Роль редактора у контролі за дотриманням видавничих стандартів - Роль державних стандартів в організації видавничої справи

Редактор має безпосереднє відношення до контролю за дотриманням видавничих стандартів у виданні. Це можна помітити одразу ж на початку розробки проекту видання. Розглянемо більш детально.

На кожне видання складається план-проект оформлення, яким займаються головний, художній та технічний редактори. У проекті фіксуються повні дані про просторове рішення видання, перелічуються всі складові елементи та характеристики, способи й засоби виконання друкарських форм у цілому і кожного елементу окремо, способи друку, засоби оформлення, брошурувально-палітурні процеси. Основою для розробки проекту оформлення є дані про:

- тип видання (жанр, читацька аудиторія, умови читання, строк користування);

- обсяг в авторських аркушах;

- склад видання: кількість і види текстів, зображень;

- наклад.

Під час розробки проекту оформлення, як бачимо, потрібно насамперед керуватися стандартами відповідно до конкретного літературного твору. Наприклад, такими:

ДСТУ 3003-95. Технологія поліграфічних процесів.

ДСТУ 3017-95. Видання. Основні види: Терміни та визначення.

ДСТУ 3018-95. Видання. Поліграфічне виконання.

ДСТУ 3772-98. Оригінали для поліграфічного відтворення: Загальні технічні вимоги.

ГСТУ 29.1-97. Журнали. Поліграфічне виконання, загальні технічні вимоги.

ГСТУ 29.2-97. Підручники та навчальні посібники для загальноосвітніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

ГСТУ 29.3-2000. Газети. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

ГСТУ 29.4-2001. Обкладинки та палітурки. Типи.

ГСТУ 29.5-2001. Видання книжкові. Полі-графічне виконання. Загальні технічні вимоги.

ГСТУ 29.6-2002. Видання для дітей. Поліграфічне виконання. Загальні технічні вимоги.

Проектом встановлюються:

    1. Формат видання (у частці аркуша та обрізний). 2. Формат набору відповідно до стандарту. Шпальта (формат набору) повинна бути достатньою для розміщення в її межах будь-якого текстового й ілюстраційного елементу видання. Це означає, що формат набору і поля залежать від способу верстки 3. Вид і спосіб друку, який залежить від характеру ілюстрування та накладу видання. 4. Спускні сторінки, розмір спуску, вид заставки, ініціали. 5. Оформлення кінцевих сторінок, характер й вигляд кінцівки. 6. Гарнітура, кегль, накреслення шрифтів для основного та кожного із додаткових текстів, заголовків. Також визначається абзацний відступ, вирівнювання рядків, інтерліньяж. 7. Шрифтове та композиційне оформлення рубрикації. 8. Оформлення колонтитулів та колонцифр: склад, гарнітура, кегль, накреслення, розташування, відстань до тексту, елементи оформлення. Колонтитули для парних або непарних сторінок. Довжина колонтитулу дорівнює формату набору, тому важливо визначити кількість знаків у рядку колонтитулу. 9. Склад титульних елементів і оформлення фронтиспісу, авантитулу, контртитулу, титулу). 10. Оформлення 11. Оформлення текстівок: гарнітура, кегль, накреслення шрифту, формат, вирівнювання, розташування відносно зображення. 12. Характер та спосіб друку зовнішнього оформлення (тип обкладинки або палітурки, кольоровість, наявність суперобкладинки, футляра, ляссе тощо). 13. Оформлення форзаца. 14. Брошурувально-палітурні операції: фальцювання, комплектування зошитів у блок, шиття, обріз блоку, спосіб кріплення обкладинки до блоку 15. Матеріали: папір, картон, тканина.

Усі ці пункти передбачаються стандартами для певних видів видань, тобто без правил не було б книги.

Отже, редактор як основний куратор виробництва має безпосередній вплив на дотримання стандартів у виданні. Саме він має стежити за правильністю роботи працівників та за дотриманням ними правил книговидання.

Стандарт видавничий професіоналізм редактор

Похожие статьи




Роль редактора у контролі за дотриманням видавничих стандартів - Роль державних стандартів в організації видавничої справи

Предыдущая | Следующая