Методи планування продуктивності праці - Економічний механізм управління ефективністю праці в будівництві

Обгрунтування планового темпу зростання продуктивності праці є важливим завданням будівельних організацій при плануванні трудових показників. Вихідними даними для розробки плану з праці, зокрема, є:

Обсяг будівельно-монтажних робіт, що планується виконати власними силами організації;

План технічного розвитку і підвищення ефективності виробництва;

Норми затрат праці;

План впровадження НОП.

Важливою вимогою до планування продуктивності праці є наукове обгрунтування плану. З цією метою рекомендується здійснювати передплановий аналіз рівня продуктивності праці за попередній рік, що дає можливість виявити резерви економії трудових витрат; які не були реалізовані. При обгрунтуванні плану з праці повинні бути оцінені внутрішні резерви виробництва, які, як правило, пов'язані з організаційно-економічними факторами, спрямованими на підвищення ступеня інтенсивності використання трудових ресурсів. Таким чином, виявлення резервів можливого приросту продуктивності праці необхідно здійснювати на стадії підготовки проекту плану. використовуючи результати аналізу за попередній рік.

При розробці плану необхідно дотримуватися принципу повної узгодженості приросту продуктивності праці з приростом обсягів будівельно-монтажних робіт. Як правило, весь приріст обсягів робіт повинен забезпечуватися при тій чи меншій чисельності персоналу. План з праці повинен бути збалансований і взаємопов'язаний з виробничою програмою, планами матеріально-технічного забезпечення, розвитку матеріально-технічної бази організації, технічного розвитку і впровадження досягнень науки і техніки, соціального розвитку колективу та ін.

З переходом до ринку зростає динамізм самого процесу планування, виникає необхідність відстежувати ситуацію, яка складається на ринку будівельної продукції і ринку праці. У цих умовах значно ускладнюються завдання планування, зростає кількість факторів, які необхідно враховувати при розробці планів, особливо мобільними стають зовнішні фактори. Скорочуються строки і періоди планування, зближуються і взаємопов'язуються завдання планування і оперативного управління.

В умовах ринку і конкуренції змінюється послідовність етапів планування, виникають нові взаємозв'язки і співвідношення між плануванням і економічним аналізом показників з праці.

Ринок і конкуренція пред'являють більш строгі вимоги до оперативності і достовірності інформації, яка використовується в процесі планування і аналізу. В умовах ринкових відносин перевагу має та будівельна фірма, яка володіє більш оперативною інформацією і своєчасно на її основі приймає необхідне рішення. В умовах ринку відпадає необхідність у різних видах приписок і подачі недостовірної інформації, як це мало місце при командно-адміністративній системі господарювання. Володіння достовірною і оперативною інформацією нині стає необхідною умовою успіху, виживання в конкурентній боротьбі.

В умовах ринкових відносин міняється методика, нормативна база і послідовність планових розрахунків з планування продуктивності праці і чисельності персоналу. Раніше суть планування полягала в тому, щоб забезпечити виконання директивного завдання по росту продуктивності пращ і дотримання лімітів чисельності персоналу. Сьогодні дещо по іншому повинна виглядати сама схема розрахунків при плануванні показників з праці. Необхідний рівень продуктивності праці і допустима чисельність будівельно-виробничого персоналу повинні грунтуватися на гранично допустимих витратах на оплату праці і відповідних питомих витратах на персонал.

При плануванні продуктивності праці в будівельних фірмах застосовуються в основному два методи: прямого розрахунку і факторний метод.

Більш широке застосування отримав метод факторного планування продуктивності праці. Разом з тим, йому притаманні особливості, які необхідно приймати до уваги при розробці плану: ріст продуктивності праці планується по відношенню до досягнутого рівня базового року; даний метод не враховує впливу зміни технологічної і галузевої структур на виробіток. Ці особливості, в свою чергу, створюють проблему розробки рівнонапружених завдань щодо зростання продуктивності праці в структурних підрозділах будівельної фірми.

При застосуванні факторного методу планування визначається вихідна чисельність працівників, тобто чисельність, необхідна для виконання планового обсягу будівельно-монтажних робіт при збереженні продуктивності праці на рівні попереднього року. При цьому розрахунок зниження трудових витрат і відповідного приросту продуктивності праці пропонується здійснювати на укрупнений вимірник - 1 млн. грн. планового обсягу робіт.

Вихідна чисельність працівників, необхідна для виконання планового обсягу робіт при збереженні продуктивності праці на рівні попереднього року визначається за формулою:

Де - вихідна чисельність працівників;

ОПР - обсяг будівельно-монтажних робіт, який передбачається виконати власними силами організації у плановому році;

В0 - виробіток на одного працівника в попередньому році.

Економію трудових витрат доцільно визначати по кожному фактору шляхом порівняння трудомісткості на одиницю тих чи інших видів робіт до і після впровадження заходу, виходячи із обсягу і питомої ваги виду робіт, охоплених даним заходом у загальній трудомісткості виробничої програми підрядної організації. Трудові витрати на одиницю робіт доцільно визначити на основі виробничих калькуляцій витрат праці і заробітної плати, розробленими у відповідності з діючими нормами.

