Видавничі структури на сучасному етапі розвитку книговидання в Україні, Загальна характеристика роботи українських видавництв у сучасних умовах - Становлення видавничої справи в Україні за часів незалежності
Загальна характеристика роботи українських видавництв у сучасних умовах
Коли в минулому видавництва випускали в світ книжки, які вони самі вважали вартими прочитання або конче потрібними читачеві, і пропонували книгарям їхній асортимент, виходячи дуже великою мірою з власних уявлень, то тепер вони чимраз більше вважають себе активними учасниками ринку [23, 145]. Видавництва вивчають бажання, потреби та інтереси своєї клієнтури і намагаються спрямуванням і добором книжкової продукції, пропонованої ринкові, задовольняти попит покупців.
Певна річ, це не є чимось зовсім новим. Завжди існували окремі видавництва та книгарні, які добирали свою продукцію та складали свій асортимент, орієнтуючись на потреби клієнтури, працювали для конкретних читацьких контингентів і задовольняли конкретний попит.
Новим є те, що чимраз більше видавництв намагаються знайти своє місце на ринку і припасовують свою програму та організаційну структуру саме до нього [23, 146]. На сьогоднішньому книжковому ринку відбилася низка й почасти нових факторів:
- 1. Конкуренція у виробництві споживчих товарів -- отже, і в "книжковій промисловості" -- стає дедалі жорсткішою. 2. Книжка для багатьох утратила свою самостійну цінність і зазнає дедалі гострішої конкуренції з боку інших засобів інформації та розваг. 3. Тиск витрат на підприємство -- досить згадати хоча б плату за виробничі приміщення -- непомірне зріс. 4. Попит дуже великою мірою вже задоволений, дійти до нових потенційних читацьких верств надто складно -- а ще важче їх утримати. 5. Площа полиць у торговельних приміщеннях обмежена, і за цей "життєвий простір" між видавництвами точиться затята боротьба.
Все це веде до чіткої професіоналізації видавничої справи й кінець кінцем призводить до того, що підприємство може вирости, лише завдавши збитків конкурентам.
До того ж дедалі більше зростає влада торгівлі над виробництвом: саме книгарі вирішують, яка продукція якого видавництва буде представлена в асортименті їхніх книгарень, і таким чином визначають успіх чи провал тієї або іншої назви чи видавничої програми. Існує дуже мало таких назв, котрі для книгаря є чимось обов'язковим і "мусять" бути в наявності, - а поза тим він лише заповнює певні тематичні царини, цікаві для його покупців [25, 121]. Він може знайти собі постачальника з оптимальними умовами здавання книжок на продаж, та ще й такого, що забезпечуватиме безперебійне співробітництво: сам стимулюватиме продаж і сприятиме підвищенню попиту, проводячи рекламні кампанії та популяризуючи свої книжки у пресі.
Книжки, отже й видавництва, розповсюджують ідеї, інформацію, розваги, прагнуть донести їх до якомога більшої кількості людей, та й мати від цього прибуток. Щоб досягти цих первісних цілей кожного підприємства, видавництва повинні щоразу визначати зумовлені обставинами завдання, перевіряти власні структури і хід організаційного процесу--отже, ставити перед собою такі запитання:
- 1. Чого прагне досягти підприємство в середній чи далекій перспективі? 2. Чи організаційна структура видавництва націлена на здійснення такої мети? 3. Чи спрямована ця організація у всіх своїх ланках на ринок і чи може вона в умовах ринку діяти й реагувати по-новаторському, гнучко, оперативно, ефективно? 4. Чи відчуває себе видавництво, а відтак усі, хто там працює, підприємством, спрямованим на обслуговування потреб своєї клієнтури? 5. Чи забезпечує внутрішня координаційна структура швидке проходження інформації, чи сприяє вона ухваленню швидких і небюрократичних вирішень (наприклад, завдяки взаємодії елементів одного ієрархічного рівня)? 6. Чи доповнюють і підтримують один одного різні відділи видавництва, аби досягати спільної мети? 7. Чи діють усі відділи злагоджено, без тертя, чи, навпаки, через суперництво сили витрачаються марно? 8. Чи зацікавлені й заохочені співробітники у своїй діяльності, чи мають вони необхідні приміщення, чи місце їхньої роботи устатковане оптимально?
