до фактичного заробітку випадках, коли працівник продовжує працювати на підприємстві. 7. Виплати різниці в окладах працівникам, працевлаштованим з інших підприємств зі збереженням протягом деякого часу розміру посадового окладу за попереднім місцем роботи, а також при тимчасовому заступництві. 8. Процентні або комісійні винагороди, виплачені додатково до тарифної ставки. 9. Оплата працівникам днів відпочинку, що надаються їм у зв'язку із роботою понад нормальну тривалість робочого часу при вахтовому методі організації праці, при підсумованому обліку робочого часу та в інших випадках, передбачених законодавством. 10. Суми, нараховані за виконану роботу особам, залученим для роботи на підприємстві згідно зі спеціальними договорами з державними організаціями, які видані безпосередньо цим особам. 11. Оплата праці кваліфікованих робітників, керівників, спеціалістів підприємств, залучених без звільнення від основної роботи для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, для керівництва виробничою практикою студентів, для навчання учнів загальноосвітніх шкіл. 12. Оплата праці студентів вищих навчальних закладів і учнів середньоспеціальних і професійно-технічних навчальних закладів, які працюють на підприємствах у складі студентських загонів. 13. Суми витрат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників у межах, передбачених чинним законодавством. 14. Оплата за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи у випадках, передбачених чинним законодавством. 15. Вартість безкоштовно наданих працівникам комунальних послуг, продуктів харчування; витрати на оплату житла, безкоштовно наданого працівникам компенсацій за ненадання безкоштовного житла, комунальних послуг та інші. Витрати, пов'язані з наданням безкоштовного проїзду працівникам залізничного, авіаційного, морського, річкового, автомобільного транспорту та міського електротранспорту. 16. Оплата щорічних і додаткових відпусток відповідно до законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку. 17. Суми заробітної плати за основним місцем роботи робітникам, керівникам і спеціалістам підприємств за час їхнього навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів. 18. Оплата навчальних відпусток, надання працівникам, які навчаються у вечірніх та заочних вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, аспірантурах, а також навчаються без відриву від виробництва у вечірніх, заочних загальноосвітніх школах. 19. Суми, виплачені особам, які проходять навчання для роботи на щойно введених в дію підприємствах за рахунок коштів, передбачених у загальних кошторисах будівництва.

До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать:

- оплата додатково наданих за рішенням трудового колективу відпусток, у тому числі жінкам, які виховують дітей; - одноразова допомога працівникам, які виходять на пенсію; - доплати і надбавки до державних пенсій працюючим пенсіонерам; - оплата за навчання в учбових закладах дітей працівників підприємств; - вартість путівок на лікування і відпочинок або суми компенсацій, видачі замість путівок, екскурсій і мандрівки; - здешевлення вартості харчування працівників як готівкою, так і за безготівковими розрахунками в їдальнях, буфетах, профілакторіях; - витрати на погашення позик, виданих працівникам підприємств для поліпшення житлових умов; - інші витрати, що мають індивідуальний характер;

Середня заробітна плата працівників за місць у цілому по підприємству, установі, організації обчислюється діленням сум, нарахованих із фонду оплати праці працівників як у грошовій, так і натуральній формах на середньоспискову чисельність працівників, що приймається для розрахунку середньої заробітної плати та інших показників за відповідний період.

Для визначення середньомісячної величини за квартал або будь-який інший період отриману величину заробітної плати за квартал необхідно розділити на кількість місяців у період.

До інших виплат, які не входять до фонду оплати праці належать:

1. Суми вихідної допомоги; 2. Одноразові допомоги та добові, що виплачуються при переведенні, прийманні і направленні на роботу в іншу місцевість, витрати на відрядження; 3. Надбавки за пересувний, роз'їзний характер робіт для працівників, безпосередньо зайнятих на будівництві; 4. Суми, які зберігаються за місцем основної роботи замість добових і квартирних за робітниками, відрядженими на вивезення зерна та інших с/г продуктів, на зберігання врожаю, заготівлю кормів. 5. Допомога по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах, одноразова допомога при народженні дитини, по догляду за дитиною до встановленого законодавством строку, грошові виплати матерям, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, допомога на дітей до 16 років; 6. Сума витрат щорічної і щомісячної компенсації сім'ям на дітей, які потерпіли внаслідок Чорнобильської катастрофи або стали інвалідами, одноразові компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю осіб, що стали інвалідами, сім'ям за втрату годувальника та інші компенсації та пільги. 7. Відшкодування заробітку та інших витрат у випадках завданого каліцтва або іншого ушкодження здоров'я працівника. 8. Додаткові виплати працівникам, що перебувають на пенсії і не значаться у списках підприємства тощо 9. Вартість виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила та інших миючих засобів, знешкоджувальних засобів, молока і лікувально-профілактичного харчування або відшкодування витрат працівникам за придбання ними спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту у випадках невидачі їх адміністрацією. 10. Витрати на підготовку та перепідготовку кадрів. 11. Проведення культурно-освітніх і оздоровчих заходів. 12. Витрати на перевезення працівників до місця роботи як власним, так і орендованим транспортом. 13. Компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту. 14. Суми матеріальної допомоги, що надається підприємством на поховання. 15. Витрати у розмірі страхових внесків підприємств, якщо страховим випадком є фінансова відповідальність підприємства по відшкодуванню збитків у разі смерті працівника при виконанні ним трудових обов'язків.

