Сучасні українські видавництва - Становлення видавничої справи в Україні за часів незалежності
Якщо розглядати тематику літератури, що випускається українськими видавництвами, і що користується попитом на книжковому ринку країни, можна сказати, що кожне видавництво йде і знаходить свою нішу на книжковому ринку країни. Наприклад, високоякісну художню літературу, книги мовами національних меншин випускають державні видавництва "Україна", "Етнос", "Свiт". Високопрофесійно випускають художні альбоми державне видавництво "Мистецтво" і приватні -- "Балтiя-друк", "Гранi - Т", навчальну й наукову літературу -- держвидавництво "Либiдь" і приватне - видавничий дім "Академія", видання для дітей виходять у держвидавництві "Веселка" і приватному -- "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га".
На сьогоднішній день держава має підтримати українських видавців у двох напрямках: допомогти організувати систему книгорозповсюдження і організувати цивілізовану систему ціноутворення. Н сьогоднішній день ціноутворення є великою проблемою. В усіх західних країнах з ринковою економікою система ціноутворення досить проста. Тобто ціну визначає видавець книги і дає можливість дистриб'юторам або посередникам знижувати або збільшувати ціну. Але в рамках ціни, визначеної видавцем. Тому, варто, грунтуючись на досвіді західних країн, урегулювати цінову політику книговидання.
Сьогодні ситуація така, що більшість ринку української книги займає не українська, а саме російська книга. За останні 15 років у порівнянні з падінням випуску книжок, які видавались наприкінці 90-х років у 3,5 рази, а кількість книжкових магазинів, які реалізували ці книжки в кінці 80-х років, сьогодні зменшилось майже у 11 разів. Навіть ту незначну, з точки зору європейських країн, кількість книжок, які видаються в Україні, реалізувати не можна. І левова частка залишається на складах, видавництвах, не маючи змогу дістатись до читача. І це є два основних блока тем, на яких мусить зупинитись держава, виконати ці дії, прийняти ці заходи для того, щоб забезпечити фінансування видавничої сфери за рахунок кредитів і вирішення проблем адміністративного характеру на рівні центральних органів виконавчої влади і місцевих органів влади. Щоб відродити книготорговельні мережі потрібно надати приміщення, створити можливості для організації торгівлі книжками в кожному населеному пункті, де нараховується більше тисячі мешканців.
Для прикладу наведемо декілька цифр. Росія видає 90 тисяч назв книжок тиражами майже 1млрд. В Україні видається близько 16 тисяч назв книжок. Якщо подивитися на кількість книжок на одного жителя України, то найкраща ситуація книговидання була у 30-х роках. Тоді видавалось 33,1 книжки на кожного жителя. Зараз видається трошки більше однієї книжки на українця.
У цих умовах, безумовно, українські видавці потребують підтримки з боку держави. І підтримка держави повинна бути суттєвою. Можна додати лише одне: безумовно, багато книжок не доходить до читачів у зв'язку з відсутністю нормальної мережі книгорозповсюдження. Книжкова палата України намагалася певний час видавати каталоги всіх книжок, які виходять на території України. Але ці книжки до книжкової палати надходять із запізненням, і буває так, що книжка вийшла, а у каталог вона потрапляє десь через 7-8 місяців. І це, безумовно, не сприяло поширенню цієї книжки і ми відмовились видавати такий каталог.
Разом із тим, конкуренція Росії не є головною ознакою того, що українські видавці видають мало книжок. На приклад - Білорусія. Сьогодні Білорусія видає приблизно 3-4 тисячі книжки на кожного білоруса, і ті книжки користуються попитом. Але вони видають і російською мовою, розширюючи книжковий ринок. Видання книг українською мовою потребує дуже великої підтримки з боку нашої держави.
На сьогоднішній день політики мають зрозуміти, що книга, а, власне, українська книга, є стратегічним продуктом, який більше, ніж інший продукт, зокрема засоби масової інформації, впливає на свідомість людей, на формування української нації, на освітній, інтелектуальний і культурний її розвиток.
Протягом п'ятнадцяти років незалежності України було чимало підходів, коли уряд починав працювати і одразу закінчував роботу, а новий склад, який приходив, заявляв про те, що йому це нецікаво і взагалі хай видавці не набридають зі своїми проблемами.