По кожній групі факторів спочатку розраховується економія трудових витрат в люд.-днях, яка переводиться в економію річних робітників шляхом ділення її на кількість робочих днів в році. Після цього визначається відносна економія трудових витрат у відсотках до вихідної чисельності за формулою:

Де ЕЧп - річна економія працівників по і-й групі факторів.

Плановий приріст продуктивності праці () по кожній групі факторів визначається за формулою:

Загальний приріст продуктивності праці по всіх групах факторів-заходів може обчислюватися за формулою:

Отже, процес планування продуктивності праці факторним методом можна сформулювати таким чином: необхідно як можна точніше визначити умовне вивільнення працівників за рахунок реалізації в плановому році інженерно-технічних і організаційно-економічних заходів. Приступаючи до обгрунтування можливого росту продуктивності праці, рекомендується умови будівництва планового року привести до порівняльного виду з умовами роботи попереднього року, тобто врахувати вплив зміни структурних зрушень на темпи зростання продуктивності праці. При цьому слід враховувати структурне зрушення таких типів:

Галузеве, яке проявляється в результаті зміни у виробничій програмі питомої ваги видів будівництва за галузями з різною трудомісткістю;

Відтворювальне - зміна частки нового будівництва, реконструкції і технічного переозброєння діючих підприємств;

Видове - зміна видів робіт у виробничій програмі з різною матеріаломісткістю;

Проектне - зміна проектних рішень.

Вплив структурних зрушень можна визначати шляхом зіставлення нормативної трудомісткості робіт в плановому і попередньому періодах, розраховуючи індекс структурних зрушень

Де QІП, QІБ - обсяги окремих видів робіт відповідно у плановому і попередньому періодах;

TІ - питома трудомісткість окремих видів робіт;

ОПР, ОБР - обсяги будівельно-монтажних робіт, що виконуються власними силами організації, відповідно в плановому і попередньому роках.

У випадку зниження трудомісткості індекс буде менший одиниці, а у разі її зростання - більший одиниці. Економія трудових витрат в результаті зміни структури робіт визначається за формулою:

Вплив структурних зрушень на темпи росту продуктивності праці () на рівні будівельних фірм може визначатися на основі зміни видів будівництва, які мають різний виробіток. Розрахунок проводиться за формулою:

Де ЧІБ - чисельність працівників в попередньому році на і-му виді будівництва;

КІ - коефіцієнт зміни обсягу і-го виду будівництва в плановому періоді по відношенню до попереднього періоду.

Планування продуктивності праці пропонується здійснювати в рамках плану технічного розвитку і підвищення ефективності будівельного виробництва. Фактори зростання продуктивності праці в цьому плані повинні відображатися у виді конкретних інженерно-технічних і організаційно-економічних заходів.

Перед розробкою плану-заходів щодо росту продуктивності праці рекомендується:

Визначити заходи, найбільш характерні для умов діяльності і профілю даної будівельної організації на плановий рік;

Визначити форми одержання ефекту даного заходу-де, в якому підрозділі будівельної організації може мати місце скорочення трудових витрат в результаті його впровадження;

Провести розрахунки економічного ефекту від реалізації плану в цілому по скороченню трудових витрат.

Економічний ефект від впровадження кожного заходу визначається:

Економією затрат праці на одиницю впровадження;

Обсягом застосування даного заходу в натуральному виразі;

Зміною загального обсягу будівельно-монтажних робіт в плановому році проти попереднього;

Впливом на загальну економію затрат праці, виходячи із обсягу будівельно-монтажних робіт планового року.

Розрахунки економії трудових витрат при застосуванні факторного методу доцільно здійснювати у дві стадії: перша передпланова, коли здійснюється процес формування виробничої програми з метою визначення необхідної чисельності робітників для її виконання; друга - після затвердження виробничої програми з конкретними об'єктами і обсягами будівельно-монтажних робіт, реальними матеріально-технічними ресурсами, що дає можливість досить точно обгрунтовувати реальний приріст продуктивності пращ. Блок-схема другої стадії планування продуктивності праці будівельно-монтажної організації відображена на рис. 2.1.

Слід зауважити, що деякі спеціалісти піддають критиці факторний метод планування продуктивності праці, оскільки на основі даного методу здійснюється розробка плану від досягнутого. Ми вважаємо, якщо в процесі планування ретельно враховувати дію позитивних і негативних факторів, то прийняття за базу рівня продуктивності праці, досягнутого в минулому періоді, можна вважати правомірним. Не принцип планування продуктивності праці на базі попереднього року повинен піддаватися критиці, а способи його реалізації, тобто недоліки, пов'язані з технікою розрахунків.

Поряд з викладеною методикою пофакторного планування продуктивності праці доцільно звернути увагу на деякі аспекти прямого розрахунку планової чисельності працівників. Метою таких розрахунків є забезпечення ефективного використання трудових ресурсів, оптимального співвідношення категорій персоналу, зниження питомої ваги робітників в підсобних виробництвах і обслуговуючих господарствах. Розрахунок повинен охоплювати основні будівельно-монтажні роботи, що виконуються власними силами організації; роботи. які здійснюються за рахунок накладних витрат; обслуговування будівельної техніки і транспорту; роботи в підсобних виробництвах, обслуговуючих господарствах.

Похожие статьи




Методи планування продуктивності праці - Економічний механізм управління ефективністю праці в будівництві

Предыдущая | Следующая