Заробітна плата як основна форма трудових доходів - Основи організації оплати праці на підприємстві

Основною формою розподілу доходів для найманих працівників є заробітна плата - ціна, що виплачується за використання праці.

Перехід до ринкової економіки зумовлює появу ринку праці, а отже, купівлю-продаж товару робоча сила.

Вихідним положенням при з'ясуванні суті заробітної плати слід брати потреби працівника. З урахуванням досягнутого рівня розвитку продуктивних сил вони можуть бути зведені до так званого споживчого кошика, тобто до певного набору життєвих засобів. Далі відбувається грошова оцінка життєвих засобів споживчого кошика з урахуванням деяких факторів оцінки робочої сили (кваліфікації працівника, умов його праці, співвідношення попиту і пропозиції на робочу силу). Все це утворює вартість або ціну робочої сили. Потім цю вартість ділять на тривалість робочого дня (при почасовій оплаті) або на кількість виробів, які мають бути вироблені при даному робочому дні (при відрядній оплаті) і одержують так звану ціну праці. Далі ціну праці зіставляють з мірою праці, тобто з тим обсягом роботи, який повинен бути виконаний працівником. Потім враховують фактичні витрати і результати праці, відповідно до яких встановлюють грошову оплату праці (фактичне одержання грошової винагороди). І нарешті, на ринку (тобто у сфері товарного обігу і нематеріальних послуг) працівник перетворює грошову оплату в міру споживання остання становить основну частку фонду життєвих засобів та існує поряд з такими його допоміжними формами, як суспільні фонди споживання, доходи від підсобних господарств, індивідуальної трудової діяльності тощо. Отже, заробітна плата виражає і вартість товару робоча сила, і оплату за працю, за витрати і результати її, що визнані ринком (рис.1).

Рис. 1. Сутність оплати праці на підприємстві. 9, ст 236

Західні економісти вже давно визнали сумісність у змісті заробітної плати вартості робочої сили і забезпечення рівності заробітної плати за однакові витрати праці, які дістали ринкове визнання. Важливо розрізняти грошову (номінальну) заробітну плату від реальної заробітної плати. Номінальна заробітна плата - це сума грошей, що одержує працівник за годину, день, місяць. Реальна заробітна плата виражається в сумі товарів і послуг, які працівник може придбати на свою грошову заробітну плату. Рух реальної заробітної плати визначають за такою формулою:

Ірзп=ігзп/іцін

Де Iрзп ігзп, іцін - індекси відповідно реальної, грошової (номінальної) заробітної плати, а також цін на товари і послуги.

Зауважимо, що номінальна і реальна заробітна плата не обов'язково змінюється в одному і тому самому напрямі. Наприклад, номінальна заробітна плата може підвищитися, а реальна заробітна плата в той же час - знизитися, якщо ціни на товари і послуги зростали швидше, ніж номінальна заробітна плата. темпи зростання номінальної та реальної заробітної плати у період 1995-2008рр. Дивись у таблиці 1.1.

Табл.1.1.темпи зростання номінальної та реальної заробітної плати (1995-2008) сайт держкомстатистики (%)

Номінальна заробітна плата

Реальна заробітна плата

До попереднього року

Грудень до грудня попереднього року

До попереднього року

Грудень до грудня попереднього року

1995

514,2

356,7

110,6

128,1

1996

171,4

121,7

96,6

86,2

1997

113,7

109,4

96,6

97,6

1998

107,2

106,2

96,2

87,1

1999

115,7

124,3

91,1

103,4

2000

129,6

135,4

99,1

103,6

2001

135,2

127,7

119,3

120,4

2002

121,0

117,0

118,2

115,6

2003

122,8

124,4

115,2

113,8

2004

127,5

127,7

123,8

120,8

2005

136,7

144,9

120,3

131,5

2006

129,2

125,2

118,3

111,7

2007

129,7

131,1

112,5

110,3

2008

133,7

119,5

106,3

97,0

Згідно статистичних даних України індекс реальної заробітної плати у січні-лютому 2009р. Порівняно з відповідним періодом 2008р. Становив 87,0%.

Упродовж січня лютого 2009р. Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати збільшилася на 38,2%, або на 454,5 млн. грн., і на 1 березня досягла 1,6 млрд. грн., що становило 8,6% фонду оплати праці, нарахованого за лютий.

Збільшення загальної суми заборгованості зумовлено головним чином зростанням боргів працівникам економічно активних підприємств. Упродовж січня-лютого 2009р. Заборгованість перед працівниками цієї категорії підприємств зросла в 1,5 раза (на 416,7 млн. грн.) І на 1 березня становила 1177,3 млн. грн., або 71,7% від загальної суми боргу заробітна плата за своїм складом неоднорідна, вона включає різні за функціональним значенням складові частини. Співвідношення між ними утворює структуру заробітної плати.

Організація оплати праці в Україні здійснюється на основі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів. У країнах ринкової економіки на величину заробітної плати впливає конкуренція, що діє на ринку праці. Співвідношення попиту і пропозиції на робочу силу не є сталим. Воно може бути сприятливим для тих, хто її прода. Це відбувається рідко і вибірково, якщо попит на робочу силу перевищує пропозицію на неї. У цьому випадку зарплата може зростати. І навпаки, якщо пропозиція робочої сили на ринку перевищує попит на неї, то виникають несприятливі умови для встановлення більш високого рівня заробітної плати. В цих умовах робітник змушений погоджуватись на меншу заробітну плату, на гірші умови.

Заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші заохочувальні і компенсаційнівиплати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові оклади). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок і відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців до додаткової заробітної плати належать винагороди за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення і винахідництво, а також особливі умови праці. Вона включає доплати і надбавки до тарифних ставок і посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством: премії працівникам, керівникам, спеціалістам за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних видів матеріальних ресурсів; винагороди за вислугу років і стаж роботи; оплату щорічних і додаткових відпусток згідно із законодавством, компенсацій за невикористану відпустку тощо. До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать надбавки і доплати, не передбачені чинним законодавством і понад встановлені розміри; винагороди за підсумками роботи за рік; премії за винахідництво і раціоналізацію; за створення, освоєння і впровадження нової техніки; за своєчасну поставку продукції на експорт; одноразові заохочення окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань тощо.

Вичерпний перелік основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат міститься в інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженій наказом Мінстату України від 11.12.95 №323 Праці основний елемент заробітної плати -- її ставка. Однак він не враховує індивідуальних відмінностей у здібностях працівників, їх фізичній силі і витривалості, швидкості реакції, ретельності та ін., що неминуче впливають на результат праці. Тому в структурі заробітної плати варто виділити ще один елемент -- змінну частину, що відображає розходження в індивідуальних результатах трудової діяльності (премії, доплати, відрядний заробіток і т. Ін.). Крім того, існують різні види доходів, які працівник може отримувати тому, що працює в даній організації (матеріальна допомога, оплата харчування, оплата путівок і лікування, коштовні подарунки, додаткове медичне і пенсійне страхування тощо). У сукупності заробітну плату й ці види доходів можна розглядати як трудовий дохід працівника даної організації.

До ринкових чинників впливу на ставку заробітної плати й кон'юнктуру ринку праці варто віднести такі:

    1) зміни попиту та пропозиції на ринку товарів і послуг, при виробництві яких використовується дана праця; 2) корисність ресурсу для підприємця -- співвідношення величини надможливого доходу від використання чинника праці і надможливих витрат на цей чинник; 3) еластичність попиту на працю за ціною, тобто реакція попиту на коливання ціни праці; 4) взаємозамінність ресурсів, можливість заміщення живої праці більш продуктивною технікою; 5)зміна цін на споживчі товари й послуги; 6) неринкові чинники:

Державне регулювання, пов'язане із встановленням мінімального рівня заробітної плати, рівня гарантованих законодавством компенсаційних виплат, а також: заходи регулювання зайнятості та захисту внутрішнього ринку праці суть заробітної плати виявляється у функціях, які вона виконує у фазах суспільного виробництва. Зазначимо, що заробітна плата виконує три основні функції і низку менш вагомих функцій. Основними її функціями є: стимулююча, відтворювальна, соціальна, формування платоспроможного попиту населення, вимірювально-розподільча, ресурсорозміщувальна.

Стимулююча функція -- встановлення залежності заробітної плати працівника від його трудового внеску, від результатів виробничо-господарської діяльності підприємства. Така залежність викликає зацікавленість працівника у постійному поліпшенні результатів своєї праці.

Відтворювальна функція -- забезпечення працівників, а також: членів їхніх родин необхідними життєвими благами для відтворення робочої сили, відтворення поколінь. Ця функція тісно пов'язана з особливостями державного регулювання заробітної плати, встановленням на законодавчому рівні такого мінімального її розміру, який забезпечував би відтворення робочої сили.

Функція формування платоспроможного попиту населення відображає зв'язок платоспроможного попиту, під яким розуміється форма вияву потреб, забезпечених коштами покупців, і виробництва споживчих товарів. Оскільки платоспроможний попит формується під впливом двох основних чинників -- потреб і доходів суспільства, то за допомогою заробітної плати в умовах ринку встановлюються необхідні пропорції між: товарною пропозицією та попитом. Вимірювально-розподільча функція -- відображення міри живої праці при розподілі фонду споживання між найманими робітниками і власниками засобів виробництва. За допомогою заробітної плати визначається індивідуальна частка у фонді споживання кожного учасника виробничого процесу відповідно до його трудового внеску.

Ресурсорозміщувальна функція нині істотно зростає через мінімальне державне регулювання розміщення трудових ресурсів. Суть її полягає в оптимізації розміщення трудових ресурсів по регіонах, галузях економіки, підприємствах.

При ослабленні однієї із зазначених функцій слабшають інші, тому визначення міри їх взаємозв'язку і пропорційності -- важлива умова мотивації високопродуктивної праці отже, робоча сила на ринку праці є товаром і, як товар, має вартість, яку визначають за вартістю засобів, необхідних для нормального відтворення робочої сили працівника і членів його сім'ї. А заробітна плата -- це форма вартості і ціни робочої сили.

Похожие статьи




Заробітна плата як основна форма трудових доходів - Основи організації оплати праці на підприємстві

Предыдущая | Следующая