Подібну ситуацію ми мали 2002 року, коли 18 листопада Верховною Радою вперше за всі часи існування незалежної України було проголосовано за "Закон про державну підтримку книговидавничої галузі" 406 голосами народних депутатів при цьому утримався один. Але буквально наступного дня перший віце-прем'єр-міністр, міністр фінансів пан Азаров подав протест на ім'я Президента з вимогою накласти вето на цей Закон, тому що він завдасть великих збитків державі. Хоча й на сьогодні ніхто не аргументував, звідки ці збитки були і, на щастя, цих збитків для державної казни ніхто не бачить, ніхто не назвав реальної суми збитків, яких має зазнати держава в результаті впровадження Закону з 1 липня 2004 року.
Питання існування книги сьогодні - це питання насичення галузі грошима, яка залишається з точки зору інвестицій нецікавою для вітчизняних та закордонних інвесторів. І розвивається вона, на жаль, за тими напрямами, за якими вона розвивалася, починаючи з 1994-1995 років: за рахунок російських коштів і власності росіян на території України.
Сьогодні більшість видавництв на зразок "Махаон-Україна", "АСТА-прес Україна" - це структури, які мають у своїй основі російський капітал і які зорієнтовані на просування російського культурного, мистецького продукту, яким є російська книга, на території України.
Сьогодні протидія з боку влади практично відсутня. Сьогодні кажуть, що у нас дуже багато адміністративного ресурсу в питаннях, що стосуються книговидання. На жаль, це так. Хоча адміністративний ресурс потрібний, але не в тому вимірі, в якому він існує, бо у нас адміністративний ресурс поширюється на розподіл бюджетних грошей, які виділяються на видання підручників і посібників для середньої загальноосвітньої школи, а також на видання так званих соціально значущих видань через Державний комітет телебачення і радіомовлення України. Це відомство не цікавить стан книжкової справи в цілому. Там, де припиняється бюджетне фінансування, припиняється інтерес державних службовців до книги.
Сьогодні всі дії, до яких вдаються Кабінетом Міністрів, зокрема віце-прем'єр-міністром Кириленком (збирається Міжвідомча група, яка має розробити комплекс заходів щодо сприяння розвитку книговидання і книгорозповсюдження в Україні, саме сприяння, а не керівництво) дають певну надію.
Сьогодні, безперечно, головним питанням є насичення галузі грошима, зміни вектору використання бюджетних грошей, які надходять для видання підручників і соціально значущої літератури, з фінансування видавця, виробника до фінансування споживача - у даному випадку шкіл і бібліотек, і, безперечно, розвиток системи книжкової торгівлі, тобто сприяння створенню, зокрема за рахунок адміністративного ресурсу, тих преференцій, які б дозволили відродити, відновити в населених пунктах України систему книжкової торгівлі.
За радянських часів існувала державна книжкова торгівля у прямому розумінні - "Укркнига", існувала система "Укоопспілки", яка мала у населених пунктах свої точки, існувала система місцевої комунальної книжкової торгівлі, існували мережі "Військова книга", "Медична книга" тощо, які були підпорядковані відповідним відомствам. Сьогодні ця система фактично зруйнована. Потрібно, принаймні на комунальному рівні, відновлення мереж системної книжкової торгівлі. Хоча зрозуміло, що відродити, як каже дехто із службовців, колишню "Укркнигу" сьогодні не вдасться нікому - ані державі, ані якимсь іншим структурам, але сприяти розвитку декількох книготорговельних мереж і дистрибуційних компаній з боку держави через створення умов для нормального кредитування, створення умов для надання приміщень під бази, під книжкові магазини - це усе в силах влади.
Тому сьогодні постає питання сформувати чітку програму послідовних дій, початку цих дій. Потрібний моніторинг ринку, потрібне докладне вивчення ситуації, яка склалася на ринку книговидання, як наповнені сектори, куди йде українська книга, російська книга, провести широкі соціологічні дослідження на рівні інституту соціології і для цього не треба якихось особливих розпоряджень. Частина грошей, яка виділена в рамках бюджетного року, вона може бути зорієнтована саме на такі дослідження, які мають стратегічний характер для майбутнього України, особливо з точки зору нинішньої ситуації з мовами.
На сьогоднішній день Україні потрібна цілісна стратегія розвитку українського книговидання. На цьому наголосив Президент України Віктор Ющенко, виступаючи на засіданні Національної ради з питань культури і духовності, присвяченому проведенню в Україні Року української книги. Сфера вітчизняного книговидання - одна з пріоритетних для держави.
Говорячи про проблеми вітчизняного книговидання, можна виділити низку питань, що на даному етапі є найбільш актуальними. Серед них:
- - брак системної підтримки україномовної книжки; - скорочення фінансування Урядом ключових програм, спрямованих на підтримку української книги; - питання тендерної закупівлі книг, відсутність системи їх розповсюдження та продажу; - незахищеність національного книжкового ринку тощо.
