Аналіз трудових показників будівельно-монтажної організації, Методи аналізу продуктивності праці - Економічний механізм управління ефективністю праці в будівництві

Методи аналізу продуктивності праці

У плануванні, обліку й економічному аналізі використовують три методи визначення продуктивності праці: натуральний, вартісний і нормативної трудомісткості.

Натуральний метод полягає у визначенні виробітку в натуральних показниках за одиницю часу. Для визначення виробітку одного робітника за певний період необхідно обсяг виконаних робіт у натуральних одиницях поділити відповідно на середньорічну чисельність робітників, кількість робочих днів, фактично відпрацьованих або передбачених планом. Аналіз виконання плану продуктивності праці в натуральних показниках проводять шляхом порівняння фактичного виробітку робітника за окремим видом робіт з планом або попереднім звітним періодом.

Продуктивність праці в натуральних показниках дає змогу порівняти рівень продуктивності на окремих видах робіт за будь-який час, а також продуктивність робітників чи бригад при виконанні ними однакових видів робіт. При виконанні окремими робітниками або бригадами різних' видів робіт за один і той же період показники виробітку в натуральних одиницях не порівнюють.

Метод визначення продуктивності праці за трудомісткістю грунтується на нормуванні витрат часу на виконання одиниці обсягу будівельно-монтажних робіт або всього обсягу. При цьому визначають витрати робочого часу в людино-днях або людино-годинах на одиницю обсягу робіт у натуральному вираженні. Показники продуктивності праці знаходять шляхом порівняння нормативного часу, розрахованого за діючими нормами. з фактичними витратами часу на виконаний обсяг робіт. Цей метод можна застосувати для визначення та порівняння продуктивності праці окремих робітників і бригад, а також на окремих видах робіт.

Планування, облік і аналіз виробітку у вартісному вираженні як основного показника продуктивності праці зумовлене тим, що будівельні організації виконують, як правило, різні види робіт. У цих умовах загальний обсяг робіт і рівень продуктивності праці не можуть бути виражені єдиним натуральним показником. Разом з тим при плануванні й аналізі продуктивності праці в будівельних організаціях слід пам'ятати, що вартісний виробіток на одного працівника залежить від договірних цін на виконання будівельно-монтажних робіт та їх матеріаломісткості.

Для оцінки продуктивності праці в будівельно-монтажних організаціях використовують систему таких показників, як:

    1) темпи зростання продуктивності праці в процентах до фактичного і планового показників базового року і рівнів попереднього року; 2) частка приросту обсягу будівельного виробництва за рахунок підвищення продуктивності праці; 3) економія трудових затрат порівняно з умовами базового року.

Аналіз впливу факторів на продуктивність праці. Найпоширенішими прийомами при розрахунках впливу окремих факторів 'на зміну рівня й динаміки продуктивності праці в будівельно-монтажних організаціях є методи ланцюгових підстановок і індексів.

У першому випадку формальний математичний взаємозв'язок показників праці може бути складений у вигляді множника факторів-співмножників:

Де В - річний виробіток на одного працівника будівельно-виробничого персоналу;

- річний обсяг будівельно-монтажних робіт, який організація виконує власними силами;

Ч - чисельність будівельно-виробничого персоналу;

Qr - кількість людино-годин, відпрацьованих робітниками;

Qд - те ж людино-днів;

Чр - чисельність робітників, зайнятих на будівельно-монтажних роботах і в підсобних виробництвах;

Vp/Qr - середньогодинний виробіток одного робітника:

Qr/Qд - середня тривалість одного робочого дня у кварталі, год;

Qn/Чр - середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником за квартал;

Чр/Ч - питома вага робітників у складі будівельно-виробничого персоналу.

За допомогою методу ланцюгових підстановок визначають кількісний вплив кожного фактора. Цей метод застосовують у - модифікації - у вигляді різниць абсолютних або відносних значень окремих показників, що дає змогу зменшити кількість розрахункових операцій для безпосереднього виходу на кінцевий підсумок.

Визначити відносний кількісний вплив факторів на зміну продуктивності праці індексним методом можна за формулою

Ів = Іп * Іt * Ір * Ід,

Де Іп - індекс зміни погодинної продуктивності праці;

Іt - індекс зміни тривалості робочого дня;

Ір - індекс зміни питомої ваги робітників у чисельності будівельно-виробничого персоналу;

Ід - індекс зміни кількості днів, відпрацьованих одним робітником.

Ці методи не враховують впливу факторів, пов'язаних зі структурними зрушеннями в будівельному виробництві, районних особливостей у формуванні договірних цін і оплати праці, поліпшення організації виробництва та його технічної оснащеності. Названі фактори не пов'язані прямою функціональною залежністю з продуктивністю праці, тому їх не можна подати у вигляді факторів-співмножників.