Підприємство, котре не ставить перед собою повсякчас таких запитань і не робить у разі потреби необхідних висновків, швидко втрачає здатність маневрувати, здійснювати свої плани, а кінець кінцем, досягати ринкового успіху.
Типи видавництв
Можна приблизно визначити три типи видавництв, які потребують різної структури і організації:
Вузькоспеціалізовані видавництва;
Видавництва зі специфічною тематикою;
Видавництва для широкої публіки, або ж видавництва широкого профілю.
Ці типи видавництв відрізняються один від одного специфікою адресатів своєї продукції, а відтак характером спрямованості на читача і ступенем залежності від торгівлі.
Вузькоспеціалізоване видавництво працює для однієї гомогенної читацької групи, що, як правило, може бути точно визначена за II професійним інтересом до конкретного виду фахової літератури. Завдяки контактам видавництва з цією групою й перехресним зв'язкам у самій групі можна точно з'ясувати її потреби. Книжки вузькоспеціалізованих видавництв вирізняються тим, що вони дуже потрібні читачеві, і тому він не надто чутливо реагує на їхню ціну. Такі книжки читачі замовляють безпосередньо внаслідок прямого маркетингу, причому при розповсюдженні майже немає втрат, дізнаючись про них завдяки оголошенням та рецензіям у фахових журналах, присутності представників видавництв на конгресах і з'їздах фахівців, а також через нечисленні спеціалізовані книгарні фахової літератури. Переважає пряма реалізація. Торгівля відіграє якусь варту згадки роль тільки для тих вузькоспеціалізованих видавництв, чиє коло читачів вирізняється тісними зв'язками з книжковою торгівлею (наприклад, у царині університетської науки).
Видавництва зі специфічною тематикою також можуть точно визначити потенційних покупців своєї продукції, знають їхні потреби і належно обслуговують їх. На відміну від вузькоспеціалізованого видавництва, таке видавництво звертається до гетерогенного читацького кола, яке визначається своїми потребами, інтересами чи належністю, скажімо, до певних релігійних, культурних або суспільних угруповань.
Типові ділянки ринку для видавництв специфічної тематики -- це так звані хобі, заповнення дозвілля, мистецтво, туризм, релігія. Частину покупців видавництво може принадити до себе через спеціальні журнали або прямий продаж. Але для повного використання свого ринкового потенціалу таке видавництво має бути широко репрезентоване в торгівлі. По-перше -- тому, що до великої частини своїх покупців воно маже дійти лише таким шляхом, а по-друге -- тому, що його продукція не унікальна і її можна замінити продукцією безпосередніх конкурентів (наприклад, кулінарні книжки, путівники). До того ж покупець часто заходить у книгарню лише для придбання якої-небудь книжки на дану тему; тоді йому продають те, що е в наявності.
Через це видавництва специфічної тематики залежать від торгівлі. А втім, діапазон ступенів залежності тут вельми широкий. Приміром, видавництво, чия програма охоплює всі форми заповнення дозвілля, значно більше залежить від торгівлі, II підтримки, ніж видавництво, зосереджене лише на окремій частині цієї тематики і вужчій клієнтурі, наприклад, на літературі з водних видів спорту. Те саме є слушним і щодо чутливості покупців до цін на книжки видавництва специфічної тематики: чим вища його компетентність для даного специфічного контингенту покупців, чим корисніші його книжки для споживачів, чим точніше профільованою і важче замінною є його продукція, тим вищі можуть бути ціни, які можна одержати за неї на ринку.
Повністю залежить від прийнятності для торгівлі програма видавництва широкого профілю. Довідники та белетристика всюди знаходять покупців серед читацької аудиторії. За винятком небагатьох великих видавництв, які обслуговують книжковий ринок у щонайширшому асортименті, більшість видавництв широкого профілю націлюють свої плани на певні групи публіки, які можна точно окреслити. Видавництва визначають своє місце з допомогою аналізу різних груп клієнтури (наприклад, так званої "теорії життєвого стилю") і знаходять, спираючись на ці дані, оптимальну форму зацікавлення своїх покупців.