Сьогодні українська книга не домінує на українському ринку. Такий стан речей є наслідком непродуманої національної політики у цьому питанні, недбалого ставлення до культури українського слова, книговидання.
Варто звернув увагу на відсутність формування для книговидавців мотивів для їхньої діяльності - перш за все, фіскальних, бюджетних.
Говорячи про систему розповсюдження та продажу книг, можна сказати, що сьогодні в Україні вона практично відсутня. При цьому слід наголосити, що Україні не потрібне відродження радянської системи, натомість має бути сформована ефективна дієва модель, яка забезпечить потреби читачів бібліотек тощо. У цьому контексті варто відзначити актуальність проблеми виселення або перепрофілювання книгарень, які перебувають у комунальній власності.
Щороку в Україні видається близько 50 млн. екземплярів книжок, при тому, що попит на них, за оцінками експертів, становить 300-350 млн. екземплярів. Відтак, практично п'ять книжок з кожних шести завозять в Україну з-за кордону - як правило, з Росії чи Білорусі.
Отже, у галузі україномовного книговидання існує декілька питань, які варто вирішити владі:
- - збереження існуючої книжкової спадщини, цінних раритетних видань і, за змогою, каталогізація та повернення втрачених скарбів української книги; - державна політика щодо української книги, включаючи книговидання і розповсюдження; - репертуар української книги; - включення українського книговидання в сучасні ринкові реалії, маркетингова політика, вивчення книжкового ринку; - виховання традицій україномовного читання, любові читача до української книги.
Без систематичного їх розв'язання не можна казати про духовну перспективу українства.
Похожие статьи
-
Україна з часу проголошення незалежності стала на шлях глобалізації системи масової комунікації, розвитку власної інформаційної індустрії. Збільшилася...
-
Сьогодні сусідня Росія всіляко намагається використовувати український інформаційний простір в своїх інтересах, для поширення неоімперіалістичних ідей,...
-
Загальна характеристика роботи українських видавництв у сучасних умовах Коли в минулому видавництва випускали в світ книжки, які вони самі вважали...
-
Вступ - Становлення видавничої справи в Україні за часів незалежності
Видавництво україна Актуальність проблеми. Проблема розвитку видавничої справи в Україні за часів незалежності - проблема складна, і вона не може...
-
Друковані засоби масової інформації, поряд із радіомовленням та телебаченням, є найбільш поширеним каналом комунікації, джерелом оперативних...
-
Історія становлення видавничої справи в Україні - Організація видавничої справи в Україні
Першим законодавчим актом радянської законодавчої влади, який цілковито стосувався видавничої справи, був "Декрет про державне видавництво", підписаний...
-
Видання дитячої книги в Україні - Становлення видавничої справи в Україні за часів незалежності
Якщо розглянути питання випуску дитячої літератури, то можна помітити не дуже оптимістичні тенденції. Щорічний випуск дитячої літератури в Україні...
-
Видавництво - це створене у відповідній організаційно-правовій формі підприємство, головним змістом діяльності якого є підготовка, випуск і реалізація...
-
Вступ - Організація видавничої справи в Україні
За кількістю книг на душу населення Україна посягає останнє місце в Європі. За останні десятиріччя ХХ ст.. тиражі українських книг зменшилися більше як у...
-
У такій сфері суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-практичну діяльність юридичних та фізичних осіб стандартизація...
-
Розробка нових українських стандартів - Роль державних стандартів в організації видавничої справи
З набуттям незалежності, в Україні почала руйнуватися усталена в Радянському Союзі система стандартів, яка була напрочуд розвиненою. У радянські роки...
-
Види державних стандартів - Роль державних стандартів в організації видавничої справи
Спочатку потрібно зазначити, що стандартизація може здійснюватися на кількох рівнях, а саме: міжнародному (загальносвітовому), регіональному (наприклад...
-
Висновок - Організація видавничої справи в Україні
Незважаючи на економічні негаразди, в суспільстві існує стабільно високий попит на добротну українську книгу -- навчальну, наукову, пізнавальну,...
-
Періодичні видання першої половини XIX - початку XX ст. в Україні. Загальний огляд
У джерельній базі з історії України провідне місце займають періодичні видання, основними різновидами яких є газети та журнали. Їх специфічними рисами є...
-
Вступ - Роль державних стандартів в організації видавничої справи
Стандарт у перекладі з англійської означає норма, зразок. У широкому розумінні це поняття тлумачиться як еталон, який береться за вихідні дані для...