Кореляційно-регресійний аналіз продуктивності праці. Із впровадженням ПЕО створюються умови для побудови багатофакторних моделей продуктивності праці за стандартною програмою регресійного аналізу, що характеризувалися б високими статистичними оцінками. Побудові таких моделей має передувати логічний аналіз і відбір факторів, з яких на ЕОМ за допомогою різних дисперсійних оцінок виключаються незначні фактори.

Економіко-статистичне моделювання на ЕОМ дає змогу відібрати моделі, що мають високі статистичні оцінки. Шляхом побудови

Варіювання продуктивності праці, яке пояснюється змінами розглянутих факторів, становить 85,9%, що свідчить про правильність вибраної форми зв'язку між ними. Надійність висновків для розрахункового рівняння підтверджується значенням F, яке дорівнює 19,4 при табличному значенні 4,4, і середнім коефіцієнтом апроксимації. Усі коефіцієнти регресії статистично надійні за критерієм t Стьюдента. Прогнозуюча здатність моделі полягає в тому, що за її допомогою можна визначити очікуваний рівень результативного показника в тій чи іншій організації залежно від стану факторів, включених у рівняння, при інших рівних умовах. Підрахунок резервів зростання продуктивності праці можна робити за абсолютною зміною факторів на одиницю своєї величини або за зміною останніх на 1%.

Розраховані коефіцієнти еластичності показують, що:

    1) із зростанням потужності будівельно-монтажної організації на 1% продуктивність праці збільшується на 0,04%; 2) збільшення питомої ваги прогресивних систем оплати праці на 1% забезпечує зростання продуктивності праці на 0,13%; 3) збільшення плинності робітничих кадрів на 1% призводить до зниження виробітку на 0,04%; 4) збільшення питомої ваги робітників зі стажем роботи до 3 років на 1% знижує продуктивність на 0,015%; 5) підвищення середнього розряду робітників і ритмічності будівельного виробництва на 1% збільшує продуктивність праці відповідно н а 0,39 та 0,66%.

Сумарний приріст продуктивності праці y складається алгебраїчно із множення пофакторних коефіцієнтів еластичності на рівень зміни самих факторів ;

Y= * .

Аналіз зростання продуктивності праці за техніко-економічними факторами. Центральне місце у вивченні резервів підвищення продуктивності праці в будівельно-монтажних організаціях належить прямому факторному техніко-економічному аналізу. Достовірність його результатів визначається повнотою і правомірністю зіставлення наступних показників за методами їх вимірювання, відповідністю виконуваних робіт базовій, плановій і фактичній структурам. Для аналізу необхідно весь досягнутий приріст виробітку диференціювати за факторами, включаючи й ті, які діють негативно. Для цього рекомендують:

Виявити чисельність умовно вивільнених працівників за категоріями будівельно-виробничого персоналу за рахунок реалізації організаційно-технічних заходів;

В загальній кількості умовно вивільнених робітників визначити частку вивільнених робітників у зв'язку зі структурними зрушеннями будівельно-монтажних робіт;

Визначити умовне вивільнення робітників внаслідок зростання продуктивності праці за рахунок підвищення технічного рівня будівництва і за рахунок організаційних заходів.

Розглянемо методику визначення економії трудових затрат за рахунок реалізації основних організаційно-технічних і економічних заходів.

Економію трудових затрат, досягнуту в результаті впровадження ефективних конструкцій, матеріалів, прогресивної технології виконання будівельно-монтажних робіт, можна визначити за формулою:

=(/ - /)

Де - фактичний і плановий обсяги впровадження нових конструкцій, матеріалів, прогресивної технології виконання робіт у натуральних показниках; - економія трудових затрат на одиницю вимірювання впроваджуваного обсягу, люд.-змін; - фактичний і плановий обсяги будівельно-монтажних робіт. які виконуються власними силами організації, тис. крб.

Скорочення трудових затрат на одиницю обсягу впровадження прогресивних конструкцій і матеріалів визначають за проектними або фактичними даними. Розраховуючи економію трудових затрат при впровадженні прогресивної технології виробництва, доцільно складати зведені калькуляції й порівнювати трудові затрати при впроваджуваній і традиційній технології ви-робництва.

Економія трудових затрат від впровадження заходів щодо механізації будівельно-монтажних робіт, в результаті якої скорочується обсяг ручної праці, обчислюють за формулою:

Де -фактичний і плановий обсяги ручної праці і-го виду; Кр - коефіцієнт зростання обсягу буді-вельно-монтажних робіт у звітному періоді порівняно з базовим показником; економія трудових затрат иа одиницю робіт при заміні ручного способу їх виконання на механізований, люд.-год.