До доходів працівників не включаються до фонду оплати праці доходи від акцій та вкладів у майно підприємства, установи, організації працівникам, які є членами акціонерного товариства та перебувають в їх списковому складі.

При плануванні фонду оплати праці необхідно враховувати, що згідно зі статтею 8 Закону України "Про оплату праці" держав здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності. Воно проводиться шляхом:

А) встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій; Б) встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній та комунальній власності; В) встановлення умов і розмірів оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету; Г) регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів; Д) оподаткування доходів працівників.

Статтею 15 Закону України "Про оплату праці" регламентується організація оплати праці на підприємствах. Тут зазначено, що форми, системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, Генеральною та галузевими угодами.

При обгрунтуванні планового фонду оплати праці робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і підсобних виробництвах потрібно враховувати зміну продуктивності праці, обсягів будівельно-монтажних робіт, структурні зрушення у будівельному виробництві, інфляційні процеси та ін. У загальному виді розрахунок планового фонду оплати робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах, може бути представлений формулою:

Де - середньомісячна зарплата одного робітника у попередньому році, грн..;

- планова чисельність робітників з врахуванням росту продуктивності праці, виходячи з розроблених оргтехзаходів;

- коефіцієнт приросту обсягів будівельно-монтажних робіт в плановому році проти попереднього року;

КР - коригуючий коефіцієнт зміни планового фонду оплати праці на одиницю показника зміни обсягу робіт;

ІСт - індекс структурних зрушень в плановому обсязі робіт відносно обсягу трудових затрат;

ІІнф - середньорічний індекс інфляції.

Вихідні дані для розрахунку планового фонду заробітної плати робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і в підсобних виробництвах по фірмі "Івано-Франківськбуд" на 2001 р. наведено в табл. 2.2.

Таблиця 2.2. Планові показники діяльності фірми "Івано-Франківськбуд" на 2001 р.

Показники	Одинця виміру	Базовий 2000 р.	Плановий 2001 р.	2001 р. до 2000 р., %
1. Обсяги будівельно-монтажних робіт, що виконуються власними силами фірми	Тис. грн.	1860	1980	106,4
2. Середньоспискова чисельність будівельно-виробничого персоналу	Осіб	184	180	97,8
У тому числі, робітників зайнятих на будівельно-монтажних роботах і підсобних виробництвах	Осіб	148	147	99,3
3. Річний виробіток на одного працівника будівельно-виробничого персоналу	Грн.	10108	11000	108,8
У тому числі, на одного робітника	Грн.	12567	13497	107,4
4. Коригуючий коефіцієнт зміни планового фонду оплати праці на одиницю показника зміни обсягу робіт	Коефіцієнт	0,8	0,8	-
5. Індекс структурних зрушень в плановому обсязі робіт відносно обсягу трудових затрат	Індекс	-	1,01	-
6. Середньорічний індекс інфляції	-	-	1,11	-
7. Фонд оплати праці будівельно-виробничого персоналу	Тис. грн.	448,0	522,0	116,5
У тому числі робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і в підсобних виробництвах	Тис. грн.	346,0	4058,0	117,0
8. Середньомісячна зарплата:
- одного працівника будівельно-виробничого персоналу	Грн.	203,0	243,0	119,7
- одного робітника, зайнятого на будівельно-монтажних роботах і підсобних виробництвах	Грн.	195,0	230,0	117,9

За вищенаведеною формулою і плановими показниками по фірмі "Івано-Франківськбуд" визначаємо плановий фонд оплати праці робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і в підсобних виробництвах на 2001 р. При цьому у формулу вводяться такі значення:

Плановий фонд оплати праці становитиме:

Фонд оплати праці робітників у базовому році становив:

Отже, у плановому році з врахуванням зростання обсягу робіт, інфляції та інших виробничих факторів фонд оплати праці робітників зростає на 59,0 тис. грн. Середньомісячна заробітна плата на одного робітника становитиме 230 грн. , тобто зросте на 117,9%. В значній мірі це зумовлено зростанням інфляції та трудомісткості робіт у плановому році. Зокрема, у зв'язку з інфляцією фонд оплати праці збільшується на 40 тис. грн. , в розрахунку на 1 робітника середньорічна заробітна плата збільшується на 23 грн., або на 11,8% до попереднього року.

Загальний плановий фонд оплати праці будівельно-виробничого персоналу по фірмі "Івано-Франківськбуд" в сумі 522 тис. грн. визначено як суму планового фонду оплати праці робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах, в підсобних виробництвах, які знаходяться на балансі фірми, а також планового фонду оплати праці працівників апарату управління, який визначається на основі штатного розпису.

Планування чисельності персоналу і витрат на оплату праці - Економічний механізм управління ефективністю праці в будівництві

Похожие статьи