Характеристика органів виконавчої влади - Державне регулювання ринку праці та зайнятості

Що стосується стану ринку праці в Україні, то потрібно зазначити, що в Україні в 2006 році значно активізувалося рушення робочої сили.

У державну службу зайнятості за січень-квітень 2006 року з питання працевлаштування звернулося 282,3 тис. громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, що на 37% більше, ніж за останні чотири місяці (вересень-грудень) 2005 року. Чисельність безробітних, в порівнянні з початком року, виросла на 70,7% і на кінець квітня 2006 року становила 216,6 тис. чоловік. Рівень офіційно зареєстрованого безробіття загалом в Україні протягом вказаного періоду збільшила на 0,3 процентних пункту і склав на кінець квітня 2006 року 0,8% працездатного населення працездатного віку. Самим високим він залишався в Івано-Франківській області (2,4%), Львівській області (1,8%) і Волинської області (1,7%).

При сприянні служб зайнятості в течії січня-квітня 2006 року працевлаштовано 77,8 тис. незайнятих громадян, що на 13,6% більше, ніж у відповідному періоді в 2005 році.

Зростання об'ємів фіксованого ринку праці привело до поглиблення незбалансованості між пропозицією робочої сили і попитом на неї. Так. Якщо в течії останніх 4 місяців 2005 року щомісяця, в середньому, реєструвалося біля 19,5 тис. безробітних, то в течії січня-квітня 2006 року, відповідно 42,4 тисячі.

У той же час, число оголошених підприємствами вакансій скоротилося на 2,7 тис. місць: з 77,6 тис. місць на початок січня до 74,9 тис. місць на кінець квітня 2006 року.

Кількість зареєстрованих, не зайнятих трудовою діяльністю, громадян на кінець квітня досягла 260,2 тис. чоловік, і в 3,48 рази перевищило попит на робочу силу.

Серед 216,6 тис. безробітних, які перебували на обліку в службі зайнятості на кінець квітня 2006 року, жінки становили 68,2% молодь до 28 років 34,3%, і кожний четвертий звільнений в зв'язку із змінами в організації виробництва.

Згідно з інформацією, яка поступила від господарських суб'єктів, очікується збільшення темпів звільнення працівників майже у всіх галузях народного господарства, особливо в галузях невиробничої сфери. Так, в течії січня-березня 2006 року з установ охорони здоров'я, фізкультури і соціального забезпечення звільнено 2 тис. чоловік, що в 4,1 рази більше, ніж за відповідний період минулого року? Науки і наукового обслуговування відповідно 2,5 тис. чоловік (або в 2,3 рази); освіти 2,2 тис. Людина (в 2,9 рази); житлово-комунального господарства 0,9 тис. чоловік (або на 84,6%). Трохи повільніше темпи скорочення відмічалися в галузях виробничої сфери. Так, кількість звільнених працівників промисловості зросла на 80,1%; сільського господарства відповідно на 62,7%, будівництво на 82,0%, торгівлі громадського харчування на 44,8%, транспорту і зв'язку на 42%.

Найбільші обсяги скорочення були характерні для підприємств з державною формою власності 47,6 тис. Людина (70,7% від загального числа звільнених).

У напрямі центрів зайнятості (учбових центрів) в течії першого кварталу 2006 року профорієнтаціонні послуги надані 74 тис. громадян (на 92,3% більше, ніж у відповідному періоді 2005 рік). З державного фонду зайнятості населення за січень-квітень 2006 року витрачено в допомогу по безробіттю 755,0 млрд. крб.. в тому числі в квітні 169,3 млрд. крб. Середній розмір допомоги по безробіттю в квітні становив 2373,9 тис. крб.

Яким би ні був загальний рівень безробіття, він неоднаково розподіляється між різними категоріями працездатного населення. У розвинених країнах з ринковою економікою в періоди підйому виробництва кількості безробітних серед робітників перевищує кількість безробітних серед фахівців і службовців, безробітних серед молоді, як правило, більше, чим серед дорослих людей, особливо середнього віку; жінки частіше попадають в число безробітних, чим чоловіка. Статистичні дані в Україні свідчать, що світові тенденції значною мірою повторюються і в нашій економіці, за винятком того, що рівень безробіття зараз вище серед фахівців і службовців, чим серед робітників.

Структура звернень в кадрові агентства

Державними гарантіями зайнятості в Україні є:

    А) добровільність праці і вибору виду діяльності; Б) захист від необгрунтованої відмови в прийомі на роботу і незаконного звільнення; В) безкоштовне сприяння в підборі відповідної роботи і працевлаштуванні відповідно схильностям, здібностям, професійній підготовці, утворенню з урахуванням суспільних потреб; Г) виплата вихідного посібника і збереження середньої заробітної плати на період працевлаштування працівником, які втратили постійне місце роботи на підприємствах, в установах і організаціях; Д) безкоштовне навчання безробітних новим професіям, перепідготовка в учбових закладах або в системі державної служби зайнятості; Е) виплата безробітним у встановленому порядку допомоги по безробіттю і т. п.