Економію трудових затрат, досягнуту за рахунок реалізації організаційних заходів, розраховують за такими формулами:

Скорочення цілоденних, внутрізмінних та прихованих втрат робочого часу,

А) якщо затрати робочого часу виражені в процентах, то

,

Де Пб, Пф - втрати робочого часу внаслідок причин, на усунення яких спрямовані заходи, відповідно в базовому та звітному періодах, %;

- вихідна чисельність будівельно-виробничого персоналу;

Дф - фактична середня кількість днів, відпрацьованих одним робітником у даній організації;

Ур - питома вага робітників у загальній кількості будівельно-виробничого персоналу;

Б) якщо цілозмінні втрати робочого часу виражені в днях на одного робітника, то

Де Дп. б, Дп. ф - цілозмінні втрати робочого часу в розрахунку на одного робітника внаслідок причин, на усунення яких спрямовані заходи в базовому та звітному періодах, у днях;

В) якщо змінюється річний баланс робочого часу робітників, то

Де Дп, Дф - плановий і фактичний баланс робочого часу одного робітника;

2) відносну економію трудових затрат за рахунок реалізації заходів, спрямованих на вдосконалення управління будівництвом, визначають за формулою:

Де - базова і фактична чисельність працівників апарату управління або інших категорій, на скорочення яких спрямовано захід, люд.;

Тр - розрахункова трудомісткість робіт у звітному році за виробітком базового року, люд.

Аналізуючи продуктивність праці, необхідно мати на увазі вплив зміни структури робіт на виробіток. Значення цього фактора зростає із збільшенням обсягів робіт по технічному переоснащенню і реконструкції промислових об'єктів. Коливання виробітку під впливом структурних зрушень робіт оцінюють в розмірі від 1 до 5%*

У первинних будівельних організаціях вплив цього фактора на продуктивність праці визначають, зіставляючи нормативну трудомісткість робіт за звітний період з базовою шляхом розрахунку індексу структурного зрушення

Де - обсяги окремих видів робіт відповідно за звітом і планом;

Tі - питома трудомісткість одиниці окремих видів робіт;

- обсяг будівельно-монтажних робіт відповідно за звітом і планом.

У випадку зниження трудомісткості робіт індекс Із. т буде меншим за одиницю, а в результаті її зростання - більшим за одиницю. Економію трудових затрат у результаті зміни структури робіт обчислюють таким чином:

На основі розглянутої методики по кожній групі факторів рекомендується визначати досягнуту економію трудозатрат і зростання продуктивності праці стосовно плану чи базового періоду.

Результати аналізу узагальнено за формою, наведеною в табл. 3.1. Це дає змогу з'ясувати, якою мірою ті чи інші фактори зумовили зміну продуктивності праці і які резерви не були запроваджені.

Таблиця 3.1. Оцінка зниження трудомісткості та зростання продуктивності праці по групі будівельно-монтажних організацій Івано-Франківської області

Фактори

Зниження трудових затрат, люд.-рік

Приріст продуктивності праці, %

Питома вага у загальному прирості

За планом

Фактично

За планом

Фактично

За планом

Фактично

1

2

3

4

5

6

7

1. Розробка і впровадження ефективних будівельних конструкцій і матеріалів

12

10

0,92

0,80

15,6

14,8

2. Удосконалення технології будівельного виробництва

17

15

1,36

1,20

23,1

22,2

3. Підвищення рівня механізації будівельно-монтажних робіт

14

14

1,12

1,12

19,0

20,7

4. Удосконалення організації праці та заробітної плати

16

17

1,28

1,36

21,7

25,2

5. Удосконалення організаційних структур управління будівництвом

5

4

0,4

0,32

6,8

5,9

6. Зміна структури будівельно-монтажних робіт

8

6

0,64

0,48

13,8

11,2

Всього

72

66

5,9

5,4

100

100

Таким чином, з 6 позицій організаційно-технічних заходів в повній мірі не виконано 4 позиції. Зокрема, за рахунок не повного впровадження ефективних конструкцій, нових технологій будівельного виробництва, заходів щодо удосконалення організаційних структур управління будівництвом, а також зміни фактичної структури робіт проти планової економія трудових витрат знизилась проти планово-розрахункової на 6 річних робітників, що призвело до спаду продуктивності праці проти оргтехзаходів на 0,5%.

У нашому прикладі планове завдання по зростанню продуктивності праці групі будівельно-монтажних організацій Івано-Франківської області перевиконано на 1,4%. Цього досягнуто за рахунок понадпланового підвищення рівня механізації будівельного виробництва, зміни структури виконаних робіт у напрямі скорочення трудомісткості.

У процесі аналізу перевіряють наявність і обгрунтованість організаційно-технічних заходів, їх збалансованість із програмою підрядних робіт, зростання механоозброєності праці, обсягом застосування прогресивних конструкцій, передових методів організації праці і виробництва.

Похожие статьи




Аналіз трудових показників будівельно-монтажної організації, Методи аналізу продуктивності праці - Економічний механізм управління ефективністю праці в будівництві

Предыдущая | Следующая