Тут також діє правило: чим ясніше профілювання, чим важче знайти заміну книжці, тим менша чутливість покупців до цін.
У маркетинговій активності видавництва широкого профілю роздрібний маркетинг посідає найважливішу позицію. Лише та книжка може мати успіх, яка наявна в торгівлі всюди, а крім того, її всюди видно: на прилавку, у вітрині. Завдяки добрій викладці, люб'язній допомозі продавців та інтенсивній інформаційній політиці видавництво широкого профілю забезпечує собі підтримку з боку торгівлі. Зате воно гарантує книжковій торгівлі збут завдяки вміщенню відомостей про авторів та їхні книжки у всіх засобах інформації (реклама, робота з пресою і серед громадськості). Видавництво широкого профілю вирізняється, з одного боку, великими витратами коштів на розповсюдження, а з другого -- великими витратами, пов'язаними з маркетингом, з високою чутливістю покупця до цін та з залежністю від торгівлі.
Звичайно, не кожне видавництво можна цілком віднести до однієї з вищеназваних груп. Уже видавництво специфічної тематики є проміжною формою між вузькоспеціалізованим видавництвом і видавництвом широкого профілю. Але з типологічних схем видавництв із вельми різними напрямами діяльності можна для кожного видавництва вибрати й розвинути далі необхідні й оптимальні форми організації.
Видавничі структури.
Класична форма видавництва, на чолі якого стоїть власник, визначається особистістю видавця і ним формується. Він окреслює політику складання програм, оформлення продукції і поводження на ринку. Окремі відділи працюють на нього і мають обмежений простір для власної ініціативи: співробітники набувають тут лише незначної професійної вправності Велика або цілковита залежність усього підприємства від однієї особи робить таку форму видавництва ще більш вразливою. Раптовий відхід видавця від справ може стати загрозою для самого існування видавництва. Та навіть коли вже давно передбачено, хто має стати наступником видавця й перебрати на себе керівництво, це часто відбувається не безболісно: у такому підприємстві, з однією особою на вершечку піраміди, вкрай складно - якщо взагалі можливо - передати або розділити владу.
Протилежністю цій формі нині є видавництво, що провадиться за принципами менеджменту. Для нього характерними є такі ознаки:
- 1. Чіткий розподіл завдань і відповідальності між відділами і всередині кожного відділу. 2. Вироблення постанов усіма учасниками. 3. "Розширена дирекція", у якій поряд із керівником підприємства (який часто здійснює й комерційне керівництво) беруть участь керівники відділів складання програм, маркетингу і виробництва.
Зовсім іншу структуру має колективне видавництво. Воно свідомо відмовляється від керівництва підприємством в особі видавця або представника власників. Видавництво е спільною власністю всіх співробітників. Кожен з них незалежно від своєї функції, компетенції або кваліфікації бере участь у вирішенні всіх питань і поділяє всі господарчі успіхи чи невдачі.
В основі колективного видавництва лежить політична ідея самостійної роботи без ієрархічних відносин, без вирішального впливу капіталу, а також філософська ідея "комплексної" праці, "солідарності" й участь у всіх процесах.
Організаційні форми
Обов'язкової організаційної форми для видавництва не існує. Кожне видавництво має самостійно знайти для себе структури, оптимальні для його розмірів, його функцій і здійснення його цілей, структури, що враховують як сильні, так і слабкі сторони підприємства. Тому схеми 1-2 вказують лише на можливості - причому можуть бути й комбіновані форми. Загалом можна сказати, що результатом має бути гнучка, здатна виконувати свої завдання організація, яка розробляє першорядні вироби для специфічних контингентів клієнтури видавництва і спроможна оптимально утвердитися на ринку. Треба також узяти до уваги, що маленька організація часто буває гнучкішою, активнішою й ефективнішою, ніж великий апарат, стійкою у кризових ситуаціях.