-
Висновок - Внесок видатного редактора Михайла Погодіна у розвиток видавничої справи
У діяльності Погодіна як редактора-видавця Корсаков виділяє три періоди: видання альманаху "Уранія", журналів "Московський вісник" і...
-
Типові порушення видавничих стандартів У 2011 році Державний комітет телебачення і радіомовлення доручив Книжковій палаті України ім. І. Федорова...
-
Період існування редагування як виду практичної діяльності: І п. - ІІІ ст. до н. е. - сер. ХІХ ст.: * виникнення редагування (ІІІ ст. до н. е. - поч. н....
-
Державні стандарти України - Роль державних стандартів в організації видавничої справи
Державні стандарти України (ДСТУ) - це нормативні документи, які діють на території України і використовуються усіма підприємствами незалежно від форми...
-
Найпрестижніші видання ХХІ століття Найбільш масштабним сучасним проектом є Енциклопедія сучасної України (ЕСУ) - багатотомне енциклопедичне видання...
-
Преса не раз доводила, що вона насправді є потужною громадською силою, через інформування суспільства активно впливає на формування політичної свідомості...
-
Висновок - Книгодрукарство в Україні у ранньоновий час
Острозький друкарство видавничий З числа взятих на облік книг, виданих в Україні до 1648 р. включно, 18,6 % надруковані церковнослов'янською мовою, 13,9...
-
У цьому підрозділі дослідимо особливості сучасних енциклопедій, також спробуємо виділити спільні та відмінні риси та встановить тенденції сучасного...
-
Приватне видавництво "Кальварія" засноване 27 листопада 1991 року - за три дні до референдуму про незалежність України. Засновником та головним...
-
Вступ - Українські енциклопедії на національному ринку: тематико-типологічний аналіз
Довідкові видання допомагають знайти читачу потрібну інформацію. Головною їх перевагою є лаконічність найрізноманітнішої викладеної інформації,...
-
Висновки - Роль державних стандартів в організації видавничої справи
Зрозуміло, що є ще багато проблем у такій сфері діяльності як стандартизація в Україні, тому необхідно більше приділяти увагу цьому важливому питанню,...
-
Редактор має безпосереднє відношення до контролю за дотриманням видавничих стандартів у виданні. Це можна помітити одразу ж на початку розробки проекту...
-
У 40-50-ті роки XIX ст. рупором теорії офіційної народності виступав журнал "Москвитянин" (1841-1856 рр.), редактором якого був історик, професор...
-
У магістерській дисертації "Пропоходження Русі" (1825) обгрунтовував норманську теорію виникнення російської державності. Професор загальної історії...
-
В Україні з кожним роком зростають темпи гармонізації національних стандартів з міжнародними, але це відбувається досить повільно. Заважає цьому процесу,...
-
1. Каталог "Книги в продажу" 2. Каталог наявності книг на книжковій базі 3. Книга поіменного обліку видань певного видавництва 4. Календар новинок...
-
Дослідження становлення та розвитку української військової преси, що функціонувала за різних форм державності України(УНР, Гетьманату, незалежної...
-
Верховною Радою прийнятий Закон "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України" (18 липня 1997 р.) (Суспільне телерадіомовлення - це...
-
Друкарство другої чверті XVII ст. - Книгодрукарство в Україні у ранньоновий час
Новий етап в історії українського друкарства починається з 30-х рр. XVII ст. Провідною друкарнею України залишається і далі лаврська, яка з 1633 р....
-
Фахова та науково-популярна література - Бібліографічний огляд продукції видавництва "Кальварія"
Особливу увагу видавництво "Кальварія" приділяє виданню фахової та наукової літератури. З цього напрямку я здійснила бібліографічний огляд таких видань:...
-
Коротка характеристика обраних книг Для аналізу обрані такі відання: 1. Арбузов С. Г. Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І....
-
Дещо з біографії - Внесок видатного редактора Михайла Погодіна у розвиток видавничої справи
Михайло Петрович Погодін - російський історик, колекціонер, журналіст, письменник, публіцист, письменник, видавець, професор Московського університету....
-
Вступ - Внесок видатного редактора Михайла Погодіна у розвиток видавничої справи
Періодичні видання є важливим чинником, котрий сприяє глибшому розумінню духу певної епохи. Представлене у них розмаїття думок, суджень та уявлень...
-
Основним предметом квотування і підтримки ЗМІ має стати чітко визначена інформаційна продукція українського змісту, зорієнтована як на внутрішній, так і...
-
Журналістика та ідеологія тісно пов'язані. Деідеологізованої журналістики як системи засобів масової інформації, а отже, як науки і професії, не буває....
Сучасні українські видавництва - Становлення видавничої справи в Україні за часів незалежності