Держава сприяє незайнятим громадянам в поновленні їх трудової діяльності і забезпечує їм такі види компенсацій:

    А) надання особливих гарантій працівникам, вивільненим з підприємств, установ і організацій; Б) виплата стипендій в період професійної підготовки або перепідготовки і включення цього періоду в загальний і безперервний трудовий стаж; В) надання додаткової матеріальної допомоги безробітним громадянам і членам їх сімей з урахуванням наявності облич немолодого віку і неповнолітніх дітей, які знаходяться у них на змісті.

Працівникам, які втратили роботу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, надаються особливі гарантії, якщо вони зареєструвалися в службі зайнятості в течії десяти днів після звільнення:

    А) збереження за останнім місцем роботи на період працевлаштування, але не більш 3 місяців, середньої заробітної плати з урахуванням вихідного посібника і безперервного стажу; Б) право на отримання допомоги по безробіттю в розмірі 75% середньої заробітної плати на останньому місці роботи в течії наступних 3 місяців і 50% в течії наступних 6 місяців, але не більш середньої заробітної плати в державі; В) збереження на новому місці роботи на період професійного навчання з відривом від виробництва середньої заробітної плати на останньому місці роботи; Г) право на достроковий вихід на пенсію за 1,5 роки до встановленого законодавством про пенсійне забезпечення терміну облич передпенсійного віку, які мають необхідний загальний трудовий стаж.

Для інших громадян розміри допомоги по безробіттю залежать від того, працювали вони до реєстрації в службі зайнятості чи ні. Зокрема, громадяни, які перед тим, як втратити роботу, мали оплачувану роботу протягом 12 тижнів за останні 12 місяців, отримують допомогу в розмірі 50% середньої заробітної плати на останньому місці роботи. Для інших громадян, включаючи тих, хто шукає роботу уперше або після довгого, розмір допомоги становить 75% встановлених законодавством мінімальних заробітних плати. Громадянам, що завершили навчання в професіонально-технічних, середніх спеціальних і вищих учбових закладах (денні форми навчання), а також тим, хто завершив підготовку і перепідготовку, закінчив дійсну військову службу, допомога по безробіттю встановлюється не нижче мінімальної заробітної плати.

Допомога по безробіттю в Україні виплачується починаючи з 11-го дня після реєстрації громадянина в державній службі зайнятості до розв'язання питання про працевлаштування, не більш 12 місяців протягом трьох років. У перший рік допомога надається не більш 6 місяців, у другій не більш 3 місяців, в третій рік залишок, не використаний в попередні два роки. У разі неможливості підібрати відповідну роботу в зв'язку з відсутністю у громадянина необхідної кваліфікації; необхідності поміняти останню в зв'язку з відсутністю роботи, що відповідає професійному профілю працівника; втрати здатності виконувати роботу по своїй професії безробітні прямують на професійну підготовку, підвищення кваліфікації або перепідготовку. При цьому виплачується стипендія для осіб, які втратили роботу і заробіток, в розмірі 75 або 50% заробітних плати на останньому місці роботи, якщо вони відповідно мають дітей або інших осіб на змісті.

Одним з важливих провідників державної політики на ринку праці і безпосереднім виконавцем економічних, адміністративних, законодавчих, організаційних і інших заходів є біржа праці. Згідно з Законом України "Про зайнятість населення" цей інститут інфраструктури ринку у нас називається державною службою зайнятості. Тут не відбуваються процеси купівлі-продажу товару "робоча сила". Згідно з Законом послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою зайнятості безкоштовно. При цьому вона не вирішує питань про ціну робочої сили.

Основними задачами служби зайнятості в Україні є:

    А) аналіз і прогнозування попиту і пропозиції на робочу силу, інформування про стан ринку праці; Б) консультування громадян і власників підприємств, установ і організацій про можливість отримання роботи і забезпечення робочою силою; В) облік вільних робочих місць і громадян, які звертаються з питань працевлаштування; Г) допомога громадянам в підборі відповідної роботи, а роботодавцям в підборі необхідних працівників; Д) організація професійної підготовки і перепідготовки громадян; Е) представлення послуг відносно працевлаштування і профорієнтація працівників, що вивільняються і незайнятого населення; Ж) реєстрація безробітних і надання або в межах своєї компетенції допомоги, в тому числі матеріальної; З) участь в підготовці перспективних програм зайнятості і заходів щодо соціального захисту різних верств населення від безробіттю.

Поряд зі службами зайнятості на ринку робочої сили велике значення придбаває державний фонд зайнятості, який формується за рахунок асигнувань з бюджетів різних рівнів, внесків підприємств. Установ і організацій, громадян, іноземних фірм і інших надходжень.

Похожие статьи




Характеристика органів виконавчої влади - Державне регулювання ринку праці та зайнятості

Предыдущая | Следующая