Похожие статьи
-
Історія становлення видавничої справи в Україні - Організація видавничої справи в Україні
Першим законодавчим актом радянської законодавчої влади, який цілковито стосувався видавничої справи, був "Декрет про державне видавництво", підписаний...
-
Видавництво - це створене у відповідній організаційно-правовій формі підприємство, головним змістом діяльності якого є підготовка, випуск і реалізація...
-
Сьогодні сусідня Росія всіляко намагається використовувати український інформаційний простір в своїх інтересах, для поширення неоімперіалістичних ідей,...
-
Типові порушення видавничих стандартів У 2011 році Державний комітет телебачення і радіомовлення доручив Книжковій палаті України ім. І. Федорова...
-
Вступ - Становлення видавничої справи в Україні за часів незалежності
Видавництво україна Актуальність проблеми. Проблема розвитку видавничої справи в Україні за часів незалежності - проблема складна, і вона не може...
-
Актуальність теми дослідження. Молодіжна преса 1900-1939 рр. є важливою складовою української журналістики, чинником українського національного життя на...
-
Обсяги редакторської роботи - Характеристика форматів видань
Із формуванням нової видавничої системи, запровадженням ринкових механізмів у діяльності новоутворених видавництв різних форм власності перестали діяти...
-
Види державних стандартів - Роль державних стандартів в організації видавничої справи
Спочатку потрібно зазначити, що стандартизація може здійснюватися на кількох рівнях, а саме: міжнародному (загальносвітовому), регіональному (наприклад...
-
Призначення заголовків - Заголовки в українських газетах и журналах
Заголовки матеріалів у ЗМІ -- це один із найважливіших елементів. Від їх характеру та оформлення багато в чому залежить обличчя видання. Найважливіша...
-
ВИСНОВКИ - Екотематика в сучасних ЗМІ
Екологія є новою науковою галуззю, а висвітлення екологічної тематики - порівняно нове явище в сучасній вітчизняній журналістиці. А отже, є потреба...
-
Офсетний друк сьогодні: стан й перспективи розвитку - Офсетний друк
Офсетний друк, як й колись, залишається сьогодні основним способом поліграфічного відтворення поліграфічної продукції в різних її видах: газета, журнали,...
-
Радіожурналіст і передача:специфіка створення - Специфіка роботи радіожурналіста
Кожний матеріал, який публікується або видається в ефір, виникає щонайменше в три етапи: спочатку зявляється ідея, привід, щоб звернутися до певної теми;...
-
Домисел і вимисел у сучасній журналістиці. Поняття факту - Жанри і жанроутворення
Загальноприйнятим є постулат, що журналісту, на відміну від письменника, має право на домисел, але не вимисел. Вимисел при цьому трактується як абсолютно...
-
Анотація як засіб комунікації між видавництвом і читачем
В статье рассмотрены особенности издательской аннотации как средства массовой коммуникации, охарактеризована специфика составляющих этого взаимодействия....
-
Актуальність теми . Система жанроутворення та динаміка розвитку одних жанрів і стагнація інших зумовлені складними процесами, що відбуваються у...
-
Блогова журналістика як черговий крок розвитку інтернет-ЗМІ (на прикладі порталу "Українська правда") Громадянську журналістику можна назвати новим...
-
У такій сфері суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-практичну діяльність юридичних та фізичних осіб стандартизація...
-
Жанри і жанроутворення. Ступінь наукової розробки проблеми Жанр журналістика репортаж Система жанрів сучасної журналістики є унікальною за...
-
Журналістика та ідеологія тісно пов'язані. Деідеологізованої журналістики як системи засобів масової інформації, а отже, як науки і професії, не буває....
-
Вплив ЗМІ на громадськість (аудиторію) - Засоби масової інформації. Сучасна система ЗМІ в Україні
Суспільна думка:говорячи про успішність (не успішності) впливу інформації ми маємо на увазі певні цілі впливу на аудиторію. Результати впливу ЗМІ можуть...
-
Характеристика аналітичних жанрів - Особливості аналітичних жанрів в українській пресі
Аналітичні жанри поділяються на традиційні, що давно використовуються в журналістиці, та нетрадиційні, що сформувалися досить недавно, коли в них...
-
До зовнішніх іміджевих характеристик такі дослідники як І. Головкова, В. Маценко та Е. Соловйов відносять: Уміння вибирати та носити одяг; Гарні манери...
-
Тенденційність взаємовпливу радіо й друкованих ЗМІ - Специфіка роботи радіожурналіста
Взаємодія радіо й преси, як правило визначається завданнями цих ЗМІ. Чомусь прийнято вважати, що завдання радіо - інформувати, завдання телебачення -...
-
Сучасна видавничо-поліграфічна форма розвивається у відповідності з цільовим та читацьким призначенням книги, особливостями її змісту. Аналізуючи книгу...
-
Взаємодія паперу і фарби - Друкарські фарби
Процес взаємодії залежить від властивостей матеріалів і умов друкування. Кольоровий відтінок паперу в поєднанні з кольором фарби може суттєво змінити...
-
Предметна область дитячих періодичних видань Медіатекст, адресований дитині, - найбільш довірливій із усіх можливих читацьких категорій, - має бути...
-
Корпоративні ЗМІ, як формування іміджу - Корпоративні ЗМІ
Людина - істота, яка завжди бажає кращого. Організувавши свій бізнес, він розуміє, що зараз добре, але якщо зробити те і те, буде значно краще. Для...
-
Брифінг - Засоби взаємодії підприємства та засобів масової інформації
Брифінгом називається зустріч офіційних осіб із представниками ЗМІ, на якій стисло викладається офіційна позиція з певного питання або узгоджена...
-
Загальний опис журнального видання як виду документа Найпершим журнальним виданням вважається французький "Journal de Savants". Його перший номер побачив...
-
Журналістика як масово-інформаційна діяльність - Журналістика як масово-інформаційна діяльність
Журналістика масовий інформація новина Сьогодні в суспільній думці з терміном "журналістика" конкурують терміни "органи (засоби) масової інформації" і...
-
Сучасна масово-інформаційна ситуація
Сучасна масово-інформаційна ситуація Масово інформаційна ситуація в Україні сьогодні відзначається рухливістю й динамізмом, що загалом відбиває зміни й...
-
НОВІ МЕДІЇ Усі спроби осмислення та переосмислення ролі т. зв. нових медій у системі масових, чи вже глобальних, комунікацій мають суттєву ваду - вони...
-
КОРЕКТНІСТЬ У ПОДАННІ ІНФОРМАЦІЇ - Етичні принципи західної журналістики
Вплив мас-медіа на громадську думку не викликає сумнівів. Про це свідчить і досвід тих воєн, які відбулися наприкінці існування двополюсного світу у...
-
Виготовлення внутрішньої інформації
Виготовлення внутрішньої інформації К уже мовилося, ми виходимо з тієї концепції, що журналістика є не лише діяльністю по перенесенню зовнішньої...
-
проведено дослідження видань зазначеного періоду з застосуванням кількісно-якісних методів, доведено їх джерелознавчу цінність, вперше проаналізовано і...
-
Сучасна українська журналістика функціонує в суспільстві, що переживає перехідний період, який мало чим відрізняється від аналогічних періодів в історії...
-
1. Каталог "Книги в продажу" 2. Каталог наявності книг на книжковій базі 3. Книга поіменного обліку видань певного видавництва 4. Календар новинок...
-
Дослідження становлення та розвитку української військової преси, що функціонувала за різних форм державності України(УНР, Гетьманату, незалежної...
-
Розробка нових українських стандартів - Роль державних стандартів в організації видавничої справи
З набуттям незалежності, в Україні почала руйнуватися усталена в Радянському Союзі система стандартів, яка була напрочуд розвиненою. У радянські роки...
-
Державні стандарти України - Роль державних стандартів в організації видавничої справи
Державні стандарти України (ДСТУ) - це нормативні документи, які діють на території України і використовуються усіма підприємствами незалежно від форми...
Видавничі структури на сучасному етапі розвитку книговидання в Україні, Загальна характеристика роботи українських видавництв у сучасних умовах - Становлення видавничої справи в Україні за часів незалежності